Справа № 635/6046/25
Провадження № 1-кп/635/1165/2025
18 серпня 2025 року сел. Покотилівка
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілої - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання потерпілої ОСОБА_4 про закриття провадження у справі, подане у кримінальному провадженні, унесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025006190000232 від 28 липня 2025 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с-ще Малокатеринівка, Запорізький район, Запорізька область, громадянина України, з вищою освітою, розлученого, непрацюючого, раніше не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, -
встановив:
в провадженні Харківського районного суду Харківської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025006190000232 від 28 липня 2025 року.
Ухвалою Харківського районного суду від 06 серпня 2025 року призначено підготовче судове засідання.
Потерпіла ОСОБА_4 18 серпня 2025 року звернулась до суду із заявою, в якій зазначає, що вона відмовляється від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення відносно ОСОБА_6 і просить дане кримінальне провадження закрити згідно п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Прокурора Харківської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 , не заперечував проти закриття кримінального провадження, посилаючись на те, що це право потерпілої у справах приватного обвинувачення.
Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник -адвокат ОСОБА_5 підтримали клопотання та не заперечували проти закриття провадження.
Суд вислухававши учасників судового розгляду, дійшов висновку, про відмову у задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження, виходячи з наступного.
Згідно з вимог частини першої статті 477 КПК України кримінальне провадження за ч.1 ст.125 КК України здійснюється у формі приватного обвинувачення.
Оскільки ОСОБА_6 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 125 КК, щодо своєї співмешканки ОСОБА_4 , тобто злочин, пов'язаний із домашнім насильством, то відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК кримінальне провадження стосовно нього не можна бути закрите у зв'язку з відмовою потерпілої від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Так, об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду сформулювала висновки в постанові від 12 лютого 2020 року (справа № 453/225/19, провадження № 51-4000кмо19), згідно з якими злочином, пов'язаним із домашнім насильством, слід вважати будь-яке кримінальне правопорушення, обставини вчинення якого свідчать про наявність у діянні хоча б одного з елементів (ознак), перелічених у ст. 1 Закону № 2229-VIII, незалежно від того, чи вказано їх в інкримінованій статті (частині статті) КК як ознаки основного або кваліфікованого складу злочину. Встановлена в п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК заборона закриття кримінального провадження поширюється на осіб, які вчинили злочин, пов'язаний із домашнім насильством, за умови, що слідчі органи пред'явили особі таке обвинувачення і вона мала можливість захищатися від нього.
У пункті 3 ч. 1 ст. 1 Закону № 2229-VIII визначено, що домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Одночасно згідно з п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону № 2229-VIII фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Крім того, Законом України від 06 грудня 2017 року № 2227-VІІІ «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» ч. 1 ст. 67 КК доповнено п. 6-1, відповідно до якого, обставиною, що обтяжує покарання, є вчинення злочину щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах.
Як неодноразово зазначав Верховний Суд у своїх постановах від 25 лютого 2020 року у справі № 442/2191/19, від 10 березня 2020 року у справі № 531/270/19, від 19 березня 2020 року у справі № 675/813/19, від 31 березня 2021 року у справі № 155/457/20, обов'язковою умовою визнання судом злочину пов'язаним із домашнім насильством є відображення зазначеного у формулюванні обвинувачення (у повідомленні про підозру, в обвинувальному акті) із встановленням органами досудового розслідування відповідних фактичних обставин (ступінь родинних відносин або спорідненості між потерпілим та винуватцем, характер насильства тощо).
Відповідно до обвинувального акта ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК, а саме умисне легке тілесне ушкодження.
Обставиною, яка обтяжує покарання, згідно обвинувального акта, було визнано вчинення злочину щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах.
Тобто ОСОБА_6 було пред'явлено обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, пов'язаного з домашнім насильством, та він мав можливість захищатися від цього обвинувачення.
За таких обставин відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 не може бути закрите у зв'язку з відмовою потерпілої ОСОБА_4 від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення
На підставі вищевикладеного, керуючись п. 7 ч.1 ст.284, ст.ст.372, 477 КПК України, -
постановив:
у задоволенні клопотання потерпілої ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження за обвинуваченнямОСОБА_7 за ч. 1 ст. 125 КК України у зв'язку з відмовою потерпілої від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Суддя - ОСОБА_1