ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/12743/25
провадження № 2/753/9076/25
18 серпня 2025 року суддя Дарницького районного суду м. Києва Комаревцева Л.В. розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди,
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, про відшкодування шкоди в порядку регресу, посилаючись на те, що під час дорожньо - транспортної пригоди (далі - ДТП) винним в якій за рішенням суду було визнано відповідача, забезпеченому позивачем транспортному засобу були спричинені механічні пошкодження. В подальшому позивач виплатив страхувальнику суму страхового відшкодування, у зв'язку з чим в останнього виникло право вимоги, про стягнення суми страхового відшкодування з відповідача, який добровільно здійснити такий розрахунок відмовився.
Ухвалою суду від 19.06.2025 відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
14.07.2025 Представником Відповідача надано відзив на позов у якому позовні вимоги не визнаються з огляду на наступне. Визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту суди, у разі виникнення спору щодо визначення його розміру виходять з фактичної суми, встановленої висновком судової автотоварознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля. Вартість ремонту автомобіля з врахуванням ПДВ виплачується страховою компанією або стягується судом після надання документів про такі витрати. Судам у таких випадках слід з'ясовувати наявність двох обставин: 1) фактичне здійснення ремонту автомобіля; 2) чи є виконавець робіт по ремонту автомобіля платником ПДВ. Отже, якщо для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (ПрАТ "Київський страховий дім") відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу. Як вбачається з розрахунку наданого Позивачем в ремонтній калькуляції враховано ПДВ на суму 17 065 грн, 52 коп. Таким чином, здійснений позивачем розрахунок підлягає зменшенню на суму 17 065 грн, 52 коп. Доданий до позовної заяви Звіт оцінювача та калькуляція ремонтних робіт містять невідповідності щодо вартості відновлювального ремонту, вартості запчастин. Позивач не довів, що заявлені ним у позові суми до відшкодування з відповідача не повинні покриватися страховою виплатою за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності страховою компанією відповідача. Окрім того, до позовної заяви додано платіжне доручення ПрАТ «СК «Юніка» на користь ТОВ «ЮК «Центр Автовиплата Поліс» 150 965 грн 82 копійки. Відповідно до реєстру юридичних осіб ТОВ «ЮК «Центр Автовиплата Поліс» здійснює свою діяльність у сфері права, а не є компанією, що здійснює відновлювальні та ремонтні роботи автомобілів. Відповідно до відомостей Юконтрол ТОВ «ЮК «Центр Автовиплата Поліс» не є платником податку на додану вартість. Зважаючи на обставини викладені у відзиві представник позивача просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
21.07.2025 позивачем надано відповідь на відзив у якому позивач не визнає обставин зазначених відповідачем, просить позов задовольнити.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
21.02.2020 приблизно о 12 годині 05 хвилин ОСОБА_1 , керуючи автомобілем "Фольксваген" державний номерний знак НОМЕР_1 на вул. Берковецька, 6Д в м. Києві на парковачному майданчику не надав перевагу в русі автомобілю «Ауді» державний номерний знак НОМЕР_2 , який наближався з правого боку, та скоїв з ним зіткнення, що призвело до пошкодження транспортних засобів. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 10.11 Правил дорожнього руху України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
На момент ДТП, водій автомобіля "Фольксваген" державний номерний знак НОМЕР_1 був забезпечений полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ПрАТ «Європейський страховий альянс» № АО/003498611з лімітом відповідальності за шкоду життю та здоров'ю 200000,00 грн., за шкоду майну 100000,00 грн., франшиза 0,00 грн.
Відповідно до ст. 979 Цивільного Кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Як вбачається з Постанови Святошинського районного суду м. Києва від 10.04.2020 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень. Дана Постанова не оскаржувалась та набрала законної сили.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
ОСОБА_2 , як Страхувальник за Договором добровільного страхування №014074/4605/0000207, за наслідками дорожньо-транспортної пригоди 21.02.2020, пов'язаними з пошкодженням застрахованого транспортного засобу «Audi A6», д.н.з. НОМЕР_2 , звернувся до Позивача (Страховика за Договором) з Заявою на виплату страхового відшкодування. Позивач, як Страховик за Договором, відмовив Страхувальнику у виплаті відшкодування шкоди.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Страхувальник звернувся до Шевченківського районного суду міста Львова з позовом, у якому просив стягнути з ПрАТ «СК «УНІКА» на користь ОСОБА_2 страхове відшкодування у розмірі 127 863,38грн., пеню, інфляційні витрати, три відсотки річних та витрати на професійну допомогу, а всього на 160 965,82грн.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 17 вересня 2021 року по справі №466/6148/21 позов ОСОБА_2 задоволено. Стягнуто з ПрАТ «СК «УНІКА» на користь ОСОБА_2 страхове відшкодування у розмірі 127 863,38 грн.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 06 липня 2018 року у справі № 924/675/17, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, заподіяної власнику транспортного засобу, суду необхідно виходити з фактичної суми, встановленої висновком судової авто-товарознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля. Верховний Суд дійшов висновку, що звіт про оцінку транспортного засобу лише попередній оціночний документ, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення ТЗ, а реальним підтвердженням виплати страхового відшкодування страхувальнику є платіжний документ про здійснення такої виплати.
Позивачем, на підтвердження здійснення виплати страхового відшкодування, було надано платіжне доручення №253864 від 22 жовтня 2021 року відповідно якого ПрАТ «СК'УНІКА» сплатило ТОВ «ЮК «Центр автовиплат поліс» страхове відшкодування згідно рішення Шевченківського районного суду міста Львова №466/6418/21 від 17.09.2021 за ОСОБА_2 у розмірі 150 965,82грн., в тому числі страхове відшкодування у розмірі 127 863, 38 грн., пеня - 8230,77грн., інфляційні витрати - 10716,78грн., три % річних - 4154,89грн. Вартість відновлювального ремонту «Audi A6», д.н.з. НОМЕР_2 визначена на підставі Звіту товариства з обмеженою відповідальністю «Експертно-Асистуюча Компанія «Фаворит» становить 127 863,38 грн.
Суд вважає важливими доводи відповідача, разом з тим не може їх врахувати виходячи з наступного.
Вказаний звіт виконаний експертом автотоварознавцем ОСОБА_3 , який має вищу економічну та технiчну освіту, кваліфiкаційне свiдоцтво аварійного комісара (свiдоцтво дкАК-ПК-ТЗ№ 1596 видане Нацiональною комісiею , що здійснює державне регулювання у сферi ринків фінансових послуг) та кваліфiкаційне свiдоцтво оцінювача (№ 8200 від 25.02.2012 видане Фондом Державного Майна України) та зареєстрованим в Державному реєстрі оцінювачів (свiдоцтво № 9123 вiд 20.03.2012, видане Фондом Державного майна України.) Посвiдчення про пiдвищення кваліфікації оцінювача МФ№ 1767 від 13 вересня 2018р.за напрямком «Оцінка об'єктів у матеріальній формі» та за спеціалізацією у межах напрямку «Оцінка колісних транспортних засобів». У Звіті зазначена відповідна інформація про проведене дослідження та законодавчі і нормативно-правові акти на підставі яких складено дослідження.
Відповідачем не надано жодного контррозрахунку відносно доказів, наданих позивачем. Обставини викладені у письмових доказах не спростовано.
У відзиві відповідач посилається на розрахунок в ремонтній калькуляції «враховано «ПДВ на суму 17 065 грн.52 коп.», проте така інформації у Ремонтній калькуляції системи AUDATEX , що є складовою Звіту, а ні в самому Звіті «ПДВ на суму 17 065грн.52 коп.» відсутня.
Судом враховано, що позивач на підтвердження здійснення виплати страхового відшкодування надав платіжне доручення №253864 від 22 жовтня 2021 року відповідно якого ПрАТ «СК'УНІКА» сплатило ТОВ «ЮК «Центр автовиплат поліс» страхове відшкодування згідно рішення Шевченківського районного суду міста Львова №466/6418/21 від 17.09.2021 за позовними вимогами ОСОБА_2 у розмірі 150 965,82грн., в тому числі страхове відшкодування у розмірі 127 863,38 грн.
За викладених обставин, суд приходить до висновку, що позивачем виконано договірні зобов'язання перед страхувальником.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про страхування» страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Відповідно до ст. 16 Закону України "Про страхування", договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Дана норма кореспондується з положеннями ст. 979 ЦК України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Положеннями ч. 1 ст. 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до п. 3 ст. 20 Закону України «Про страхування», при настанні страхового випадку страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування, розмір якого визначається умовами договору.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про страхування», страхове відшкодування це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договором майнового страхування при настанні страхового випадку.
Відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування", страховик має право вимагати компенсацію здійснених виплат від особи, відповідальної за заподіяний збиток в повному обсязі.
Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до ч.1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
В силу п.1 ч.1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно із ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку
Згідно ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до ст. 1192 Цивільного кодексу України розмір збитків визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність, було використано нові вузли, деталі, комплектуючі частини, у тому числі іншої модифікації, що випускаються в обмін знятих із виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не має права вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації.
За викладених обставин, позивач набув право вимоги до відповідача на підставі ст. 993 ЦК України та ст. 108 Закону України "Про страхування", а відтак сума, що підлягає відшкодуванню безпосередньо відповідачем становить 27863,38 грн.
Станом на день подачі позовної заяви, відповідач, завдану матеріальну шкоду сплатити відмовляється.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності суд приходить до висновку, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки відповідач в добровільному порядку відшкодувати сплачене страхове відшкодування за завдану майнову шкоду відмовляється, а тому остання підлягає стягненню в примусовому порядку.
Керуючись ст. 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд -
Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 на користь на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» ел. пошта office@uniqa.ua, адреса 04112, м. Київ, вул. О.Теліги, 6-В, ЄДРПОУ 20033533 майнову шкоду в розмірі 27863,38 грн. (двадцять сім тисяч вісімсот шістдесят три гривні 38 копійок), судовий збір в розмірі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 18.08.2025
Суддя: Комаревцева Л.В.