Справа №345/2397/25
Провадження № 2/345/1193/2025
18.08.2025 р. м.Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі судді Сухарник І.І., розглянувши в залі суду в м. Калуш в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Представник ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11.08.2023 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», («Кредитодавець» або «Позивач») і фізичною особою, якою є ОСОБА_2 («Відповідач», «Позичальник» або «Боржник») за допомогою Веб-сайту (credos.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1253-9242 («Кредитний договір»)
Відповідно до умов Кредитного договору Кредитодавець взяв на себе зобов'язання надати Відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 12000,00 грн; строк кредитування - 300 днів; базовий період - 21 днів; промо % ставка - 0,01 % в день; стандартна % ставка - 3,00 % в день.
Кредитодавець виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши Відповідачу кредитні кошти відповідно до умов укладеного Кредитного договору.
Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов'язань, відповідно до умов укладеного Кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов'язання Кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти Відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення Кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів. Також представник позивача звертає увагу суду на той факт, що Відповідач в загальній кількості 2 рази оформлював кредитні відносини з Позивачем, попередні кредитні договори були погашені, що додатково доводить обізнаність Відповідача з процедурою оформлення та виконання Кредитного договору.
В подальшому, Відповідач всупереч умовам Кредитного договору, ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування» та ст.ст. 525, 526, 530, 536, 610, 612 ЦК України, порушив вищезазначені умови Кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернув в повному обсязі кредит Кредитодавцю, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов'язання перед Кредитодавцем за Кредитним договором.
Станом на 04.04.2025 року загальний розмір заборгованості Відповідача за Кредитним договором становить: 112465,20 гривень, а саме: прострочена заборгованість за кредитом - 12000,00 гривень, прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 100465,20 гривень.
Разом з тим, Кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до Позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а саме часткового списання заборгованості Позичальнику за нарахованими процентами у загальній сумі 52465,20гривень за умови погашення Позичальником решти заборгованості за Кредитним договором в розмірі 60 000,00 гривень. Враховуючи вищезазначене, Кредитодавець просить суд у цьому позові стягнути з Позичальника не повну суму заборгованості за Кредитним договором, а лише її частину, а саме: прострочена заборгованість за кредитом - 12000,00 гривень, прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 48000,00 гривень, що разом становить 60000,00 гривень.
Враховуючи вищезазначене, Кредитодавець (позивач) просить суд у цьому позові стягнути з Позичальника загальну суму заборгованості за Кредитним договором №1253-9242 від 11.08.2023 в розмірі 60000,00 гривень, а також судовий збір 2422,40 гривень.
Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 20.05.2025 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали подати відзив на позов з доказами на підтвердження обставин, що підтверджують заперечення проти позову.
04.06.2025 судом отримано від відповідача відзив на позовну заяву. В відзиві зазначено, що вимоги позивача, викладені в позовній заяві, відповідачем визнаються частково. Так дійсно 11.08.2023 має місце той факт, що відповідач уклав договір про відкриття кредитного договору №1253-9242 продукту “CREDOS». На той момент відповідачу було 20 років, він намагався знайти роботу в іншому місці. Відповідач знаходив підробіток, але цих грошей заледве вистачало на харчування та оплату житла. Оскільки відповідач не мав досвіду керування грошима і тільки починав свій шлях самостійного дорослого життя, то це виглядало все дуже просто, відповідач бере необхідну суму грошей і поступово її віддає. Але насправді виявилось по інакшому. Через те, що в Україні війна, ціни на продукти, громадський транспорт та проживання стрімко ростуть і в відповідача не вистачало коштів на повернення кредиту. Згідно даних Торгово-промислової палати України засвідчено форс мажорні обставини (обставини непереборної сили). При таких обставинах ще важче знайти роботу. Також відповідач усвідомив, що платити відсоткову ставку 2,5% в день від суми кредиту і при цьому намагатись погасити «тіло» кредиту - просто не підйомна для нього сума. Відповідач продовжував шукати роботу з надією, що стане на ноги і почне повертати кошти за кредитним договором. Після протермінування першого платежу за кредитом відповідач почав отримувати телефонні дзвінки зі спам номерів по декілька разів на день з погрозами, що вони довели його бабусю до інфаркту і те саме зроблять з мамою. Такий психологічний тиск ще більше заводив відповідача у тупиковий стан. Відповідач відчував безпорадність та страх, що вони дійсно завдадуть шкоди його рідним. Відповідачем була написана заява у Калуський відділ поліції ГУНП в Івано-Франківській області про вчинення злочину працівниками ТОВ “УКР КРЕДИТ ФІНАНС». Також відповідач зазначає, що у нього немає нерухомості чи інших цінних речей у власності. Відповідач безробітній і знову в пошуках роботи чи підробітку. Тому відповідач просить суд зменшити суму повернення боргу та призначити часткову виплату по ньому 500 грн на місяць.
Також 07.07.2025 судом отримано від відповідача додаткові пояснення у справі та клопотання, в яких зазначає, що відсотки нараховано надмірно. Відповідач визнає позов в частині основного боргу в сумі 12000,00 грн.
Також відповідач зазначає, що згідно ст. 18 ЗУ "Про споживче кредитування" реальна річна ставка не має бути прихованою або надмірною. Висока щоденна ставка - 3%/день (п. 4.10 Договору), що у перерахунку це: 3% х 30 днів = 90% на місяць, 90% x 12 = 1080% на рік (навіть без капіталізації) є підставою про визнання Договору нікчемним частково або повністю.
Відповідач зазначає, що Договором передбачені санкції при простроченні - 2%/день та інфляція (п. 8.2). Згідно ст. 625 ЦКУ, допускається нарахування 3% річних та інфляція. Штраф 10% за несплату % (п. 8.3 Договору) не має правової підстави і суперечить ЗУ "Про споживче кредитування", де прямо зазначено, що загальна неустойка не може перевищувати 50% суми кредиту. В Договорі ж навіть не вказано, як це рахується, тому ці умови є непрозорими та несправедливими.
Також відповідач вказує, що можливість автоматичного списання з рахунку (п. 6.5 Договору) - це порушення банківської та фінансової безпеки, адже договір не підтверджує згоду на автоматичне списання через платіжну систему. Це порушення ст. 1075 ЦКУ та банківських правил Національного банку України.
Відповідач зазначає, що з огляду на закінчення строку кредитування, нарахування Позивачем процентів після спливу визначеного Договором строку кредитування не відповідає діючого положення Закону.
Також відповідач вказує, що крім цивільного законодавства та Програми лояльності ТзОВ «УКРКРЕДИТ ФІНАНС», повернення кредиту регулюється також піднормативними актами Національного банку України. Так, при 15.1% облікової річної ставки Національного банку України, якою обслуговано Кредит в сумі 12000 грн, сума становить 186000 грн, що в процентах становить 1860 %. Амортизаційні витрати за кредит - 11160 грн. Таким чином загальна сума коштів, що підлягають поверненню від відповідача, як Позичальника до Позикодавця ТОВ «УКРКРЕДИТ ФІНАНС» становить: 12000+11160 +1860 = 25020 грн.
Відповідач зазначає, що безумовно він би погашав Кредит, якщо б на Україні не було Форс-мажорних обставин. Тобто, якщо сторона договору не може виконати свої зобов'язання через обставини, які від неї не залежать і які неможливо було передбачити чи уникнути, то настає форс мажор, що може звільнити цю сторону від відповідальності за невиконання. Не менш важливим доказом щодо неможливості своєчасного повернення Кредиту є військовий стан у державі та пов'язане із цим (важко знайти роботу).
У зв'язку з цим, відповідач просить суд постановити рішення, на підставі якого він зміг би повернути ТОВ «УКРКРЕДИТ ФІНАНС» кредит та проценти в сумі 25020,00 грн, в тому числі: 12000 грн основної суми позику і 13020 грн процентів. Судовий збір відповідач просить поділити порівну між сторонами. Про час розгляду справи відповідач просить його повідомити, щоб він міг бути присутнім під час засідання як учасник процесу.
Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об'єктивно та безсторонньо оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 20.05.2025 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Відповідач скористався наданим йому правом подати відзив на позов з доказами на підтвердження обставин, що підтверджують заперечення проти позову. Судом було досліджено матеріали справи та встановлено, що позиції сторін викладені в наданих суду документах, на підтвердження своїх позицій сторонами надано суду наявні в них докази. Тому суд не вбачає необхідності в проведенні судового засідання з викликом сторін. Суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до приписів ст.12, ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст.13 ЦПК України).
Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Згідно частини першої та другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно зі статтею 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
За правилом частини першої статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Статтею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що 11.08.2023 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», («Кредитодавець» або «Позивач») і фізичною особою, якою є ОСОБА_2 («Відповідач», «Позичальник» або «Боржник») за допомогою Веб-сайту (credos.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1253-9242 («Кредитний договір»).
Зазначений Кредитний договір, як вбачається із його змісту, разом із Правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), Паспортом споживчого Кредиту, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором (Графік платежів за Договором) відповідно до Методики Національного банку України складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким Позичальник був попередньо ознайомлений. У відповідності до норм ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про споживче кредитування» договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними ЗУ "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених ЗУ "Про електронну комерцію". Роздруківка Кредитного договору разом із Правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), Паспортом та Таблицею споживчого кредиту додано до позовної заяви.
Позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор A3319 для підписання Кредитного договору №1253-9242 від 11.08.2023 року, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів.
Відповідно до вище наведеного, обґрунтованим висновком є те, що без отримання смс-повідомлення для входу в особистий кабінет, без здійснення входу на вебсайт Кредитора до особистого кабінету, без отримання смс-повідомлення з одноразовим ідентифікатором для підписання угоди, Кредитний договір між Позивачем та Відповідачем не був би укладений, а кредитні кошти не були би перераховані Відповідачу.
Відповідно до умов Кредитного договору Кредитодавець взяв на себе зобов'язання надати Відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 12000,00 грн; строк кредитування - 300 днів; базовий період - 21 днів; промо % ставка - 0,01 % в день; стандартна % ставка - 3,00 % в день. Базовий період - проміжки часу впродовж строку дії Договору, в останні дні яких у Позичальника настає обов'язок сплати відсотків за користування Кредитом. Кількість днів у Базовому періоді вказана у Договорі і визначена Сторонами на підставі пропозиції Кредитодавця, сформованої із урахуванням побажань Позичальника, наданих в процесі звернення щодо отримання Кредиту через веб-сайт Кредитодавця.
Позивач (через партнера АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з яким укладено договір № 4010 про надання послуг в системі LiqPay від 02 грудня 2019 року) видав відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок вказаний Відповідачем в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про перерахування коштів від ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» через систему платежів LiqPay на підставі договору № 4010 від 02.12.2019 р. на карту отримувача (Відповідача), чим виконав свої зобов'язання за Договором своєчасно та в повному обсязі. Таким чином на підтвердження факту видачі кредиту, Кредитодавець додав до позовної заяви документи що підтверджують перерахування кредитних коштів, а саме: Довідку про перерахування суми кредиту та Довідку про перерахування коштів від фінансово-розрахункової установи.
Таким чином Кредитодавець виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши Відповідачу кредит відповідно до умов укладеного Кредитного договору.
Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов'язань, відповідно до умов укладеного Кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов'язання Кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти Відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення Кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів.
В подальшому, Відповідач всупереч умовам Кредитного договору, ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування» та ст.ст. 525, 526, 530, 536, 610, 612 ЦК України, порушив вищезазначені умови Кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернув в повному обсязі кредит Кредитодавцю, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов'язання перед Кредитодавцем за Кредитним договором.
Згідно розрахунку заборгованості, який долучено до позовної заяви, станом на 04.04.2025 року загальний розмір заборгованості Відповідача за Кредитним договором становить: 112465,20 гривень, а саме: прострочена заборгованість за кредитом - 12000,00 гривень, прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 100465,20 гривень. Відсотки в сумі 100465,20 грн було нараховано за період з 11.08.2023 по 05.06.2024 (за перші 20 днів за відсотковою ставкою 0,01% в день, за наступні 280 днів за відсотковою ставкою 3% в день).
Разом з тим, Кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до Позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а саме часткового списання заборгованості Позичальнику за нарахованими процентами у загальній сумі 52465,20 гривень за умови погашення Позичальником решти заборгованості за Кредитним договором в розмірі 60000,00 гривень. Враховуючи вищезазначене, Кредитодавець просить суд у цьому позові стягнути з Позичальника не повну суму заборгованості за Кредитним договором, а лише її частину, а саме: прострочену заборгованість за кредитом - 12000,00 гривень, прострочену заборгованість за нарахованими процентами - 48000,00 гривень, що разом становить 60000,00 гривень.
За таких обставин суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача про стягнення із відповідача заборгованості за основною сумою кредиту станом на 04.04.2025 за кредитним договором № 1253-9242 від 11.08.2023 року в розмірі 12000,00 гривень.
Щодо нарахування процентів за кредитним договором № 1253-9242 від 11.08.2023 року, то суд зазначає, що нарахування процентів в сумі 100465,20 грн за період з 11.08.2023 по 05.06.2024 (за перші 20 днів за відсотковою ставкою 0,01% в день, за наступні 280 днів за відсотковою ставкою 3% в день) суперечить вимогам Закону України від 22 листопада 2023 року № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24 грудня 2023 року. Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %. Таким чином, максимальний розмір денної процентної ставки протягом періоду з 24.12.2023 по 22.04.2024 не може перевищувати 2,5 %. Максимальний розмір денної процентної ставки протягом періоду з 23.04.2025 по 20.08.2024 не може перевищувати 1,5 %.
Однак нарахування відповідачу відсотків за кредитним договором № 1253-9242 від 11.08.2023 року в сумі 48000,00 гривень за період з 11.08.2023 по 05.06.2024 не суперечить умовам кредитного договору та вимогам Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», тому суд вважає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за нарахованими процентами в сумі 48000,00 гривень підставною та такою, що підлягає до задоволення.
Щодо тверджень та пояснень, наведених відповідачем у відзиві, додаткових поясненнях та клопотанні, то суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 станом на 02.06.2025 перебуває на обліку як безробітний у Державній службі зайнятості, що підтверджується відповідною довідкою. Також 02.06.2025 відповідач ОСОБА_1 підготував заяву до поліції про те, що він отримує телефонні дзвінки з погрозами у зв'язку з неповерненням кредиту.
Однак зазначені обставини не є поважними причинами для невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо сплати кредиту.
Щодо посилання відповідача на форс-мажорні обставини та військовий стан як причину неповернення кредитних коштів та несплати відсотків, то суд зазначає, що відповідно до п. 18 Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Однак, в даній позовній заяві позивач не просить суд стягнути з відповідача неустойку за прострочення платежів.
Суд звертає увагу, що відповідач не проживає в зоні активних бойових дій чи на тимчасово окупованій території. Нарахування відсотків за користування кредитом не суперечить вимогам чинного законодавства.
Крім того, кредитний договір між сторонами був укладений вже після введення в Україні воєнного стану, тому на час укладення договору відповідачу були відомі вказані обставини, однак відповідач все ж погодився на умови кредитного договору, в тому числі розмір відсотків.
Тому суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимоги відповідача про зменшення розміру відсотків.
Щодо вимоги відповідача про призначення йому часткової виплати боргу по 500,00 грн в місяць, то суд зазначає, що відповідно до ст.435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Після набрання рішенням суду законної сили відповідач має право звернутися до суду з заявою про розстрочку чи відстрочення виконання судового рішення.
Таким чином, з врахуванням встановлених обставин справи та досліджених доказів, беручи до уваги, що відповідач істотно порушив умови укладеного ним кредитного договору, а, зокрема, у встановленому порядку та строки не погашав кредит та проценти за користування ним, внаслідок чого позивач позбавлений можливості отримати відсотки за користування кредитом, на що він розраховував при укладенні договору, а тому суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача загальну суму заборгованості станом на 04.04.2025 за кредитним договором №1253-9242 від 11.08.2023 в розмірі 60000,00 гривень, з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 12000,00 гривень; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 48000,00 гривень.
Відповідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з платіжною інструкцією № 69234 від 12.05.2025 позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 2422,40грн.
Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачений при подачі позову судовий збір в сумі 2422,40 грн.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 141, 259, 263-265, 268, 274-279 ЦПК України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (ідентифікаційний код юридичної особи 38548598, місцезнаходження: бульвар Лесі Українки 26, офіс 407, м. Київ, 01133) загальну суму заборгованості станом на 04.04.2025 за Кредитним договором №1253-9242 від 11.08.2023 в розмірі 60000,00 гривень, з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 12000,00 гривень; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 48000,00 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: