Справа № 615/1757/25
Провадження № 2/615/344/25
18 серпня 2025 року м. Валки
Валківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - Токмакової А.П.,
секретаря судового засідання - Клименко Н.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду м. Валки Харківської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,
встановив:
17.06.2025 представник позивача Грибанов Д.В. звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за кредитними договорами: №79112345 в розмірі 28832 грн., №8144268 - 66465 грн., всього 95297 грн. та судовий збір - 3028 грн.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що 01.08.2024 між ТОВ «1 БАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір позики №79112345 у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно ЗУ «Про електронну комерцію», про що свідчить п.21 кредитного договору.
26.11.2024 між ТОВ «ФК «1 БАНК» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено додаткову угоду №44 до договору факторингу №14/06/2021 від 14.06.2021, у відповідності до умов якої ТОВ «ФК «1 БАНК» передає (відступає) за плату належні йому, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає права вимоги до боржників згідно Реєстру №38 від 26.11.2024, тим самим позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 28832 грн., з яких: 17000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3570 грн. - за відсотками; 8262 грн. - відсотки за понадстрокове користування позикою.
Крім того, 01.08.2024 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №8144268, який підписано електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, який зазначений в п.10 договору.
28.03.2025 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №28032025, у відповідності до умов якого ТОВ «Авентус Україна» передає (відступає) за плату належні йому, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає права вимоги до боржників згідно Реєстру, тим самим позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 66465 грн., з яких: 21000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 34965 грн. - за відсотками; 10500 - за пенею, штрафами.
Всупереч умовам кредитних договорів, не зважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки позивача, ні на рахунки попереднього кредитора.
Після виконання вимог ст.187 ЦПК України, на підставі ухвали суду від 24.06.2025 відкрито провадження у цивільній справі. За клопотанням представника позивача з урахуванням вимог ст.274 ЦПК України судовий розгляд вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження, роз'яснено сторонам про порядок та строки виконання ними вимог цього Кодексу.
Клопотання сторін про розгляд справи в судовому засіданні з їх повідомленням у відповідності до ч.5 ст.279 ЦПК України до суду не надходило.
Копію позовної заяви та доданих до неї документів вручено відповідачу 27.06.2025, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, але правом надання відзиву не скористався.
Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи, що відповідач, будучи належним чином повідомленим про судовий розгляд справи, будь-яких клопотань та відзив на позовну заяву не подав, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів в порядку, передбаченому ст.279,280 ЦПК України.
Будь-які заяви чи клопотання щодо проведення інших процесуальних дій, в тому числі забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження у справі, учасниками справи не заявлено.
Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 01.08.2025 між ТОВ «1 БАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №79112345, відповідно до п.1 якого позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, який в свою чергу зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики. Сума позики - 17000 грн., строк позики - 14 днів, процентна ставка фіксована 1,50% день, проценти за понадстрокове користування позикою 2,70% день, дата повернення позики - 14.08.2024.
Договір укладено у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно ЗУ «Про електронну комерцію», про що свідчить п.29 кредитного договору.
У розумінні ст.641,644 ЦК України ці правила є публічною пропозицією (офертою) на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
В порушення умов кредитного договору відповідач не виконав свої зобов'язання, а саме не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за зобов'язаннями.
26.11.2024 між ТОВ «ФК «1 БАНК» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено додаткову угоду №44 до договору факторингу №14/06/2021 від 14.06.2021, у відповідності до умов якої ТОВ «ФК «1 БАНК» передає (відступає) за плату належні йому, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає права вимоги до боржників згідно Реєстру №38 від 26.11.2024.
Отже, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 28832 грн., з яких: 17000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3570 грн. - за відсотками; 8262 грн. - відсотки за понадстрокове користування позикою.
Крім того, 01.08.2024 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір №8144268 про надання споживчого кредиту у формі електронного документу з використанням електронного підпису, згідно п.1.3 якого сума кредиту (загальний розмір) складає 21000 грн. Строк кредиту 357 днів (п.1.4 договору). Стандартна процентна ставка становить 1,50% в день та застосовується: у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього договору (п.1.5.1 договору).
П.1.2 договору передбачено, що кредит видається в національній валюті України - гривні, а споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
Відповідно до п 2.1 кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, включаючи використання реквізитів платіжної карти № НОМЕР_1 .
У п.10 договору «Реквізити та підписи сторін» зазначено, що договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором С7708, 01.08.2024 16:03:08 / ОСОБА_1 /.
В порушення умов кредитного договору відповідач не виконав свої зобов'язання, а саме не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за зобов'язаннями.
28.03.2025 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №28032025, згідно з умовами якого ТОВ «Авентус Україна» відступив ТОВ «ФК «ЄАПБ» право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом, (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
Із витягу з Реєстру боржників до договору факторингу ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №8144268 в загальному розмірі 66465 грн., з яких: 21000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 34965 грн. - за відсотками; 10500 - за пенею, штрафами.
Доказів, які б свідчили про наявність підстав для звільнення відповідача від виконання зобов'язань за кредитними договорами, суду не надано.
Правовідносини у цій справі регулюються положеннями Цивільного кодексу України, а також Закону України «Про електронну комерцію».
За змістом ст.525,526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна його умов не допускається.
У відповідності до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. За положеннями ст.627 ЦК України відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).
Згідно із ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У ст.3 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч.6 цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію»).
Ч.5 цієї статті передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Ст.12 Закону визначає, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до ЗУ "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ст.1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Виходячи з вимог ст.512-514,516 ЦК України, ТОВ «ФК «ЄАПБ» направив простою кореспонденцією через відділення Укрпошти або за допомогою інших компаній, які займаються адресною доставкою кореспонденції письмові повідомлення боржникам про відступлення клієнтом прав вимоги заборгованості фактору.
Згідно правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 у справі №6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору, неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
При умові, що відповідач за будь-яких підстав не отримав повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов'язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки первісного кредитора, які вказані в кредитному договорі, таке виконання було б належним відповідно до вимог ст.516 ЦК України.
Відповідно до ч.1,3 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).
Згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов'язується вчасно повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом в порядку, визначеному цим договором.
Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги, не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попередніх кредирів.
Відповідно до ч.1 ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Враховуючи, що відповідач взяті на себе зобов'язання за кредитними договорами належним чином не виконує, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми кредиту, процентів за його користування є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Позовні вимоги про нарахування неустойки (штрафу, пені) у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за кредитними договорами, задоволенню не підлягають з наступних підстав.
За вимогами ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Разом з тим, згідно п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст.625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції РНБО України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, ЗУ «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05:30 год. 24.02.2022 строком на 30 діб, який у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією РФ проти України, Указами Президента продовжено до теперішнього часу.
З огляду на викладене, оскільки відповідачу нарахована неустойка (штраф, пеня) у період дії в Україні воєнного стану, в цій частині позивних вимог необхідно відмовити.
Оскільки понесені позивачем судові витрати у справі документально підтверджені, відповідно до вимог ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.263-265,280 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості за кредитними договорами: №79112345 в розмірі 28832 грн., №8144268 - 55965 грн., всього 84797 грн. та судовий збір - 3028 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складено 18.08.2025.
Суддя А.П. Токмакова