Справа № 372/4097/24
Провадження № 2-202/25
12 серпня 2025 року м. Обухів
Обухівський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Висоцької Г.В., за участю секретаря судових засідань Куник О.В., представника позивачки Кривич І. В., її представника ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_3 , розглянувши в приміщенні Обухівського районного суду Київської області у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про виділення частини житлового будинку в натурі та припинення права спільної часткової власності,
У липні 2024 року позивачка ОСОБА_4 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 , в якому просила виділити їй частину житлового будинку в натурі відповідно до її частки та припинити право спільної часткової власності.
В обґрунтування своїх вимог зазначила, що їй з відповідачем на праві спілої часткової власності по 1/2 частині належить дачний будинок АДРЕСА_1 , човно-стоянковий кооператив «РИФ». Оскільки спільної згоди про розподіл між співвласниками житлового будинку в натурі на дві рівні частини не досягнуто через неприязні стосунки між ними та через непорозуміння та суперечки з приводу користування та утримання майна, то позивачка просила суд розділити вказаний будинок в натурі між ними, призначивши попередньо будівельно-технічну експертизу.
26.07.2024 року ухвалою судді Обухівського районного суду Київської області прийнято позовну заяву, відкрито загальне позовне провадження, призначено у справі підготовче судове засідання.
27.08.2024 року ухвалою Обухівського районного суду Київської області призначено у справі судову будівельно-технічну експертизу.
10.02.205 року ухвалою судді районного суду Київської області поновлено провадження у справі, призначено підготовче судове засідання.
29.04.2025 року представником відповідача подано до суду відзив, в якому зазначив, що ідеальним варіантом поділу дачного будинку відповідно до висновку експерта є третій варіант.
09.05.2025 року протокольною ухвалою Обухівського районного суду Київської області закрито підготовче засідання, призначено справу до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала, просила задовольнити позов та застосувати перший варіант, запропонований у висновку експерта.
Представник позивачки позицію позивачки підтримав.
У судовому засіданні представник відповідача просив виділити частки сторонам у межах третього варіанту експертного висновку.
Суд, вислухавши учасників, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини справи, розглянувши справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи із наступного.
Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Судом встановлено, що з січня 2002 року по листопад 2020 року сторони - ОСОБА_4 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі.
Від даного шлюбу у них народилось двоє дітей: син ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
28.09.2023 року Обухівським районним судом Київської області у справі №372/3493/22 затверджено мирову угоду між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .
Відповідно до мирової угоди, за ОСОБА_4 та ОСОБА_2 визнано право власності в рівних частках по 1/2 за кожним на дачний будинок загальною площею 170,2 кв.м., який розташований за адресою: Київська обл., Обухівський р-н, м. Українка, човно-стоянковий кооператив «РИФ» (територія Української міської ради), буд. 119.
Після затвердження мирової угоди позивачка зареєструвала за собою право власності на 1/2 частину дачного будинку.
Дані обставини є встановленими та доказуванню не підлягають.
Позивачка зазначає, що позбавлена можливості вільно розпоряджатися її майном, оскільки відповідач постійно чинить перешкоди: виганяє зі спільного будинку, висловлюється нецензурною лайкою, коли вона з дітьми приїздить до будинку і т.д.
Неодноразові звернення позивачки з проханням надати доступ до вільного і спокійного користування належною їй часткою у майні, відповідачем ігноруються.
Положеннями статті 41 Конституції України та статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, учиняти щодо свого майна будь-які угоди відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно із ст. ст. 317, 319, 321 ЦК України право власності є непорушним, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до положень ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із зазначенням частки кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Частиною першою ст. 364 ЦК України передбачено право співвласника на виділ у натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності. За змістом цієї норми виділ частки зі спільного майна це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частці в праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні.
Системний аналіз правових норм статей 183, 358, 364 ЦК України дає підстави для висновку про те, що виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності.
Оскільки учасники спільної часткової власності мають право власності на зазначене майно пропорційно своїй частці в ньому, суд, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), повинен виділити його співвласнику таку частину житлового будинку та нежитлових будівель, яка відповідає розміру та вартості його частки, якщо це можливо без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню будівлі.
Згідно з ч. 3 ст. 364 ЦК України у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньої згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Відповідно до положень ч.1 та ч.3 ст. 367 ЦК України поділ у натурі майна, яке перебуває у спільній частковій власності, може бути здійснено за домовленістю між співвласниками шляхом укладання договору про поділ нерухомого майна, який повинен бути вчинений у письмовій формі з обов'язковим його нотаріальним посвідченням учасниками правочину.
Проте, в тому випадку, якщо один із співвласників виявив бажання, не залежно від його мотивів, здійснити поділ у натурі майна, що перебуває у спільній частковій власності, однак інший співвласник перешкоджає йому в реалізації такого права будь-яким шляхом, що унеможливлює досягнення домовленості між ними щодо укладання договору про поділ нерухомого майна, такий співвласник має право на звернення до суду з відповідним позовом про поділ (виділ) спільного майна в натурі і таке право підлягає судовому захисту.
Виділ часток (поділ) жилого будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом.
Відповідно до п. 6 постанови Пленум Верховного Суду України від 4 жовтня 1991 року №7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на житловий будинок», при вирішення справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що, виходячи зі змісту ст. 115 ЦК України, це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.
Відповідно до п.7 вказаної постанови Пленуму Верховного Суду України у спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності. Якщо виділ технічно можливий, але з відхиленням від розміру часток кожного власника, суд з урахуванням конкретних обставин може провести його зі зміною у в'язку з цим стосовно до ст. 119 ЦК України ідеальних часток і присудженням грошової компенсації учаснику спільної власності, частка якого зменшилась.
Позивачка будучи власницею 1/2 частини дачного будинку вважає за необхідне виділити в натурі свою частку.
Згідно висновку експерта №013-0210/1 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 27.01.2025 року вбачається, здійснити поділ дачного будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: Київська обл., Обухівський р-н, м. Українка, човно-стоянковий кооператив «РИФ» (територія Української міської ради), буд. 119, відповідно од ідеальних часток співвласників у розмірі 1/2, як передбачено п.6 постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 04.10.1991 року (із змінами) вбачається технічно можливим у чотирьох варіантах за умови незначного відступу від рівності часток співвласників та проведення комплексу ремонтно-будівельних робіт, а також компенсації співвласнику грошової суми у зв'язку із відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників.
Відповідно до варіанту №1 поділу домоволодіння наближених до ідеальних часток співвласників з урахуванням фактичного користування житловим будинком та господарськими спорудами пропонується:
- виділити в натурі ОСОБА_4 49/100 часток із дачного будинку, що складаються: - хол (1) - 17,90 кв.м.; - санвузол (6) - 1,90 кв.м.; - коридор (7) - 10,10 кв.м.; - кімната (8) - 20,30 кв.м.; - санвузол (9) - 4,10 кв.м.; - тамбур (10) - 1,90 кв.м.; - кімната (11) - 20,30 кв.м.; - кімната (12) - 14,00 кв.м.; - ганок; всього по будинку - 90,50 кв.м.; господарські будівлі - душ-туалет (В);
- виділити в натурі ОСОБА_2 51/100 часток із дачного будинку, що складаються: - кухня (2) - 7,00 кв.м.; - гараж (3) - 21,50 кв.м.; - їдальня (4) - 11,60 кв.м.; - вітальня (5) - 37,60 кв.м., всього по будинку - 77,70 кв.м., господарські будівлі - сауна (Б).
Відповідно до варіанту №2 поділу домоволодіння наближених до ідеальних часток співвласників з урахуванням фактичного користування житловим будинком та господарськими спорудами:
- виділити в натурі ОСОБА_4 47/100 часток із дачного будинку, що складаються: - 41/50 частин холу (1 (41/50)) - 14,70 кв.м.; - коридор (7) - 10,10 кв.м.; - кімната (8) - 20,30 кв.м.; - санвузол (9) - 4,10 кв.м.; - тамбур (10) - 1,90 кв.м.; - кімната (11) - 20,30 кв.м.; - кімната (12) - 14,00 кв.м.; - ганок; всього по будинку - 85,40 кв.м.; господарські будівлі - душ-туалет (В);
- виділити в натурі ОСОБА_2 53/100 часток із дачного будинку, що складаються: - 9/50 частин холу (1 (9/50)) - 3,20 кв.м - кухня (2) - 7,00 кв.м.; - гараж (3) - 21,50 кв.м.; - їдальня (4) - 11,60 кв.м.; - вітальня (5) - 37,60 кв.м., - санвузол (6) - 1,90 кв.м., всього по будинку - 82,80 кв.м., господарські будівлі - сауна (Б).
Відповідно до варіанту №3 поділу домоволодіння наближених до ідеальних часток співвласників з урахуванням фактичного користування житловим будинком та господарськими спорудами:
- виділити в натурі ОСОБА_4 52/100 часток із дачного будинку, що складаються: - 49/50 частин холу (1 (49/50)) - 8,80 кв.м.; - коридор (7) - 10,10 кв.м.; - кімната (8) - 20,30 кв.м.; - санвузол (9) - 4,10 кв.м.; - тамбур (10) - 1,90 кв.м.; - кімната (11) - 20,30 кв.м.; - кімната (12) - 14,00 кв.м.; всього по будинку - 79,50 кв.м.; господарські будівлі - сауна (Б);
- виділити в натурі ОСОБА_2 48/100 часток із дачного будинку, що складаються: - 51/50 частин холу (1 (51/50)) - 9,10 кв.м - кухня (2) - 7,00 кв.м.; - гараж (3) - 21,50 кв.м.; - їдальня (4) - 11,60 кв.м.; - вітальня (5) - 37,60 кв.м., - санвузол (6) - 1,90 кв.м., ганок, всього по будинку - 88,70 кв.м., господарські будівлі - душ-туалет (В).
Відповідно до варіанту №4 поділу домоволодіння наближених до ідеальних часток співвласників з урахуванням фактичного користування житловим будинком та господарськими спорудами:
- виділити в натурі ОСОБА_4 55/100 часток із дачного будинку, що складаються: - 49/50 частин холу (1 (49/50)) - 8,80 кв.м.; кухня (2) - 7,00 кв.м.; - гараж (3) - 21,50 кв.м.; - коридор (7) - 10,10 кв.м.; - кімната (8) - 20,30 кв.м.; - санвузол (9) - 4,10 кв.м.; - тамбур (10) - 1,90 кв.м.; - кімната (11) - 20,30 кв.м.; - кімната (12) - 14,00 кв.м.; всього по будинку - 108,00 кв.м.;
- виділити в натурі ОСОБА_2 45/100 часток із дачного будинку, що складаються: - 51/50 частин холу (1 (51/50)) - 9,10 кв.м; - їдальня (4) - 11,60 кв.м.; - вітальня (5) - 37,60 кв.м., - санвузол (6) - 1,90 кв.м., ганок, всього по будинку - 60,20 кв.м., господарські будівлі - сауна (Б), - душ-туалет (В).
Для забезпечення ізольованого користування приміщеннями, які пропонуються виділити співвласникам у дачному будинку, згідно усіх варіантів, необхідно провести певні ремонтно-будівельні роботи.
Як вже зазначалось позивачка у судовому засіданні обрала перший варіант поділу дачного будинку, запропонований експертом.
Відповідач правом на обрання варіанту поділу дачного будинку в судовому засіданні не скористався, зазначивши, що його не влаштовують всі запропоновані варіанти.
З урахуванням думки позивача, суд вважає за можливе обрати перший варіант запропонований експертом поділу дачного будинку, оскільки вказаний варіант є найбільш наближеним до забезпечення ідеальних часток співвласників, а саме:
- виділити в натурі ОСОБА_4 49/100 часток із дачного будинку, що складаються: - хол (1) - 17,90 кв.м.; - санвузол (6) - 1,90 кв.м.; - коридор (7) - 10,10 кв.м.; - кімната (8) - 20,30 кв.м.; - санвузол (9) - 4,10 кв.м.; - тамбур (10) - 1,90 кв.м.; - кімната (11) - 20,30 кв.м.; - кімната (12) - 14,00 кв.м.; - ганок; всього по будинку - 90,50 кв.м.; господарські будівлі - душ-туалет (В);
- виділити в натурі ОСОБА_2 51/100 часток із дачного будинку, що складаються: - кухня (2) - 7,00 кв.м.; - гараж (3) - 21,50 кв.м.; - їдальня (4) - 11,60 кв.м.; - вітальня (5) - 37,60 кв.м., всього по будинку - 77,70 кв.м., господарські будівлі - сауна (Б).
Для забезпечення ізольованого користування приміщеннями, які пропонуються виділити співвласникам у дачному будинку, згідно першого варіанту, необхідно провести наступні ремонтно-будівельні роботи:
- між холом №1 (площею 17,9 кв.м) та їдальнею №4 (площею 11, 6 кв.м.), холом №1 (площею 17,9 кв.м) та вітальнею №5 (площею 37,6 кв.м.) закласти дверні прорізи із штукатуренням з обох сторін.
Для відповідності вимогам будівельних норм, необхідно провести наступні ремонтно-будівельні роботи:
- у зовнішній стіні головного фасаду будинку, а саме в гаражі №3 (площею 21,5 кв.м.) демонтувати ворота, з подальшим закладанням прорізу та влаштуванням зовнішнього дверного блоку із штукатуренням укосів;
- між холом №1 (площею 17,9 кв.м.) та санвузлом №6 (площею 1, 9 кв.м.), коридором №7 (площею 10,1 кв.м) та санвузлом №9 (площею 4,1 кв.м.) демонтувати суміжні перегородки;
- у кімнаті №8 (площею 20,3 кв.м.) передбачити заходи щодо зміни функціонального призначення з кімнати на кухню (влаштування систем вентиляції, каналізації, водопостачання, газопостачання та ін..);
- в їдальні №4 (площею 11,6 кв.м.) передбачити заходи щодо зміни функціонального призначення з їдальні на кухню (влаштування систем вентиляції, каналізації, водопостачання, газопостачання та ін..);
- у санвузлі №9 (площею 4,1 кв.м.) передбачити заходи щодо зміни функціонального призначення з санвузла на коридор;
- влаштувати нову перегородку з дверним прорізом, яка розділить хол №1 (площею 17,9 кв.м.) в частках; 41/50 та 9/50 з відповідним функціональним призначенням: тамбур та суміщений санвузол, у суміщеному санвузлі передбачити заходи щодо влаштування систем вентиляції, каналізації, водопостачання та ін.;
- влаштувати нову перегородку з дверним прорізом, яка розділить гараж № НОМЕР_1 (площею 21,5 кв.м.) з відповідним функціональним призначенням: тамбур та суміщений санвузол, у суміщеному санвузлі передбачити заходи щодо влаштування систем вентиляції, каналізації, водопостачання та ін..
Саме за цим варіантом у сторін буде можливість користуватися частинами свого будинку незалежно один від одного, що також виключає будь-яке спілкування між ними, що є найважливішим фактором у вирішенні цього спору.
Крім того, враховуючи неможливість спільного проживання сторін та наявність між ними триваючого конфлікту, що підтверджується наявними у справі доказами, суд дійшов висновку, що за таких обставин, доцільно зобов'язати, кожну із сторін власними силами та за власний рахунок здійснити необхідні ремонтні роботи у виділених їм частинах, відповідно до 1-го варіанту вищевказаного експертного висновку, що сприятиме уникненню подальшого конфлікту між сторонами при поділі та забезпечить належний захист їх порушених прав.
Разом з тим, враховуючи, що при поділі спільного майна відповідно до 1-го варіанту експертного висновку має місце незначний відступ від ідеальної частки, слід стягнути з ОСОБА_2 , співвласника 51/100 часток дачного будинку АДРЕСА_1 , човно-стоянковий кооператив «РИФ» на користь другого співвласника 49/100 цього ж дачного будинку ОСОБА_4 грошову компенсацію за відступ від ідеальної частки у вартості майна в розмірі 35 925,00 грн.
Суд також звернув увагу на третій варіант поділу будинку, який був запропонований у висновку і який під час підготовчого судового засідання схвалив відповідач.
Під час судового розгляду, який проходив за участь експерта Свістунова І. С., останній погодився із позивачкою, що запропоноване ним у третьому варіанті поділу будинку, облаштування входу № 2 шляхом пробиття дверного прорізу у вежі, може призвести до руйнування всієї вежі, якщо вежа побудована без армування бетонної конструкції. При цьому під час проведення обстеження об'єкту експерт не міг встановити наявність або відсутність армування через відсутність будівельної документації. За твердженням позивачки у вежі відсутнє армування.
Цей фактор став визначальним для суду при обранні саме першого варіанту поділу.
Відповідно до ч. 3 ст. 364 ЦК України у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.
Виходячи з викладеного вище, беручи до уваги те, що 1/2 частки виділених в натурі у житловому будинок належить на праві власності ОСОБА_4 , суд вважає, що в даних правовідносинах є встановленими і доведеними всі умови, передбачені ч. 3 ст. 364 ЦК України, які дають право суду ухвалити рішення про припинення спільної часткової власності на це майно.
Також, беручи до уваги, що позов задоволено повністю, слід стягнути з відповідача понесені позивачкою судові витрати у вигляді сплаченого судового збору.
Керуючись ст. ст. 4, 76-81, 89, 141, 263-265 ЦПК України, -
Позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про виділення частини житлового будинку в натурі та припинення права спільної часткової власності - задовольнити.
Виділити в натурі ОСОБА_4 49/100 часток із дачного будинку АДРЕСА_1 , човно-стоянковий кооператив «РИФ», що складаються: - хол (1) - 17,90 кв.м.; - санвузол (6) - 1,90 кв.м.; - коридор (7) - 10,10 кв.м.; - кімната (8) - 20,30 кв.м.; - санвузол (9) - 4,10 кв.м.; - тамбур (10) - 1,90 кв.м.; - кімната (11) - 20,30 кв.м.; - кімната (12) - 14,00 кв.м.; - ганок; всього по будинку - 90,50 кв.м.; господарські будівлі - душ-туалет (В).
Виділити в натурі ОСОБА_2 51/100 часток із дачного будинку АДРЕСА_1 , човно-стоянковий кооператив «РИФ», що складаються: - кухня (2) - 7,00 кв.м.; - гараж (3) - 21,50 кв.м.; - їдальня (4) - 11,60 кв.м.; - вітальня (5) - 37,60 кв.м., всього по будинку - 77,70 кв.м., господарські будівлі - сауна (Б).
Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_4 та ОСОБА_2 щодо дачного будинку АДРЕСА_1 , човно-стоянковий кооператив «РИФ».
Визнати виділені частки ОСОБА_4 у розмірі 49/100 та ОСОБА_2 у розмірі 51/100 частки із дачного будинку АДРЕСА_1 , човно-стоянковий кооператив «РИФ», - окремими (цілими) об'єктами нерухомого майна.
Стягнути з ОСОБА_2 , співвласника 51/100 часток дачного будинку АДРЕСА_1 , човно-стоянковий кооператив «РИФ» на користь другого співвласника 49/100 цього ж дачного будинку ОСОБА_4 грошову компенсацію за відступ від ідеальної частки у вартості майна в розмірі 35 925,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 15 140 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Г.В.Висоцька