15 серпня 2025 року Єдиний унікальний № 501/3375/25 Провадження № 1-кп/501/252/25
Іменем України
15 серпня 2025 року м. Чорноморськ
Чорноморський міський суд Одеської області
у складі: головуючого - ОСОБА_1 секретар судових засідань - ОСОБА_2
номер справи 501/3375/25 провадження 1-кп/501/252/25
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Чорноморському міського суду Одеської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025162160000615 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 10 липня 2025 року, що надійшов 01 серпня 2025 року від Чорноморської окружної прокуратури відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Біляївка Одеської області, громадянки України, яка має середню спеціальну освіту, незаміжня, має на утриманні малолітню дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 раніше не судима,
участь у справі приймали: прокурор - ОСОБА_5 ,
обвинувачена - ОСОБА_3
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України
Сторони, кожен окремо, не заперечували щодо розгляду справи під час воєнного стану.
Стислий зміст обвинувачення обставини визнані Судом доведеними.
08 липня 2025 року в період часу з 17 год. 16 хв. до 17 год. 17 хв., ОСОБА_3 , перебуваючи в приміщенні магазину «Аврора» ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВИГІДНА ПОКУПКА», що розташований за адресою: вул. Парусна, 16 Б, в м. Чорноморську Одеської області реалізуючи свій умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, в умовах воєнного стану, що введений Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», та продовженим до теперішнього часу скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, викрала товар, який знаходився на торгівельній полиці вказаного магазину, а саме:
? зарядний пристрій літій-полімерний 5000 мА. год», в кількості однієї одиниці, вартістю 249 грн. 17 коп. без урахування ПДВ;
? зарядний пристрій Power Bank 10000 мА. год» в кількості однієї одиниці, вартістю 332 грн. 50 коп. без урахування ПДВ;
? «зарядний пристрій Power Bank 10000 мА. год» в кількості однієї одиниці, вартістю 332 грн. 50 коп. без урахування ПДВ;
? килимок для комп'ютерної миші з підсвіткою Суbоо» в кількості однієї одиниці, вартістю 190 грн. 83 коп. без урахування ПДВ;
? радіоприймач портативний з мережевим кабелем» в кількості однієї одиниці, вартістю 290 грн. 83 коп. без урахування ПДВ, навушники вакуумні бездротові Cyboo» в кількості 4 одиниць, вартістю 332 грн. 50 коп. без урахування ПДВ за 1 одиницю;
? зарядний пристрій літій-полімерний 10000 мА. год» в кількості 2-х одиниць товару, вартістю 332 грн.50 коп. без урахування ПДВ за 1 одиницю.
Викрадений товар ОСОБА_3 сховала в рюкзак, який мала при собі. Після чого з викраденим майном із місця скоєння злочину зникла, розпорядившись ним на власний розсуд.
Внаслідок вчиненого кримінального правопорушення ТОВ «ВИГІДНА ПОКУПКА» завдано матеріальних збитків на загальну суму 3390 гривень, 84 копійки без урахування ПДВ.
01 серпня 2025 року до суду скерований обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 , дії якої кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України - як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинені, в умовах воєнного стану.
Позиції учасників судового провадження.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 визнала себе винною у вчиненні злочину за вищезазначеними обставинами, щиро покаялась, не заперечувала проти зібраних по справі доказів, просила їх не досліджувати та розглядати справу, згідно положень ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України, прохала врахувати наявність малолітнього сина ,щире каяття та її бажання відшкодувати завдану шкоду.
Прокурор ОСОБА_5 , враховуючи повне визнання обвинуваченої своєї провини не заперечував проти розгляду справи за правилами, передбаченими ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України.
При визначені покарання вважав можливим враховуючи особу обвинувачуваної, яка раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, її ставлення до скоєного, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відсутність обтяжуючих обставин та призначити покарання у виді 5 років позбавлення волі з застосуванням положень ст. 75, 76 Кримінального кодексу України, випробувальним терміном на 3 роки. Пред'явлені позовні вимоги прохав задовольнити, стягнути з обвинувачуваної на користь держави судові витрати в сумі 560.00 грн.
Представник потерпілої юридичної особи ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився надав до суду заяву про розгляд справи за своєї відсутності, позовні вимоги прохав задовольнити в повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. 325 Кримінального процесуального кодексу України, за погодженням із сторонами кримінального провадження, судовий розгляд проведено за відсутності потерпілого.
На підставі ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України, за відсутності заперечень учасників судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинувачених та дослідженням матеріалів справи, які характеризують особи обвинувачених, підтверджують наявність речових доказів та процесуальних витрат.
При цьому, Судом з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви у добровільності їх позиції.
Також, Судом роз'яснено учасникам судового провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Показання обвинуваченої ОСОБА_3 під час досудового розслідування і в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння нею змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності її позиції, оскільки вони достатньо вагомі (переконливі), чіткі (точні), узгоджені між собою (без суперечностей), а тому достовірні і відповідають критеріям якості доказів, встановленим п. 150 рішення Європейського суду з прав людини в справі «Нечипорук і Йонкало проти України» та п. 57 рішення Європейського суду з прав людини в справі «Яременко проти України.
Суд, переконавшись в тім, що обвинувачена розуміє фактичні обставини справи, в її добровільній та істинній позиції, а також те, що в подальшому вона не в змозі буде оспорювати фактичні обставини справи в апеляційній інстанції, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України, зібрані по справі докази не досліджував.
Оцінивши показання обвинуваченої, які вона надала вільно, без примусу та тиску, будучи ознайомленою із правилами ст. ст. 349, 394 Кримінального процесуального кодексу України, і які узгоджуються між собою та не суперечать обвинувальному акту, Суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 вчинила кримінальне правопорушення передбачене ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України. Її дії органом досудового розслідування вірно кваліфіковано - як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
Мотивувальна частина та правові норми застосовані судом.
Частина 2 ст. 61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Згідно з приписами ст. 8 Кримінального процесуального кодексу України кримінальне провадження здійснюється з дотриманням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
При ухваленні вироку відповідно до вимог статті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суд вважає за необхідне
застосувати Конвенцію про захист прав і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права.
Суд враховує, що практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом».
Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (Рішення Європейського суду з прав людини вказує від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» п. 43). Також ,має братися до уваги якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (Рішення Європейського суду з прав людини від 11 липня 2013 року у справі «Веренцов проти України» - п.86).
Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» зі змінами від 12 червня 2009 року, визначаючи ступінь тяжкості вчинених злочинів, суди повинні виходити з класифікації злочинів згідно ст. 12 Кримінального кодексу України, а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення.
Відповідно до положень ст. 12 Кримінального кодексу України ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України відноситься до тяжких злочинів та призначає покарання достатнє для виправлення та попередження нових злочинів.
Також, Суд враховує особисті дані обвинуваченої: ОСОБА_3 , яка раніше не судима, не одружена, має середню спеціальну освіту, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, має малолітню дитину 2012 року народження.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_3 в порядку ч. 1 п. 1, 2 ст. 66 Кримінального кодексу України - є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування завданого збитку.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 в порядку ст. 67 Кримінального кодексу України - судом не встановлено.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченої Суд виходить із встановленої ст. 50 Кримінального кодексу України мети не тільки кари, а також виправлення і запобігання вчинення нових злочинів, заснованої на вимогах виваженості та справедливості. При цьому Суд враховує, визначені ст. 65 Кримінального кодексу України загальні засади призначення покарання стосовно обставин цієї справи.
Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинене кримінальне правопорушення, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами.
Зокрема, індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду. Оптимальним орієнтиром такої діяльності є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання ,виправлення засудженого.
Висновки суду.
З урахуванням наведених висновків щодо порядку призначення покарання, викладених обставин у справі, особи обвинуваченої, яка раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась, усвідомила суспільну небезпечність своїх дій, щиро розкаялась, а також тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, покарання, яке передбачено за вчинений злочин, наявність обставини, що пом'якшує покарання, за відсутності обставин, які його обтяжують, Суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченої можливе без ізоляції від суспільства, однак в умовах здійснення обов'язкового контролю за подальшою її поведінкою, та з покладанням на неї обов'язків передбачених п.1,2 ч. 1 ст. 76 Кримінального кодексу України.
Інші питання які вирішувались Судом.
Запобіжний захід обвинуваченої ОСОБА_3 не обирався.
Судові витрати, пов'язані із залученням експертів, у кримінальному проваджені Суд стягує з обвинуваченої ОСОБА_3 на користь держави.
Щодо заявлений позовних вимог ТОВ «ВИГІДНА ПОКУПКА».
Згідно ч. 2 ст. 127 Кримінального процесуального кодексу України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
За приписами ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
У відповідності до ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд вважає, що під час судового розгляду встановлені достатні докази в підтвердження розміру заявлених цивільних вимог і підстави для їх задоволення.
Речові докази по справі відсутні .
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 373, 374 Кримінального процесуального кодексу України, Суд -
Визнати винною ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України та призначити покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
Відповідно до ст. 75 Кримінального кодексу України ОСОБА_3 звільнити від призначеного покарання з випробуванням, строком на 2 (два) роки.
Згідно п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 Кримінального кодексу України покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки:
? періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
? повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Міра запобіжного заходу ОСОБА_3 не обиралась.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ «ВИГІДНА ПОКУПКА» адреса: пр. Першотравневий, 18 А м. Полтава Полтавська область, 36011, код ЄДРПОУ 4113063 матеріальну шкоду у розмірі 4049.00 (чотири тисячі сорок дев'ять) грн.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 на користь держави судові витрати, пов'язані із залученням експертів, у розмірі 560,00 грн.
Вирок може бути оскаржений обвинуваченим, прокурором, виключно з підстав, передбачених ст. 394 Кримінального процесуального кодексу України до Одеського апеляційного суду через Чорноморський міський суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий