79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"05" серпня 2025 р. Справа №907/191/23
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Панова І.Ю.,
Суддів Зварич О.В.,
Скрипчук О.С.
Секретар судового засідання: Фарина Х.І.
за участю представників сторін:
від позивача: Дрюченко О.С.,
від відповідача: Колотуха І.О.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з додатковою відповідальністю "Ужгородський механічний завод" б/н від 30.04.2025 (вх. №01-05/1367/25 від 06.05.2025)
на рішення Господарського суду Закарпатської області від 15.04.2025 (повний текст рішення складено 02.05.2025)
у справі №907/191/23 (суддя Пригара Л.І.)
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Богемія Бір"
до відповідача Товариства з додатковою відповідальністю "Ужгородський механічний завод"
про стягнення 714 002 грн матеріальної шкоди (з урахуванням заяви про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог)
Короткий зміст вимог позовної заяви та рішення суду попередньої інстанції.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Богемія Бір" звернулося до суду з позовом до відповідача Товариства з додатковою відповідальністю "Ужгородський механічний завод" про стягнення 714 002 грн матеріальної шкоди, 227 596 грн інфляційних нарахувань та 33 978,67 грн трьох процентів річних.
Позов обґрунтовано тим, що внаслідок протиправної поведінки відповідача, яка знайшла свій вияв у проведенні його найманими працівниками ремонтних робіт покрівлі корпусу №1 ТДВ "Ужгородський механічний завод" із порушенням протипожежних вимог - використанням відкритого джерела вогню, а також у незабезпеченні відповідачем пожежної безпеки власної території та майна, ТОВ "Богемія Бір" було нанесено матеріальну шкоду, розмір якої, згідно зі Звітом про оцінку майна від 17.12.2021, виконаним суб'єктом оціночної діяльності - ФОП Лук'яненко Т.В., складає суму 714 002 грн та підлягає стягненню з відповідача у примусовому порядку.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 18.02.2025 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Богемія Бір" залишено без розгляду в частині позовних вимог про стягнення з відповідача 227 596 грн інфляційних нарахувань та 33 978,67 грн трьох процентів річних.
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 15.04.2025 у справі №907/191/23 позов задоволено. Присуджено до стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю "Ужгородський механічний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Богемія Бір", суму 714 002,00 грн матеріальної шкоди, а також 10 710,03 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Рішенням мотивовано тим, що протиправна поведінка відповідача полягає у бездіяльності щодо забезпечення пожежної безпеки, на території відповідача відбулася пожежа, яка призвела до знищення майна позивача і завдала останньому майнової шкоди ( збитків), позивачем належними та допустимими доказами доведено факт знищення внаслідок пожежі обладнання та товару, які знаходились у складських приміщеннях корпусу № 1ТДВ « Ужгородський механічний завод» та належали на праві власності ТОВ « Богемія Бір».
Враховуючи відсутність у матеріалах справи та ненадання відповідачем доказів на спростування доводів позивача щодо вартості знищеного майна, як-то експертного дослідження із визначення розміру матеріальної шкоди, виготовленого на власне замовлення ТДВ « Ужгородський механічний завод», господарський суд вважав документально доведеними й обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача матеріальної шкоди в сумі 714002 грн.
Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи:
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ТзОВ "Ужгородський механічний завод" оскаржило таке в апеляційному порядку. Апеляційна скарга надійшла на адресу Західного апеляційного господарського суду 06.05.2025. В апеляційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Закарпатської області від 15.04.2025 у справі №907/191/23 та прийняти нове судове рішення у цій частині, яким відмовити у задоволені позову.
Зазначає, що в експертизі не встановлено, яке саме майно перебувало на складі під час пожежі. Позивачем недоведено належними та допустимими доказами, що саме те, конкретно визначене майно, яке було предметом оцінки, перебувало саме на складі під час пожежі та надані вантажно-митні декларації можуть тільки вказувати що таке майно завозилось на територію України, однак чи воно в подальшому. У позові не підтверджено та не обґрунтовано суму збитків, хто саме підпалив дах, - чи працівники позивача, чи працівники відповідача, чи треті особи і якими правовими підставами такі особи пов'язані зі сторонами справи, чим доведено вину відповідача в пожежі, яке саме майно і чиє перебувало на складі під час пожежі.
Відповідно повторного протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.05.2025 вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Панова І.Ю., суддів Зварич О.В. та Скрипчук О.С.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 12.05.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з додатковою відповідальністю "Ужгородський механічний завод" б/н від 30.04.2025 (вх. №01-05/1367/25 від 06.05.2025) на рішення Господарського суду Закарпатської області від 15.04.2025 у справі №907/191/23.
Ухвалою суду від 19.06.2025 призначено розгляд справи на 15.07.2025.
Ухвалою суду від 15.07.2025 відкладено розгляд справи на 05.08.2025.
У судовому засіданні 05.08.2025 представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги з підстав викладених у ній. Представник позивача заперечив щодо доводів апеляційної скарги.
У відповідності до вимог ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Згідно з встановленими судом першої інстанції обставинами, і визначеними відповідно до них правовідносинами, вбачається, що:
01.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Богемія Бір" (орендарем, позивачем у справі) та Товариством з додатковою відповідальністю "Ужгородський механічний завод" (орендодавцем, відповідачем у справі) було укладено Договір оренди №25/962 (далі - Договір), пунктом 1.1. якого визначено, що орендодавець передає, а орендар приймає у строкове оплатне користування складське приміщення Корпусу №1 площею 395,0 м.кв. під склад (далі - майно), яке розташовано на території ТДВ "Ужгородський механічний завод" за адресою: м. Ужгород, вул. Гагаріна, 30.
Згідно з п. 3.1., 3.2. Договору, передача майна орендарю в користування здійснюється за двостороннім актом прийому-передачі (Додаток №1 до даного Договору) у термін, який влаштовує сторони. На момент передачі майно повинно бути приведене в придатний стан до використання та звільнене від майна орендодавця.
Відповідно до п. 4.5. Договору, використання орендарем майна здійснюється з додержанням протипожежних, санітарно-епідеміологічних, екологічних норм та забезпечення безпеки населення і навколишнього природного середовища (у зв'язку з зберіганням вибухових чи небезпечних речовин), для чого орендар за свій рахунок отримує необхідні дозволи та проводить інші належні заходи.
Цей Договір укладено на строк до 28.02.2022. Договір вступає в силу з дня підписання акту прийому-передачі майна в оренду, який є невід'ємною частиною даного Договору (п. 7.1. Договору).
Відповідно до підписаного та скріпленого печатками сторін акту прийому - передачі майна в користування б/н від 01.03.2021, що є Додатком №1 до Договору №25/962 від 01.03.2021, орендодавцем було передано, а орендарем, у свою чергу, прийнято у строкове платне користування частину Корпусу №1 загальною площею 395,0 кв.м., що розміщений на території ТДВ "Ужгородський механічний завод"; на момент прийому-передачі в користування стан майна, згідно з актом б/н від 01.03.2021, вказано, як "задовільний".
Як вбачається з матеріалів справи, позивач, обґрунтовуючи заявлені ним позовні вимоги, покликається на те, що у зв'язку із недотриманням найманими робітниками відповідача протипожежних норм при проведенні ремонтних робіт покрівлі складського приміщення корпусу №1, сталася пожежа, внаслідок якої були пошкоджені та знищені товарно-матеріальні цінності і обладнання ТОВ "Богемія Бір" на загальну суму 714 002 грн.
Судом встановлено, що 29.07.2021 комісією у складі провідного інспектора ВЗНС Ужгородського районного управління Головного управління ДСНС України у Закарпатській області - майора служби цивільного захисту Федька Р.І., громадян Якима С.І. (директора ТДВ "Ужгородський механічний завод") та ОСОБА_1 складено Акт про пожежу, що виникла 29.07.2021 орієнтовно об 11 год. 40 хв. на об'єкті ТДВ "Ужгородський механічний завод" (корпус №1) за адресою: м. Ужгород, вул. Гагаріна, 30, власником якого є відповідач у справі.
За змістом вищевказаного акту про пожежу від 29.07.2021, місце виникнення пожежі - перекриття корпусу №1 (виробничо-складські приміщення), пожежу виявлено місцевим населенням 29.07.2021 об 11 год. 40 хв., пожежею знищено, зокрема, обладнання та пивну продукцію ТОВ "Богемія Бір", прямі та побічні збитки від пожежі, а також її ймовірна причина станом на час складення акта про пожежу встановлювались.
30.07.2021 Ужгородським районним управлінням Головного управління ДСНС України у Закарпатській області складено Звіт про причину виникнення пожежі, із якого, зокрема, вбачається, що остання сталася в ході перекриття крівлі над орендованими приміщеннями ТОВ "Богемія Бір".
Вказаним Звітом також зафіксовано відсутність систем протипожежного захисту в корпусі №1 ТДВ "Ужгородський механічний завод", незабезпечення об'єкта первинними засобами пожежогасіння, а також встановлено ймовірну причину виникнення пожежі, яка сталася 29.07.2021, - необережність під час проведення вогневих робіт у процесі здійснення найманими працівниками ТДВ "Ужгородський механічний завод" ремонтних робіт крівлі корпусу №1 (розігрівання останньої прямим полум'ям (газовими приладами), внаслідок чого виникло загоряння).
В подальшому, 12.08.2021 Головним управлінням ДСНС України у Закарпатській області проведено позапланову перевірку щодо додержання суб'єктом господарювання - ТДВ "Ужгородський механічний завод" - вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, за результатами якої складено акт №229 від 12.08.2021, де зафіксовано ряд порушень у сфері пожежної безпеки, а також винесено відповідачу припис від 19.08.2021 щодо їх усунення.
Судом також встановлено, що 02.08.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесено відомості про виявлений факт вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 270 Кримінального кодексу України, та відкрито кримінальне провадження №12021071030001077 за зверненням гр. ОСОБА_2 (керівника ТОВ "Богемія Бір") із інформацією щодо пошкодження внаслідок пожежі приміщення, орендованого у ТДВ "Ужгородський механічний завод", через невжиття особою, відповідальною за пожежну безпеку та пожежну охорону, відповідних заходів щодо дотримання вимог пожежної безпеки.
Матеріалами справи підтверджено, що в ході досудового розслідування кримінального провадження №12021071030001077 було проведено ряд судових експертиз, зокрема, пожежно-технічну, а також товарознавчі експертизи.
Згідно з висновком експерта №СЕ-19/107-22/350-ПТ від 31.05.2022, складеним за наслідками проведення судової пожежно-технічної експертизи, осередок пожежі, яка мала місце 29.07.2021 на території ТДВ "Ужгородський механічний завод", знаходився на покрівлі складського приміщення корпусу №1; ймовірною причиною виникнення пожежі у складських приміщеннях корпусу №1 ТДВ "Ужгородський механічний завод" є займання горючих елементів покрівлі внаслідок дії на них відкритого джерела вогню; вогонь розповсюджувався від встановленого осередку пожежі по горючих матеріалах, в тому числі, по елементах покрівлі; ймовірним джерелом виникнення пожежі у складських приміщеннях корпусу №1 ТДВ "Ужгородський механічний завод" є дія відкритого полум'я на горючі елементи покрівлі.
Як вбачається зі змісту висновків експерта №СЕ-19/107-22/5090-ТВ від 20.06.2022 та №СЕ-19/107-22/5095-ТВ від 21.06.2022, складених за наслідками проведення судових товарознавчих експертиз, загальна ринкова вартість об'єктів дослідження (товарно-матеріальних цінностей ТОВ "Богемія Бір", знищених внаслідок пожежі) за цінами станом на 29.07.2021 становить 112 065,40 грн та 158 981,91 грн відповідно.
Водночас висновком судової товарознавчої експертизи №СЕ-19/107-5086-ТВ від 06.07.2022 встановлено, що загальна ринкова вартість досліджуваних товарно-матеріальних цінностей (обладнання ТОВ "Богемія Бір", знищеного внаслідок пожежі) станом на 29.07.2021 складає 656 618,41 грн.
При перегляді рішення господарського суду колегія суддів Західного апеляційного господарського суду керувалась наступним.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (статті 15, 16 ЦК України).
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (пункт 3 частини другої статті 11 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1209 ЦК України виготовлювач товару, що є нерухомим майном, виконавець робіт (послуг) зобов'язаний відшкодувати шкоду, завдану фізичній або юридичній особі внаслідок конструктивних, технологічних, рецептурних та інших недоліків товару, робіт (послуг), а також недостовірної або недостатньої інформації про них. Відшкодування шкоди не залежить від вини виготовлювача товару, що є нерухомим майном, виконавця робіт (послуг), а також від того, чи перебував потерпілий з ними у договірних відносинах.
Згідно з частиною першою статті 1210 ЦК України шкода, завдана внаслідок недоліків товару, що є нерухомим майном, підлягає відшкодуванню виготовлювачем товару. Шкода, завдана внаслідок недоліків товару, що є рухомим майном, у тому числі таким, що є складовою частиною іншого рухомого чи нерухомого майна, включаючи електроенергію, підлягає відшкодуванню виготовлювачем товару або іншою особою, визначеною відповідно до закону.
Частиною першою статті 1211 ЦК України передбачено, що шкода, завдана внаслідок недоліків товару, що є нерухомим майном, робіт (послуг), підлягає відшкодуванню, якщо її завдано протягом встановленого строку служби (строку придатності) товару, результатів робіт (послуг), а якщо він не встановлений, - протягом десяти років з дня виготовлення товару, виконання роботи (надання послуги).
У постанові Верховного Суду від 06.07.2022 у справі № 0808/7199/2012, на яку посилається скаржник зазначено, що тлумачення вимог статей 1209-1211 ЦК України свідчить, що в інтересах охорони прав фізичних та юридичних осіб у рамках недоговірних зобов'язань з відшкодування шкоди передбачено механізм регулювання відносин, пов'язаних із відшкодуванням шкоди внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг); зобов'язання з відшкодування шкоди внаслідок недоліків товару, що є нерухомим майном, - це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди внаслідок конструктивних, технологічних, рецептурних та інших недоліків товару, робіт (послуг), а також недостовірної або недостатньої інформації про них, а інша сторона (боржник) зобов'язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі; підставою виникнення зобов'язання про відшкодування шкоди внаслідок недоліків товару, що є нерухомим майном, є завдання майнової шкоди іншій особі; суб'єктами такого зобов'язання є кредитор (потерпілий) та боржник (виготовлювач товару, що є нерухомим майном); боржник звільняється від відшкодування шкоди, якщо доведе, що шкода виникла внаслідок непереборної сили або порушення потерпілим правил користування або зберігання товару; строки, передбачені частиною першою статті 1211 ЦК України, за цільовим призначенням є строками існування права (на відшкодування шкоди), а за своєю сутністю є присічними строками. Такі строки не є позовною давністю, а тому норми про позовну давність, її зупинення і переривання на них поширені бути не можуть. Підтвердження факту виконання на об'єкті повного комплексу робіт, передбаченого проектною документацією, не свідчить про якість виконаних робіт та відсутність порушення прав позивача за умови неспростування відповідачем висновків судових експертів про протилежне.
Відповідно до частин першої та другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно з частинами першою та другою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Аналіз положень статей 11 та 1166 ЦК України дозволяє зробити висновок, що підставою виникнення зобов'язання про відшкодування шкоди є завдання майнової шкоди іншій особі. Зобов'язання про відшкодування шкоди виникає за таких умов: наявність шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала шкоди; наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи яка завдала шкоди та її результатом - шкодою; вина особи, яка завдала шкоди.
Ключовими також є докази наявності вини особи, яка завдала шкоду, оскільки обов'язок доведення відсутності своєї вини, відповідно до частини другої статті 1166 ЦК України, покладено на таку особу.
Таким чином, законодавцем встановлена презумпція вини заподіювача шкоди та саме він повинен довести, що шкоди завдано не з його вини.
Відповідний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 11.03.2021 у справі № 488/4653/18, на яку посилається скаржник.
Під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов'язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.
При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв'язку з порушенням.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 27.05.2021 у справі №761/12945/19.
У постанові Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 369/8038/17, викладено правовий висновок про те, що цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
Виходячи із визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу.
За приписами п. 33, 34 ч. 1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України (тут і надалі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов'язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю; пожежна охорона - вид діяльності, який полягає у запобіганні виникненню пожеж і захисті життя та здоров'я населення, матеріальних цінностей, навколишнього природного середовища від впливу небезпечних чинників пожежі.
До завдань і обов'язків суб'єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить, зокрема, забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки; утримання у справному стані засобів цивільного та протипожежного захисту, недопущення їх використання не за призначенням; здійснення заходів щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики (п. 21, 22, 23 ч. 1 ст. 20 Кодексу цивільного захисту України).
За змістом пункту 5 розділу 1 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417 (далі - Правила), особи, відповідальні за забезпечення пожежної безпеки на підприємствах та об'єктах, їх права та обов'язки визначаються відповідно до законодавства.
Частиною 4 статті 319 Цивільного кодексу України встановлено, що власність зобов'язує.
Відповідно до ст. 322 Цивільного кодексу України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) майна несе його власник, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 323 Цивільного кодексу України).
Згідно із матеріалами справи, власником складського приміщення корпусу №1, на покрівлі якого знаходився осередок пожежі, що мала місце 29.07.2021, є відповідач у справі - ТДВ "Ужгородський механічний завод", котрий, ураховуючи приписи Кодексу цивільного захисту України, Цивільного кодексу України та Правил пожежної безпеки в Україні, зобов'язаний був належно виконувати обов'язок щодо забезпечення збереження об'єкта, який перебуває у його власності, тобто саме відповідач несе повну відповідальність за дотримання правил пожежної безпеки.
При цьому, обставина виникнення пожежі саме з вини уповноважених осіб відповідача (його найманих робітників) підтверджується наявними в матеріалах справи документальними доказами, а саме, актом про пожежу від 29.07.2021, підписаним, у тому числі, директором ТДВ "Ужгородський механічний завод" без будь-яких зауважень, звітом про причину виникнення пожежі від 30.07.2021, а також висновком експерта №СЕ-19/107-22/350-ПТ від 31.05.2022, складеним за наслідками проведення судової пожежно-технічної експертизи в межах досудового розслідування кримінального провадження №12021071030001077.
Верховний Суд у постанові від 05.03.2024 у справі №910/3374/23 узагальнюючи висновки щодо прийняття копії висновку експерта, складеного в рамках кримінального провадження, вказав наступне:
- висновок експерта, складений в рамках кримінального провадження на виконання рішення органу досудового розслідування, є допустимим письмовим доказом у справі, за умови, що експерт є атестованим і попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок;
- копія висновку експерта має бути належним чином засвідчена;
- для прийняття копії висновку експерта не потрібно окремого дозволу слідчого чи вироку суду у кримінальному провадженні;
- цей доказ не має для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює копію висновку експерта у сукупності з іншими доказами у справі;
- сторони мають право надати суду докази на спростування висновку експерта, клопотати про виклик експерта до суду; про призначення додаткової або повторної експертизи тощо.
Отже, в даному випадку протиправна поведінка відповідача полягає у бездіяльності щодо забезпечення пожежної безпеки власної території та майна, яке використовувалося у господарській діяльності позивачем. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою полягає в тому, що саме внаслідок невиконання вимог Правил пожежної безпеки в Україні та незабезпечення пожежної безпеки, на території відповідача відбулася пожежа, яка призвела до знищення майна позивача і завдала останньому майнової шкоди (збитків).
Відповідно до статті 349 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності на майно припиняється в разі його знищення.
Документами, які підтверджують знищення майна, можуть бути матеріали технічної інвентаризації, що засвідчують факт знищення майна, довідки органів внутрішніх справ України, акт про пожежу, офіційні висновки інших установ або організацій, які відповідно до законодавства уповноважені засвідчувати факт знищення майна тощо. Перелік документів, на підставі яких можна встановити факт знищення майна, не є вичерпним.
Подібна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 17.01.2019 у справі №708/254/18, від 26.06.2019 у справі №334/16303/15-ц, від 01.08.2019 у справі №915/406/18, від 25.09.2019 у справі №272/62/15-ц, від 14.09.2022 у справі №369/3481/19, від 20.07.2021 у справі №904/4389/19, від 30.04.2024 у справі №914/1671/23 та від 14.02.2024 у справі №914/1132/23.
В даному випадку позивачем належними та допустимими доказами доведено факт знищення внаслідок пожежі обладнання та товару, які знаходились у складських приміщеннях корпусу №1 ТДВ "Ужгородський механічний завод" та належали на праві власності ТОВ "Богемія Бір".
При цьому, апеляційний господарський суд зазначає, що розмір матеріальної шкоди, заявленої до стягнення позивачем, є арифметично вірним та підтверджується наявними у матеріалах справи Звітом про оцінку майна від 17.12.2021, виконаним суб'єктом оціночної діяльності - ФОП Лук'яненко Т.В. та висновками судових товарознавчих експертиз, проведених у межах досудового розслідування кримінального провадження №12021071030001077.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача матеріальної шкоди в сумі 714 002 грн є документально доведеними та обґрунтованими, оскільки, у матеріалах справи відсутні та відповідачем не надано доказів на спростування доводів позивача щодо вартості знищеного майна, як-то експертного дослідження із визначення розміру матеріальної шкоди, виготовленого на власне замовлення ТДВ "Ужгородський механічний завод", а отже, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 276 ГПК України).
На підставі викладеного колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Закарпатської області від 15.04.2025 у справі №907/191/23 ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстави для його скасування відсутні, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не обґрунтовані і не визнаються такими, що можуть бути достатньою підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.
Судові витрати в суді апеляційної інстанції.
Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України). Відтак, згідно з ст.129 ГПК України сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.
Керуючись ст.ст. 86, 129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Ужгородський механічний завод" б/н від 30.04.2025 (вх. №01-05/1367/25 від 06.05.2025) - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 15.04.2025 у справі №907/191/23 - залишити без змін.
3. Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.
4. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.
Повний текст постанови складено та підписано 15.08.2025
Головуючий суддя Панова І.Ю.,
Суддя Зварич О.В.,
Скрипчук О.С.