№ провадження 33/4809/512/25 Головуючий у суді І-ї інстанції Москалик В. В.
Категорія - 130 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Широкоряд Р. В.
15.08.2025 року м. Кропивницький
Суддя Кропивницького апеляційного суду Широкоряд Р.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за апеляційними скаргами захисника Сердюка О.Є. в інтересах ОСОБА_1 , та апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18 липня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, -
Постановою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18 липня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він 01.08.2024 о 22 год. 39 хв. в м. Олександрії Кіровоградської області по вул. Користівське шосе, керував транспортним засобом ГАЗ 2705434, державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: хитка хода, запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду у встановленому законом порядку на стан сп'яніння, відмовився на місці події, чим порушив п. 2.5. Правил дорожнього руху, за що передбачено відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП. Від керування транспортним засобом, водій був відсторонений.
Своє рішення суд мотивував тим, що вина ОСОБА_1 встановлена, доведена і підтверджується зібраними у справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 01.08.2024 серії ААД № 540835, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, від 01.08.2024, довідкою Олександрійського РВП ГУНП від 06.08.2024, про те, що ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 20.06.2000, виданого ДАІ МВС -УВС, категорії "В", "С".
Не погоджуючись з рішенням суду, адвокат Сердюк О.Є. в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_1 , подали апеляційні скарги, в яких просять постанову суду першої інстанції скасувати, провадження у справі закрити за відсутністю складу правопорушення .
У своїй апеляційній скарзі які по суті є ідентичними апелянти зазначають наступне.
Апелянт не згодний із зазначеною постановою, вважає її незаконною у зв'язку з невідповідністю висновків судді обставинам справи, а також через порушення норм матеріального і процесуального права. У зв'язку із цим, оскаржувана постанова підлягає скасуванню із закриттям справи за відсутністю в діях апелянта складу адміністративного правопорушення.
Апелянти зазначають, що ОСОБА_2 не відмовлявся від проходження огляду, оскільки останній відмовився проходити огляд лише за місцем зупинки з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським. ОСОБА_1 запропонував поліцейському пройти огляд в найближчому медичному закладі, проте працівники поліції наполягали на проведення огляду за допомогою газоаналізатора.
В матеріалах справи знаходиться направлення водія на проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, проте дане направлення було складене після складання протоколу. Апелянт вважає, що в даному випадку відбулась маніпуляція з доказовою базою з боку працівників правоохоронного органу з метою незаконного притягнення до адміністративної відповідальності апелянта, а саме штучно були створені докази та скеровані до суду.
Водія ОСОБА_1 не відстороняли від керування, що у своїй сукупності з іншими доказами свідчить про невідповідність дій поліцейського з процедурою оформлення матеріалів за ст. 130 КУпАП.
Суд розглянув справу поверхнево та формально, не допитавши в судовому засіданні двох свідків які приймали участь при оформленні адміністративного правопорушення.
В задоволенні клопотання сторони захисту щодо допиту свідків було відмовлено.
З наведених обставин апелянти вважають, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тому провадження по справі необхідно закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Будучи повідомленими про місце та час розгляду справи, ОСОБА_1 , захисник-адвокат Сердюк О.Є, та адвокат - Шох К.А. до суду апеляційної інстанції не з'явились, від захисника Шох К.А., подано клопотання від 13.08.2025 року щодо відкладення розгляду справи з метою надання додаткового часу для ознайомлення з матеріалами справи.
Суд апеляційної інстанції вважає клопотання захисника Шох К.А. про відкладення розгляду справи необґрунтованим, тому дане клопотання не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно копії договору про надання правової допомоги, за підписом ОСОБА_1 між юридичною компанією «ПРАСОЛОВ, ШОХ і ПАРТНЕРИ» укладений договір про надання правничої допомоги 20.07.2025 року.
28.07.2025 року адвокат Сердюк О.Є. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та ОСОБА_1 подали апеляційні скарги на постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18 липня 2025 року.
04.08.2025 року особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 був повідомлений належним чином щодо дати та часу розгляду апеляційної скарги.
Клопотання про відкладення розгляду справи подане захисником Шох К.А. в межах даного провадження за допомогою системи «Електронний суд» отримано судом 13.08.2025 року. Тобто, впродовж 24-х днів з дати підпису договору про надання правничої допомоги, представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Шох К.А. мала більш ніж достатній строк для підготовки до належного захисту підзахисного ОСОБА_1 . За таких обставин апеляційний суд вважає причини неявки захисника Шох К.А. до суду неповажними та такими, що лише спрямовані на безпідставне затягування розгляду справи, а тому у відповідності до вимог ч.6 ст.294 КУпАП її неявка не перешкоджає розгляду справи.
Право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, № 11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).
Відповідно до правових висновків, зазначених, у статті 6 Європейської Конвенції з прав людини, ратифікованою Законом № 475/97-ВР від 17.07.97, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Крім того конвенція встановлює право кожного на доступ до справедливого та безстороннього правосуддя. Однак таке право не є абсолютним, та може бути обмеженим з об'єктивних підстав, визначених законом з обов'язковим врахуванням принципу розумності строків для розгляду справи.
У справі «N.B. проти України» Суд зазначив, що «розумність тривалості розгляду справи має визначатися в світлі обставин справи, а також з огляду на наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, важливість предмета розгляду для заявника»(«N.B. проти України», 3 квітня 2008 року, §40).
Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо неї, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року).
У рішенні у справі «Цихановський проти України» (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та своєчасного (без невиправданих зволікань) розгляду і вирішення справи.
Так, у повідомленні про відкладення розгляду справи має міститися конкретна інформація щодо об'єктивної неможливості з'явлення до суду, що є необхідною передумовою обґрунтованості ухваленого судом рішення про відкладення апеляційного розгляду, а також запобігання зловживанням процесуальними правами та дотримання розумних строків розгляду.
Разом з цим, вирішуючи питання про можливість проведення апеляційного розгляду за відсутності ОСОБА_1 , апеляційний суд зазначає, що він будучи належним чином повідомленим про судове засідання призначене на 15.08.2025 року не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не подавав.
Як зазначає Велика Палата Верховного Суду у своїх правових висновках у справі №800/547/17, обов'язок судів «повідомити» полягає у тому, щоб інформувати учасника справи про судове засідання, а не забезпечити його участь в цьому засіданні.
Суд наголошує, що безпосередня участь скаржника в судовому засіданні є його правом та бажанням, де функція суду полягає у своєчасному повідомленні про час і місце розгляду справи.
Таким чином, судом забезпечений учасникам процесу доступ до суду, проте учасники процесу не скористалися своїми процесуальними правами.
У зв'язку недопущенням затягування та порушенням строків розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачених ст. 277 КУпАП, апеляційний розгляд проведено без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не порушуючи процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника-адвоката Шох К.А..
У відповідності до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 3 Розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, передбачено, що ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Статтею 266 КУпАП передбачено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п. 6, Розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція №1452/735). - огляд на стан сп'яніння проводиться: - поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); - лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 540835, 01.08.2024 о 22 год 39 хв. в м. Олександрії Кіровоградської області по вул. Користівське шосе, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ГАЗ 2705434, державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: хитка хода, запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду у встановленому законом порядку на стан сп'яніння, відмовився на місці події, чим порушив п. 2.5. Правил дорожнього руху, за що передбачено відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП. Від керування транспортним засобом, водій був відсторонений.
Згідно файлу відеозапису, що міститься в матеріалах справи, працівник поліції пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестера на місці або в медичному закладі, проте ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду (а.с 6).
Працівником поліції було роз'яснено водієві, що якщо особа відмовляється на вимогу поліцейського пройти огляд на визначення стану сп'яніння, то буде автоматично складено протокол про адміністративне правопорушення за порушення вимог п.2.5 ПДР України.
Відеозаписом, який міститься у матеріалах справи, підтверджено те, що вимога працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння була чіткою, аргументованою, вмотивованою, ґрунтувалась на правових підставах та не містила будь-яких провокативних дій.
Згідно з положеннями ч.2 ст.266 КУпАП, участь двох свідків під час проведення огляду осіб обов'язкова лише у разі неможливості застосування технічних засобів відеозапису. Матеріали справи свідчать про те, що поліцейські застосовували технічні засоби відеозапису, а відтак твердження апелянта про необхідність додаткового допиту свідків є необґрунтованим.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 огляд на стан сп'яніння не проходив, про що, працівники патрульної поліції вказали в направлені від 01.08.2024 року (а.с.3).
Згідно розписки ОСОБА_3 , від керування водія ОСОБА_1 відсторонено шляхом передання ключів ОСОБА_3 , згідно якої повідомлено, що транспортний засіб залишається на місці зупинки до ранку у зв'язку із тим, що в комендантську годину відсутня можливість в доставлені автомобіля на місце стоянки (а.с. 4).
Інші обставини на які посилається апелянт не можуть бути підставами для скасування постанови першої інстанції, оскільки факт відмови зафіксований на відеозаписі, що міститься в матеріалах справи.
Крім того, суд бере до уваги при розгляді даної справи, практику Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішенні, ухваленому 29 червня 2007 року у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства», Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
На підставі викладеного, апеляційна скарга захисника Сердюка О.Є. в інтересах ОСОБА_1 , та апеляційна скарга ОСОБА_1 , - на постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18 липня 2025 року повинна бути залишена без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст.294 КУпАП, -
Апеляційні скарги захисника Сердюка О.Є. в інтересах ОСОБА_1 , та ОСОБА_1 , - на постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18 липня 2025 року - залишити без задоволення, а постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18 липня 2025 року стосовно ОСОБА_1 - залишити без зміни.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Кропивницького
апеляційного суду Р.В.Широкоряд