Справа № 204/2403/25
Провадження № 1-кп/204/742/25
12 серпня 2025 року Чечелівського районного суду міста Дніпра у складі:
головуючого: судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту накладеного на майно у кримінальному провадженні № 42024041110000280 внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 04 червня 2024 року,
за участю: прокурора ОСОБА_5 , захисників: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , обвинувачених: ОСОБА_9 , ОСОБА_3 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
На адресу Чечелівського районного суду міста Дніпра надійшло клопотання захисника ОСОБА_4 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 та в інтересах власника арештованого майна ОСОБА_12 про скасування арешту, накладеного на майно. В обґрунтування свого клопотання зазначив, що 01 жовтня 2024 року ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська у справі № 202/9574/24 надано дозвіл на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яке належить ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_3 з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукування та вилучення предметів, речей і документів, які мають суттєве значення для розслідування кримінального провадження, а саме: копії паспортів громадян України, ідентифікаційних кодів, тимчасових приписних посвідчень, військових квитків, документи щодо проходження військово-лікарської комісії, довідки з лікарень, чорнові записи, мобільні телефони, сім-карти, комп'ютерна техніка, флеш-носіях, в яких містяться відомості, що мають значення для розслідування кримінального провадження, банківських карток, печаток та штампів. Згідно протоколу обшуку від 08 жовтня 2024 року старшим слідчим відділу СУ ГУНП в Дніпропетровській області на підставі ухвали слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська під час обшуку вилучено грошові кошти у сумі 1000 доларів США та 1800 доларів США. 10 жовтня 2024 року ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10 жовтня 2024 року у справі № 202/9574/24 накладено арешт на грошові кошти у паперовому конверті у сумі 1000 доларів США, грошові кошти у конверті в сумі 1800 доларів США, які були вилучені в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 . Під час судового розгляду справи, а саме під час дослідження письмових доказів матеріалів кримінального провадження № 42024041110000280 від 04 червня 2024 року сторона обвинувачення не наполягала на дослідження матеріалів, зібраних під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , посилаючись на відсутність відомостей, які б мали доказове значення для справи. Досліджуючи протокол огляду від 23 жовтня 2024 року, виявлено, що під час огляду мобільних пристроїв, вилучених у ОСОБА_3 та ОСОБА_12 , відомостей, які б мали доказове значення для справи не виявлено. Сторона захисту на даний час вважає, що відсутні підстави для арешту вказаних грошових коштів, вказані грошові кошти ОСОБА_3 отримано від продажу транспортного засобу та є результатом доброчесної поведінки останнього. 01 червня 2024 року ОСОБА_3 було продано автомобіль за договором купівлі-продажу транспортного засобу № 1249/2024/4651149 CHRYSLER за 150 800 грн. Таким чином, вилучені та в подальшому арештовані грошові кошти, отримані ОСОБА_3 в результаті продажу транспортного засобу. Крім того, вказані кошти належать подружжю ОСОБА_15 (оскільки отримані від продажу авто), та їх арешт позбавляє сім'ю заявника на належне існування.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_4 підтримав подане клопотання та просив його задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав клопотання свого захисника.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 просив відмовити у задоволенні клопотання сторони захисту, оскільки вказане клопотання відрізняється від раніше розглянутого лише тим, що під час судового розгляду вже були дослідженні письмові докази по справі. Однак, оцінка досліджених доказів судом відбувається виключно в нарадчій кімнаті під час ухвалення остаточного рішення у справі. Крім цього, слід звернути увагу, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , передбачає покарання у вигляді конфіскації майна, та у разі визнання останнього винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, вказане майно може бути предметом конфіскації. Також, докази, з яких просить зняти арешт сторона захисту, мають відношення до вчинення інкримінованих ОСОБА_3 кримінальних правопорушень та використовувались під час їх вчинення. Слід також звернути увагу й на той факт, що вказані речові докази ще не були досліджені судом безпосередньо в судовому засіданні. Ураховуючи вказане вважав, що клопотання сторони захисту є передчасним.
Інші учасники процесу підтримали клопотання захисника ОСОБА_4 .
Дослідивши клопотання захисника про скасування арешту майна та додані до нього матеріали, заслухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Частина 2 статті 131 КПК України визначає арешт майна одним із видів заходів забезпечення.
Частиною 3 статті 132 КПК України визначено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Як вбачається із протоколу обшуку від 08 жовтня 2024 року, який було проведено у проміжок часу з 07 години 00 хвилин по 10 годину 10 хвилин, за участю понятих, захисника та власника (користувача) приміщення ОСОБА_3 , було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 . В ході обшуку в сумці чорного кольору, яка на момент обшуку знаходилась в коридорі, яка зі слів ОСОБА_3 належить йому, виявлено та вилучено паперовий конверт, в якому грошові кошти в сумі 1000 доларів США. ОСОБА_3 надав свій мобільний телефон «Айфон 14 Про Макс», в якому сім-картка НОМЕР_1 , імей1: НОМЕР_2 , імей2: НОМЕР_3 . У серванті в залі виявлено конверт, в якому грошові кошти у сумі 1800 доларів США, мобільний телефон «Самсунг Ультра Е23», в якому сім-картка НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , імей1: НОМЕР_6 , імей2: НОМЕР_7 . Зазначені грошові кошти поміщено до спеціального пакету № PSP2099051.
Постановою старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області від 08 жовтня 2024 року вилучене в ході обшуку за адресою АДРЕСА_1 майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10 жовтня 2024 року було задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_16 про арешт майна. Накладено арешт на грошові кошти у паперовому конверті у сумі 1000 доларів США, грошові кошти у конверті у сумі 1800 доларів США, мобільний телефон «Айфон 14 Про Макс», в якому сім-картка НОМЕР_1 , імей1: НОМЕР_2 , імей2: НОМЕР_3 , мобільний телефон «Самсунг Ультра Е23», в якому сім-картка НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , імей1: НОМЕР_6 , імей2: НОМЕР_7 , які були вилучені в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .
Підставою накладення арешту слідчим суддею Індустріального районного суду м. Дніпропетровська визначено необхідність збереження речових доказів у кримінальному провадженні та необхідність забезпечення збереження речових доказів та запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Потреби кримінального провадження виправдовують арешт майна, як втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення збереження речових доказів та конфіскації майна, як виду покарання (п. 1, 3 ч. 2 ст. 170 КПК України).
У відповідності вимог ч. 3 ст. 170 КПК України накладення арешту допускається на майно будь-якої фізичної особи або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати їх речовими доказами.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
З системного аналізу норм кримінального процесуального Кодексу можна зробити висновок, що на власника або володільця майна покладається обов'язок довести, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт на майно накладено необґрунтовано.
Оскільки зазначені грошові кошти та мобільні телефони, визнані органом досудового розслідування в якості доказів тоді відсутні підстави для його скасування.
Так, майно, яке є набутим подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Відповідно до Сімейного кодексу України вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Також об'єктом права спільної сумісної власності ж заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя.
Судом береться до уваги й пред'явлене обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до обвинувального акту обвинувачення, а саме вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 332, ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 368 КК України, за які законом передбачено додаткове покарання у вигляді конфіскації майна.
А тому, грошові кошти та мобільні телефони, які були відшукані та вилучені під час проведеного обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , є в розумінні спільної сумісної власності є власністю як обвинуваченого ОСОБА_3 , так і його дружини ОСОБА_12 , та вказане майно та грошові кошти в разі визнання ОСОБА_3 винуватим у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень може бути конфісковано в дохід держави.
Посилання захисника ОСОБА_4 у клопотанні про скасування ухвали Індустріального районного суду м. Дніпропетровська про накладення арешту та повернення грошових коштів, які були арештовані, у зв'язку із тим, що вказані грошові кошти були отримані ОСОБА_3 правомірно, а саме у зв'язку із продажем транспортного засобу марки Chrysler, номерний знак НОМЕР_8 , який належав ОСОБА_3 та його дружині ОСОБА_12 , а тому вилучені грошові кошти є власністю в рівній частині і ОСОБА_12 , судом не може бути взяти до уваги виходячи із наступного.
Із дослідженої в судовому засіданні копії договору купівлі-продажу № 1249/2024/4651149 транспортного засобу від 01 червня 2024 року, який було долучено до клопотання сторони захисту, вбачається, що «Продавець», в особі ОСОБА_3 з однієї сторони, «Покупець», в особі ОСОБА_17 , з другої сторони уклали вказаний договір про те, що Продавець зобов'язується передати у власність Покупцеві транспортний засіб марки Chrysler, номерний знак НОМЕР_8 . За домовленістю сторін ціна транспортного засобу складає 150800 грн.
Таким чином, під час розрахунку за договором купівлі-продажу № 1249/2024/4651149 транспортного засобу від 01 червня 2024 року, використовувалась грошова одиниця - гривня.
Слід також зазначити, за офіційним курсом гривні до іноземних валют, станом на 01 червня 2024 року, 1 долар США коштував 40,5001 грн.
У відповідності до п. 12 ч. 1 ст. 368 КПК України ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання, а саме, що належить вчинити з майном, на яке накладено арешт, речовими доказами і документами. Питання щодо речових доказів вирішується під час ухвалення вироку суду на підставі ст. 100 КПК України.
Слід також зазначити, що у відповідності до вимог ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Між тим, захисником у своєму клопотанні ставиться питання про скасування ухвали Індустріального районного суду м. Дніпропетровська, що не передбачено КПК України, та виходить за межі повноважень Чечелівського районного суду міста Дніпра.
Таким чином, суд позбавлений можливості вирішувати питання щодо скасування ухвали Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10 жовтня 2024 року, як того просить сторона захисту у своєму клопотанні.
Враховуючи, що розгляд кримінального провадження на теперішній час не закінчено, суду не було доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано, суд вважає, що зазначене майно має значення речового доказу у провадженні, а скасування його арешту, може призвести до втрати доказів, тому суд дійшов висновку, що підстави для скасування арешту відсутні, захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна застосовано відповідно до вимог КПК України, а тому у задоволенні клопотання сторони захисту слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314-317, 369, 371,372 КПК України, суд,-
В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту накладеного на майно у кримінальному провадженні № 42024041110000280 внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 04 червня 2024 року, - відмовити.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1