Справа № 541/2939/25
Провадження № 1-кс/541/694/2025
26 липня 2025 рокум.Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
з участю: прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
захисника, адвоката ОСОБА_5 ,
підозрюваної ОСОБА_6 ,
розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню за № 12025170550000741 від 25.07.2025 року, відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Лубни, Полтавської області, громадянки України, з неповною середньою освітою, незаміжньої, працюючої у ФОП « ОСОБА_7 » на посаді продавця, утриманців не маючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
- підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
26 липня 2025 року старший слідчий СВ Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_4 , за погодженням із прокурором Миргородської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_6 , якій повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України зазначивши ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Зі змісту поданого клопотання вбачається, що в провадженні СВ Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.07.2025 року за № 12025170550000741 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
В поданому клопотанні слідчий посилається на те, що 24 липня 2025 року близько 21 години 00 хвилин ОСОБА_6 разом зі своїм співмешканцем ОСОБА_8 перебували поблизу входу до другого під'їзду будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , де разом розпивали алкогольні напої.
Після чого, цього ж дня близько 22 години 00 хвилин вони зайшли до квартири за місцем свого проживання по АДРЕСА_2 , де в приміщенні кухні на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, між ними виник конфлікт, в ході якого ОСОБА_8 , взявши до правої руки сокиру, почав розмахувати перед обличчям ОСОБА_6 , після чого, остання, діючи умисно, маючи намір та бажання на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_8 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, взяла у ліву руку кухонний ніж, який знаходився на столі, та з метою реалізації злочинного наміру нанесла два удари ножем в область черевної порожнини справа ОСОБА_8 .
В результаті нанесення тілесних ушкоджень, відповідно до довідки КНП «Великобагачанської ЦЛ» Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області від 25.07.2025 у ОСОБА_8 виявлені наступні тілесні ушкодження: колото-різане поранення передньої стінки з ушкодженням правої долі печінки та великого сальника, колото-різана рана передньої черевної стінки, внутрішньочеревна кровотеча, геморагічний шок 2 ступеня.
В подальшому, ОСОБА_8 , перебуваючи у реанімаційному відділенні КНП «Великобагачанська ЦЛ», ІНФОРМАЦІЯ_2 о 06 годині 30 хвилин помер від отриманих тілесних ушкоджень та відповідно до лікарського свідоцтва про смерть № 132 від 25.07.2025 причиною смерті останнього є гостра крововтрата, ножове поранення черевної порожнини з ураженням печінки, ушкодження в неуточненому випадку, намір не визначений.
Такі дії ОСОБА_6 кваліфікуються за ч. 2 ст. 121 КК України, як нанесення умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.
При розгляді клопотання слідчий підтримав його та просив задовольнити з посиланням на ризики, наведені у клопотанні.
В судовому засіданні прокурор просив задовольнити клопотання слідчого з підстав викладених у ньому. Наголошував, що більш м'який запобіжний захід не забезпечить завдань кримінального провадження та не здатний запобігти ризикам на які вказано в клопотанні зважаючи на наступні обґрунтування. ОСОБА_6 може змінити своє місце проживання та виїхати за межі Миргородського району чи області, а також оскільки є особою жіночої статі може безперешкодно покинути межі країни, зважаючи на суворість покарання у випадку доведеності її винуватості. Щодо ризику продовження злочинної діяльності зазначав, що остання вважається несудимою, однак 30 червня 2025 року до Великобагачанського районного суду скеровано обвинувальний акт відносно підозрюваної та ще двох осіб за ч. 1 ст. 162 КК України, на даний час кримінальне провадження перебуває на розгляді, після чого обвинувачена вчинила інший умисний тяжкий злочин, що свідчить про можливість продовження злочинної діяльності. Відносно ризику незаконного впливу на свідків вказував, що в ході досудового розслідування допитано ряд свідків, однак вживаються заходи щодо встановлення інших свідків. Разом з тим розуміючи, що через показання свідків може бути доведена причетність ОСОБА_6 до вчинення злочину, остання шляхом вмовлянь чи тиску може впливати на даних осіб.
Підозрювана ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що заперечує лише в частині того, що нанесла удар умисно, оскільки в той момент злякалася за своє життя та захищалася. Пам'ятає як нанесла один удар, звідки взявся другий вона не може пояснити. У квартирі вони були удвох, конфліктів у потерпілого з іншими особами до вказаних подій не було, тому заперечувала, що його хтось міг вдарити інший. Крім того підтвердила, що не може відтворити механізм нанесення тілесних ушкоджень та не може пояснити як це сталося, можливо це пов'язано зі страхом. Пам'ятає лише як потерпілий стояв навпроти неї, а вона тримала ніж в руці, після чого ОСОБА_8 ойкнув, опустив сокиру та пішов у коридор, вона ж деякий період ще залишалася на кухні, бо не знала куди пішов співмешканець, щоб можна було втекти, згодом побачила, що він лежить. Після того як побачила кров, почала телефонувати до швидкої допомоги. Вказувала, що працівниками поліції вилучався ніж, на який вона сама вказала, після того як приїхали працівники поліції вона постійно була вдома, затримана офіційно 25.07.2025 о 07 годині 37 хвилин. 24.07.2025 вони вживали разом алкогольні напої, пили пиво. Крім того пояснила, що із ОСОБА_8 проживали разом близько 10 років, в офіційному шлюбі не перебували. За місцем її реєстрації ніхто не проживає, офіційно працює продавцем в продуктовому магазині та заробітна плата становить 8500 грн. Має двох братів, які перебувають на військовій службі, а також батьків, що проживають в сусідньому будинку за місцем її проживання. Квартиру в якій вона проживає було придбано за її кошти, а також співмешканця та її батька. Оскільки це була спільна квартира, вона не могла змусити ОСОБА_8 покинути житло, а він поставив умову про сплату йому 50 тисяч гривень за його частину, яких у неї не було. Підтвердила, що є кримінальне провадження відносно неї, в ході якого запобіжний захід не обирався та на даний час призначено друге судове засідання, оскільки перше було відкладено у зв'язку з неявкою потерпілого. Крім того, співмешканець притягувався до адміністративної відповідальності на початку року за домашнє насильство, а також був повторний виклик поліції, після чого вона забрала заяву. ОСОБА_8 працював фуражиром, зловживав алкогольними напоями, ранішепритягався до кримінальної відповідальності та реально відбував покарання, коли не вживав спиртне все було добре. Вважала, що конфлікт стався через те, що він постійно вживав алкоголь. Вказувала, що їхати нікуди не збирається.
Захисник підозрюваної, адвокат ОСОБА_5 суду пояснив, що дійсно мав місце факт нанесення тілесного ушкодження, підозрювана не заперечує та визнає вину, однак з приводу обставин нанесення тілесних ушкоджень зазначав наступне. Органами досудового розслідування було встановлено, що сварку почав потерпілий. Потім він погрожував сокирою, а після того як замахнувся на неї щоб нанести удав - вона сприйняла як реальну загрозу та нанесла тілесні ушкодження. Щодо самого механізму нанесення удару підозрювана не може повідомити, а тільки вказує, що перебувала в стані стресу. Органам досудового розслідування достовірно відомо, що потерпілий неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення насильства в сім'ї та виносився обмежувальний припис щодо останнього, однак враховуючи обмежений строк для підготовки до судового засідання, не надалося можливим отримати дану інформацію. Щодо ризиків про які зазначено у клопотанні звертав увагу суду, що можливість переховування від органів слідства спростовується тим, що підозрювана сама повідомила про вчинення кримінального правопорушення, викликала швидку допомогу та поліцію, а до моменту затримання перебувала на місці події. Крім того, до нього зверталися колеги по роботі та односельці, які мали бажання взяти на поруки ОСОБА_6 , однак враховуючи обмежений час не було можливості зібрати вказані матеріали до суду. Вважав, що слідчим та прокурором не надано доказів на обґрунтування зазначених у клопотанні ризиків, а сама по собі тяжкість призначеного в майбутньому покарання не може бути однозначною підставою для обрання такого запобіжного заходу. За таких обставин відсутні підстави для задоволення клопотання, однак якщо слідчий суддя прийде до висновку про необхідність застосування запобіжного заходу, вважав за можливе застосувати домашній арешт за місцем проживання підозрюваної, оскільки в сусідньому під'їзді проживають її батьки, а територія обслуговується дільничним інспектором, що дає змогу здійснювати контроль. Крім того просив в разі визначення застави, визначити мінімальний її розмір, оскільки ОСОБА_6 хоч і працевлаштована, однак отримує мінімальну заробітну плату, тому максимальний розмір застави не буде можливості внести.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши зміст клопотання і матеріалів в копіях, якими слідчий і прокурор обґрунтовують доводи цього клопотання, суд приходить до наступного висновку.
Встановлено, що 25.07.2025 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025170550000741 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
25 липня 2025 року о 07 годині 35 хвилин ОСОБА_6 у порядку та на підставі ст. 208 КПК України затримано та 25 липня 2025 року о 19 годині 00 хвилин старшим слідчим СВ Миргородського РВП за погодженням із прокурором Миргородської окружної прокуратури Полтавської області повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Відповідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого.
Частиною 1 ст. 194 КПК України передбачено - під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
З матеріалів долучених до клопотання, про застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу тримання під вартою, вбачається, що підозра у вчиненні останньою кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України є обґрунтованою. Оскільки підтверджується: протоколом обшуку від 25.07.2025; протоколами допиту свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 від 25.07.2025; протоколом огляду трупа від 25.07.2025, а також іншими матеріалами у своїй сукупності.
Відповідно до пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Відповідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовний до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, раніше не судима, має задовільний стан здоров'я, незаміжня, утриманців немає, працююча, проживає не за місцем реєстрації.
Враховуючи вищевикладені обставини слідчий суддя дійшов висновку, що підозрювана перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, враховуючи усвідомлення можливого призначення передбаченого законом покарання у випадку доведеності її винуватості у скоєнні кримінального правопорушення, а також продовжити злочинну діяльність, що перешкоджатиме проведенню всебічного, повного та об'єктивного досудового розслідування та на переконання суду унеможливлює застосування їй більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
Отже, на даному етапі досудового розслідування, лише такий запобіжний захід, як тримання під вартою, здатний запобігти доведеним ризикам.
Частиною 4 статті 183 КПК України передбачено, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; щодо злочину, який спричинив загибель людини; щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
За обставин встановлених в ході досудового розслідування та доданих до клопотання матеріалів, слідчий суддя вважає, що відсутні підстави для визначення підозрюваній ОСОБА_6 застави.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 94, 176-178, 183, 193, 194, 196, 198, 205 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання старшого слідчого СВ Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_4 датоване 26.07.2025 про застосування запобіжного заходу тримання під вартою підозрюваній ОСОБА_6 , задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України - запобіжний захід тримання під вартою терміном на 60 (шістдесят) днів з моменту фактичного затримання з 25 липня 2025 року по 22 вересня 2025 року включно, без застосування застави.
Копію цієї ухвали для виконання негайно направити до Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області.
Копію цієї ухвали для відому вручити прокурору, підозрюваній та слідчому органу досудового розслідування, яким ініційовано розгляд відповідного клопотання.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, однак відповідно до положень ст. 205 КПК України ця ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддяОСОБА_1