Провадження №2/447/711/25
Справа №447/1002/25
(заочне)
15.08.2025 Миколаївський районний суд Львівської області в складі судді Головатого А.П., за участю секретаря судового засідання Малик О.Є.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у судовому засіданні у залі суду у м. Миколаїв Львівської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Процесуальні дії у справі.
01.04.2025 засобами системи «Електронний суд» представник позивача ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» - адвокат Столітній М.М. подав позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача покликається на те, що 12.03.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» (первісним кредитором) та відповідачем укладено договір №4466199 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. На умовах кредитного договору кредитодавець надав відповідачу грошові кошти в розмірі 3 000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов'язувався повернути позику та сплатити проценти за користування (позикою 2,5 % в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п. 1.3 Договору. Кредит видавався строком на 360 днів: з 12.03.2024 по 06.03.2025; періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_1 , яку Відповідачем вказано особисто під час укладання Договору, що підтверджується документом отриманим від ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ». Кредитний договір укладено в електронній формі за допомогою ITC Товариства, доступ до якої забезпечується через Вебсайт або Мобільний застосунок «Credit7». Відповідач, оформлюючи кредитний договір здійснила всі необхідні дії, викладені в розділі 2. «Процедура укладання електронного кредитного договору» цієї позовної заяви, що визначені розділом 6. «Особливості укладення кредитних договорів зі споживачами в електронній формі через ITC товариства» Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», та уклала кредитний договір. Відповідно до реквізитів договору №4466199 від 12.03.2024, укладеного між сторонами, Відповідач підписала договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «28412». Кредитодавець свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами кредитного договору. Відповідач не виконала свої зобов'язання, що передбачені умовами кредитного договору. За даними поденного розрахунку заборгованості за Договором № 4466199 від 12.03.2024 у період з 12.03.2024 по 25.10.2024 включно первісним кредитором було нараховано проценти за користування грошовими коштами загальною сумою 17100,00 грн. Заборгованість за кредитним договором відповідач перед первісним кредитором не погашала. 25.10.2024 ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на підставі Договору факторингу №25/10/2024 за плату відступило, а ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» набуло право грошової вимоги до відповідача. Відповідно до укладеного Договору факторингу від 25.10.2024 №25/10/2024 року позивачу перейшло право грошової вимоги до відповідача за Договором №4466199 від 12.03.2024. Загальна сума заборгованості склала 21 600 грн., з якої: заборгованість з тіла кредиту - 3 000 грн.; заборгованість за процентами - 17 100 грн., штрафні санкції - 1 500 грн. Крім цього, представник позивача вказує, що рішенням №251124/1 єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» від 25.11.2024 року змінено найменування з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» на нове найменування Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал». Відповідно до умов кредитного договору №4466199, строк кредиту 360 днів: з 12.03.2024 по 06.03.2025. Станом на дату укладання договору факторингу №25/10/2024 від 25.10.2024, строк дії Договору №4466199 від 12.03.2024 не закінчився. Відтак, у межах строку дії Договору, укладеного між Первісним кредитором та Відповідачем, ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» у період з 26.10.2024 по 06.03.2025 (132 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, у сумі 9 900,00 грн. У даному випадку проценти нараховано у межах погодженого строку надання кредиту, тому заборгованість підлягає стягненню з відповідача у сумі 27 000,00 грн. (нараховані проценти первісним кредитором у сумі 17 100 грн., проценти нараховані ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» у сумі 9 900,00 грн.).
У зв'язку з наведеним позивач вимушений звернутись із даним позовом про стягнення заборгованості у судовому порядку з метою захисту та поновлення порушених прав, а саме повернення кредитних коштів та відсотків у зв'язку із неналежним виконанням позичальником зобов'язання за кредитним договором.
Крім цього, представник позивача просить стягнути судові витрати у справі, які складаються із суми сплаченого судового збору та витрат на правову допомогу.
У прохальній частині позовної заяви представник позивача просив проводити розгляд справи за відсутності представника ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» .
Крім того, разом із позовною заявою представник позивача подав до суду клопотання про витребування доказів, а саме представник позивача просив витребувати з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (юридична адреса: вул. Грушевського, 1-д, м. Київ, 01001; адреса для листування: вул. Набережна Перемоги, 30, м. Дніпро, 49094) інформацію щодо підтвердження факту належності платіжної картки № НОМЕР_1 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), а також підтвердження факту зарахування 12.03.2024 грошових коштів на дану платіжну картку банком-емітентом якої є АТ КБ «ПриватБанк», за ініціативою ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 42753492) через платіжного провайдера (платіжну систему) ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення».
02.04.2025 сформовано відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання (перебування) та реєстрації відповідача.
Ухвалою суду від 03.04.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання. Відповідачу надано строк для подання відзиву, заперечень на позовну заяву.
Крім цього вказаною ухвалою постановлено задоволити клопотання представника позивача про витребування доказів.
АТ КБ «ПриватБанк» отримало вищевказану ухвалу суду 03.04.2025 (а.с. 17 (зворот), 96, 97).
Копію позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу ОСОБА_1 було надіслано позивачем ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» на виконання вимог ст. 43, 177 ЦПК України (а.с. 80-87).
Відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України, судом здійснювався виклик відповідача шляхом опублікування оголошень на офіційному вебсайті судової влади України.
21.04.2025 на адресу суду надійшла відповідь супервайзера з обробки звернень клієнтів й держорганів ГО АТ КБ «ПриватБанк» із витребуваними ухвалою суду від 03.04.2025 доказами (а.с. 99-100).
Відповідач у судове засідання не з'явилася, причини неявки суду не повідомила, відзиву, клопотань чи заяв до суду не подавала.
Згідно ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відтак, на підставі ст. 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд встановив:
12.03.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір №4466199 про надання коштів на умовах споживчого кредиту в електронній формі, у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», через особистий кабінет позичальника на сайті кредитора, шляхом обміну електронними повідомленнями, та підписаними у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію» (а.с. 29-39).
Пунктом 1.1. вищевказаного договору визначено, що укладення цього Договору здійснюється Сторонами за допомогою ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується Клієнту через Вебсайт або Мобільний застосунок «Сredit7». Електронна ідентифікація Клієнта здійснюється при вході Клієнта в Особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення Пароля входу до Особистого кабінету.
Пунктами 1..2.-1.8. вищевказаного договору передбачено, що ТОВ «Лінеура Україна» на умовах, встановлених Договором, зобов'язується надати ОСОБА_1 грошові кошти в гривні (далі - кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов?язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені Договором. Тип кредиту - кредит. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 3 000,00 гривень. Строк кредитування 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору. Тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти. Стандартна процента ставка становить 2,50 % за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору. Денна процентна ставка за цим Договором при застосуванні Стандартної процентної ставки дорівнює 2.5 %. Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою за весь строк кредитування 99 923,40 % річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 30 000,00 грн. Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби.
Відповідно до п. 2.1. Договору, ТОВ «ФК «Фінанс Капітал» надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок Клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_3 .
Суму кредиту (його частину) Товариство перераховує протягом двох днів з моменту укладення цього Договору.
Серед іншого, сторони домовилися, що повернення (виплата) кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, крім випадку, визначеного в п. 4.3. Договору.
Додаток №1 до договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4466199 від 12.03.2024 становить Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (а.с. 39).
У п. 8.2. договору сторонами погоджено, що клієнт підтверджує, що додаткові контактні дані та електронна адреса, які вказані в реквізитах Клієнта в Розділі 10 «РЕКВІЗИТИ ТА ПІДПИСИ СТОРІН» Договору (або надані Клієнтом Товариству окремо) належать саме Клієнту та знаходяться в його користуванні, володінні та розпорядженні.
У п. 9.9. Договору, серед іншого, міститься застереження, що підписуючи цей Договір, Клієнт підтверджує, що: перед укладенням цього Договору йому була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація: про фінансову послугу та про її надавача у визначеному законодавством обсязі, достатньої дляприйняття Клієнтом свідомого рішення про отримання такої послуги або про відмову від її отримання, та яка розміщена на Вебсайті; за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту) відповідно до ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування; ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», актуальна на дату укладання Договору редакція яких розміщена на Вебсайті, повністю розуміє, погоджується з ними і зобов'язується неухильно їх дотримуватися.
ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 погодили підписання Договору №4466199 від 12.03.2024 шляхом накладення аналогу власноручного підпису Директора Товариства та відбитка печатки Товариства, зразок яких наведено в реквізитах договорів.
Згідно копії паспорту споживчого кредиту - інформації, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, відповідач своїм електронним підписом підтвердила та узгодила основні умови кредитування: суму кредиту - 3 000,00 грн., строк кредитування - 360 днів, спосіб та строк надання кредиту - безготівково, шляхом переказу на банківську картку зазначену споживачем, мету отримання кредиту, процентну ставку за користування кредитом та інше (а.с. 40-41, 38 (зворот)).
Вказаний паспорт споживчого кредиту підписано відповідачем ОСОБА_1 , шляхом відправлення на номер телефону одноразового ідентифікатора (а.с. 40 (зворот)).
На підтвердження позовних вимог позивачем також подано Правила надання коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Лінеура Україна» (нова редакція) з 21.11.2023 (а.с. 45-52).
Відповідно до підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів ТОВ «Універсальні платіжні рішення», ТОВ «Лінеура Україна» 12.03.2024 о 19:54:09 год. успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції НОМЕР_4 , у розмірі 3 000,00 грн. (а.с. 27).
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором №4466199 від 12.03.2024 про надання коштів на умовах споживчого кредиту станом на 25.10.2024, заборгованість ОСОБА_1 становить 21 600,00 грн., що складається з: 3 000,00 грн. - заборгованість за основним зобов'язанням (тілу кредиту), 17 100,00 грн. - заборгованість за процентами (а.с. 19 (зворот) - 24).
Відповідно до копії договору факторингу №25/10/2024 від 25.10.2024, фактор (ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ Україна») зобов?язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання якої настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов?язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов?язань, та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, суму грошових вимог та інші дані зазначені у реєстрі боржників, які формуються згідно додатку №1 та є невід?ємною частиною договору (а.с. 70 (зворот)-79).
Відповідно до витягу з реєстру боржників, що є додатком №1 до договору факторингу №25/10/2024 від 25.10.2024, ТОВ «Лінеура Україна» відступило на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» права грошової вимоги до ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , номер кредитного договору 4466199. Заборгованість становить 21 600,00 грн., з яких: 3 000,00 грн. - сума заборгованості за тілом; 17 100,00 грн. - сума заборгованості за відсотками, 1 500 грн. - сума заборгованості за пенею, штрафами (а.с. 26 (зворот)).
Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за договором №4466199 від 12.03.2024 за 132 календарних дні з 26.10.2025 по 06.03.2025, позивачем було нараховано 9 900 грн. процентів за користування грошовими коштами (а.с. 25).
Згідно з копією рішення №251124/1 єдиного учасника ТОВ «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» вирішено змінити найменування ТОВ на ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (а.с. 64 (зворот)-65).
Враховуючи наведене, встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до укладеного договору отримала можливість користуватися кредитними грошовими коштами, однак, взяті на себе зобов'язання не виконала, внаслідок чого виникла заборгованість.
На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість за договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.
Оцінка суду.
Згідно із ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 81, 82 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Правовідносини, що виникли між сторонами у зв'язку з укладенням спірного кредитного договору регламентуються положеннями Цивільного кодексу України, Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», Закону України «Про споживче кредитування», Закону України «Про електронну комерцію» та інших нормативно-правових актів у сфері регулювання ринків фінансових послуг.
За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України.)
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Аналізуючи викладене, належить зробити висновок, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 №127/33824/19.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор, відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 3 вищевказаного Закону, - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Відповідно до ч. 3, 4, 6 ст. 11 Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону, у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Позивачем у позовній заяві стверджується, що укладення кредитного договору здійснювалось сторонами за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечувався відповідачу через вебсайт або мобільний додаток. Електронна ідентифікація відповідача здійснювалася при його вході в Особистий кабінет, шляхом перевірки ТОВ правильності введення одноразового ідентифікатора, направленого ТОВ на номер мобільного телефону відповідача, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до Особистого кабінету.
Даний договір був підписаний ТОВ «Лінеура Україна» шляхом накладення аналогу власноручного підпису директора Товариства та відбитка печатки Товариства, зразок яких наведено в реквізитах договорів, та електронним підписом відповідача ОСОБА_1 , що чітко вбачається з долучених до позовної заяви доказів.
Статтею 526 ЦК України презюмується, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (статті 610, 611 ЦК України).
Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Ураховуючи те, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позикодавцем були виконані, позичальник взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконала, кредитні кошти разом з процентами вчасно не повернула, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 30 000,00 гривень, що складається з: суми заборгованості за основним боргом (сума кредиту) у розмірі 3 000,00 гривень, заборгованості за процентами, нарахованими первісним кредитором - 17 100,00 гривень, заборгованості за процентами, нарахованими позивачем - 9 900,00 гривень.
За змістом висновку Верховного Суду у постанові від 25.01.2023 у справі №209/3103/21 саме на сторону відповідача покладено процесуальний обов'язок спростування розміру заборгованості, заявленого стороною позивача.
Відповідачем наведений розрахунок не заперечено, власного не проведено, доказів його неправильності не надано. З огляду на таке у суду немає підстав сумніватися у обґрунтованості розрахунків, які беруться до уваги як розмір наявної заборгованості перед позивачем.
За п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відтак, права вимоги за договором №4466199 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, укладеним 12.03.2024 відповідачем ОСОБА_1 із первісним кредитором ТОВ «Лінеура Україна» перейшло до ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал».
Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.
Частиною 1 статті 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно із ст. 1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1082 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.
Неотримання боржником письмового повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові не є перешкодою для реалізації права фактора звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду, а боржник у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог фактора, що відповідає положенням статті 124 Конституції України.
Крім того, за змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особи, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первинному кредитору і таке виконання зобов'язання є належним.
Ураховуючи те, що кредитодавцем умови укладеного договору були виконані, а позичальник взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконала, кредитні кошти разом із процентами вчасно не повернула, виникла заборгованість за договором №4466199 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 12.03.2024, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» у розмірі 30 000,00 гривень, що складається з: суми заборгованості за основним боргом (сума кредиту) у розмірі 3 000,00 гривень, заборгованості за процентами, нарахованими первісним кредитором - 17 100,00 гривень, заборгованості за процентами, нарахованими позивачем - 9 900,00 гривень.
Щодо позовної вимоги у частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу, суд зазначає таке.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов?язаних із розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов?язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів, тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Водночас зі змісту ч. 4 ст. 137 ЦПК України слідує, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Склад витрат, пов'язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
Для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18).
Вказане міститься у постанові ВС від 31.01.2025 у справі №758/5917/21, провадження №61-1515св24.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21).
Суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність й розумність.
У постановах Верховного Суду від 02.10.2019 у справі №211/3113/16-ц, від 06.11.2020 у справі №760/11145/18 зауважено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Велика Палата Верховного Суду вказувала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови ВП ВС від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).
Згідно ордеру на надання правової допомоги серії АІ №1852805 адвокат Столітній М.М. є представником ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» на підставі договору про надання правничої допомоги №10/12-2024 від 10.12.2024 (а.с. 39 (зворот)).
На підтвердження факту отримання позивачем послуг адвоката та понесення ним витрат, представником позивача подано ордер (а.с. 39 (зворот)), копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №9422/10 (а.с. 55), копію договору №10/12-2024 від 10.12.2024 про надання правової допомоги (а.с. 69-70), копію заявки №7382 від 19.02.2025 на виконання доручення до договору №10/12-2024 від 10.12.2024 (а.с. 27 (зворот)-28), копію акту №7382 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 21.03.2025 згідно договору №10/12-2024 від 10.12.2024 (а.с. 26), копію рахунку на оплату №7382-21/03-2025 від 21.03.2025 на суму 10 000,00 грн. (а.с. 19).
Отже, за результатами дослідження та оцінки долучених до матеріалів справи доказів щодо понесення витрат на правову допомогу у їх сукупності, беручи до уваги те, що відповідач не подала заперечень щодо стягнення витрат на правову допомогу у заявленому позивачем розмірі, вимоги з приводу стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката є обґрунтованими та підлягають до задоволення у визначеному позивачем розмірі - 10 000,00 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Враховуючи те, що позов було пред'явлено засобами системи «Електронний суд», та такий підлягає до задоволення, судовий збір слід стягнути з відповідача у розмірі 2 422,40 гривень на користь позивача.
Керуючись ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст. 6, 15, 205, 207, 526, 626, 627, 628, 638, 639, 1054, 1055 ЦК України, ст. 5, 13, 81, 82, 134, 137, 141, 223, 247, 259, 264, 265, 280, 282, 284 ЦПК України, суд,
Позов задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість за договором №4466199 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 12.03.2024 у розмірі 30 000 (тридцять тисяч) гривень 00 копійок, що складається з: суми заборгованості за основним боргом (суму кредиту) у розмірі 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок, заборгованості за процентами, нарахованими первісним кредитором - 17 100 (сімнадцять тисяч сто) гривень 00 копійок, заборгованості за процентами, нарахованими позивачем - 9 900 гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал».
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», місцезнаходження: вул. Загородня, 15, офіс 118/2, м. Київ, 03150, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 44559822.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Повний текст рішення складено 15.08.2025.
Суддя Головатий А.П.