Справа № 303/6254/25
Провадження № 1-кс/303/1170/25
про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
15 серпня 2025 року м. Мукачево
Слідчий суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши клопотання слідчого СВ Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025070000000325 від 23.07.2025,
Слідчий СВ Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_7 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025070000000325 від 23.07.2025.
Дане клопотання відповідає вимогам ст. ст. 183, 184 КПК України.
Підозрюваний доставлений в судове засідання, копію клопотання та матеріалів, що його обґрунтовують, отримав 14 серпня 2025 року, що підтверджується його особистим підписом. Повідомлення про підозру ОСОБА_5 вручено 14.08.2025 о 15:20 год.
Клопотання слідчого мотивоване тим, що відповідно до Указу Президента України №64/2022 затвердженого Законом № 2102-ІХ від 24.02.2022 у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України в Україні введено воєнний стан, який продовжено указами Президента України. Разом з тим, відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», на період дії правового режиму воєнного стану чоловікам - громадянам України, віком від 18 до 60 років, а також жінкам-військовозобов'язаним обмежено виїзд за межі України, крім військовозобов'язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації відповідно до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Згідно з клопотанням, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 29.07.2025, та місці, у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на організацію незаконного переправлення осіб призовного віку від 18 до 60 років, яким обмежено виїзд за кордон, всупереч обмеженням, встановленим Законом України «Про правовий режим воєнного стану», з корисливих мотивів.
Надалі, ОСОБА_5 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно-небезпечних наслідків, підшукував осіб, які мали намір незаконно перетнути державний кордон України з метою виїзду до країн Європейського Союзу, та в результаті підшукав одну особу - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , якому на період дії правового режиму воєнного стану в Україні, обмежено виїзд за межі території України, та який погодилися сплатити грошові кошти за його незаконне переправлення через державний кордон в сумі 10 000 доларів США.
Відповідно до клопотання, з метою організації незаконного переправлення ОСОБА_8 через державний кордон України, ОСОБА_5 в ході телефонної розмови з ОСОБА_8 пообіцяв організувати його незаконне переправлення через державний кордон України поза пунктами пропуску із країнами Європейського Союзу.
Керуючись корисливим мотивом ОСОБА_5 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер свої дій, їх караність, організував незаконне переправлення ОСОБА_8 через державний кордон України, керував такими діями, сприяв їх вчиненню порадами та вказівками, за що висунув умову надання грошових коштів ОСОБА_8 у розмірі 10 000 доларів США, у якості винагороди за організацію незаконного переправлення.
Також з клопотання вбачається, що на виконання заздалегідь розробленого злочинного плану щодо незаконного переправлення ОСОБА_8 через державний кордон України за вказівкою ОСОБА_5 , останній приїхав потягом до м. Ужгород, а саме 30.07.2025 близько о 14 год. 40 хв. та декілька годин по приїзду повідомив по про це ОСОБА_5 , який надав доручення невстановленій особі зустріти ОСОБА_8 та близько о 14 год. 40 хв. невстановлена особа на автомобілі «Skoda» (модель встановлюється) зустріла останнього та відвезла до АЗС «UPG» за адресою: м. Мукачево, вул. Лавківська, 1-Ж та приїхавши близько о 16 год. 00 хв. останні очікували на зустріч з ОСОБА_5 . Надалі, близько о 16 год. 15 хв. ОСОБА_5 приїхавши на своєму автомобілі марки/моделі «Audi Q7», н.з. « НОМЕР_1 » білого кольору до обумовленого місця - до АЗС «UPG» за адресою: м. Мукачево, вул. Лавківська, 1-Ж, зустрівшись з ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність, після роз'яснення детального інструктажу останньому стосовно того, як саме буде відбуватися незаконний перетин державного кордону, а саме куди йти, що робити, поводитися непримітно також висловив, що бажає отримати за цю протиправну діяльність висунув умову у якнайшвидшому наданні грошових коштів у розмірі половини від попередньо визначеної суми, тобто 5 000 доларів США як аванс для забезпечення подальших умов успішного переправлення ОСОБА_8 за державний кордон України, на що останній погодився.
В подальшому, за дорученням ОСОБА_5 , невстановлені особі на автомобілі «Skoda (модель встановлюється) ОСОБА_8 відвезли до готелю «Корал» у с. Верхній Коропець, Мукачівського району та ОСОБА_5 наказав очікувати подальших вказівок.
Відповідно до клопотання, надалі, 13.08.2025 близько о 19 год. 30 хв. ОСОБА_5 , в черговий раз зв'язавшись з ОСОБА_8 по мобільному телефону та повідомив, що має намір зустрітися з метою отримання попередньо обумовлених грошових коштів за організацію незаконного переправлення ОСОБА_8 за державний кордон України в розмірі 5000 доларів США та останній погодився і повідомив ОСОБА_5 про місце зустрічі - готель «Альфа» за адресою: м. Мукачево, вул. Данила Галицького, 78, куди ОСОБА_5 приїхав на своєму автомобілі марки/моделі «Audi Q7», н.з. « НОМЕР_1 » білого кольору, близько о 21 год. 00 хв. та продовжив роз'яснення детального інструктажу останньому стосовно як саме буде відбуватися незаконний перетин державного кордону, уточнив що ОСОБА_8 заберуть інші люди протягом 3-х днів із цього готелю та перетин буде здійснюватись поблизу н.п. Берегово, Закарпатської області, після чого ОСОБА_8 , за вказівкою ОСОБА_5 віддав йому у готівковій формі попередньо визначену суму в розмірі 5 000 доларів США.
Вказані дії ОСОБА_5 кваліфіковано як кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.332 КК України - організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями порадами та вказівками, вчинене з корисливих мотивів.
За результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину 13.08.2025 о 21 год. 15 хв, ОСОБА_5 , був викритий та затриманий працівниками правоохоронних органів.
На підставі здобутих доказів було повідомлено про підозру ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця та мешк. АДРЕСА_2 , з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, не судимого.
Наразі підозрюваний ОСОБА_5 відмовляється давати які-небудь пояснення щодо обставин злочину.
Наявність обґрунтованої підозри, повідомленої стороною обвинувачення ОСОБА_5 підтверджується наступними зібраними матеріалами досудового розслідування, а саме: повідомленням про виявлення кримінального правопорушення; протоколами допитів свідків; протоколом огляду місця події; протоколами впізнання осіб за фотознімками та іншими зібраними доказами у їх сукупності.
Злочин передбачений ч.3 ст.332 КК України є умисним тяжким кваліфікованим злочином, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.
У кримінальному провадженні на даний час ще не встановлені всі та не допитані інші особи щодо обставин, що мають доказове значення у даному провадженні, а також вирішується питання щодо призначення та проведення необхідних судових експертиз, а тому сторона обвинувачення не виключає можливості, що ОСОБА_5 безпосередньо чи за посередництва інших осіб з метою уникнення кримінальної відповідальності буде незаконно впливати на вказаних осіб та інших учасників кримінального провадження, а також вчинить спроби знищити, спотворити речі, що можуть мати доказове значення і якими на даний час не володіє сторона обвинувачення.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1. Переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Злочин, який інкримінується ОСОБА_5 є тяжким і передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до 9 років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Так, у ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.
2. Незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні. ОСОБА_5 особисто, чи шляхом використання зв'язків у кримінальному середовищі може незаконно впливати на свідків в даному кримінальному провадженні, а також на осіб яких необхідно встановити та допитати в якості свідків у цьому ж кримінальному провадженні з метою дачі, зміни ними показів на його користь. Також ОСОБА_5 будучи на волі матиме можливість застосувати насильство чи інший тиск сам, чи за участі своїх знайомих, до свідків, тобто наявний ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України.
При оцінці доведеності даного ризику слід врахувати сам характер кримінального правопорушення, а саме організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, вчинене щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.
Так, ОСОБА_5 зможе впливати ще і на понятих, які залучені у кримінальному провадженні при проведенні слідчих дій та в разі залучення спеціалістів, експертів до проведення судових експертиз на них так само може бути вплив.
Це створює загрозу тиску та підбурювання вказаних осіб до дачі неправдивих показань, або відмови від надання таких.
3. Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме впливати на інших на даний час не встановлених осіб (п.4 ч. 1ст. 177 КПК України), з якими ОСОБА_5 у змові, і знаходячись на свободі може інформувати та скеровувати дії та показання осіб, які також причетні до його вчинення, однак на даний час не допитані. Крім цього, може підшукувати осіб, що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання у кримінальному провадженні.
4. Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Зважаючи на те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення з корисливих мотивів, а тому може продовжити свою злочинну діяльність.
У клопотанні зазначено, що в органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що будь-який інший запобіжний захід, не пов'язаний із позбавленням волі, не може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_5 .
Зазначено, що єдиним запобіжним заходом, який здатен забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та унеможливить реалізацію викладених вище ризиків є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Таким чином, з метою запобігання вчинити підозрюваним ОСОБА_5 будь-якої з вищеописаних дій, виникла необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження, а саме обрання йому найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного.
Таким чином, з урахуванням характеру та тяжкості діянь, які інкримінуються підозрюваному, обставини вчинення правопорушення, тяжкості покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, сторона обвинувачення вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає меті, з якою він застосовується. Даний запобіжний захід позбавляє можливості підозрюваного перешкодити кримінальному провадженню, ухилитися від органів досудового розслідування та суду, а також мати можливість незаконно впливати на учасників провадження як на стадії досудового розслідування так і під час судового розгляду.
Слід враховувати можливу реакцію суспільства та соціальні наслідки правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 оскільки вчинений злочин висвітлений у багатьох засобах масової інформації та викликає особливий суспільний резонанс, а тому перебування підозрюваного під вартою є виправданим та слугує інтересам громади у демократичному суспільстві.
Згідно ч.5 ст.182 КПК України - Розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Крім цього, згідно ч.5 ст.182 КПК України - у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Враховуючи вищевикладене орган досудового слідства не в змозі запобігти вищенаведеним ризикам при застосуванні до підозрюваного ОСОБА_5 більш м'яких запобіжних заходів, у зв'язку з чим слідчий звернувся до суду з клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали, пояснили, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України, всі викладені в клопотанні обставини відповідають дійсності та є підстави для тримання під вартою.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_6 у судовому засіданні подав заперечення на клопотання про обрання міри запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 у яких просив відмовити у задоволенні клопотання та при визначенні іншої міри запобіжного заходу просив обрати особисте зобов'язання чи грошову заставу визначену ст. 182 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав позицію свого захисника.
Дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий та прокурор обґрунтовують доводи клопотання, включаючи витяг з ЄРДР щодо кримінального провадження, у рамках якого було подано клопотання, заслухавши думку прокурора, слідчого, позицію підозрюваного та захисника, слідчий суддя доходить наступного висновку.
Відповідно до приписів ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі якщо, прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 , слідчий суддя враховує вимоги пунктів 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з яким обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
В судовому засіданні прокурор довів наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, за яке може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, а також що існують ризики: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1, 3, 4 та 5 ч.1 ст.177 КПК та не підлягає розширеному тлумаченню.
З огляду на те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та зважаючи на положення, закріплені у ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, відображену зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182).
Наданими слідчим до клопотання матеріалами доводиться наявність фактів, що переконують об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться - ОСОБА_5 , міг вчинити інкриміноване йому кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 332 КК України, за яким йому повідомлено підозру.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Підставою застосування запобіжних заходів є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Враховуючи практику Європейського суду та положення ч.1 ст.178 КПК України, при розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою, суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваних злочинів; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Прокурором та слідчим у клопотанні і судовому засіданні доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 9-ти років та наявність кількох ризиків, передбачених ст.177 КПК України, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, а тому існують ризики, що підозрюваний, перебуваючи на волі, може: переховуватися від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності; незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється; у зв'язку з чим, жоден з більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, не може запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, а тому відносно підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, в судовому засіданні не здобуто відомостей, які би безумовно свідчили про неможливість тримання підозрюваного ОСОБА_5 під вартою, також в судовому засіданні не отримано відомостей, щодо міцних соціальних зв'язків чи іншого комплексу обставин, які би переважили ризики, передбачені ст.177 КПК України.
Отже, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного/обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, слідчий суддя вважає, що наявні підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, альтернативні (більш м'які) запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку підозрюваного, а тому наявна необхідність застосування такої міри запобіжного заходу, як тримання під вартою із визначенням строку у межах шістдесяти днів, відповідно до ч.1 ст. 197 КПК України.
Виходячи із вищезазначених, доведених у ході розгляду клопотання обставин, слідчий суддя, на підставі наданих матеріалів кримінального провадження переконався, що більш м'який запобіжний захід щодо підозрюваного ОСОБА_5 буде недостатнім для запобігання ризикам, які навів слідчий.
Доводи сторони захисту зазначених висновків слідчого судді не спростовують.
Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
На виконання зазначених вимог слідчий суддя, враховуючи обставини кримінального правопорушення та стадію досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, вважає за можливе одночасно визначити заставу як альтернативний запобіжний захід.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Так, слідчий суддя бере до уваги те, що ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності притягається вперше, має тісні соціальні зв'язку за місцем проживання, є студентом, а також те, що у судовому засіданні прокурор спростував зазначене у клопотанні твердження щодо того, що вчинений злочин висвітлений у багатьох засобах масової інформації та викликав особливий суспільний резонанс.
Відтак, слідчий суддя не знаходить підстав для застосування у даному випадку положень абзацу 2 ч. 5 ст. 182 КПК України та вважає за необхідне визначити підозрюваному ОСОБА_5 заставу відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не є завідомо непомірним для нього.
Крім цього, застосовуючи до підозрюваного альтернативний запобіжних захід у вигляді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, суд вважає за необхідне відповідно до ст. 194 ч.5 КПК України покласти на нього ряд обов'язків.
На підставі викладеного, керуючись ст. 176-178, 183, 193, 194, 196, 198, 376 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого СВ Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів - по 11 жовтня 2025 року, включно.
Визначити ОСОБА_5 розмір застави - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 242240,00 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок гривень, 00 копійок) у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у визначеному розмірі протягом дії ухвали. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 з-під варти, повідомивши про це Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області.
У разі внесення застави та звільнення підозрюваного з під варти, покласти на ОСОБА_5 на строк до 11 жовтня 2025 року такі обов'язки:
- прибувати за першою вимогою слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;
- не відлучатися за межі населеного пункту за місцем проживання, а саме - с. Ромочевиця, Мукачівського району Закарпатської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця свого проживання, роботи чи навчання, залежно від стадії кримінального провадження;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, за наявності.
При невиконанні обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та підлягає негайному виконанню органом досудового розслідування.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня оголошення.
Повний текст ухвали складено 18.08.2025.
Слідчий суддя Мукачівського
міськрайонного суду ОСОБА_9