Суддя Маркосян М. В.
Справа № 644/1363/25
Провадження № 2/644/2070/25
18.08.2025
ЗАОЧНЕ Рішення
Іменем України
18 серпня 2025 року м. Харків
Індустріальний районний суд м. Харкова в складі
головуючої судді - Маркосян М.В.,
за участю секретаря судового засідання - Лєпілової В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами;
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача:
заборгованість за кредитним договором № 101150929 в розмірі 30836,00 гри., з яких: 12000,00 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту та 18836,00 грн. - сума заборгованості за відсотками,
заборгованість за кредитним договором № 2612128 в розмірі 4599,18 гри., з яких: 900,00 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту, 3699,18 грн. - сума заборгованості за відсотками,
Всього позов подано на загальну суму 35435,18 грн.
В обґрунтування позову зазначає, що між відповідачем та різними фінансовими компаніями були укладені кредитні договори за якими відповідачу надавались грошові кошти, які він повинен був повернути у встановлений строк та виплатити відсотки за користування грошима або кредитом. Свої зобов'язання відповідач не виконав., а права вимоги за договорами були відступлені первісними кредиторами на користь ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" згідно з договорами факторингу.
На дату звернення ТОВ «Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів» набуло право Нового кредитора до Відповідача на загальну суму 35435,18 грн. Також позивач просить стягнути з відповідача судові витрати.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Харкова від 17.02.2025 було відкрито провадження у справі, розгляд справи проводився у спрощеному позовному провадженні.
Позивачем разом із позовною заявою подана заява про розгляд справи без участі представника позивача.
У судові засідання представник позивача не з'явився, подав до суду заяву, що у випадку неявки відповідача проти заочного розгляду справи не заперечує, та просить розглянути справу за відсутності представника позивача.
В судові засідання, призначені на 17.03.2025, 29.04.2025, 27.05.2025, 17.07.2025, 18.08.2025 відповідач не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином шляхом направлення судових повісток, також було здійснене публікування оголошення про виклик відповідача до суду на офіційному веб-сайті Судова влада. Про причини неявки суд не повідомив, заяв чи клопотань до суду не подавав.
Відповідно до ст.223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відтак, судом постановлено провести заочний розгляд справи, у відсутності відповідача та позивача, на підставі документів та доказів, що є в матеріалах справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України. У відповідності до частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось. Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, встановив такі обставини справи.
Згідно з договором про споживчий кредит №101150292 від 18.11.2021, укладеному між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 були погоджені умови кредитування, зокрема встановлено, що ТОВ «Мілоан» надає ОСОБА_1 кредитні кошти в розмірі 12000,00 грн. на строк 30 днів. Дата надання кредиту - 18.11.2021, дата повернення кредиту - 18.12.2021. Процентна ставка за користування кредитом від 0,01% до 5% на день. Договір укладено в електронній формі, підписано за допомогою електронного ідентифікатора J45606 від 18.11.2021.
До позовної заяви долучена копія електронного платіжного доручення №35348669 без підпису та печатки про нібито перерахування коштів на картковий рахунок відповідача, однак зазначений документ не містить відомостей про фактичне проведення фінансовою установою відповідного платежу., крім того матеріали справи не містять даних про погодження саме такого напряму перерахування коштів відповідачу.
Суд зауважує, що шаблон платіжного доручення за загальним правилом є документом інформаційного характеру, який покликаний підтверджувати певні обставини чи факти. Водночас зміст викладеної у платіжному дорученні (якщо вона не формується на підставі відомостей державного реєстру) зазвичай залежить від волевиявлення однієї особи (в даному випадку - ТОВ «Мілоан»). Оскільки кредитор, як зацікавлена особа може зазначити у платіжному дорученні будь-які відомості щодо обставин виконання кредитного договору і відповідач на це вплинути жодним чином не в змозі, то суд не може розцінити надане позивачем платіжне доручення як об'єктивний, належний та допустимий доказ на підтвердження факту переказу позичальнику кредитних коштів.
Розрахунок заборгованості також не є первинним бухгалтерським документом, а тому сам по собі не підтверджує факт надання кредиту.
16.07.2024 року між ТОВ «Мілоан» (Клієнт) та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» (Фактор) укладено Договір факторингу №16072024, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» передає (відступає), а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» отримує за плату належні Клієнту права вимоги, до боржників, зазначених у реєстрах прав вимог.
Позивач надає у матеріали справи витяг з Реєстру боржників до договору факторингу №16072024 в якому зазначено, що за зазначеним договором фактор набув права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №16072024 на суму 30836,00 грн., однак зазначений витяг не підписаний клієнтом (первісним кредитором), сформований та підписаний виключно позивачем.
Також, згідно з договором про надання коштів на умовах фінансового кредиту №2612128 від 23.11.2021, укладеному між ТОВ «Лінеруа Україна» та ОСОБА_1 були погоджені умови кредитування, зокрема встановлено, що ТОВ «Лінеруа Україна» надає ОСОБА_1 кредитні кошти в розмірі 900,00 грн. на строк 360 днів. Дата надання кредиту - 11.02.2024. Процентна ставка за користування кредитом - 1,99% на день. Кредит надається в безготівковій формі на картковий рахунок ОСОБА_1 з використанням реквізитів платіжної картки №444111------6688. Договір укладено в електронній формі, підписано за допомогою електронного ідентифікатора. Згідно з Додатком №1 до Договору №2612128 сторонами були погоджені відсотки за користування кредитом в сумі 5913,00 грн (реальна відсоткова ставка 6961,93%) та загальна вартість кредиту - 6813,00 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Лінеруа Україна» свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 900,00 грн., про що суду надано лист ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 04.03.2024 року про здійснення 23.11.2021 року, о 19 год. 30хв., переказу коштів в сумі 900,00 грн. на банківську картку № НОМЕР_1 .
05.05.2025 року між ТОВ «Лінеруа Україна» (Клієнт) та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» (Фактор) укладено Договір факторингу №05052023, відповідно до умов якого ТОВ «Лінеруа Україна» передає (відступає), а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» отримує за плату належні Клієнту права вимоги, до боржників, зазначених у реєстрах прав вимог.
Позивач надає у матеріали справи витяг з Реєстру боржників до договору факторингу №05052023 в якому зазначено, що за зазначеним договором фактор набув права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №2612128 на суму 4599,18 грн. Однак зазначений витяг не підписаний клієнтом (первісним кредитором), сформований та підписаний виключно позивачем.
Однак, також, до матеріалів справи позивачем наданий розрахунок заборгованості за договором №2612128, станом на 05.05.2025 року (дату укладення договору факторингу №05052023), підписаний ТОВ «Лінеруа Україна».
У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Отже, оцінивши у сукупності докази укладення договору факторингу №05052023, витяг з договору факторингу та розрахунок первісного кредитора, суд вважає доведеним позивачем набуття права вимоги до відповідача за кредитним договором №2612128 на суму 4599,18 грн. на підставі договору факторингу №05052023.
Відповідно до ст. 12, 13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень, що врегульовано положеннями ст. 77 ЦПК України.
У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
З наданого позивачем розрахунку та документів вбачається наявність укладених кредитних договорів між відповідачем та ТОВ «Лінеруа Україна» і ТОВ «Мілоан», а також укладення договорів факторингу щодо відступлення прав вимоги до відповідача позивачу.
Договори факторингу за своєю суттю є договорами, які засвідчують відступлення права вимоги боргу з боржника у зобов'язанні. У відповідності до статті 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. В свою чергу, будь-який кредитор, первісний або новий, окрім доведення факту укладення договору та набуття прав на стягнення з боржника у зобов'язанні повинен довести факт виникнення зобов'язання у боржника, що, в даному випадку може бути підтверджено фінансовими документами про перерахування коштів на рахунок відповідача., які в матеріали справи надані не були.
Отже, з огляду на положення вказаних вище норм законодавства, докази надання кредиту, оплати чи неоплати за кредитом відповідачем, а також, докази відступлення права вимоги до відповідача на користь "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" у певній сумі є необхідним для доведення вимог позивача про стягнення заборгованості. Позивач повинен був довести ці обставини за допомогою належних та допустимих доказів, з урахуванням положень ЦПК України та з посиланням на матеріально-правову підставу своїх вимог, зазначені ним обставини.
Позивачем доведено належними, допустимими, достовірними доказами набуття прав вимоги до ОСОБА_1 щодо договору про надання коштів на умовах фінансового кредиту №2612128 від 23.11.2021 у розмірі 4599,18 грн., однак не доведено набуття прав вимоги до ОСОБА_1 за Договором факторингу, укладеному позивачем з ТОВ «Мілоан» і не доведено те, що у ТОВ «Мілоан» виникли права вимоги до ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит №101150292 від 18.11.2021, оскільки не доведено перерахування коштів за цим договором відповідачу.
Таким чином, при викладених обставинах, у зв'язку з тим, що позивач не довів тих обставин, на які він посилається в своїй позовній заяві - позов підлягає задоволенню частково на суму заборгованості відповідача по договору про надання коштів на умовах фінансового кредиту №2612128 від 23.11.2021 у розмірі 4599,18 грн.
Відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 6, 205, 207, 525, 526,527, 530, 610, 625, 626, 628, 638, 639, 1046, 1048, 1049 ЦК України, Законом України «Про споживче кредитування», згідно ст. 12, 13, 76, 81, 89, 141, 263-265, 279 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" заборгованість за договором про надання коштів на умовах фінансового кредиту №2612128 від 23.11.2021 у розмірі 4599,18 грн.
В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" судові витрати в розмірі 393,00 грн.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто Індустріальним районним судом м. Харкова за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування учасників справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів» (адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ 35625014),
відповідач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) .
Повне судове рішення складене 18.08.2025 р.
Суддя Марина МАРКОСЯН