Справа № 643/7862/25 Слідчий суддя - ОСОБА_1
1-кс/643/2720/25 Доповідач - ОСОБА_2
Апеляційне провадження № 11-сс/818/921/25
Категорія: у порядку КПК України
11 серпня 2025 року Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Салтівського районного суду м. Харкова від 28 травня 2025 року про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_6 на постанову слідчого Другого СВ (з дислокацією у м. Харкові) ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві - ОСОБА_7 від 31 липня 2024 року про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42017000000000303 від 03 лютого 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 364 КК України,
Ухвалою слідчого судді Салтівського районного суду м. Харкова від 28.05.2025 відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_6 на постанову слідчого Другого СВ (з дислокацією у м. Харкові) ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві - ОСОБА_7 від 31.07.2024 про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42017000000000303 від 03.02.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 364 КК України.
Не погодившись з вказаною ухвалою, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою скасувати постанову старшого слідчого Другого СВ (з дислокацією у м. Харкові) ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві - ОСОБА_7 від 31.07.2024 про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42017000000000303 від 03.02.2017.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_6 посилається на неповноту судового розгляду та невідповідність ухвали слідчого судді фактичним обставинам кримінального провадження.
Зазначає, що звертаючись зі скаргою до слідчого судді, він зазначав, що у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42017000000000303 від 03.02.2017 слідчим не було його допитано, не вчинено жодних процесуальних дій, не виконані ухвали слідчих суддів, які набрали законної сили, та передчасно прийняв постанову про закриття кримінального провадження.
Звертає увагу, що слідчий суддя належним чином не дослідив матеріали кримінального провадження, внаслідок чого прийняв невмотивовану та необґрунтовану ухвалу.
Повідомлені належним чином про час та місце розгляду апеляційної скарги, прокурор не прибув. ОСОБА_6 в апеляційній скарзі просив проводити судовий розгляд за його відсутності. Від прокурора ОСОБА_8 надійшла заява про розгляд апеляційної скарги ОСОБА_6 за його відсутністю та зазначив, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Відповідно до вимог частини 4 статті 405 КПК України дані обставини не є перешкодою для апеляційного розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали судового та кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до наступного висновку.
Відмовляючи в задоволенні скарги ОСОБА_6 про скасування постанови старшого слідчого Другого СВ (з дислокацією у м. Харкові) ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві - ОСОБА_7 від 31.07.2024 про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42017000000000303 від 03.02.2017, слідчий суддя погодився з висновком слідчого та підставами закриття кримінального провадження, з огляду на те, що слідчий дійшов правильного висновку про необхідність закриття кримінального провадження, оскільки доказів, які б вказували на вчинення відносно ОСОБА_6 злочину, завдання йому шкоди в наслідок цього, відсутні.
Слідчий суддя дійшов висновку, що постанова слідчого від 31.07.2024 про закриття кримінального провадження є законною та обґрунтованою, винесена з дотриманням вимог статей 38, 91, 93, 110, 284 КПК України.
З таким висновком слідчого судді, суд апеляційної інстанції не погоджується, з огляду на таке.
Статтею 55 Конституції України гарантовано кожному право на оскарження до суду будь-яких рішень, дій чи бездіяльності органів влади, посадових і службових осіб.
Відповідно до частини 1 статті 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Відповідно до положень частини 2 статті 9 КПК України під час кримінального провадження слідчий зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законного та неупередженого рішення.
Закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, а тому прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження та оцінки слідчим доказів, які стосується цього провадження у сукупності.
Крім того, постанова слідчого про закриття кримінального провадження згідно з положеннями статті 110 КПК України має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам справи.
Під слідчою (розшуковою) дією, відповідно до вимог, зазначених в статті 223 КПК України, слід розуміти передбачений Кримінальним процесуальним кодексом захід, який застосовується компетентними особами для збирання, дослідження, оцінки та використання доказів під час конкретного кримінального провадження. Вони мають пізнавальний і водночас процесуальний характер та розшукову спрямованість, сутність якої полягає у намаганні процесуальної особи розшукати й належним чином зафіксувати у відповідних процесуальних джерелах фактичні дані, що мають значення для кримінального провадження.
Не менш важливою метою слідчих (розшукових) дій є перевірка раніше отриманих у кримінальному провадженні доказів або інших встановлених фактів.
Дізнання чи досудове розслідування в усякому разі визнаються однобічними і неповними, в разі, якщо не були допитані певні особи, не були витребувані і досліджені документи, речові та інші докази для підтвердження чи спростування обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення справи або, якщо необхідність дослідження тієї чи іншої обставини випливає з нових даних, встановлених при розгляді справи в суді.
При цьому слід врахувати, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому КПК порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню (частина перша статті 84 КПК).
Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів (частина друга статті 84 КПК).
Чинним КПК України встановлений процесуальний порядок, форма та певна послідовність дій при прийнятті кримінальних процесуальних рішень і здійснення кримінальних процесуальних дій.
Законодавцем у статті 91 КПК України викладено перелік обставин, що відносяться до предмета доказування у кримінальному провадженні, як сукупності фактів і обставин об'єктивної дійсності, що мають матеріально-правове, цивільно-правове, кримінальне процесуальне значення та є необхідними і достатніми фактичними обставинами для вирішення кримінального провадження по суті.
Аналіз змісту зазначеної статті вказує на те, що в ній йдеться про обставини, які вказують на наявність або відсутність у досліджуваному діянні складу злочину, що впливають на визначення міри покарання чи звільнення від кримінальної відповідальності або є підставами для закриття кримінального провадження.
Після виконання вимог статті 91 КПК України щодо встановлення обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, досудове розслідування визнається закінченим, тобто, якщо немає необхідності у проведенні ще будь-яких слідчих (розшукових) дій або негласних слідчих (розшукових) дій, спрямованих на збирання, перевірку та оцінку доказів, коли жодна з версій, які виникли, не залишилась неперевіреною.
Суд апеляційної інстанції враховує, що слідчий, відповідно вимог частини 5 статті 40 КПК України, здійснюючи свої повноваження, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється, а положення глави 19 КПК України, визначають форму та регламентують порядок проведення досудового слідства і не встановлюють переліку процесуальних та слідчих дій, які обов'язково належить здійснити під час досудового розслідування для його закінчення, але, вони повинні бути достатніми для прийняття вмотивованого рішення, яке буде відповідати вимогам статей 110, 284 КПК України.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18.01.2017 до ЄРДР внесені відомості за № 42017000000000303 від 03.02.2017.
Постановою слідчого Другого СВ (з дислокацією у м. Харкові) ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві - ОСОБА_9 від 15.02.2022 кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 42017000000000303 від 03.02.2017, закрито у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.
Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 30.06.2023 у справі № 642/568/22 постанову слідчого Другого СВ (з дислокацією у м. Харкові) ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві - ОСОБА_9 від 15.02.2022 про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42017000000000303 від 03.02.2017- скасовано.
У вказаній ухвалі слідчий суддя встановив, що під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження слідчими не було виконано належним чином вказівки ухвали слідчого судді, на підставі якої в черговий раз у даному кримінальному провадженні було внесено відомості до ЄРДР про скасування постанови про закриття кримінального провадження та проводиться досудове розслідування, а саме, не допитано ОСОБА_6 .
На виконання ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 30.06.2023 у справі № 642/568/22, постановою від 27.06.2024 призначено групу слідчих, та 31.07.2024 без проведення жодних слідчих (розшукових) дій, слідчий Другого СВ (з дислокацією у м. Харкові) ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві - ОСОБА_7 виніс постанову про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42017000000000303 від 03.02.2017, у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.
Оцінюючи відомості, які містяться в матеріалах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42017000000000303 від 03.02.2017 суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ухвалюючи постанову про закриття кримінального провадження від 31.07.2024, слідчий не виконав вказівок, зазначених в ухвалі слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 30.06.2023 у справі № 642/568/22, та не здійснив жодних слідчих (розшукових) дій спрямованих на всебічне, повне і неупереджене дослідження обставин кримінального провадження, зокрема не допитав ОСОБА_6 у якості свідка.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що з матеріалів кримінального провадження, наданих на огляд апеляційному суду вбачається, що слідчий формально підійшов до проведення досудового розслідування.
Суд апеляційної інстанції не може погодитись з обґрунтованістю висновків слідчого про наявність підстав для закриття даного кримінального провадження, оскільки, слідчим не вжито всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин зазначених в заяві ОСОБА_6 від 12.12.2016, внаслідок чого, прийняв передчасне рішення щодо закриття кримінального провадження.
На зазначені обставини слідчий судді належної уваги не звернув, що є підставами задоволення скарги ОСОБА_6 та скасування постанови слідчого від 31.07.2024 про закриття кримінального провадження.
Окремо суд апеляційної інстанції звертає увагу, що наявна в матеріалах справи постанова про призначення групи слідчих від 27.06.2024 не містить підпису керівника органу досудового розслідування.
У зв'язку із наведеним, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала слідчого судді скасуванню з постановленням нової ухвали про скасування постанови слідчого Другого СВ (з дислокацією у м. Харкові) ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві - ОСОБА_7 від 31.07.2024 про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42017000000000303 від 03.02.2017, та направленням матеріалів кримінального провадження Другого СВ (з дислокацією у м. Харкові) ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, для організації подальшого досудового розслідування.
Керуючись статтями 303, 304, 404, 405, 407, 409, 418, 419, 422, КПК України,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Салтівського районного суду м. Харкова від 28 травня 2025 року - скасувати і постановити нову ухвалу.
Скаргу ОСОБА_6 на постанову слідчого Другого СВ (з дислокацією у м. Харкові) ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві - ОСОБА_7 від 31 липня 2024 року про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42017000000000303 від 03 лютого 2017 року - задовольнити.
Скасувати постанову слідчого Другого СВ (з дислокацією у м. Харкові) ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві - ОСОБА_7 від 31 липня 2024 року про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42017000000000303 від 03 лютого 2017 року.
Кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 42017000000000303 від 03 лютого 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 364 КК України повернути Другого СВ (з дислокацією у м. Харкові) ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, для проведення досудового розслідування.
Ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до частини 4 статті 424 КПК України.
Головуючий -
Судді: