Романівський районний суд Житомирської області
290/856/25
2-о/290/77/25
Іменем України
18 серпня 2025 рокуселище Романів
Романівський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Шакалова А.В., секретаря судового засідання Кліменчук С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Романівська селищна рада Житомирського району Житомирської області про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини,-
Заявниця ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Доводи заяви обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати заявниці - ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилася спадщина, яку заявниця має намір успадкувати.
На день смерті мати заявниці була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , але через похилий вік та хвороби фактично протягом п'яти останніх років по день смерті проживала разом із заявницею по АДРЕСА_2 , де заявниця піклувалася про неї, доглядала її, готувала їжу, спілкувалася з нею та виконувала інші необхідні дії та надавала необхідну допомогу.
Маючи намір прийняти спадщину, яка залишилась після смерті матері, заявниця звернулася до приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області Лисанюк О.А. але, у прийнятті заяви та видачі свідоцтва про право на спадщину їй було відмовлено у зв'язку з тим, що вона не звернулася до нотаріуса упродовж шести місяців із заявою про прийняття спадщини і не надала доказів постійного проживання з спадкодавцем на день смерті.
Відтак, вона змушена звернутися до суду з даною заявою про встановлення заявленого нею юридичного факту, що потрібно заявнику для подальшого оформлення спадкових прав.
В судове засідання заявниця з'явилася, та заявила клопотання, в якому просила суд залучити та допитати свідків у справі.
Таке клопотання було задоволено, та долучено до розгляду справи в якості свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .
Від ОСОБА_5 до судового засідання надійшла заява, в якій остання просила розгляд справи проводити без її участі.
Від представника заінтересованої особи 04 серпня 2025 року надійшла заява, в якій останній просив проводити розгляд справи за відсутності представника Романівської селищної ради та проти задоволення позовних вимог не заперечує.
В судовому засіданні свідки пояснили, що мати заявниці дійсно п'ять останніх років проживала разом із заявницею, оскільки остання здійснювала догляд за матір'ю після перенесеної тяжкої хвороби, а свідки часто навідувались в гості та допомагали заявниці.
Суд, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об'єктивно оцінивши та дослідивши письмові докази по справі, які мають юридичне значення для її розгляду, вважає, що заява ОСОБА_1 підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області Лисанюк О.А. відмовлено заявнику у прийнятті заяви та видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з тим, що вона не звернулася до нотаріуса упродовж шести місяців із заявою про прийняття спадщини і не надала доказів постійного проживання з спадкодавцем на день смерті.
Відповідно до довідки Романівської селищної ради Житомирського району Житомирської області від 07.07.2025 р. за вих. № 992, яка видана на ім'я ОСОБА_1 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_2 , про те, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 на день смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживала останніх 5 років без реєстрації по АДРЕСА_2 .
Встановлення фактів спільного проживання заявника зі спадкодавцем та родинного зв'язку між ними, необхідно заявнику для реалізації права на оформлення спадщини після смерті ОСОБА_2 .
Суд не вбачає наявність будь-якого спору про право у даному випадку.
Відповідно до положень ст.ст. 1216-1218ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно зі ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 нього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно з ч.1 ст.1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч.1 ст.1269 ЦК України).
При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.
При цьому, згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та інший вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання чи перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Відповідно до роз'яснень, викладених у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» 30.05.2008 року № 7, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.
Верховний Суд у справі № 404/2163/16-ц від 04.07.2018 року виклав свою позицію, згідно якої: відсутність реєстрації місця проживання спадкоємця за останнім місцем проживання спадкодавця не є доказом того, що він не проживав із спадкодавцем, вказавши, що відсутність реєстрації місця проживання спадкоємця за останнім місцем проживання спадкодавця не є доказом того, що він не проживав із спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо передбачені частиною третьою статті 1268 ЦК України обставини підтверджуються іншими належними і допустимими доказами.
Згідно з пп.4.10 п.4 гл.10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена.
Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.
В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини (п.2 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року).
Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов'язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщину у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.
Як випливає із п.3.22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, у разі відсутності у паспорті спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.
Статтею 315 ЦПК України визначено факти, які можуть встановлюватись у судовому порядку.
Згідно зі п.1 ч.1ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Частиною другою даної норми передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п.п. 2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" №7від 30 травня 2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів.
Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.
У Постанові Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення зазначено, що суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.
Факт постійного проживання заявниці разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 на час відкриття спадщини, тобто на день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 в помешканні заявника спільно, знайшов своє підтвердження у судовому засіданні на підставі досліджених судом доказів.
Метою встановлення факту спільного проживання заявника зі спадкодавцем є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже, такий факт породжує юридичні наслідки.
Чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем.
Враховуючи вищевикладене, а також, що встановлення факту постійного проживання заявника зі спадкодавцем породжує юридичні наслідки, а саме його підтвердження необхідне заявнику для реалізації права на спадщину, чинним законодавством не передбачено іншого порядку його встановлення і встановлення зазначеного факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право, суд вважає за необхідне дану заяву в цій частині задовольнити та встановити факт постійного проживання спадкоємця ОСОБА_1 разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на час відкриття спадщини, за адресою: АДРЕСА_2 .
За таких обставин, суд вважає за можливе встановити заявнику факт постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 223, 229, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Романівська селищна рада Житомирської області про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини - задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_2 .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
СуддяАндрій ШАКАЛОВ