18 серпня 2025 року м. Чернівці
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Марчак В.Я. за участю секретаря судового засідання Колбаска М.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Стратія М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Стратія М.В. на постанову Вижницького районного суду Чернівецької області від 09 липня 2025 року стосовно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Малий Рожин Косівського району Івано-Франківської області, з середньою освітою, розлученого, не працевлаштованого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.5 ст. 126, ч.2 ст. 130 КУпАП,-
Короткий зміст оскарженого судового рішення та обставини справи, встановлені судом першої інстанції.
Постановою Вижницького районного суду Чернівецької області від 09 липня 2025 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 126, ч.2 ст.130 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу 40 800 гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі 605, 60 грн.
Згідно оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 , 11.05.2024 року близько 22-07 год. в смт. Берегомет по вул. Центральна, 20, Вижницького району Чернівецької області, повторно протягом року, керував транспортним засобом марки ВАЗ 2108, д/н НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та у медичному закладі у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху. Своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.130 КУпАП.
Крім того, ОСОБА_1 , 11.05.2024 року близько 22-07 год. в смт. Берегомет по вул. Центральна, 20, Вижницького району Чернівецької області, будучи особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за ч.4 ст.126 КУпАП, повторно керував транспортним засобом марки ВАЗ 2108, д/н НОМЕР_1 , в якого в темну пору доби не горів задній правий габаритний ліхтар та без посвідчення водія, тобто не маючи взагалі права керувати транспортним засобом, чим порушив п.2.1.а Правил дорожнього руху. Своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 КУпАП.
ЄУНСС 713/1804/25 Головуючий в І інстанції Кибич І.А.
Номер провадження 33/822/403/25 Суддя-доповідач Марчак В.Я.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи апелянта.
На вказану постанову захисник ОСОБА_1 - адвокат Стратій М.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову і закрити провадження у справі.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням, вказує, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, а перебував на пасажирському сидінні , в той час як водій автомобіля вийшов за потребою.
Зазначає, що ОСОБА_1 неодноразово наголошував поліцейським, що не керував транспортним засобом, однак вони не брали до уваги його пояснення.
Вказує, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази, яка б підтверджували факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 .
Стверджує, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, адже не був водієм, а пасажиром транспортного засобу
Зазначає, що працівниками поліції не було вжито заходів для з'ясування особи власника транспортного засобу, в якому перебував ОСОБА_1 .
Окрім того, посилається на те, що постанова суду першої інстанції була винесена із порушенням вимог ст.ст. 245, 251, 280, 285 КУпАП, а вина ОСОБА_1 не доведена належними та допустимими доказами.
Позиції учасників апеляційного провадження.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та захисник Стратій М.В. підтримали апеляційну скаргу та просили задовольнити.
Мотиви Суду.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення учасників апеляційного розгляду та свідків, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд дійшов наступних висновків.
Згідно ч.7 ст.294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Згідно положень ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти вмотивоване законне рішення.
Апеляційним судом встановлено, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення вказаних вимог дотримався.
Пункт 2.5 ПДР встановлює обов'язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Невиконання даної вимоги тягне за собою адміністративну відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Повторне протягом року вчинення цього правопорушення тягне за собою адміністративну відповідальність за ч.2 ст.130 КУпАП.
Частиною 5 статті 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених ч.2 - ч.4 ст.126 КУпАП.
У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушень не визнав. Вказав, що ввечері 11 травня 2025 року перебував у селищі Берегомет та зупинив транспортний засіб ВАЗ 2108, д/н НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 для того, щоб останній підвіз його до с. Мигове.
Дорогою водій ОСОБА_2 зупинився та вийшов, а ОСОБА_1 сидів в автомобілі на передньому пасажирському сидінні і слухав музику. В цей час підійшли поліцейські та почали вимагати посвідчення водія, а також пройти огляд на стан сп'яніння. Вказує, що повідомив поліцейським, що не був водієм, а був пасажиром. На уточнююче запитання суду зазначив, що з ОСОБА_2 особисто не знайомий, а знає його візуально як мешканця сусіднього села. Також вказав, що того дня вживав алкогольні напої, а саме - близько 1-1.5 л пива.
Незважаючи на невизнання вини та доводи апеляційної скарги, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 126, ч.2 ст.130 КУпАП, підтверджується сукупністю належних і достатніх доказів, зібраних та поданих до суду працівниками поліції відповідно до вимог ч.2 ст.251 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 327608 ід 11 травня 2025 року, ОСОБА_1 того ж дня близько 22-07 год. в смт. Берегомет по вул.Центральна, 20, Вижницького району Чернівецької області, повторно протягом року, керував транспортним засобом марки ВАЗ 2108, д/н НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та у медичному закладі у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху. Своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.130 КУпАП (а.с.1).
23 травня 2024 року постановою Вижницького районного суду Чернівецької області ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП і за його вчинення накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік, тому його дії вірно кваліфіковано за ч.2 ст.130 КУпАП.
Згідно акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, порушення мови.
Від проходження огляду на допомогою приладу Drager Alkotest 6810 ОСОБА_1 відмовився (а.с.7).
З направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння встановлено, що ОСОБА_1 у зв'язку з виявленими ознаками алкогольного сп'яніння був доставлений до закладу охорони здоров'я для проведення огляду (а.с.6).
Згідно довідки №31 від 11 травня 2025 року , виданої лікарем КНП «Вижницька багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» Вижницької міської ради, ОСОБА_1 від проходження медичного огляд на стан алкогольного сп'яніння відмовився ( а.с.10).
Крім того, факт відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння підтверджується відеозаписом, долученим працівниками поліції до матеріалів справи.
З даного відеозапису встановлено, що працівники поліції зупинили транспортний засіб ВАЗ 2108, д/н НОМЕР_1 за порушення ПДР.
Поліцейський підійшов до правого пасажирського місця автомобіля та одразу повідомив ОСОБА_1 , що бачив, як той пересів з водійського на пасажирське сидіння при наближенні поліцейського до його автомобіля. При цьому, двигун автомобіля був заведений, фари увімкнуті. Інших осіб в автомобілі крім ОСОБА_1 встановлено не було. В процесі спілкування, поліцейські виявили у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння та запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, на що останній відмовився. В подальшому ОСОБА_1 був доставлений в заклад охорони здоров'я, де також відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння (а.с.18).
Всупереч доводам захисту, апеляційний суд вважає відеозапис з бодікамер належним та допустимим доказом у справі, оскільки на відеозаписі об'єктивно містяться обставини адміністративного правопорушення в обсязі, достатньому для вирішення питання про наявність події адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП та винуватості ОСОБА_1 у його вчиненні.
У своїй апеляційній скарзі та у судовому засіданні сторона захисту наполягала на тому, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, а був пасажиром, тому в його діях відсутній склад інкримінованих кримінальних правопорушень.
На підтвердження цих доводів у судовому засіданні апеляційного суду захисник долучив письмові пояснення свідка ОСОБА_2 та за його клопотанням цей свідок був допитаний судом.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_2 пояснив, що 11 травня 2025 року він їхав на автомобілі ВАЗ 2108, д/н НОМЕР_1 з с.Шепіт. По дорозі заїхав у селище Берегомет, де біля ратуші його зупинив ОСОБА_1 і попросив підвезти до повороту на с.Мигове.
Коли вони проїжджали селищну раду, він зупинився і вийшов на вулицю до кінотеатру, де ведеться ремонт, та залишив ОСОБА_1 одного в машині.
Через декілька хвилин після зупинки його транспортного засобу він почув спеціальний сигнал службового автомобіля працівників поліції та побачив, що під'їхала патрульна машина, та до його автомобіля підійшли поліцейські.
До машини повернувся тільки тоді, коли поліцейські поїхали.
На уточнююче запитання суду вказав, що ОСОБА_1 особисто не знає, просто підвозив його.
На питання, чому він не підійшов до автомобіля, коли побачив поліцейських, та чому залишив незнайому йому особу саму у своєму автомобілі, свідок не надав відповіді.
Також в судовому засіданні були допитані працівники поліції ОСОБА_3 , який складав протокол про адміністративне правопорушення, та ОСОБА_4 , який був в складі екіпажу та керував патрульним автомобілем.
ОСОБА_3 пояснив, що 11 травня 2025 року вони здійснювали патрулювання, він сидів на правому пасажирському сидінні, ОСОБА_4 здійснював керування.
По вул Кобилянська, 1 в селищі Берегомет вони помітили транспортний засіб ВАЗ 2108, д/н НОМЕР_1 , який рухався з непрацюючим габаритним ліхтарем, та почали переслідувати його з метою зупинки.
Рухаючись за даним автомобілем, він побачив, як водій автомобіля ВАЗ 2108, д/н НОМЕР_1 , зупинившись, пересів на переднє пасажирське сидіння.
Окрім водія ОСОБА_1 ні в автомобілі, ні поруч з ним інших осіб не було.
ОСОБА_4 підтвердив показання, надані ОСОБА_3 та додатково вказав, що після того, як вони помітили транспортний засіб ВАЗ 2108, д/н НОМЕР_1 у якого не працював габаритний ліхтар, близько 200 метрів проїхали за ним з метою зупинки. Протягом усього цього часу, а також після зупинки автомобіля ВАЗ 2108, д/н НОМЕР_1 в автомобілі, крім ОСОБА_1 , інших осіб не було.
Дослідивши матеріали справи у сукупності з показаннями свідків, апеляційний суд вважає непереконливою версію сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом.
На переконання апеляційного суду, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом підтверджуються відеозаписом, показаннями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які узгоджуються між собою, та з яких встановлено, що після того як працівники поліції підійшли до автомобіля, то фари були увімкнені, а двигун працював, що вказує на рух безпосередньо перед зупинкою.
Правдивість пояснень працівників поліції підтверджується відеозаписом, з якого встановлено, що після зупинки працівник поліції одразу ж підійшов до правого боку автомобіля, де побачив на пасажирському сидінні ОСОБА_1 та одразу ж запитав його, чому він пересів з водійського місця.
Також встановлено, що інших осіб, крім ОСОБА_1 в автомобілі чи поруч з ним не було, на відеозаписі відсутні будь-які інші особи, окрім нього та поліцейських.
У суду відсутні сумніви щодо неупередженості поліцейських чи достовірності зафіксованих ними відомостей про те, що ОСОБА_1 пересів з водійського місця на пасажирське, намагаючись уникнути адміністративної відповідальності.
Апеляційний суд критично оцінює показання свідка ОСОБА_2 , так як він не зміг надати відповіді на запитання, куди він вийшов з автомобіля, чому не підійшов у момент, коли поліцейські підійшли до його автомобіля та спілкувались з ОСОБА_1 та не повідомив, що він є водієм транспортного засобу. Також і не надав переконливої відповіді на запитання, чому залишив незнайому йому людину у власному автомобілі і пішов кудись на тривалий час.
До того ж, на місці зупинки ОСОБА_1 не надав поліцейським жодних відомостей про особу водія, та не пояснив, з яких підстав незнайомий йому чоловік міг залишити його вночі одного в автомобілі та піти у своїх справах в невідомому напрямку на тривалий час. Жодних пояснень про місце перебування водія ОСОБА_1 на місці події не надав, а лише зазначав, що він автомобілем не керував.
Враховуючи ці факти, апеляційний суд оцінює версію захисту про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом як таку, що спрямована на уникнення адміністративної відповідальності.
У судовому засідання захисник вказував на те, що працівниками поліції було порушено вимоги закону та після складення адміністративних матеріалів не зроблено ОСОБА_1 припис про заборону керувати транспортними засобами.
Ці доводи є безпідставними та необґрунтованими.
Відповідно до ст.265-2 КУпАП, у разі якщо у поліцейських є підстави вважати, що водієм вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП, то працівник уповноваженого підрозділу, що забезпечує безпеку дорожнього руху, тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, виключно у випадку, якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху.
Апеляційний суд зауважує, що затримання транспортного засобу не охоплюється диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП та не впливає на винуватість ОСОБА_1 за ч.2 ст.130 КУпАП, що доведено сукупністю доказів, наявних у матеріалах справи.
Окрім того, як встановлено з відеозапису та підтверджено поясненнями поліцейських, транспортний засіб не перешкоджав руху, після його залишення, тому у поліцейських не було підстав його затримувати.
Внесення припису про заборону керувати транспортними засобами, про що стверджує апелянт, не передбачено положеннями ст.266 КУпАП.
З апеляційної скарги також вбачається, що апелянт обґрунтовує свої вимоги з посиланням на практику суду з адміністративного судочинства, а саме - постанови КАС ВС, про те, що положення КАС України застосовуються при вирішенні спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. КАС України не регулює провадження у справах про адміністративні правопорушення, які регулюються КУпАП.
Крім того, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №327596 від 11.05.2025, згідно якого ОСОБА_1 , 11.05.2024 року близько 22-07 год. в смт.Берегомет по вул. Центральна, 20, Вижницького району Чернівецької області, будучи особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за ч.4 ст.126 КУпАП, повторно керував транспортним засобом марки ВАЗ 2108, д/н НОМЕР_1 , в якого в темну пору доби не горів задній правий габаритний ліхтар та без посвідчення водія, тобто не маючи взагалі права керувати транспортним засобом, чим порушив п.2.1.а Правил дорожнього руху. Своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 КУпАП (а.с.23).
Згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі Серія ЕНА №3736187 від 27.12.2024 року що ОСОБА_1 27 грудня 2024 року було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.126 ч.4 КУпАП (а.с.11)
Таким чином, кваліфікація дій ОСОБА_1 , а саме - їх повторності протягом певного періоду, вказує на правильність інкримінованих йому діянь за ч.5 ст. 126 КУпАП
Факт керування транспортним засобом за обставин, вказаних у протоколі, встановлено в ході апеляційного розгляду та доведено сукупністю досліджених доказів.
Таким чином, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд дійшов переконливого висновку, що надані докази у своїй сукупності поза розумним сумнівом доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 126 , ч.2 ст.130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги не відповідають обставинам справи, які у свою чергу встановлені послідовними, взаємоузгодженими доказами.
Постанова суду є законною, обґрунтованою та належним чином умотивованою, підстав для її скасування, як того просить апелянт, не встановлено.
Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено у відповідності до ст.33 КУпАП.
За таких обставин, підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 33-35, 245, 247, 248, 249, 251, 252, 283, 294 КУпАП апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу захисника Стратія М.В. залишити без задоволення, а постанову Вижницького районного суду Чернівецької області від 09 липня 2025 року щодо ОСОБА_1 за ч.5 ст. 126, ч.2 ст.130 КУпАП - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Чернівецького
апеляційного суду [підпис] В.Я. Марчак
Згідно з оригіналом
Суддя Чернівецького
апеляційного суду _________________ В.Я. Марчак
(посада) (М.П., підпис) (ПІБ)
18.08.2025
(дата засвідчення копії)