Справа № 372/2731/25
Провадження № 2-1540/25
05 серпня 2025 року м.Обухів
Обухівський районний суд Київської області
в складі :
головуючого судді Зінченка О.М.
при секретарі Калашник І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник позивача звернувся до Обухівського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 в якому, просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Кредитним договором №4844410 від 26.05.2021 р. в розмірі 19013,03 грн. та понесені судові витрати на сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 6000,00 грн.
Обґрунтовуючи заявлені по справі позовні вимоги представник позивача зазначив, що відповідач уклала з ТОВ «Мілоан» 26.05.2021 р. Кредитний договір №4844410. На підставі платіжного доручення відповідачу було перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 8000 грн. Відповідачкою не виконані належним чином кредитні зобов'язання.
13.09.2021 р. згідно умов Договору відступлення прав вимоги №07Т ТОВ «Мілоан» відступило право вимоги за Кредитним договором №4844410 від 26.05.2021 р. на користь ТОВ «Діджи фінанси», а відповідно ТОВ «Діджи фінанси» набуло права вимоги до відповідача.
Сума боргу відповідача перед новим кредитором ТОВ «Діджи фінанси» становить 19013,03 грн. з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 7315,00 грн.; - заборгованість за відсотками становить 11698,03 грн.
21.05.2025 року було відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (виклику) сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в заяві просила про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав, та просив їх задовольнити в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, хоч про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, заперечень щодо позову та клопотань про відкладення справи до суду не направила, тому суд вважає, за можливе розглянути даний спір у відсутність відповідача на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено про те, що 26.05.2021 року між відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» було укладено договір про споживчий кредит №4844410. На підставі платіжного доручення відповідачу ОСОБА_1 було перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 8000,00 грн. (а.с.11, 18-23, 32)
13.09.2021 р. між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи фінанс» укладено Договір відступлення прав вимоги №07Т, згідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Діджи фінанс», а ТОВ «Діджи фінанс» прийняло належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №4844410 від 26.05.2021 (а.с.24-30)
Таким чином, ТОВ «Діджи фінанс» наділено правом грошової вимоги до відповідача, а ТОВ «Мілоан» втратило такі права.
Відповідно до розрахунку заборгованості, заборгованість відповідача ОСОБА_1 становить 19013,03 грн. з яких: заборгованість по основному боргу (тіло кредиту) становить 7315,00 грн.; - заборгованість за відсотками становить 11698,03 грн. (а.с.44)
27.09.2023 р. представник позивача звернулася до відповідачки ОСОБА_1 з досудовою вимогою вих.№3385611887-АВ, в якій наполегливо рекомендувала боржниці сплатити заборгованість за кредитним договором у розмірі 19013,03 грн. в термін до 15.11.2023 р. (а.с.34)
Однак дана вимога відповідачкою не була виконана.
Згідно ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Загальні правила щодо форми договору визначені ст.639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст.205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 р. у справі №732/670/19, від 23.03.2020 р. у справі №404/502/18, від 07.10.2020 р. №127/33824/19.
Згідно статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором (Стаття 1049 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно із частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Термін «користування чужими коштами» може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.
Наслідки прострочення грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, також врегульовані законодавством. У цьому разі відповідно до частини другої статті 625 ЦК боржник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За ст. 625 ЦК України, Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У постанові Верховного Суду України від 01 червня 2016 року у справі № 910/22034/15 зроблений висновок, що стаття 625 ЦК поширює свою дію на всі види грошових зобов'язань.
Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Положеннями ст. 611 ЦК передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Якщо зобов'язання виконано не належним чином, то воно не припиняється, а, навпаки, на особу, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, у тому числі ті, що передбачені статтею 625 ЦК України.
За умовами ст.ст. 1049 та 625 ЦК України після закінчення строку дії договору, на підставі якого виникло грошове зобов'язання, на існуючий борг нараховуються проценти та застосовується цивільна відповідальність за порушення умов договору. У випадку, якщо розмір процентів не передбачений договором, то проценти нараховуються на борг на рівні облікової ставки НБУ (ВСУ від 7 вересня 2016 р. у справі за № 6-1412цс16).
Загальний розмір заборгованості, що підлягає стягненню відповідно до розрахунків заборгованості відповідача ОСОБА_1 становить 19013,03 грн. з яких: заборгованість по основному боргу (тіло кредиту) становить 7315,00 грн.; - заборгованість за відсотками становить 11698,03 грн.
Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають повному задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн.
Відповідно до ч. 1ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другоїстатті 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Згідно з частиною другою статті 137ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідноз умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Частиною п'ятою статті 137ЦПК встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з частиною шостою статті 137ЦПК обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячиз конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставістатті 41 Конвенціїпро захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.
Згідно з частиною 4статті 62ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
Статтями26,27Закону України«Про адвокатуру і адвокатську діяльність» передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Захист інтересів позивача здійснює адвокат Білецьким Б.М., що підтверджується Договором №42649746 про надання правової допомоги від 01.01.2025 р. та додатковою угодою №4844410 до договору №42649746 про надання правової допомоги від 01.01.2025 р. (а.с.15-17, 31)
Стороною заявника до матеріалів цивільної справи долучено копії Детального опису робіт (надання послуг) виконаних адвокатом Білецьким Б.М. необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «Діджи фінанси» щодо стягнення кредитної заборгованості від 31.03.2025 р., Акт 4844410 про підтвердження факту надання правничої (правничої) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 28.03.2025 р., згідно яких витрати на правову допомогу складають 6000 грн. (а.с.10, 14)
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3статті 137 ЦПК України).
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані: детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги. Витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені.
Відповідно до частини 8статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
При стягненні витрат на правничу допомогу слід враховувати, що представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (частина 2статті 15 ЦПК України).
Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат.
Такий правовий висновок сформовано у постанові Верховного Суду від 03.05.2018 року у цивільній справі справа № 372/1010/16-ц.
Дослідивши подані документи, суд приходить до висновку, що з позивача на користь відповідача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000,00 грн.
Керуючись ст. 509, 526, 610, 611, 626, 634, 639, 1054 ЦК України, ст. 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 279, 258-259, 265, 268, 354-355 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» (07406, Київська область. м.Бровари, вул.Симона Петлюри, буд.21/1, код. ЄДРПОУ: 42649746, ІВАN: НОМЕР_2 в АТ «ОКСІ БАНК» МФО: 325990) суму заборгованості за Кредитним договором №4844410 від 26.05.2021 р. у розмірі 19013,03 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» (07406, Київська область. м.Бровари, вул.Симона Петлюри, буд.21/1, код. ЄДРПОУ: 42649746, ІВАN: НОМЕР_2 в АТ «ОКСІ БАНК» МФО: 325990) суму сплаченого судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» (07406, Київська область. м.Бровари, вул.Симона Петлюри, буд.21/1, код. ЄДРПОУ: 42649746, ІВАN: НОМЕР_2 в АТ «ОКСІ БАНК» МФО: 325990) витрати на правову допомогу в розмірі 6000,00 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуто Обухівським районним судом у випадку подання відповідачем відповідної заяви протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи якому повне заочне рішення не було йому вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.
СуддяО.М.Зінченко