Березівський районний суд Одеської області
18.08.2025
Справа № 494/1257/25
Провадження № 2/494/654/25
18 серпня 2025 року м. Березівка
Березівський районний суд Одеської області в складі
головуючого судді Рябчун А. В.,
за участю секретаря Авдєєвої С. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Березівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Кошельок» (далі - ТОВ «Кошельок») звернулося до Березівського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 13 лютого 2022 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Кошельок» був укладений договір №2819720919-614770 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, на умовах строковості, зворотності, платності, за яким Відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов та правил, зазначених у договорі. Договір був укладений за допомогою веб-сайту (https://koshelok.ua/), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Кошельок», в рамках якої реалізується технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле.
Відповідно до умов укладеного договору, ТОВ «Кошельок» взяло на себе зобов'язання надати ОСОБА_1 кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту - 6500,00 грн., початковий строк кредитування становить 20 днів, відсоткова ставка, становить 2,2% на добу за початковий строк кредитування визначений п.2.3., п.3.6., п.3.7. договору (р.4. паспорту кредиту, п.1. п.2. графіку розрахунків), сума кредиту та нараховані відсотки, за початковий строк користування позикою, на 20 днів, становить 9360,00 грн. (6500,00 грн. тіло кредиту + 2860,00 грн. відсотки за користування позикою за перші 30 днів, р.4. паспорту кредиту, п.1. п.2 графіку розрахунків).
Кредитодавець, виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши позичальнику кредит відповідно до умов договору №2819720919-614770 від 13 лютого 2022 року та перерахував грошові кошти на банківську картку № НОМЕР_1 .
Однак, в порушення умов укладеного договору, відповідач своїх зобов'язань належним чином не виконував, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 22230,00 грн., з яких: - 6500,00 грн. заборгованість за сумою кредиту; - 15730,00 грн. заборгованість за відсотками за користування позикою.
Ураховуючи наведене, ТОВ «Кошельок» просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором №2819720919-614770 від 13 лютого 2022 року в сумі 22230,00 грн., з яких: - 6500,00 грн. заборгованість за сумою кредиту; - 15730,00 грн. заборгованість за відсотками за користування позикою та стягнути понесені судові витрати.
Процесуальні дії суду
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 червня 2025 року справа передана для розгляду судді Рябчун А.В.
Згідно відповіді №1483696 від 17 червня 2025 року з Єдиного державного демографічного реєстру відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Березівського районного суду Одеської області від 17 червня 2025 року позовну заяву ТОВ «Кошельок» прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) осіб.
Позивачем до суду було надано клопотання про витребування доказів, в якому представник позивача просив витребувати від АТ КБ «ПриватБанк» інформацію щодо підтвердження факту випуску банківської карки № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 )та виписку про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування зазначеної картки за період з 12.02.2022 року по 02.06.2022 року.
Ухвалою суду вказане клопотання задоволено. На виконання ухвали від АТ КБ «ПриватБанк» надійшли витребувані судом докази.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, при цьому в позовній заяві просить проводити розгляд даної справи без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судові засідання не з'явився, хоча про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином в розумінні вимог пункту 4 частини 8 статті 128 ЦПК України, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не подав, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
У зв'язку з неявкою позивача та відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, ненаданням відповідачем відзиву на позов, судом застосовано відповідно до статті 280 ЦПК України заочний розгляд справи.
Фіксування судового процесу технічними засобами не проводилося у відповідності до частини 2 статті 247 ЦПК України у зв'язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі.
Відзив на позовну заяву відповідач не надав.
Фактичні обставини справи
Судом встановлено, що 13 лютого 2022 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Кошельок» було укладено договір №2819720919-614770 за допомогою веб-сайту (https://koshelok.ua/), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Кошельок», в рамках якої реалізується технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле.
На виконання зазначених вимог, позичальнику було надано одноразовий ідентифікатор 6677 для підписання кредитного договору.
Відповідно до умов Кредитного Договору та Паспорту споживчого кредиту до договору, ТОВ «Кошельок» взяло на себе зобов'язання надати позичальнику кредит для задоволення особистих потреб на таких умовах: сума кредиту, становить 6500,00 грн., початковий строк кредитування, становить 20 днів; тип процентної ставки: фіксована. Проценти за користування кредитом: 2860,00 грн., які нараховуються за ставкою 2,20 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 2,20% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Дисконтна процентна ставка за користування кредитом становить 2,20% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом на строк Лояльного періоду (розділ 4 паспорту кредиту, п. 1.4-1.5 договору та його підпункти, п. 1, 2 графіку розрахунків); орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом становить 9360,00 грн. (розділ 4 паспорту кредиту, п. 1 графіку розрахунків).
ТОВ «Кошельок» виконало взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши позичальнику кредит відповідно до умов укладеного Кредитного договору та перерахувавши грошові кошти на картковий рахунок № НОМЕР_3 .
Пунктом 3.6. кредитного договору, за якими позичальник був попередньо ознайомлений та погодився, встановлено, що сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого Кредиту після закінчення початкового періоду користування кредитом є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 ЦК, що має наслідком подовження строку користування Кредитом на умовах визначених п. 3.7. та п. 3.8.
Правилами надання коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту визначено порядок і умови надання та обслуговування ТОВ «Кошельок» грошових коштів на умовах фінансового кредиту, права та обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладання та належного виконання умов електронного договору.
Відповідно до детального розрахунку заборгованості за Договором кредиту від 13 лютого 2022 року, заборгованість відповідача становить 22230,00 грн., з яких: - 6500,00 грн. заборгованість за сумою кредиту; - 15730,00 грн. заборгованість за відсотками за користування позикою.
Таким чином, між сторонами виник спір про стягнення заборгованості за кредитним договором.
На час розгляду справи відповідачем не надано доказів погашення зазначеної вище простроченої заборгованості.
Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті рішення
Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується пунктом 3 частини 1 статті 3 ЦК України.
Статтею 627 ЦК України закріплений принцип свободи договору, згідно якого сторони вільні в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 статті 626 ЦК України).
Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 530 ЦК України зобов'язання підлягає виконанню у строк встановлений договором.
Визначення поняття зобов'язання міститься у частині 1 статті 509 ЦК України.
Відповідно до цієї норми зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Таке визначення розкриває сутність зобов'язання як правового зв'язку між двома суб'єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов'язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов'язання надано право, що кореспондує обов'язку першої. Обов'язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов'язання (стаття 510 ЦК України).
Згідно положень статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За статтею 3 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір є домовленістю двох або більше сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформленою в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Ці правила є публічною пропозицією (офертою), у розумінні статей 641, 644 ЦК України, на укладення договору кредиту, та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
Електронний договір та всі додаткові угоди до нього, підписані електронними підписами одноразовими ідентифікаторами, за правовими наслідками прирівнюються до договорів, укладених у письмовій формі, та мають таку саму юридичну силу для сторін, як документи, складені на паперових носіях та скріплені власноручними підписами сторін.
Відповідно до частини 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).
Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 524/5556/19 від 12 січня 2021 року дійшов висновку: «Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.
Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом. Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа.
Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Судом встановлено, що 13 лютого 2022 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Кошельок» було укладено договір №2819720919-614770 за допомогою веб-сайту (https://koshelok.ua/), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Кошельок», в рамках якої реалізується технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле.
Обставини підписання відповідачем кредитного договору, перерахування кредитором коштів підтверджено наявними у матеріалах справи документами, які дослідженні судом під час ухвалення судового рішення.
Таким чином, 13 лютого 2022 року року між ТОВ «Кошельок» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2819720919-614770, відповідно до якого кредитодавець зобов'язався надати позичальникові кредит у розмірі 6 500,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплачувати проценти відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до них.
Позивачем доведено факт виконання кредитором кредитного договору та факт невиконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором у сумі 22 230,00 грн., яка складається з наступного: 6 500,00 грн. - заборгованість по кредиту; 15 730,00 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом, що підтверджено детальним розрахунком заборгованості ОСОБА_1 та іншими доказами у справі.
Судом враховано, що у матеріалах справи наявний розрахунок заборгованості, поданий позивачем, при цьому відповідач не надав заперечень з приводу вказаного розрахунку, свого розрахунку не подав. З огляду на зазначене, суд вважає поданий позивачем розрахунок заборгованості належним доказом, оскільки такий не спростовано відповідачем.
У постанові Верховного Суду від 03 грудня 2024 року у справі № 487/6342/18 (провадження № 61-2433св24) зазначено, що обираючи варіант добросовісної поведінки, боржник зобов'язаний піклуватися про те, щоб його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими. Також поведінка боржника повинна відповідати критеріям розумності, що передбачає, що кожне зобов'язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор вправі розраховувати, що усі існуючі перед ним зобов'язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконані. Доброчесний боржник повинен мати на меті добросовісне виконання усіх своїх зобов'язань, а в разі неможливості такого виконання - надати справедливе та своєчасне задоволення (сатисфакцію) прав та правомірних інтересів кредитора.
Враховуючи, що відповідач взяті на себе зобов'язання за договором не виконує, доказів на спростування вказаних обставин суду надано не було, на день винесення судом рішення, жодного доказу оплати відповідачем на рахунок позивача заборгованості в повному обсязі чи її частини за вищевказаним кредитом, суду не надано, позов підлягає задоволенню.
Крім того, судом враховано виписку за період з 12.02.2022 року до 02.06.2022 року, надану АТ КБ «ПриватБанк», яка підтверджує факт зарахування 13.02.2022 року кредитних коштів у розмірі 6500,00 грн та користування відповідачкою ними.
Відповідно до частин 1, 5, 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до частин 2, 3 статті 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна стороні повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Щодо розподілу судових витрат
Згідно із статтею 133 ЦПК судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать і витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом статті 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Ураховуючи зазначене, з відповідача ОСОБА_1 підлягають стягненню судові витрати за сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Щодо витрат на правничу допомогу
У позовній заяві позивачем також заявлено до стягнення з відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.
При вирішенні питання що стягнення правничої допомоги суд виходить з наступного.
Відповідно до частин 1-5 статті 137 ЦК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до частин 3, 4 статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи (стаття 133 ЦПК України). Відповідно до статті 137 ЦПК України зазначені витрати несуть сторони, крім випадків, надання правничої допомоги за рахунок держави.
За частиною другою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
З аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Позивачем на підтвердження надання правничої допомоги надано: копію витягу з договору договору про надання правничої (правової) допомоги № 03-07/24 від 12 лютого 2025 року, укладеного з АБ «Герман Гурський та партнери», копію додатку до договору про надання правової допомоги від 12 лютого 2025 року від 15 травня 2025 року, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДН №5506 від 29 травня 2019 року на ім'я Гурського Г.Ю
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
Жодним чином не заперечуючи права позивача отримати всі види професійної правничої допомоги, а так само не заперечуючи кваліфікацію адвоката, який надав якісні послуги відповідно до замовлення, суд на засадах пропорційності, враховуючи наведене вище та відповідно критеріїв статті 143 ЦПК України, зокрема, співмірності і розумності, оцінює очікувані понесення позивачем витрати з точки зору мінімально необхідного їх розміру, що підлягає віднесенню на сторону відповідача з покладенням на останнього обов'язку відшкодувати такі витрати, суд вважає необхідним зменшити розмір заявлених судових витрат на професійну правничу допомогу до 2 000,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 512, 514, 526, 527, 530, 549, 610, 611, 628, 629, 639 ЦК України, статтями 12, 13, 81, 89, 141, 178, 247, 261, 263-265,280 ЦПК України, -
позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» суму заборгованості за кредитним договором №2819720919-614770 від 13 лютого 2022 року в розмірі 22 230 (двадцять дві тисячі двісті тридцять) гривень з яких:
- 6 500,00 грн. заборгованість за сумою кредиту;
- 15 730,00 грн. заборгованість за відсотками за користування позикою.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» витрати на правову допомогу у розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень) 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга позивачем на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду. У разі проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків відповідачем не подана заява про його перегляд, а позивачем апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кошельок», адреса: 08135, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Антонова, буд.8 А, код ЄДРПОУ 40842831.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .
Суддя А. В. Рябчун