Справа № 286/1278/25
18 серпня 2025 року м. Овруч
Овруцький районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Кулініча Я. В. ,
з секретарем Грищенко Н.А.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в м. Овруч адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення , -
09.04.2025 ОСОБА_1 , який проживає в АДРЕСА_1 , звернувся до суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , в якому просить, з врахуванням уточнюючої позовної заяви, поновити йому строк для звернення до суду у зв'язку з його пропуском з поважних причин. Скасувати постанову № 01/102 від 20.02.2025 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП, яка винесена відносно нього та накладено стягнення в сумі 34000 грн..
Мотивуючи тим, що позивач 05.04.2025 отримав поштою постанову про відкриття виконавчого провадження від 20.03.2025 №77558311, яка була винесена на підставі постанови №01/102 від 20.02.2025, виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 . 07 квітня 2025 року він звернувся до Овруцького ВДВС та в цей же день отримав копію постанови №01/102 від 20.02.2025 року, в якій зазначено, що « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , будучи військовозобов'язаним запасу, на військовому обліку перебуває в ІНФОРМАЦІЯ_4 . 03 лютого 2025 року об 11 год. 45 хв., в умовах дії особливого періоду воєнного стану, ухилявся від виконання військового обов'язку, був розшуканий та доставлений органами Національної поліції до ІНФОРМАЦІЯ_5 для складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП України. ОСОБА_1 був зобов'язаний з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_6 з метою звірки облікових даних», проте повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 він не отримував та в ній не розписувався, тому вказану постанову вважає незаконною та такою, що підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Відповідач відзив на позовну заяву у встановлений строк не надав, ухвалу про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження отримав 22.04.2025, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи. Також 26.07.2025 відповідач отримав копію уточненої позовної заяви, про що свідчить трекінг відстеження Укрпошти, відзив на уточнену позовну заяву у встановлений строк не надав.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Матеріалами справи встановлено, що постановою № 01/102 т.в.о. за в/п начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 підполковника ОСОБА_2 від 20.02.2025 на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 17000,00 грн. за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, чим вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП. Відповідно до зазначеної постанови, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , будучи військовозобов'язаним запасу, на військовому обліку перебуває в ІНФОРМАЦІЯ_7 , 03 лютого 2025 о 11 год. 45 хв., в умовах дії особливого періоду воєнного стану, як такий, що ухилявся від виконання військового обов'язку, був розшуканий та доставлений органами Національної поліції до ІНФОРМАЦІЯ_8 для складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП. ОСОБА_1 зобов'язаний був з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_8 за адресою: АДРЕСА_3 , з метою звірки облікових даних. У постанові наявна відмітка про те, що постанова набрала законної сили «02 березня 2025 року».
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України державні органи та їх посадові особи діють у спосіб, в межах повноважень та на підставах, передбачених Конституцією України та Законами України.
Відповідно до ст. 65 Конституції України Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, відповідно до закону.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За приписами ст. 77 КАС України, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 162 КАС України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.
Частиною 6 ст. 162 КАС України передбачено, що уразі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Таким чином, висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме правопорушення (у випадку його вчинення), повинне бути належним чином зафіксоване.
Відповідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», а також Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Постановою від 16 травня 2024 р. № 560 Кабінет Міністрів України затвердив Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, згідно з яким належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу є: у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних.
Відповідно до п. 82 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1147 від 08.10.2024 рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».
Згідно зі ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Суд зазначає, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного й об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а також відповідати принципу законності.
Суд звертає увагу на те, що він позбавлений можливості безпосередньо дослідити докази, які б підтверджували інформацію з постанови № 01/102 по справі про адміністративне правопорушення, адже відповідач не надав відзив та не долучив відповідні докази. Тому суд сприймає ці факти лише на підставі наявних у матеріалах справи доказів, а саме копії постанови про відкриття провадження від 20.03.2025 ВП № 77558311 та постанови № 01/102 від 20 лютого 2025 року.
Що стосується спірного питання чи був позивач повідомлений належним чином, суд звертає увагу на те, що суб'єкт владних повноважень мав можливість надати суду докази належного повідомлення позивача про надходження на його ім'я повістки, проте не зробив цього, а тому суд не може перевірити зазначені обставини. У матеріалах справи будь-які відомості про направлення повістки ОСОБА_1 , а також її отримання останнім, відсутні.
Позивач стверджує, що повістку від ІНФОРМАЦІЯ_8 не отримував, в ній не розписувався, про складання відносно нього протоколу № 01/117 від 07.02.2025 він дізнався з оскаржуваної постанови.
Зазначені доводи матеріалами справи не спростовуються.
Також суду не надано жодних доказів на підтвердження того, що позивач в порядку статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» отримував виклик і не прибув у призначений час.
Матеріали справи не містять доказів того, що повістка з вимогою ОСОБА_1 прибути до ІНФОРМАЦІЯ_8 , що за адресою: АДРЕСА_3 , направлялася позивачу поштою чи вручалася в інший спосіб, визначений законодавцем.
Відповідач не надав суду копію повістки/розпорядження/виклику, яка б доводила, що ОСОБА_1 викликався до ІНФОРМАЦІЯ_8 на конкретну дату та час, не надав доказів, що ОСОБА_1 отримав вказану повістку особисто або відмовився від отримання, про що зроблене відповідне застереження про відмову від її отримання та не надав суду доказів, що факт неявки ОСОБА_1 зафіксовано відповідним актом.
Таким чином, відповідачем не доведено, що у позивача виник обов'язок з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_8 у строк, зазначений у повістці, і що від виконання цього обов'язку ОСОБА_1 ухилився.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про недоведеність вини позивача у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, відтак оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.
Керуючись ст.ст.5,7,9,77,90,121,242-246,286 КАС України, ст.ст.7,9,210-1, 251,280,284,293 КУпАП, Законом України «Про військовий обов'язок та військову службу», Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Конституцією України, суд
Позов задовольнити.
Постанову № 01/102 по справі про адміністративне правопорушення від 20.02.2025 тимчасово виконуючого обов'язки за вакантною посадою начальника ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_3 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП скасувати, провадження у справі закрити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: Я. В. Кулініч