справа № 208/10621/25
провадження № 1-кс/208/3369/25
16 серпня 2025 р. м. Кам'янське
Слідчий суддя Заводського районного суду міста Кам'янського ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,
у відкритому судовому засіданні по справі кримінальному провадженні № 42025050000000093, відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинська (Кам'янське) Дніпропетровської області, громадянина України, офіційно не працевлаштований, одружений, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
за підозрою у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст. 332 КК України, розглянувши клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу, -
В провадження суду надійшло клопотання, слідчого СУ ГУНП в Донецькій області про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, з можливістю внесення застави.
Клопотання аргументовано тим, що в провадженні зазначеного слідчого управління знаходиться кримінальне провадження № 42025050000000093, в межах якого ОСОБА_4 пред'явлено підозру у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст. 332 КК України, яка полягає у наступному.
В Україні введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України і діє дотепер.
Відповідно до діючого законодавства, перетинання державного кордону в пунктах пропуску через державний кордон та пунктах контролю на території, де введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням встановлених обмежень.
Перетинання громадянами України державного кордону України здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України після пред'явлення одного з документів, що дають право громадянину України на виїзд з України.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, оголошено проведення загальної мобілізації, у зв'язку з чим, на період дії правового режиму воєнного стану чоловікам громадянам України, віком від 18 до 60 років, обмежено виїзд за межі України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що на початку 2025 року ОСОБА_7 , в мережі Інтернет відвідував різноманітні сайти з працевлаштуванням за кордоном, де залишив свої анкетні данні та мобільний номер телефону.
30.06.2025 року, з ОСОБА_7 зв'язався ОСОБА_4 та повідомив, що надає послуги, щодо перетину державного корон України до країни Європейського Союзу.
Зазначене повідомлення носило злочинний корисливий умисел на організацію незаконного переправлення Бєлухи через державний кордон України, при цьому Короткевич усвідомлював, що має необхідні можливості для забезпечення успішного незаконного переправлення осіб через державний кордон України.
30.06.2025 року, ОСОБА_8 зателефонував ОСОБА_9 , і з метою реалізації свого злочинного умислу, висловив тому пропозицію за свого особистого сприяння за грошову винагороду, організувати незаконне переправлення його через державний кордон України, шляхом керівництва такими діями, сприянні їх вчиненню порадами, вказівками та усуненням перешкод, повідомивши при цьому детальний, покроковий механізм вчинення ним дії та заходів, пов'язаних із незаконним переправленням ОСОБА_9 через державний кордон на територію країн Європейського Союзу, а також оголосив суму у розмірі 10 000 доларів США за надання таких послуг.
Бєлуха розуміючи, що ОСОБА_8 пропонує йому виїхати за межі України без наявності на те законних підстав, звернувся до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення та надав свою добровільну згоду на залучення до конфіденційного співробітництва у кримінальному провадженні.
У подальшому, ОСОБА_8 у ході неодноразових телефонних розмов із ОСОБА_9 , запевнив останнього, що користуючись своїми зв'язками та наявними можливостями, зможе гарантовано організувати безперешкодне, незаконне переправлення останнього через державний кордон України в Республіку Білорусь.
З метою виконання вказаного протиправного механізму, ОСОБА_8 зателефонував ОСОБА_9 та повідомив про те, що йому необхідно відправити завдаток в сумі еквівалентній 2 000 доларів США.
На виконання вказівок ОСОБА_8 , ОСОБА_9 31.07.2025 діючи під контролем працівників ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях, перебуваючи за адресою: Донецька область, м. Краматорськ, двома транзакціями здійснив грошові перекази по 42 000 грн. на номер банківської картки, яка належить дружині підозрюваного, ОСОБА_10 , та на номер банківської картки, яка належить ОСОБА_4 .
Далі, ОСОБА_8 повідомив ОСОБА_9 , що з м. Краматорськ Донецької області, 15.08.2025 року об 08 годині його забере його знайомий на автомобілі.
В подальшому свідок ОСОБА_9 на автомобілі вирушив до міста Кам'янське Дніпропетровської області.
15.08.2025 року, о 11.53 годині, ОСОБА_9 діючи під контролем співробітників поліції, зайшов в приміщення ресторану «Family Story». розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Камьянське, проспект Нескорених, де зустрівся з ОСОБА_8 , і після надання йому останнім відповідних порад та вказівок щодо незаконного перетину кордону, передав тому заздалегідь ідентифіковані грошові кошти в сумі 20 000 гривень.
Після отримання вищевказаних грошових коштів за дії пов'язані із незаконним переправленням ОСОБА_9 через державний кордон, Короткевича викрито на місці співробітниками ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях.
15.08.2025 року Короткевич оголошено про підозру в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництві такими діями, сприянні їх вчиненню порадами, вказівками, усуненням перешкод, вчинених із корисливих мотивів, тобто у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 3 ст. 332 КК України.
В судовому засіданні прокурор зазначив, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати документи, речі які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а тому, з метою забезпечення кримінального провадження та виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, є необхідність застосування стосовно запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Альтернативний запобіжний захід просив визначити в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Адвокат заперечував проти задоволення клопотання слідчого. Короткевич пред'явлена підозра у вчиненні тяжкого злочину, але сама по собі така обставина не може бути підставою для застосування найбільш суворого запобіжного заходу. Інші ризики заявлені слідчим нічим не підтверджені, є припущеннями. Короткевич має дружину, трьох дітей, двоє з яких неповнолітні, хвору матір, яка потребує його допомоги. На думку захисника, належну процесуальну поведінку ОСОБА_8 цілком можливо забезпечити шляхом застосування нічного домашнього арешту, або визначення мінімального розміру застави.
Підозрюваний підтримав думку адвоката.
Розглянувши клопотання, вивчивши додані матеріали та вислухавши учасників судового засідання, слідчий суддя встановив наступне.
Згідно зі ст.ст. 131-132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Частиною 1 ст. 194 КПК України встановлено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять, надані сторонами кримінального провадження, докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до обвинуваченого може бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність, що передбачає недопущення ув'язнення особи до засудження її компетентним судом, (пп. «а» п.1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод)
Відповідно до ч.5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ. Слідчий суддя бере до уваги, що згідно з рішенням Суду у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_8 на теперішній час обґрунтовано, а саме в достатній мірі для розгляду клопотання слідчого, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який чинним законодавством передбачено безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 9 років.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у скоєнні вказаного кримінального правопорушення, на цій стадії кримінального провадження підтверджується доданими до клопотання матеріалами, оглянутими слідчим суддею в судовому засіданні.
Слідчий суддя звертає увагу, що відповідно до положень ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Враховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється Короткевич, суд вважає за існуючий ризик переховування підозрюваного від слідства та суду, так як у разі визнання його винним, санкція правової норми не передбачає звільнення від покарання з випробуванням.
Також, суд погоджується з доводами прокурора щодо наявного ризику незаконного впливу підозрюваного на свідків у справі.
При встановленні наявності цього ризику, враховується встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, згідно якої суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання.
Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення іншими показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, і за таких обставин, ризик впливу на потерпілих та свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом таких показань та дослідження їх судом.
Суд погоджується, що на даному етапі досудового слідства безумовно існують та є актуальними ризик переховування чи спотворення підозрюваним речей та документів, перешкоджанню кримінальному провадженню іншим чином.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного, суд враховує вимоги п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику ЄСПЛ, згідно з якими обмеження права особи на свободу та особисту недоторканість можливе лише у передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з врахуванням низки відповідних факторів, які можуть підтверджувати існування таких ризиків, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може слугувати підставою для запобіжного ув'язнення.
В кожному випадку, як підкреслює ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Прокурором та слідчим доведено наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, що перешкоджають органу досудового розслідування уникнути їх без взяття підозрюваного під варту.
При оцінці можливості застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, суд використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.
КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний при застосуванні до нього більш м'якого запобіжного заходу поза всяким сумнівом порушить покладені на нього процесуальні обов'язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, однак потребує встановлення реальної можливості допустити це в майбутньому.
Обираючи запобіжний захід, слідчий суддя враховує вік підозрюваного, його майновий та сімейний стан, а також інші характеризуючи дані, які підтверджені наявними у справі доказами.
Беручи до уваги вищенаведене, сукупність вказаних фактів, слідчий суддя доходить переконання, що більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не забезпечать виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та не зможуть запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Дані обставини є істотними та такими, що виправдовують тримання підозрюваного під вартою, та згідно з практикою ЄСПЛ, повинно забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав і інтересів.
Відповідно до ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування відносно ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вважає за необхідне визначити розмір застави достатній для забезпечення виконання ним своїх процесуальних обов'язків.
При визначенні розміру застави як альтернативного запобіжного заходу, суд враховує практику ЄСПЛ, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, що загрожує підозрюваному за інкримінований злочин, характер та обставини його вчинення.
Суд вважає, що з врахуванням обставин справи, особи обвинуваченого, розмір застави який достатньою мірою забезпечить належне виконання Короткевич своїх процесуальних обов'язків повинен становити 70 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 186, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -
ухвалив:
Клопотання слідчого задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком до 13.10.2025 року.
Строк тримання під вартою ОСОБА_4 обчислювати з моменту фактичного затримання - з 13.30 години 15.08.2025 року.
В частині клопотання про застосування максимального розміру застави, відмовити.
У разі внесення на рахунок Заводського районного суду міста Кам'янського 70 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 211 960 гривень, вважати, що до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді застави та в цьому випадку покласти на нього наступні обов'язки передбачені ст. 194 КПК України: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першим викликом; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора та суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з свідками по справі поза межами судового засідання.
В задоволенні клопотання сторони захисту, щодо застосування запобіжного заходу у виді нічного домашнього арешту, застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, відмовити.
Копію ухвали вручити підозрюваному, захиснику, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Ухвала підлягає негайному виконанню органом досудового розслідування.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили з моменту проголошення.
На ухвалу слідчого судді про застосування запобіжного заходу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії ухвали.
Суддя ОСОБА_1