справа № 208/11743/24
провадження № 1-кп/208/305/25
11 серпня 2025 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд міста Кам'янського у складі колегії суддів: головуючого, судді ОСОБА_1 , судді ОСОБА_2 , судді ОСОБА_3 , при секретарях ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 , адвоката ОСОБА_8 , в режимі відео конференції,
у закритому судовому засіданні по справі кримінального провадження № 22024050000002942, відносно:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Красноармійськ Донецької області, громадянина України, освіта вища, не одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
який обвинувачується за ч.2 ст. 111 КК України, розглянувши клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу, -
В провадженні Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області знаходиться зазначена справа.
У справі розпочато судовий розгляд. Допитуються свідки обвинувачення.
Прокурором заявлено клопотання про продовження відносно ОСОБА_10 заходу забезпечення кримінального провадження у виді тримання під вартою, яке аргументовано наступним.
ОСОБА_10 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, може переховуватись від суду з огляду на міру покарання, яка йому загрожує у разі визнання винним, надати інформацію щодо ходу досудового розслідування представнику ворожих органів та зашкодити встановленню істини по справі, може незаконно впливати на свідків. Враховуючи лояльне налаштування ОСОБА_10 до окупаційних військ рф, він знаходячись на свободі може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Обвинувачений просив змінити запобіжний захід на домашній арешт, з носінням електронного браслету. Домашній арешт просить застосувати за місцем мешкання тітки, в м. Дніпро. Адвокат зазначив, що ризики наведенні в клопотанні прокурора не доведені. Вважав за можливе застосувати до ОСОБА_10 запобіжний захід у виді застави.
Суд розглянувши клопотання, вислухав учасників судового засідання, встановив наступне.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання неможливості виконання завдань кримінального провадження.
ЄСПЛ у справах «Харченко проти України», «Лабіта проти Італії», «Летельє проти Франції» неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; ризик переховування від суду; можливість вчинення іншого правопорушення особою; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
У рішенні по справі «W. проти Швейцарії» ЄСПЛ зазначив, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилятись від слідства.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_10 на теперішній час обґрунтовано, а саме в достатній мірі для розгляду клопотання прокурора, обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за який чинним законодавством передбачено безальтернативне покарання у вигляді 15 років позбавлення волі або довічне ув'язнення.
Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи. Тобто, у випадку вирішення питання про застосування заходу забезпечення кримінального провадження причетність особи до вчинення кримінального правопорушення не повинна мати категоричного висновку, а свідчити лише про її можливість.
Судом встановлено, що ОСОБА_10 є раніше не судимим, має місце реєстрації в м. Покровськ, розташування якого знаходиться в зоні бойових дій. Інше, достеменно встановлено місце мешкання ОСОБА_10 , суду не відомо. Даних про сталі соціальні зв'язки обвинуваченого, джерело його доходів суду не надані.
За таких обставин, суд вважає за існуючий ризик переховування обвинуваченого від суду з огляду на тяжкість інкримінованого злочину та міри покарання, яка йому загрожує у разі визнання винним.
Верещагін інкримінована державна зрада, в тому числі наданні представника іноземної організації допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчинене в умовах воєнного стану.
За таких обставин суд вважає підтвердженим ризик продовження обвинуваченим протиправної діяльності та перешкоджання судовому слідству іншим чином.
Також, суд погоджується з доводами прокурора щодо наявного ризику незаконного впливу обвинуваченого на свідків.
При встановленні наявності цього ризику, враховується встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, згідно якої суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, тобто ризик впливу на потерпілого та свідків існує до їх допиту судом.
При оцінці можливості застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, суд використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.
КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений при застосуванні до нього більш м'якого запобіжного заходу поза всяким сумнівом порушить покладені на нього процесуальні обов'язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, однак потребує встановлення реальної можливості допустити це в майбутньому.
Суд приходить до висновку, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Враховуючи обвинувачення ОСОБА_10 за ч.2 ст. 111 КК України, відповідно до ст. 183 ч.4 п.5 КПК України, можливість застосування альтернативного запобіжного заходу у виді застави судом не визначається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 181-184, 331 КПК України, суд -
Клопотання прокурора задовольнити.
Строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , продовжити до 08.10.2025 року, без визначення суми застави.
В задоволенні клопотання сторони захисту про зміну ОСОБА_7 запобіжного заходу на не пов'язаний з триманням під вартою, відмовити.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Ухвала суду в може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду, протягом 5-ти днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1