Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
(заочне)
Справа № 695/2113/25
номер провадження 2/695/1508/25
13 серпня 2025 року м. Золотоноша
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
головуючого - судді Середи Л.В.,
за участю: секретаря - Оніщенко Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золотоноші цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років -
До Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач), в якому просить:
- стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти на її утримання до досягнення спільною дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років, у розмірі 1/4 (однієї четвертої) частини з усіх доходів відповідача, щомісячно, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дитиною трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі, від якого у сторін народилася дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивачка вказує, що дочка проживає з нею. Відповідач проходить службу в ЗСУ. На даний час позивачка знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення дитиною трьох років, у зв'язку з цим ніде не працює. Оскільки відповідач має достатній заробіток (дохід), позивачка просить стягнути з відповідача аліменти на її утримання до досягнення дитиною трьох років, у розмірі однієї четвертої частини заробітку (доходу) відповідача.
Ухвалою від 20.05.2025 відкрито провадження у справі за даним позовом, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
У судове засідання позивач не з'явилась, направила до суду заяву, в якій просила розгляд справи проводити без її участі, позов підтримує, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, причини неявки суду не повідомив.
За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача направлялась ухвала про відкриття провадження з додатками, яка повернулись з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Враховуючи, що належним чином повідомлений відповідач у судове засідання повторно не з'явився, причини неявки не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав, суд вважає за можливе, відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, провести заочний розгляд справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи та докази в їх сукупності, на підставі повного, об'єктивного та всебічного дослідження, суд встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
При цьому, виходячи з положень ст. 16 ЦК України особа звертається до суду за захистом свого порушеного права.
Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 21.06.2022 року.
У період даного шлюбу, ІНФОРМАЦІЯ_2 у сторін народилась дочка ОСОБА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_2 , виданим 08.11.2024 року Золотоніським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Золотоніському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Сторони разом не проживають.
Відповідно до інформації, що міститься у Витязі з реєстру Новодмитрівської територіальної громади № 2025/001405365 від 30.01.2025 року та Витязі з реєстру Новодмитрівської територіальної громади № 2025/001406057 від 30.01.2025 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивачка не працює та перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, розмір соціальної допомоги, яку має отримувати, не вказала.
Належних доказів щодо розміру доходу відповідача позивачем також не надано.
Відповідно до ч. 1 ст. 79 Сімейного кодексу України (далі - СК України) аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.
Згідно з ч. 1 ст. 80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.
Статтею 84 СК України встановлено, що дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.
Відповідно до ст. 85 СК України право дружини на утримання, передбачене статтею 84 цього Кодексу, припиняється в разі припинення вагітності, народження дитини мертвою або якщо дитина передана на виховання іншій особі, а також у разі смерті дитини.
Право дружини на утримання припиняється, якщо за рішенням суду виключено відомості про чоловіка як батька з актового запису про народження дитини.
Отже, незалежно від працевлаштування, наявності постійного заробітку чи розміру доходу, чоловік зобов'язаний утримувати дружину, з якою проживає дитина до досягнення дитиною трьох років.
Судом встановлено, що малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає з матір'ю ОСОБА_1 , проте утримувати малолітню дитину зобов'язані обоє батьків. Сторонами не надано суду інформації про стягнення з батька аліментів на утримання малолітньої дитини.
І доказів того, що відповідач у змозі надавати передбачену статтею 84 СК України допомогу позивачу саме в розмірі 1/4 частини від його доходу, позивач суду не надала.
Визначений статтею 13 ЦПК України принцип диспозитивності цивільного судочинства полягає в тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Таким чином, на підставі викладеного вище та враховуючи, що відповідач є особою працездатного віку, суд приходить до висновку, що відповідач в змозі сплачувати аліменти на утримання дружини до досягнення малолітньою дочкою трьох років у розмірі однієї шостої заробітку (доходу) відповідача, щомісячно.
Отже позов є частково обґрунтованим та підлягає часткового задоволенню.
Частиною 1 ст.430 ЦПК України передбачено, що суд допускає негайне виконання судових рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у даній справі, суд зазначає про таке.
Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України та ст.4 Закону України «Про судовий збір» з відповідача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у сумі 1073.60 грн.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 76-84, 133, 141, 263, 265, 430 ЦПК України, та ст.ст. 79, 80, 84, 85, 180-183 СК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років - задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця с. Антипівка Золотоніського району Черкаської області, РНОКПП не відомий, що проживає за адресою: АДРЕСА_2 , місце роботи не відоме, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на її утримання в розмірі 1/6 (однієї шостої) частини від заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, починаючи з дати подання позову до суду 19.05.2025 року і до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 , або до виникнення обставин, передбачених ст. 85 СК України.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 коп.
Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.
Рішення суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів в порядку визначеному ст.ст. 354-356 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: Середа Л.В.