14 серпня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 677/1388/25
Провадження № 11-кп/820/618/25
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду у складі:
судді-доповідача ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря
судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому та в режимі відеоконференції виділене провадження у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307, ч.2 ст.307, ч.1 ст.317 КК України, за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу Красилівського районного суду Хмельницької області від 07 серпня 2025 року,
Ухвалою Красилівського районного суду від 07 серпня 2025 року, серед іншого, клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 задоволено та продовжено обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто по 05 жовтня 2025 року включно. Визначено розмір застави у розмірі тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 90 840 грн з покладенням на нього певних обов'язків.
Продовжуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що враховано конкретні обставини даної справи та обставини, які були раніше встановлені під час розгляду клопотання про обрання міри запобіжного заходу, зокрема, що дії обвинуваченого не перекваліфіковані на більш м'які, обвинувачений офіційно не працює та утриманців не має.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_6 в апеляційній скарзі просив скасувати ухвалу Красилівського районного суду від 07 серпня 2025 року та обрати йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Уважав, що дана ухвала є необґрунтованою та незаконною.
Зауважував, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи та ризики в судовому засіданні не доведені, заявлені формально, не підтверджуються відповідними доказами, тому будь-які дані, які би свідчили, про те, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим у ст.177 КПК України.
Стверджував, що обґрунтування доцільності продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою повинно відповідати ризикам та обставинам, що передбачені ст.ст.177-178 КПК України у їх зіставленні з конкретними фактами, встановленими учасниками судового провадження.
Зазначав, що в даному випадку жодний ризик у клопотанні про продовження строку тримання під вартою, передбачений ст.177 КПК України прокурором не було доведено.
Окрім того, просив врахувати те, що обвинувачений ОСОБА_7 має постійне місце проживання, міцні соціальні зв'язки, хворіє на важку хронічну хворобу, а тому немає підстав вважати, що він буде перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду з викладом змісту оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги; обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 , які підтримали апеляційну скаргу з викладених у ній мотивів; заперечення прокурора ОСОБА_5 , який просив залишити апеляційну скаргу без задоволення; перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про таке.
Установлено, що в провадженні Красилівського районного суду перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307, ч.2 ст.307, ч.1 ст.317 КК України.
У судовому засіданні суду першої інстанції прокурор ОСОБА_5 звернувся з клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_7 , в обґрунтування якого посилався на те, що в ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, які були підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , а саме: ризику переховування від суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою здійснення на них тиску, зміни їх показань, вчинити інший злочин.
У судовому засіданні суду першої інстанції захисник ОСОБА_6 проти вказаного клопотання заперечував, вказав, що наведені прокурором ризики наразі відпали, всі допитані, експертизи проведені, тому обвинувачений не може вже на них здійснити якийсь вплив. Також зазначав про те, що обвинувачений має постійне місце проживання, батьків, стан здоров'я його погіршився, тому просив суд першої інстанції змінити запобіжний захід на домашній арешт.
У судовому засіданні суду першої інстанції обвинувачений ОСОБА_7 підтримав думку свого захисника ОСОБА_6 .
На думку суду першої інстанції, прокурор довів, що наразі продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України, які не зменшилися, що у свою чергу давало підстави для продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Колегія суддів приходить до висновку, що прокурором було наведено достатньо підстав для продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_7 .
Так, відповідно до вимог ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
У відповідності з приписами ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Згідно з ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Обґрунтовано взято до уваги тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому ОСОБА_7 за ч.1, ч.2 ст.307 ч.1 ст.317 КК України, у разі визнання його винним, конкретні обставини даної справи та обставини, які були раніше встановлені під час розгляду клопотання про обрання міри запобіжного заходу.
Колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що продовжений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 відповідає характеру та тяжкості вчинених правопорушень, а встановлені ризики, передбачені ст.177 КПК України, є доведеними і вони виключають на даний час можливість зміни запобіжного заходу на більш м'який.
На думку колегії суддів, не знайшли свого підтвердження доводи, зазначені в апеляційній скарзі сторони захисту.
Суд першої інстанції врахував обставини, на які зверталася увага в апеляційній скарзі, зокрема, стан здоров'я обвинуваченого та міцність його соціальних зв'язків.
Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини - суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів. Також у своїх рішеннях суд зазначав, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Ураховуючи наведені ризики, визначені у ст.178 КПК України обставини в їх сукупності, суд обґрунтовано продовжив строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_7 .
Колегія суддів уважає, що місцевий суд врахував усі обставини провадження, об'єктивно оцінив особистість ОСОБА_7 , тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується останній, та обґрунтовано прийняв рішення про необхідність продовження строку дії вищевказаного запобіжного заходу.
Обставини, на які захисник посилається у поданій апеляційній скарзі, не можуть бути підставами для зміни запобіжного заходу на не пов'язаний з триманням під вартою.
Більш м'який запобіжний захід, на переконання колегії суддів, не забезпечить та не буде сприяти належній процесуальній поведінці обвинуваченого ОСОБА_7 .
Судом обґрунтовано визначено альтернативний вид запобіжного заходу у вигляді застави, визначеного в розмірі 90 840 грн, при виконанні якого перебування обвинуваченого під вартою буде припинено.
Колегія суддів зазначає, що застосований до обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжний захід відповідає тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, в яких він обвинувачується, а встановлені при обранні та продовженні дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ризики наразі не відпали.
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для скасування ухвали місцевого суду.
Керуючись ст.ст.177, 178, 183, 404, 407 КПК України, колегія суддів,
Ухвалу Красилівського районного суду Хмельницької області від 07 серпня 2025 року про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3