Справа № 646/8012/25
№ провадження 1-кс/646/2041/2025
(повний текст)
18 серпня 2025 року м. Харків
Слідчий суддя Основ'янського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , старшого слідчого ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 , захисника - адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові клопотання старшого слідчого СВ ВП № 1 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 у межах кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025221140000810 від 12.08.2025, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Харкова, громадянки України, не одруженої, офіційно не працевлаштованої, має на утриманні одну неповнолітню дитину, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, -
встановив:
Старший слідчий СВ ВП № 1 Харківського РУП № 1 ГУ НП в Харківській області ОСОБА_4 за погодженням з прокурором Слобідської окружної прокурату м. Харкова ОСОБА_3 звернувся до Основ'янського районного суду міста Харкова із клопотанням у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025221140000810 від 12.08.2025, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України
Клопотання обґрунтовано тим, що 12 серпня 2025 року, приблизно о 13 годині 30 хвилин, точний час не встановлено, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебувала у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 , де на ґрунті особистих неприязних відносин, розпочала словесний конфлікт зі своєю матір'ю - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Під час конфлікту, з мотивів раніше виниклих неприязних відносин, у ОСОБА_5 раптово виник прямий умисел, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_7 , з метою реалізації якого ОСОБА_5 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки та бажаючи їх настання, перебуваючи ззаду від потерпілої, утримуючи у лівій руці ніж, підійшла до ОСОБА_7 та нанесла один удар ножем у грудну клітину потерпілої ззаду, в ділянку правої частини, спричинивши одне колото-різане поранення грудної клітини.
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, ОСОБА_5 нанесла ще два удари ножем у ділянку правого плеча потерпілої, спричинивши останній тілесні ушкодження у вигляді двох колото-різаних поранень плечової ділянки.
Після цього ОСОБА_5 , виконавши всі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, залишилася на місці вчинення кримінального правопорушення, проте злочин не було закінчено з причин, що не залежали від її волі, оскільки протиправні дії були припинені ОСОБА_8 , який вибив ніж з рук ОСОБА_8 .
Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, - закінченому замаху на вбивство, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині.
Старшим слідчим СВ ВП № 1 Харківського РУП № 1 ГУ Національної поліції в Харківській області ОСОБА_4 13.08.2025 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК У країни КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянці України, уродженці міста Харкова, офіційно не працевлаштованій, зареєстрованій та проживаючій за адресою: АДРЕСА_1 , у якої на утриманні перебуває неповнолітня дитина - син, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , раніше не судимій.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 12.08.2025, протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 12.08.2025, протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 12.08.2025, протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 12.08.2025, протоколом огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 від 12.08.2025, постановою про визнання речовими доказами від 13.08.2025, протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 12.08.2025, постановою про визнання речовими доказами від 13.08.2025, протоколом допиту потерпілої ОСОБА_7 від 13.08.2025, протоколом проведення слідчого експерименту за участю потерпілої ОСОБА_7 від 13.08.2025, протоколом огляду місця події за адресою: м. Харків, в'їзд Балакірєва, буд. 1 від 13.08.2025.
У діях ОСОБА_5 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, відповідальність за який передбачена у вигляді позбавлення волі до 15 років, що згідно ст. 12 КК України вважається особливо тяжким злочином.
У органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які вказують на те, що підозрювана ОСОБА_5 може:
1. п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховуватися від органу досудового розслідування або суду, що підтверджується тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, враховуючи передбачене законом покарання, це може спонукати підозрювану переховуватися від органу досудового розслідування та суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинений злочин. Окрім цього, у зв'язку із введенням воєнного стану на території України, а також активних бойових дій в м. Харкові та Харківській області, вказане може спонукати ОСОБА_5 до втечі до іншого міста, населеного пункту, щоб переховуватися від органу досудового розслідування, враховуючи, що суворість покарання за кримінальне правопорушення, наслідки та ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку можуть бути визнаними як менш небезпечними ніж покарання і процедура виконання покарання. Вказані обставини створять складності явки або запізнення підозрюваної до органу досудового розслідування та суду, а відсутність міцних соціальних зв'язків лише це посилить.
2.п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні, що підтверджується тим, що ОСОБА_5 , розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, наслідки та ризик втечі для неї, може самостійно або заручившись підтримкою інших осіб, здійснити вплив на потерпілу, свідків, благаючі, умовляючи або погрожуючи їм, щоб вони відмовились від своїх показань, які вони надали на досудовому розслідуванні та в подальшому будуть надавати при судовому розгляді з метою уникнути покарання за вчинений злочин.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
3.п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення, що підтверджується тим, що ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, з метою ухилитись від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, може умисно вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення судового слідства. Зокрема, достовірність перевірки підстав неявки до органу досудового розслідування або суду вимагатимуть від сторони обвинувачення певного часу, що в свою чергу призведе до необґрунтованого затягування строків досудового розслідування та створить можливості для ОСОБА_5 , незаконно впливати на потерпілу, свідків, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні. В той же час остання, перебуваючи на волі, не буде позбавлена можливості з використанням мобільних телефонів, тощо, здійснювати вплив на інших учасників кримінального провадження.
Беручи до уваги вищевикладене та враховуючи наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: підозрювана ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілу, свідків; вчинити інше аналогічне кримінальне правопорушення. Те, що підозрювана може переховуватись від суду, свідчить й така обставина, як тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання її винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, що їй інкримінується, що може бути достатньою причиною разом з іншими обставинами для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки відповідно до п. 36 Рішення Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі "Москаленко проти України" Європейський Суд зазначив, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.
Здобуті докази свідчать про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України. У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Ионкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» № 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».
Крім того, в кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів (п. 35 рішення ЄСПЛ №12369/86 від 26.06.1991 «Летельє проти Франції»). Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини рішення «Шалімов проти України» від 04.04.2010, заява №20808/02, п.50, ECHR 2010, «тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають правило поваги до особистої свободи» (справа «Лабіта проти Італії», заява №26772/95, п.153, ECHR 2000IV, справа «Харченко проти України»).
Також, згідно ст. ст. 7 - 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати особу у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою. У рішенні по справі «W. проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Отже, ризик - це подія, яка ймовірно може настати за наявності певних підстав. З огляду на обставини кримінального провадження існує певна ймовірність того, що ОСОБА_5 з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень може вдатися до відповідних дій.
Характер та фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення свідчать про її підвищену суспільну небезпеку.
Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи невинності в скоєні злочину, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судового провадження, під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа злочин, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, про обрання якого слідчим та прокурором заявлено клопотання.
На підставі вищевикладеного, є достатні підстави вважати, що забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної ОСОБА_5 та запобігти вищезазначеним ризикам можливо лише шляхом застосування найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосування більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою не може запобігти вказаним ризикам.
У судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали та просили його задовольнити.
Захисник підозрюваної ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 заперечував проти клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно його підзахисної, у задоволенні клопотання просив відмовити та зазначав про можливість застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою.
Під час судового засідання підозрювана ОСОБА_5 підтримала позицію захисника.
Вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши надані до суду матеріали та докази в їх сукупності, слідчий суддя приходить до таких висновків.
Судовим розглядом встановлено, що слідчим відділенням ВП № 1 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025221140000810 від 12.08.2025, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.
13.08.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме: протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 12.08.2025, протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 12.08.2025, протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 12.08.2025, протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 12.08.2025, протоколом огляду місця події за адресою: м. Харків, пров. Артюхівський, буд. 36 від 12.08.2025, постановою про визнання речовими доказами від 13.08.2025, протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 12.08.2025, постановою про визнання речовими доказами від 13.08.2025, протоколом допиту потерпілої ОСОБА_7 від 13.08.2025, протоколом проведення слідчого експерименту за участю потерпілої ОСОБА_13 від 13.08.2025, протоколом огляду місця події за адресою: м. Харків, в'їзд Балакірєва, буд. 1 від 13.08.2025.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким.
Слідчий суддя вважає встановленим існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме:
- п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховуватися від органу досудового розслідування або суду, що підтверджується тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, враховуючи передбачене законом покарання, це може спонукати підозрювану переховуватися від органу досудового розслідування та суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинений злочин. Окрім цього, у зв'язку із введенням воєнного стану на території України, а також активних бойових дій в м. Харкові та Харківській області, вказане може спонукати ОСОБА_5 до втечі до іншого міста, населеного пункту, щоб переховуватися від органу досудового розслідування, враховуючи, що суворість покарання за кримінальне правопорушення, наслідки та ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку можуть бути визнаними як менш небезпечними ніж покарання і процедура виконання покарання. Вказані обставини створять складності явки або запізнення підозрюваної до органу досудового розслідування та суду, а відсутність міцних соціальних зв'язків лише це посилить.
- п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні, що підтверджується тим, що ОСОБА_5 , розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, наслідки та ризик втечі для неї, може самостійно або заручившись підтримкою інших осіб, здійснити вплив на потерпілу, свідків, благаючі, умовляючи або погрожуючи їм, щоб вони відмовились від своїх показань, які вони надали на досудовому розслідуванні та в подальшому будуть надавати при судовому розгляді з метою уникнути покарання за вчинений злочин.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
- п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення, що підтверджується тим, що ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, з метою ухилитись від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, може умисно вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення судового слідства. Зокрема, достовірність перевірки підстав неявки до органу досудового розслідування або суду вимагатимуть від сторони обвинувачення певного часу, що в свою чергу призведе до необґрунтованого затягування строків досудового розслідування та створить можливості для ОСОБА_5 , незаконно впливати на потерпілу, свідків, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні. В той же час остання, перебуваючи на волі, не буде позбавлена можливості з використанням мобільних телефонів, тощо, здійснювати вплив на інших учасників кримінального провадження.
Оцінюючи сукупність обставини, які визначені ст. 178 КПК України, слідчим суддею враховується: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною ОСОБА_5 кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує особі, у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється; 3) дані про особу підозрюваної ОСОБА_5 , її вік та стан здоров'я, її схильність до вчинення кримінальних правопорушень.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно підозрюваної більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків, але прокурором доведено, що з урахуванням обставин по справі, а також того, що ОСОБА_5 вчинила кримінальне правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, що вказує на відсутність підстав для обрання іншого більш м'якого запобіжного заходу.
Доказів, які б підтвердили неможливість застосування до підозрюваної ОСОБА_5 за станом здоров'я чи з інших підстав такого запобіжного заходу, як тримання під вартою, слідчим суддею у судовому засіданні не встановлено.
Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність обрання стосовно підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної та виконання покладених на неї процесуальних обов'язків.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України.
В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 КПК України будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому ч. 4 ст. 183 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 КПК України.
При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз'яснюються його обов'язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов'язків. У разі внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, передбачені цією частиною роз'яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув'язнення. (ч. 3 ст. 182 КПК України).
Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).
У випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 КПК України, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. (ч. 7 ст. 182 КПК України).
Розмір застави, з одного боку, повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обв'язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув'язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.
З урахуванням конкретних обставин даного кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваної ОСОБА_5 , даних про її особу та встановлених під час розгляду клопотання ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для визначення застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, яка достатньою мірою гарантує виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків та не є завідомо непомірною для неї, оскільки здатна забезпечити виконання ОСОБА_5 покладених на неї обов'язків, враховуючи характер та специфіку інкримінованого діяння, тяжкість покарання, передбаченого за вчинення особливо тяжкого злочину, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
У разі внесення застави згідно ч.5 ст. 194 КПК України слідчий суддя вважає за необхідне зобов'язати підозрювану прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду, а також виконувати обов'язки, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Слідчий суддя приходить до висновку, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, та відповідають меті досягнення дієвості кримінального провадження.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання старшого слідчого СВ ВП № 1 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 10 жовтня 2025 року включно.
Строк тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обчислювати з моменту фактичного затримання, тобто з 12 серпня 2025 року.
Строк закінчення дії ухвали відносно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - 10 жовтня 2025 року.
Визначити підозрюваній ОСОБА_5 заставу 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить - 242 240 (двісті сорок дві тисячі гривень двісті сорок) гривень 00 копійок, яка може бути внесена, як самою підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії запобіжного заходу.
Покласти на підозрювану ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у разі внесення застави наступні обов'язки:
- прибувати за викликом до слідчого, прокурора чи суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування з потерпілою та свідками у кримінальному провадженні №12025221140000810 від 12.08.2025.
Роз'яснити підозрюваній, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Основ'янського районного суду міста Харкова має бути наданий уповноваженій службовій особі ДУ «Харківський слідчий ізолятор».
Роз'яснити, що у разі внесення застави, але невиконання заставодавцем обов'язків із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього цією ухвалою обов'язки, застава буде звернута в дохід держави.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її проголошення, а підозрюваним, який утримується під вартою - в той же строк, але з моменту вручення йому ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Повний текст ухвали складено 18.08.2025.
Слідчий суддя: ОСОБА_1