08.08.2025 Справа № 756/1581/25
Унікальний 756/1581/25
Провадження №2/756/2424/25
28 липня 2025 року Оболонський районний суд м. Києва, в складі:
головуючого судді Диби О.В.,
за участю секретаря Загороднюк В.В.,
представника позивача адвоката Порхуна В.М.,
представника відповідача
ОСОБА_1 адвоката Тарасенка Р.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Двадцять першої київської державної нотаріальної контори, ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , Чотирнадцятої київської державної нотаріальної контори про визнання недійсним свідоцтв про право на спадщину, -
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, уточненим в ході розгляду справи, в якому просив визнати недійсними видані на ім'я відповідачів 16.10.2024 державним нотаріусом Двадцять першої київської нотаріальної контори Зубченко Л.С. свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки за кожним земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:78:344:0002 розташованої за адресою АДРЕСА_1 , а також визнати за позивачем право власності на 5/8 часток зазначеної земельної ділянки в порядку спадкування за законом та заповітом після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , чоловік матері позивача. Після його смерті мати позивача зверталася до нотаріальних органів з метою прийняття спадщини.
Разом з тим, як стало відомо позивачу після смерті матері, мати за життя не змогла належним чином оформити спадщину та отримати свідоцтво про право на спадщину після смерті свого чоловіка, оскільки, як зазначає позивач, за життя її мати хворіла на онкологію, тому не мала можливості займатися справами та відвідувати м. Київ.
Після ознайомлення з матеріалами спадкової справи позивачем було з'ясовано, що нотаріусом, на думку позивача - з порушенням чинного законодавства, було видано два свідоцтва про право на спадщину на ім'я відповідачів після смерті ОСОБА_4 , проте не враховано частку матері позивача як дружини ОСОБА_4 у спільному майні подружжя, яку не було виділено зі спадкової маси.
Неодноразові звернення та скарги позивача не дали змоги вирішити вказане питання в позасудовому порядку.
На підставі викладеного позивач просить визнати недійсними видані на ім'я відповідачів 16.10.2024 державним нотаріусом Двадцять першої київської нотаріальної контори Зубченко Л.С. свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки за кожним земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:78:344:0002 розташованої за адресою АДРЕСА_1 , а також визнати за позивачем право власності на 5/8 часток зазначеної земельної ділянки в порядку спадкування за законом та заповітом після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 06.02.2025 у справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 12.05.2025 у справі закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, подав до суду відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті, у зв'язку з чим дії позивача направлені на видачу ОСОБА_5 після її смерті свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя, як і відповідно позовні вимоги, є безпідставними та задоволенню не підлягають. Вказував, що ОСОБА_5 за життя не реалізувала свого права на виділення частки у спільному сумісному майні, тому дії нотаріуса є правомірними.
Інші учасники процесу в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Заслухавши пояснення учасників, повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Як убачається зі свідоцтва про укладення шлюбу серія НОМЕР_1 виданого 28.12.1995 Новосілківською сільською радою Макарівського району Київської області, (а.с.25, т.І), ОСОБА_6 уклала шлюб з ОСОБА_4 , прізвище дружини після укладення шлюбу ОСОБА_7 .
Згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 16.05.2006, ОСОБА_4 прийняв у власність від ОСОБА_8 земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:78:344:0002 розташовану за адресою АДРЕСА_1 , вартістю 499950 грн, яка була в повному обсязі сплачена продавцю (а.с.16,т.І).
Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ №050041 від 19.09.2008, земельна ділянка кадастровий номер 8000000000:78:344:0002 розташованої за адресою АДРЕСА_1 належить ОСОБА_4 (а.с.17,т.І).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 виданим відділом реєстрації смерті у м. Києві.
З матеріалів спадкової справи №34/2014 заведеної щодо майна померлого ОСОБА_4 убачається, що спадкоємцями після його смерті є дружина ОСОБА_5 , мати ОСОБА_5 , син ОСОБА_3 та донька ОСОБА_1 , які вчасно звернулися до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини.
У матеріалах справи міститься інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна №401148288 від 28.10.2024, відповідно до якої за відповідачами ОСОБА_3 та відповідачем ОСОБА_1 зареєстровано на праві спільної часткової власності по 1/2 частині земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:78:344:0002 розташованої за адресою АДРЕСА_1 .
Водночас, згідно свідоцтва про смерть серія НОМЕР_3 виданого 24.06.2024 Департаментом з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 померла.
Судом встановлено, що позивач є донькою ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_4 виданим 07.09.1983 відділом РАЦС Подільського райвиконкому Києва, свідоцтвом про укладення шлюбу серія НОМЕР_5 виданим 24.04.1982 Палацом реєстрації шлюбів Жовтневого району м. Києва, свідоцтвом про розірвання шлюбу серія НОМЕР_6 виданим 20.02.1986 Подільським ВДРАЦС м. Києва, свідоцтвом про розірвання шлюбу серія № НОМЕР_7 виданим 27.05.2008 ВРАЦС Подільського РУЮ в м. Києві, свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_8 виданим 23.07.2005 ВРАЦС Подільського РУЮ у м. Києві, свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_9 виданим ВРАЦС Солом'янського РУЮ у м. Києві (а.с.47-50, т.І).
Згідно витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі, 16.07.2024 Чотирнадцятою київською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу №326/2024 після смерті ОСОБА_5 .
Позивач зверталась до Чотирнадцятої київської державної нотаріальної контори із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_5 на 5/8 частин земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:78:344:0002 розташованої за адресою АДРЕСА_1 , проте постановою заступника завідувача нотаріальної контори 24.01.2025 було відмовлено у вчиненні вказаної нотаріальної дії з посиланням на порушення вимог ст.68 Закону України «Про нотаріат» та п.4.14 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, оскільки померлій належить менша частка спадкового майна ніж просить видати спадкоємиця (а.с.36,т.І).
Судом встановлено, що підставами для звернення позивача до суду із позовною заявою про визнання свідоцтв недійсними та визнання за ним права власності на частину спадкового майна позивач зазначив неврахування під час видачі відповідачам свідоцтв про право на спадщину тієї обставини, що частка у спільній сумісній власності того з подружжя хто пережив спадкодавця становить 1/2 частину, яка підлягає виділу, не входить до складу спадщини і не включається до спадкового майна після смерті іншого з подружжя.
Статтею 60 СК України визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Розмір часток майна дружини та чоловіка при поділі майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, визначається за правилами статті 70 СК України.
Відповідно до ч.1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
У статтях 1216, 1218 ЦК України зазначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).
Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає в день відкриття спадщини (стаття 1223 ЦК України).
Згідно ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст.1261 ЦК України).
Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (частина перша статті 1272 ЦК України).
Згідно з ч.1 ст.1278 ЦК України частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними.
Пунктом 4.22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженим наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012, в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що при оформленні спадщини як за законом, так і за заповітом нотаріус у випадках, коли із документа, що посвідчує право власності, вбачається, що майно може бути спільною сумісною власністю подружжя, повинен з'ясувати, чи є у спадкодавця той з подружжя, який його пережив і який має право на 1/2 частку в спільному майні подружжя. За наявності другого з подружжя нотаріус видає йому свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя. Видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, строком не обмежена. Якщо спадкоємців декілька, то кожному із них видається окреме свідоцтво про право на спадщину із зазначенням його частки. Свідоцтво про право на спадщину оформляється в двох примірниках, один з яких залишається в матеріалах спадкової справи.
Як встановлено судом, земельна ділянка кадастровий номер 8000000000:78:344:0002 розташованої за адресою АДРЕСА_1 , набута ОСОБА_4 та ОСОБА_5 під час перебування у шлюбі, оскільки протилежного не доведено, тому вказане майно є спільним сумісним майном подружжя.
Разом з тим, за змістом ст. 71 Закону України «Про нотаріат», в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, у разі смерті одного з подружжя (колишнього з подружжя) свідоцтво про право власності на частку в їхньому спільному майні видається нотаріусом на підставі письмової заяви другого з подружжя (колишнього з подружжя) з наступним повідомленням спадкоємців померлого, які прийняли спадщину. Таке свідоцтво може бути видано на половину спільного майна. На підставі письмової заяви спадкоємців, які прийняли спадщину, за згодою другого з подружжя (колишнього з подружжя), що є живим, у свідоцтві про право власності може бути визначена і частка померлого у спільній власності. Свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з них видається нотаріусом за місцем відкриття спадщини, крім випадків, встановлених Цивільним кодексом України. Свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті другого з подружжя видається за умови подання документів, що підтверджують право власності на таке майно, або за наявності державної реєстрації права власності на таке майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. При видачі свідоцтва нотаріус перевіряє факт належності майна подружжю (колишньому подружжю) на праві спільної сумісної власності.
Отже, потрібно розрізняти ситуації, коли майно, зареєстроване за одним із подружжя на праві власності, є об'єктом права спільної сумісної власності, та коли таке майно, є особистою власністю одного із подружжя.
Після смерті одно із подружжя, відкривається спадщини тільки на майно, яке належало спадкодавцю особисто, відповідно частка іншого із подружжя у об'єкті, який є спільним сумісним майно, не входить до складу спадщини.
Отже, той з подружжя, хто є живим, реалізуючи свої права як спадкоємець, має право подати заяву про прийняття спадщини (чи відмови у її прийнятті), а також заяву про видачу свідоцтва про право на частку в спільному майні подружжя.
До такого висновку прийшов Верховний Суд у постанові від 08.04.2020 у справі №130/2319/17-ц.
Таким чином, судом встановлено, що у випадку звернення ОСОБА_5 до нотаріуса, окрім як із заявою про прийняття спадщини, із заявою про видачу свідоцтва про право на частку у спільному майні подружжя, вона б мала право на 5/8 часток спадкового майна (1/2+(1/2:4)=1/2+1/8), проте враховуючи неподання нею такої заяви та відсутність відповідної заяви у спадковій справі заведеній щодо майна ОСОБА_4 , нотаріусом правомірно вчинено нотаріальні дії щодо видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на ім'я відповідачів у розмірі по 1/4 частці земельної ділянки на кожного.
Статтею 1301 ЦК України визначено механізм визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину.
Так, свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.
Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості є однією із основних засад судочинства (пункт 3 частина перша статті 129 Конституції України).
За змістом статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
Процесуальний закон містить вимоги до доказів, на підставі яких суд встановлює обставини справи, а саме: докази повинні бути належними (стаття 77 ЦПК), допустимими (стаття 78 ЦПК), достовірними (стаття 79 ЦПК), а у своїй сукупності - достатніми (стаття 80 ЦПК ).
За змістом статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.
Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Позивачем не було надано жодних доказів на підтвердження заявлених позовних вимог, а твердження позивача в обґрунтування позовних вимог, є лише припущеннями позивача, які належним чином не підтверджені та спростовуються матеріалами справи.
Оцінюючи зібрані по справі докази в сукупності, в ході розгляду справи не знайшли свого підтвердження доводи позивача про те, що оспорювані свідоцтва про право на спадщину є недійсними, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Інші наявні в матеріалах справи докази висновків суду не спростовують.
Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст. 12, 81, 82, 141, 263-265, 354 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_10 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Двадцять першої київської державної нотаріальної контори (код ЄДРПОУ 39055921, м. Київ, вул. Л.Лук'яненка, 11), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_11 , АДРЕСА_3 ), ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_12 , АДРЕСА_4 ), Чотирнадцятої київської державної нотаріальної контори (код ЄДРПОУ 39023114, просп. Європейського Союзу, 33) про визнання недійсним свідоцтв про право на спадщину - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.
Повний текст рішення складено 08.08.2025.
Суддя: Олексій ДИБА