Справа № 550/975/25
Провадження № 1-кс/550/4/25
14 серпня 2025 року селище Чутове
Чутівський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засiданнi матеріали заяви про самовідвід судді Чутівського районного суду Полтавської області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №12025170450000271 від 14.05.2025 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України, -
28.07.2025 року до Чутівського районного суду Полтавської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12025170450000271 внесеному в ЄРДР 14.05.2025 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України.
31.07.2025 року суддя Чутівського районного суду Полтавської області ОСОБА_3 подала через канцелярію суду заяву про самовідвід у вищевказаному кримінальному провадженні.
В обґрунтування заяви про самовідвід суддя ОСОБА_3 посилається на те, що нею, як суддею раніше в процесуальному рішенні вже висловлено думку з приводу фактичних обставин справи, покладених в основу обвинувачення проти ОСОБА_4 . Тобто, у неї як судді вже склалась певна думка щодо фактичних обставин справи стосовно діяння обвинуваченого ОСОБА_4 та певна частина доказів, котрі має можливість надати до суду сторона обвинувачення в кримінальному провадженні, їй заздалегідь відомі. За наведених обставин, суддя ОСОБА_3 вважає, що не може брати участь у розгляді цієї справи, а тому заявила самовідвід.
Учасники кримінального провадження в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи належним чином були повідомлені.
Розглянувши заяву про самовідвід судді ОСОБА_3 , суддя зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 КПК України кожному гарантується право на розгляд та вирішення справи незалежним і неупередженим судом.
Положеннями частин 1 та 5 ст. 9 КПК України встановлено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
У п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зазначено: «Кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Відповідно до частин 1 та 5 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, суддя зобов'язаний заявити самовідвід, який повинен бути вмотивованим.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях у справах «Мироненко і Мартенко проти України» (рішення від 10 грудня 2009 року), «Білуха проти України» (рішення від 09 листопада 2006 року), «Рудніченко проти України» (рішення від11 липня 2013 року) вказав на те, що наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Так, у рішенні «Рудніченко проти України» ЄСПЛ зауважив, що суддя, яка одноособово визнала заявника винним, раніше розглядала по суті справу про обвинувачення цієї ж особи, в межах якої вона виразила своє ставлення щодо участі та ролі заявника. Обидві справи стосувалися тих самих подій і означали оцінку тих самих доказів. ЄСПЛ врахував те, що суддя сама вказала на вищезазначені обставини як на причину своєї заяви про самовідвід, у задоволенні якої, тим не менше, було відмовлено з формальної причини, яка полягала в тому, що відвід цієї судді не був необхідним згідно з відповідним законодавством . ЄСПЛ вважає, що сам факт того, що справа заявника розглядалася суддею, яка сама мала сумніви щодо своєї безсторонності у цій справі, підриває видимість справедливого судового розгляду (п. 118). Відповідно ЄСПЛ вважав, що цього достатньо, щоб зробити висновок, що суд, який визнав заявника винним, не може розглядатись як безсторонній і констатував порушення пункту 1 статті 6 Конвенції (п. 119-120).
Як вбачається з матеріалів справи, у даному кримінальному провадженні ОСОБА_4 пред'явлене обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України, диспозицією якої передбачено, що дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені службовою особою, яка займає відповідальне чи особливо відповідальне становище, або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, або якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам і свободам громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб.
Диспозицією частини 1 статті 382 КК України визначено кримінальну караність діяння за умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню.
З матеріалів заяви про самовідвід судді також вбачається, що суддя ОСОБА_3 ухвалила вирок від 24.02.2025 по справі № 550/32/25, яким затверджено угоду від 12 січня 2025 року у кримінальному провадженні № 12024170450000765 внесеному до ЄРДР 13.12.024, укладену між начальником Чутівського відділу Диканської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , підозрюваним у вчиненні кримінального провадження, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.
Отже, суддя ОСОБА_3 раніше розглядала по суті справу про обвинувачення цієї ж особи, в межах якої вона виразила своє ставлення щодо умисного невиконання обвинуваченим судового рішення та означають оцінку тих самих доказів. Обидві справи стосуються тих самих подій, а саме - невиконання судового рішення - постанови, винесеної ОСОБА_3 20 червня 2025 у справі №550/656/25 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 с. 126 КУпАП в результаті розгляду якої на ОСОБА_4 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок, на користь держави, несплачений обвинуваченим, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п'ять років.
Тобто, у судді ОСОБА_3 у даному кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України, вже склалась певна думка щодо фактичних обставин справи, що підлягають доказуванню, та певної частини доказів, які має можливість надати до суду сторона обвинувачення. Суд також враховує, що суддя ОСОБА_3 сама вказує на вищезазначені обставини як на причину своєї заяви про самовідвід. Тобто, сам факт того, що справа дана справа розглядається суддею, яка сама має сумніви щодо своєї безсторонності у цій справі, підриває видимість справедливого судового розгляду.
За таких обставин суд приходить висновку , що цього достатньо, щоб зробити висновок, що суддя ОСОБА_3 не може розглядатись як безсторонній суд.
Таким чином, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України заява судді Чутівського районного суду Полтавської області ОСОБА_3 про самовідвід по справі №550/975/25 (провадження №1-кп/550/194/25) є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, з метою уникнення будь-яких сумнівів щодо неупередженості та безсторонності складу суду під час розгляду обвинувального акту стосовно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України.
Керуючись ст. 35, 75, 80, 81, 82, 372, 376 КПК України, суд-
Заяву судді Чутівського районного суду Полтавської області ОСОБА_3 про самовідвід у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12025170450000271 від 14.05.2025 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України - задовольнити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 15.08.2025 року.
Суддя ОСОБА_1