Справа № 214/7511/25
1-кс/214/780/25
01 серпня 2025 року слідчий суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, у м. Кривому Розі, клопотання слідчого СВ ВП №4 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12025041760000964, внесеному до ЄРДР 30 липня 2025 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Нововасилівка Софіївського району Дніпропетровської області, громадянина України, маючого середню спеціальну освіту, одруженого, маючого на утриманні малолітню дочку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовослужбовця ІНФОРМАЦІЯ_3 , помічника гранатометника, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, -
ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем ІНФОРМАЦІЯ_3 , який, самовільно залишив військову частину, маючи злочинний умисел, 29 липня 2025 року, приблизно о 21 годині 30 хвилин, перебуваючи на 7-му поверсі в під'їзді будинку АДРЕСА_2 , приніс із собою зі своєї квартири, ймовірно, ручну гранату ДМ-51 (згідно акту перевірки об'єкта на явність вибухових матеріалів НОМЕР_1) та знаходячись у громадському місці, а саме в коридорі вищезазначеного будинку, демонструючи зневажливе ставлення до громадського порядку, існуючих норм поведінки та моральності в суспільному житті, в порушення вимог ст. ст. 6, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України №551-XIV від 24.03.1999 року, бажаючи самоствердитись та протиставити себе іншим громадянам та суспільству, грубо порушуючи громадський порядок із мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, тримаючи ручну гранату в руках, попередньо вийняв запобіжне кільце, таким чином, привівши гранату у бойову готовність, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, кинув її на підлогу біля вхідних дверей квартири АДРЕСА_3 вказаного будинку, здійснивши вибух, чим створив реальну загрозу життю та здоров'ю цивільного населення.
Після цього на місце події прибули працівники поліції та з метою проведення повного і всебічного досудового розслідування по вказаному кримінальному провадженню, в період часу з 22 години 40 хвилин до 23 години 25 хвилин 29 липня 2025 року слідчим СВ ВП №4 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області із застосуванням фотофіксації було проведено огляд місця події - коридору на 7-му поверсі вказаного будинку, в ході якого було виявлено та вилучено численні полімерні та металеві уламки, ймовірно, від ручної гранати ДМ-51.
Отже, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, за ознаками: хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжуються особливою зухвалістю, із застосуванням іншого предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.
Оскільки підозрюваний підозрюється у вчиненні тяжкого насильницького злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років, будучи військовослужбовцем, самовільно залишив військову частину, відносно нього відкриті ще два кримінальні провадження за ч. 1 ст. 263 КК України та за ч. 4 ст. 408 КК України, а отже, зазначені обставини вказують на існування ризику, що обвинувачений може переховуватись від органу досудового розслідування та перешкоджати кримінальному провадженню, тому слідчий просить суд застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання слідчого за підстав, у ньому зазначених.
Підозрюваний та його захисник проти задоволення клопотання слідчого заперечували, при цьому підозрюваний просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, так як він одружений, має на утриманні двох дітей, що йому треба утримувати сім'ю, що він щиро розкаюється у вчиненому та переховуватись від органу досудового розслідування не збирається, захисник підозрюваного послався на те, що у останнього є дружина та двоє дітей, а отже, він повинен утримувати своє сім'ю, що підозрюваний має важке захворювання ВІЛ, що підозрюваний активно працює зі слідством та переховуватись не збирається, а відтак просив слідчого суддю застосувати до останнього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час.
Вислухавши учасників судового провадження, вивчивши клопотання з додатками, слідчий суддя приходить до такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст. 177 цього Кодексу.
Згідно з вимогами ч. ч. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до п. «с» ч. 1 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав і основоположних свобод (Рим, 1950), положень КПК України, для обрання особі запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідна наявність підстав уважати, що дана особа, яка обґрунтовано підозрюється у вчинені злочину, буде намагатися або ухилятися від слідства, суду та від виконання процесуальних рішень, або перешкоджати встановленню істини в справі, або продовжувати злочинну діяльність. При цьому враховується тяжкість вчинених злочинів, вік підозрюваного, його стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та інші обставини, перелічені у ст. 178 КПК України.
Отже, вирішуючи клопотання слідчого, слідчий суддя вважає, що обставини, на які слідчий посилається у своєму клопотанні, є підставами, за яких до підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою: так, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого насильницького злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років, і хоча зазначена обставина сама по собі не може бути підставою для існування ризику, що підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування або суду, однак суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування обвинуваченого від органу досудового розслідування або суду.
Разом з тим, при вирішенні клопотання слідчого слідчий суддя враховує і ту обставину, що ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем, підозрюється у вчиненні інкримінованого йому злочину під час самовільного залишення військової частини, тоді як під час проходження військової служби ОСОБА_4 повинен, окрім іншого, дотримуватися вимог ст. 17, 65 Конституції України, ст. ст. 6, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України №548-XIV від 24.03.1999 року, ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України №551-XIV від 24.03.1999 року, Військової Присяги, які вимагають від нього свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, постійно бути зразком високої культури, скромності і витримки, берегти військову честь, захищати свою і поважати гідність інших людей, бути ввічливим і дотримуватись військового етикету, поводитися з гідністю і честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, і ці обов'язки покладають на військовослужбовців - а особливо в умовах воєнного стану - особливу відповідальність за вчинення кримінальних правопорушень.
Також слідчий суддя при вирішенні клопотання слідчого бере до уваги, що відносно ОСОБА_4 відкриті ще два кримінальних провадження за ч. 1 ст. 263 КК України та за ч. 4 ст. 408 КК України, у яких триває досудове розслідування.
А тому, зважаючи на все вищевикладене, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, оскільки встановлені в судовому засіданні обставини в їх сукупності дають підстави вважати, що підозрюваний, перебуваючи на волі та знаючи про тяжкість покарання, яке загрожує йому у разі визнання його винним, а також будучи військовослужбовцем, який самовільно залишив військову частину, де проходив військову службу, може переховуватись від органів досудового розслідування чи суду та може продовжити свою злочинну діяльність.
Доказів, які беззаперечно вказують на неможливість застосування у відношенні підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у зв'язку зі станом його здоров'я, слідчому судді з боку сторони захисту не надано.
Також, ураховуючи, що кримінальне правопорушення, яке інкримінується підозрюваному, вчинене із застосуванням насильства, слідчий суддя не визначає розміру застави, що передбачено ч. 4 ст. 183 КПК України.
Згідно матеріалів даного клопотання, підозрюваний був затриманий 30 липня 2025 року.
Керуючись ст. ст. 40, 131, 132, 176-178, 183, 184, 194 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ ВП №4 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 58 днів, а саме до 27 вересня 2025 року включно,без визначення розміру застави, в умовах гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_4 ).
На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1 .
Повний текст ухвали складено та проголошено 14 серпня 2025 року у зв'язку з перебуванням судді ОСОБА_1 на лікарняному з 05 серпня 2025 року по 13 серпня 2025 року включно.