Справа № 161/3598/25
Провадження № 1-кп/161/690/25
м. Луцьк 18 серпня 2025 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої та законного представника малолітньої потерпілої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - ОСОБА_5 ,
представника потерпілої - адвоката ОСОБА_6 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку кримінальне провадження № 12024035580000775 від 17.08.2024 про обвинувачення ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця міста Луцька Волинської області, українця, громадянина України, з повною середньою освітою, розлученого, на утриманні має малолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , офіційно не працюючого, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05.12.2023 за ст.126-1 КК України до покарання у виді 180 годин громадських робіт;
- вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11.03.2024 за ст.390-1, ч.1 ст.71, ч.1 ст.72 КК України до покарання у виді арешту на строк 2 місяці 20 днів, який змінений ухвалою Волинського апеляційного суду від 09.07.2024 року, остаточно призначено покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 рік 40 днів; поставлений на облік Луцького центру пробації 06.08.2024 (дата початку відбування покарання), невідбута частина покарання становить 27 днів.
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України,
06.08.2023 о 01:31 год. ОСОБА_8 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , у присутності малолітньої дитини ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи негативні наслідки та бажаючи їх настання, умисно вчинив відносно дружини ОСОБА_5 домашнє насильство психологічного характеру, а саме ображав та вихватив з рук малолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та не повідомив куди саме з нею йде, чим змусив ОСОБА_5 переживати за життя та здоров'я дитини та здійснити виклик на лінію 102, чим завдав шкоди психологічному здоров'ю останній. Окрім цього, внаслідок вищевказаних протиправних дій ОСОБА_9 могла бути завдана шкода психічному здоров'ю малолітньої дитини ОСОБА_10 .
За даним фактом, щодо ОСОБА_9 складено протоколи про адміністративні правопорушення серії ВАВ №758338 за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно постанови Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06.10.2023 на ОСОБА_11 накладено стягнення за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) гривень.
Також, 09.08.2023 об 11 годині 50 хвилин., ОСОБА_8 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , у присутності малолітньої дитини ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи негативні наслідки та бажаючи їх настання, умисно вчинив щодо своєї дружини ОСОБА_5 (у розумінні п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству») домашнє насильство психологічного те економічного характеру, а саме висловлював словесні образи та забрав її особисті речі - документи та мобільний телефон. Окрім цього, внаслідок вищевказаних протиправних дій ОСОБА_8 могла бути завдана шкода психічному здоров'ю малолітньої дитини ОСОБА_10 .
За даним фактом, щодо ОСОБА_12 складено протоколи про адміністративні правопорушення серії ВАВ №798614 від 11.08.2023 за ч. 2 ст.173-2 КУпАП.
Згідно постанови Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06.09.2023 на ОСОБА_12 накладено стягнення за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) гривень.
Крім того, 12.10.2023 о 16 годині 12 хвилин, ОСОБА_8 , перебуваючи за адресою в АДРЕСА_4 , у присутності малолітньої дитини ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи негативні наслідки та бажаючи їх настання, умисно вчинив щодо своєї колишньої дружини ОСОБА_5 (у розумінні п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству») домашнє насильство психологічного та економічного характеру, а саме - ображав різними словами, поводив себе агресивно, на зауваження не реагував, розбив вікно у ванну кімнату, що могло негативно вплинути на психологічне здоров'я малолітньої дитини ОСОБА_10 .
За даним фактом, щодо ОСОБА_9 складено протоколи про адміністративні правопорушення серії ВАВ №963540 від 12.10.2023 за ч. 2 ст.173-2 КУпАП.
Згідно постанови Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16.11.2023 на ОСОБА_8 накладено стягнення за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) гривень.
Окрім цього, 16 серпня 2024 року, близько 20 години 00 хвилин, ОСОБА_8 , перебуваючи поблизу будинку АДРЕСА_2 , у присутності малолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи умисно, керуючись метою заподіяння тілесних ушкоджень іншій людині, усвідомлюючи значення та суспільну небезпеку своїх дій, на ґрунті неприязних відносин з потерпілою ОСОБА_5 , яка є його колишньою дружиною (у розумінні п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству») умисно наніс один удар коліном правої ноги в ділянку обличчя зліва, від чого ОСОБА_5 впала на землю.
В подальшому, не припиняючи своїх протиправних дій, ОСОБА_13 наніс один удар лівою ногою в ділянку правого стегна та один удар правою ногою в ділянку лівого вуха та щелепи зліва потерпілої ОСОБА_5 .
Внаслідок протиправних дій ОСОБА_9 потерпіла ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження у вигляді: синців на лівій підщелеповій та завушній ділянках, на задній поверхні правого плеча в нижній та верхній третинах, на задній поверхні правого ліктьового суглоба, на задній поверхні правого стегна в верхній третині, на внутрішній та передній поверхні лівого плеча; садна на задній поверхні правого передпліччя в верхній третині на межі з ліктьовим суглобом, які відповідно до висновку судово-медичного експерта за № 554 від 20 серпня 2024 року за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Окрім того, 30.12.2024 року о 19 годині 45 хвилин, ОСОБА_8 , перебуваючи на зупинці транспортного транспорту, що по вулиці М.Скорика, у місті Луцьк, у присутності малолітньої дитини ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи негативні наслідки та бажаючи їх настання, умисно вчинив щодо своєї колишньої дружини ОСОБА_5 (у розумінні п. 3 ч. 1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»)домашнє насильство психологічного характеру, а саме - ображав нецензурною лайкою, погрожував, чим завдав шкоди психологічному здоров'ю останній. Окрім цього, своїми умисними протиправними діями, ОСОБА_13 повторно протягом року вчинив домашнє насильство відносно своєї малолітньої дочки ОСОБА_14 , тобто умисно вчинив дії психологічного характеру, а саме: кричав, висловлювався нецензурною лайкою, внаслідок чого була завдана шкода її психічному здоров'ю.
За даним фактом, щодо ОСОБА_12 складено протоколи про адміністративні правопорушення серії BAB № 604489 від 30.12.2024 ч. 3 ст. 173-2КУПАП та терміновий заборонний припис стосовно кривдника АА №394429 від 30.12.2024.
Згідно постанови Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06.02.2025 на ОСОБА_12 накладено стягнення за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 173-2 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 020 (тисячу двадцять)гривень.
Внаслідок вищевказаних умисних, систематичних, протиправних дій ОСОБА_9 , які полягали у вчиненні домашнього насильства, щодо колишньої дружини, потерпілій ОСОБА_5 завдано психологічних та фізичних страждань, розладів здоров'я, емоційної залежності, погіршення якості життя.
Окрім цього, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_8 в порушення вимог ст. 28 Конституції України та Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», в період з 06.08.2023 по 11.01.2025, у присутності малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (у розумінні п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»), діючи умисно, систематично вчиняв психологічне насильство, що призвело до її тривожності та негативно впливає на її психологічний стан.
Так, 06.08.2023, о 01:31 год, ОСОБА_8 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , у присутності малолітньої дитини ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи негативні наслідки та бажаючи їх настання, умисно вчинив відносно дружини ОСОБА_5 домашнє насильство психологічного характеру, а саме ображав та вихватив з рук малолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та не повідомив куди саме з нею йде, чим змусив ОСОБА_5 переживати за життя та здоров'я дитини та здійснити виклик на лінію 102, чим завдав шкоди психологічному здоров'ю останній. Окрім цього, внаслідок вищевказаних протиправних дій ОСОБА_9 могла бути завдана шкода психічному здоров'ю малолітньої дитини ОСОБА_10 .
За даним фактом, щодо ОСОБА_9 складено протоколи про адміністративні правопорушення серії ВАВ №758339 за ч. 2 ст. 173-2 КУПАП.
Згідно постанови Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06.10.2023 на ОСОБА_12 накладено стягнення за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) гривень.
Також, 09.08.2023, о 11 годині 50 хвилин., ОСОБА_8 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , у присутності малолітньої дитини ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи негативні наслідки та бажаючи їх настання, умисно вчинив щодо своєї дружини ОСОБА_5 (у розумінні п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству») домашнє насильство психологічного те економічного характеру, а саме висловлював словесні образи та забрав її особисті речі - документи та мобільний телефон. Окрім цього, внаслідок вищевказаних протиправних дій ОСОБА_8 могла бути завдана шкода психічному здоров'ю малолітньої дитини ОСОБА_10 .
За даним фактом, щодо ОСОБА_12 складено протоколи про адміністративні правопорушення серії ВАВ N?843825 від 11.08.2023 за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно постанови Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06.09.2023 на ОСОБА_12 накладено стягнення за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) гривень.
Крім того, 12.10.2023 о 16 годині 12 хвилин, ОСОБА_8 , перебуваючи за адресою в АДРЕСА_4 , у присутності малолітньої дитини ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи негативні наслідки та бажаючи їх настання, умисно вчинив щодо своєї колишньої дружини ОСОБА_5 (у розумінні п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству») домашнє насильство психологічного та економічного характеру, а саме - ображав різними словами, поводив себе агресивно, на зауваження не реагував, розбив вікно у ванну кімнату, що могло негативно вплинути на психологічне здоров'я малолітньої дитини ОСОБА_10 .
За даним фактом щодо ОСОБА_9 складено протоколи про адміністративні правопорушення серії ВАВ №963661 від 12.10.2023 за ч. 2 ст.173-2 КУпАП.
Згідно постанови Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16.11.2023 на ОСОБА_8 накладено стягнення за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) гривень.
Окрім цього, 16 серпня 2024 року, близько 20 години 00 хвилин, ОСОБА_8 , перебуваючи поблизу будинку АДРЕСА_2 , у присутності малолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи умисно, керуючись метою заподіяння тілесних ушкоджень іншій людині, усвідомлюючи значення та суспільну небезпеку своїх дій, на ґрунті неприязних відносин з потерпілою ОСОБА_5 , яка є його колишньою дружиною (у розумінні п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»), умисно наніс один удар коліном правої ноги в ділянку обличчя зліва, від чого ОСОБА_5 впала на землю.
В подальшому, не припиняючи своїх протиправних дій, ОСОБА_13 наніс один удар лівою ногою в ділянку правого стегна та один удар правою ногою в ділянку лівого вуха та щелепи зліва потерпілої ОСОБА_5 .
Внаслідок протиправних дій ОСОБА_9 потерпіла ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження у вигляді: синців на лівій підшелеповій та завушній ділянках, на задній поверхні правого плеча в нижній та верхній третинах, на задній поверхні правого ліктьового суглоба, на задній поверхні правого стегна в верхній третині, на внутрішній та передній поверхні лівого плеча; садна на задній поверхні правого передпліччя в верхній третині на межі з ліктьовим суглобом, які відповідно до висновку судово-медичного експерта за № 554 від 20 серпня 2024 року за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Окрім того, 30.12.2024 року о 19 годині 45 хвилин, ОСОБА_8 , перебуваючи на зупинці транспортного транспорту, що по вулиці М.Скорика, у місті Луцьк, у присутності малолітньої дитини ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи негативні наслідки та бажаючи їх настання, умисно вчинив щодо своєї колишньої дружини ОСОБА_5 (у розумінні п. 3 ч. 1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству») домашнє насильство психологічного характеру, а саме - ображав нецензурною лайкою, погрожував, чим завдав шкоди психологічному здоров'ю останній. Окрім цього, своїми умисними протиправними діями, ОСОБА_13 повторно протягом року вчинив домашнє насильство відносно своєї малолітньої дочки ОСОБА_14 , тобто умисно вчинив дії психологічного характеру, а саме: кричав, висловлювався нецензурною лайкою, внаслідок чого була завдана шкода її психічному здоров'ю.
За даним фактом, щодо ОСОБА_12 складено протоколи про адміністративні правопорушення серії ВАВ № 604490 від 30.12.2024 за ч. 3 ст.173-2 КУпАП та винесено терміновий заборонний припис стосовно кривдника АА № 166990 від 30.12.2024.
Згідно постанови Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06.02.2025 на ОСОБА_12 накладено стягнення за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 173-2 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 020 (тисячу двадцять) гривень.
Також, 08.01.2025 року близько 11 години 11 хвилин, ОСОБА_15 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_5 , в порушення тимчасового припису серії АА № 166990 від 30.12.2025 в частині заборони на вхід та перебування в місці проживання постраждалої особи та заборони в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою, контактував із потерпілою малолітньою дитиною ОСОБА_4 . За даним фактом щодо ОСОБА_9 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 598657 від 11.01.2025 за ч. 2 ст. 173-8 КУпАП.
Згідно постанови Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10.02.2025 на ОСОБА_9 накладено стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-8 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) гривень.
Внаслідок вищевказаних умисних, систематичних, протиправних дій ОСОБА_9 , які полягали у вчиненні домашнього насильства, щодо своєї малолітньої доньки, потерпілій ОСОБА_4 завдано психологічних страждань та погіршення якості життя.
Таким чином, ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні домашнього насильства, а саме в умисному систематичному вчиненні фізичного, психологічного та економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя, що призводить до фізичних та психологічних страждань, розладів здоров'я, емоційної залежності та погіршення якості життя потерпілої особи, а також в умисному систематичному вчиненні психологічного насильства щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України.
Окрім того, потерпілою ОСОБА_5 та нею ж як законним представником неповнолітньої потерпілої (матір'ю) ОСОБА_4 - до обвинуваченого пред'явлено два позови про відшкодування завданої кримінальним правопорушенням моральної шкоди на суму 50 000 грн. кожен.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 вину свою визнав повністю, щиро розкаявся та підтвердив обставини, які вказані в обвинувальному акті, а саме, що 06.08.2023, 09.08.2023, 12.10.2023, 16.08.2024 року, 30.12.2024 він вчинив домашнє насильство щодо своєї колишньої дружини та доньки та 06.10.2023, 06.09.2023, 16.11.2023 постановами Луцького міськрайонного суду Волинської області був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.173-2 КУпАП у виді штрафів в розмірі по 340 грн., та постановою Луцького міськрайонного суду від 06.02.2025 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.173-2 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1020 грн. Також підтвердив, що 08.01.2025, порушуючи тимчасовий заборонний припис, контактував із потерпілою дочкою ОСОБА_4 та постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10.02.2025 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.173-8 КУпАП у виді штрафу в розмірі 340 грн. Зазначив, що цивільні позови потерпілих визнає лише на суму 5 000 грн. кожен. Суду пояснив, що він щомісячно сумлінно сплачує аліменти а розмірі 3 000 грн., постійно надає доньці додаткову матеріальну допомогу, дуже її любить і хоче приймати участь у її вихованні, офіційно непрацевлаштований, однак має тимчасові заробітки, переніс недавно операційне втручання, тому на даний час не працює.
В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 суду пояснила, що обвинувачений є її колишнім чоловіком, який систематично переслідує її та їхню доньку, ображає та вчиняє домашнє насильство фізичного, психологічного та економічного характеру. Також вказала, що через ці обставини була змушена залишити місце проживання. У зв'язку із систематичними протиправними діями ОСОБА_8 , у неї та у доньки погіршився емоційний стан. Через постійні переслідування обвинуваченого вона живе у стресі, що призвело до її фізичних та психологічних страждань, погіршення самопочуття, побоювання за власну безпеку та безпеку дитини та до негативних переживань. Щодо призначення покарання просила визначити суворе покарання, пов'язане з реальним обмеженням чи позбавленням волі та стягнути по 50 000 грн. завданої їй та її малолітній доньці моральної шкоди.
Крім повного визнання вини самим обвинуваченим, його вина у вчиненому повністю підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами, фактичні обставини яких не оспорюються учасниками судового процесу.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України в судовому засіданні, за згодою всіх учасників судового провадження, не досліджувались докази щодо фактичних обставин кримінального провадження, оскільки вони ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.
Таким чином, встановлені органом досудового розслідування обставини вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України не оспорюються учасниками судового провадження і суд не вбачає підстав ставити їх під сумнів та визнає їх доведеними, оскільки вони повністю узгоджуються з наданими суду матеріалами.
З урахуванням наведеного, вивчивши матеріали обвинувального акта та додані до нього матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку, що подія кримінального правопорушення мала місце, вина обвинуваченого ОСОБА_8 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, знайшла своє підтвердження і доведена поза розумним сумнівом.
Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_8 суд кваліфікує за ст. 126-1 КК України як домашнє насильство, тобтоумисне систематичне вчинення фізичного, психологічного та економічного насильства щодо подружжя та колишнього подружжя, що призводить до фізичних та психологічних страждань, розладів здоров'я, емоційної залежності та погіршення якості життя потерпілої особи, а також в умисному вчиненні психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи.
Відповідно до вимог ст. ст. 50, 65 КК України та п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.
При обранні міри покарання суд враховує вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
До обставин, які, відповідно до п.1 ч.1 ст. 66 КК України, пом'якшують покарання ОСОБА_8 , суд відносить його щире каяття.
Обставиною, яка відповідно до п.1 ч.1 ст. 67 КК України, обтяжує покарання ОСОБА_8 , є вчинення злочину особою повторно.
Як вбачається з досудової доповіді Луцького міського відділу ДУ «Центр пробації» щодо ОСОБА_8 , беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого та його спосіб життя, історію правопорушень, високий ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та високий рівень небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, орган пробації вважає, що виправлення цієї особи можливе без ізоляції від суспільства за умови застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень, а саме: розвиток та підтримка у нього навичок конструктивного мислення, здійснення емоційної саморегуляції, прогнозування наслідків своїх вчинків.
Визначаючи вид і розмір покарання ОСОБА_8 , враховуючи характер і ступінь суспільної небезпечності скоєного ним кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він, будучи раніше судимим за вчинення домашнього насильства щодо свого батька та за умисне невиконання обмежувального припису, відбуваючи реальне покарання у виді пробаційного нагляду (завершення строку відбування покарання 14.09.2025) на шлях виправлення не став та вчинив повторно злочин, який відноситься до категорії нетяжких, однак у вчиненому розкаявся, з 19.12.2015 по 21.01.2016 перебував на стаціонарному лікуванні у КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м.Луцька» Волинської обласної ради з діагнозом «Гострий поліморфний психотичний розлад без симптомів шизофренії», у 2017 році перебував на програмі замісної підтримувальної терапії у Центрі терапії залежностей КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м.Луцька» з діагнозом «Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання опіоїдів. Синдром залежності».
Згідно з висновком судово-психіатричної експертизи № 27 від 27.01.2025 ОСОБА_8 в період вчинення інкримінованих йому протиправних дій не виявляв ознак хронічного психічного захворювання, недоумства чи тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності, страждав на опіоїдну залежність в стадії утримання, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. В даний час також страждає на опіоїдну залежність в стадії утримання, може усвідомлювати свої дії і керувати ними, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.
За місцем проживання обвинувачений характеризується негативно, протягом останніх півроку неодноразово притягувався за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1,2 ст.173-2 КУпАП. В адресу ОСОБА_8 постійно надходять скарги від колишньої дружини ОСОБА_5 .
Крім того, ОСОБА_8 в період з 18.07.2024 по даний час перебував у КП «Медичне об'єднання Луцької міської територіальної громади» на стаціонарному лікуванні з 30.07.2024 по 02.08.2024, амбулаторно звертався 05.08.2024, 12.08.2024, 14.08.2024, 12.08.2024, 14.08.2024.
Таким чином, враховуючи обставини та тяжкість злочину, який вчинявся систематично щодо близьких осіб під час відбування реального покарання у виді пробаційного нагляду, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_8 не можливе шляхом застосування покарання, менш суворого, аніж обмеження волі, а тому йому слід обрати покарання у виді обмеження волі, в межах санкції статті закону, за яким він притягується до кримінальної відповідальності.
Обвинувачений раніше був засуджений за вчинення домашнього насильства, судимість не погашена та не знята у встановленому законом порядку, не працює, вчинив під час відбування пробаційного нагляду новий злочин у виді домашнього насильства, що вказує на небажання стати на шлях виправлення, тому суд приходить до висновку про неможливість застосування до нього звільнення від покарання з випробуванням згідно із ст. 75 КК України, оскільки у такому випадку будуть порушені основні засади призначення покарання, передбачені ст.65 КК України.
Суд вважає, що саме реальне покарання у виді обмеження волі буде необхідним і достатнім для виправлення, перевиховання обвинуваченого ОСОБА_8 та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.
Обвинувачений ОСОБА_8 засуджений вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11.03.2024 за ст. 390-1, на підставі ч.1 ст.71, ч.1 ст.72 КК України до покарання у виді арешту на строк 2 (два) місяці 20 днів, який змінений ухвалою Волинського апеляційного суду від 09.07.2024 в частині призначеного покарання та призначено покарання за ст.390-1, на підставі ч.1 ст.71, ч.1 ст.72 КК України у виді пробаційного нагляду на строк 1 рік 40 днів, почав відбувати покарання 06.08.2024, отже невідбута частина покарання обвинуваченим ОСОБА_8 станом на 18.08.2025 становить 27 днів, тому остаточне покарання йому необхідно призначити на підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, частково приєднавши до покарання, призначеного за даним вироком частину невідбутого покарання за попереднім вироком.
За змістом п. 5 ч. 1 ст. 72 КК України при складанні покарань за сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид, виходячи з такого їх співвідношення: одному дню обмеження волі відповідає один день пробаційного нагляду.
Крім того, положеннями ст. 91-1 КК України передбачено, що в інтересах потерпілого від злочину, пов'язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, або звільненням з підстав, передбачених цим Кодексом, від кримінальної відповідальності чи покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів, відповідно до якого (яких) на засудженого можуть бути покладені такі обов'язки, зокрема, направлення для проходження програми для кривдників або пробаційної програми. Заходи, передбачені частиною першою цієї статті, можуть застосовуватися на строк від одного до трьох місяців і за потреби можуть бути продовжені на визначений судом строк, але не більше як на 12 місяців. Контроль за поведінкою засуджених, до яких застосовано обмежувальні заходи, здійснює орган пробації за місцем проживання засудженого.
Отже, з метою необхідності зміни насильницької поведінки обвинуваченого ОСОБА_8 у майбутньому та формування у нього неагресивної моделі поведінки у стосунках як з потерпілою, так і з оточуючими, до обвинуваченого слід застосувати обмежувальні заходи у вигляді направлення для проходження програми для кривдників строком на три місяці.
Такі обмежувальні заходи із покладенням обов'язку будуть сприяти виправленню обвинуваченого, покращенню психологічного здоров'я потерпілих, а призначене судом покарання та обмежувальні заходи у своїй сукупності будуть необхідними і достатніми для виправлення обвинуваченого ОСОБА_8 та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Вирішуючи питання щодо заявлених у кримінальному провадженні цивільних позовів, то на думку суду вказані цивільні позови потерпілих підлягають до задоволення частково з наступних підстав.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.
При визначенні розміру відшкодування, суд враховує вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч. 2 цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної лади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Згідно з ст. 61 КПК України цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, та яка в порядку, встановленому цим Кодексом, пред'явила цивільний позов.
Отже, обов'язок по відшкодуванню моральної шкоди у зв'язку з її заподіянням, покладається на ОСОБА_8 як на особу, яка вчинила кримінальні правопорушення відносно потерпілих.
Відповідно до п. 1 ст. 23 ЦК України, роз'яснень, що містяться у п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань потерпілого, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральну шкоду, а також інших обставин, що мають істотне значення. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Суд вважає, що в зв'язку із вчиненим кримінальним правопорушенням, потерпілій ОСОБА_5 спричинено моральну (немайнову) шкоду, яка пов'язана із систематичним домашнім насильством щодо неї з боку колишнього чоловіка ОСОБА_8 , в присутності малолітньої дитини, який не дотримувався встановлених судом обов'язків. Моральна шкода полягає у їх душевних стражданнях, психологічному дискомфорті з приводу систематичних дій, внаслідок чого останні звертались за допомогою до психолога. Потерпілій доводиться докладати зусилля не боятися за своє та малолітньої доньки життя та здоров'я, відчувати загрозу для себе, оскільки навіть всупереч обмежувальному припису суду, кривдник вчиняв наведені вище дії.
Суд погоджується із доводами потерпілої, що обвинувачений систематично вчиняв домашнє насильство щодо своєї колишньої дружини, що призвело до психологічних страждань у неї, погіршення психологічного самопочуття, якості життя, яке виразилося у формі втоми, фізичного дискомфорту, негативних переживань, втрати повноцінного сну, відпочинку, позитивних емоцій, а також втрати відчуття безпеки. Наведені події могли змінити її життя, у зв'язку з чим вона виїхала за межі Волинської області. Також враховує вік малолітньої потерпілої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якій на момент вчинення злочину було лише 2 роки та 3 роки.
Виходячи з наведених доводів, принципу розумності та справедливості, з врахуванням ступеня вини обвинуваченого, який не попросив вибачення у потерпілої за скоєне у судовому засіданні, його матеріального стану, який офіційно не працевлаштований, тому приходить до висновку, що з відповідача в користь потерпілої та малолітньої потерпілої підлягає стягненню моральна шкода в розмірі 30 000 гривень та 10 000 гривень відповідно.
У кримінальному провадженні арешт майна на застосовувався, речові докази відсутні. Також відсутні процесуальні витрати.
Раніше щодо обвинуваченого було застосовано запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, строк дії якого завершився 12.08.2025, порушень його умов не зафіксовано, а тому слід до набрання вироком законної сили застосувати саме такий запобіжний захід, який буде достатній для виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов'язків.
Керуючись ст.ст. 349, 368, 371, 374, 395, 532 КПК України,
Визнати ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, призначивши покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11.03.2024 року, зміненого ухвалою Волинського апеляційного суду від 09.07.2024 року, із розрахунку, що згідно з п. 5 ч. 1 ст. 72 КК України одному дню обмеження волі відповідає один день пробаційного нагляду, та призначити остаточне покарання ОСОБА_8 у виді обмеження волі на строк 1 (один ) рік 5 (п'ять) днів.
Строк покарання обчислювати з дня прибуття і постановки засудженого на облік у виправному центрі.
На підставі ст. 91-1 КК України застосувати до ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обмежувальні заходи, поклавши на нього обов'язок пройти програму для кривдників протягом 3 (трьох) місяців.
Попередити ОСОБА_8 про кримінальну відповідальність, передбачену ст. 390-1 КК України за умисне ухилення від проходження програми для кривдників.
Застосувати щодо ОСОБА_8 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання з покладанням певних обов'язків, передбачених ч. 5 ст.194 КПК України до набрання вироком законної сили, але не більше як на 2 місяці, до 17.10.2025 включно, а саме:
-з'являтися за першим викликом до суду;
-повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
-утриматися від спілкування з потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 до ОСОБА_8 про відшкодування завданої моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_8 в користь ОСОБА_5 завдану моральну шкоду в розмірі 30 000 (тридцять тисяч) гривень.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_4 до ОСОБА_8 про відшкодування завданої моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_8 в користь ОСОБА_5 , яка дії в інтересах малолітньої ОСОБА_4 завдану моральну шкоду в розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень.
На вирок суду може бути подана апеляція до Волинського апеляційного суду шляхом її подачі через Луцький міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1