Березівський районний суд Одеської області
18.08.2025
Справа № 494/1265/25
Провадження № 2/494/655/25
18 серпня 2025 року м. Березівка
Березівський районний суд Одеської області у складі:
судді - Рябчун А. В.,
секретаря судового засідання-Авдєєвої С. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Березівського районного суду Одеської області справу позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2025 року до Березівського районного суду Одеської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» (далі - ТОВ «Кошельок») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 23 жовтня 2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «Кошельок») укладено договір № 2848003822-499795 про надання коштів у позику на умовах строковості, зворотності, платності, за яким відповідачка зобов'язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування ним. Відповідно до договору від 23 жовтня 2021 року сума кредиту становить 6 500,00 грн, початковий строк кредитування - 15 днів, відсоткова ставка - 1,65% на добу, сума кредиту та нараховані відсотки за початковий строк користування позикою на 15 днів становить 8 108,75 грн.
Зазначений договір укладено в формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідачка добровільно без примусу чи тиску заявив про бажання отримання коштів, зареєструвався на Сайті, під час чого пройшов процедуру ідентифікації/верифікації, керуючись підказками Сайту Кредитодавця, тобто вказав свої особисті персональні ідентифікаційні дані.
Вказує, що кредитор свої зобов'язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі, перерахувавши грошові кошти на банківську картку ОСОБА_1 , зазначену нею в особистому кабінеті.
Всупереч умов договору відповідачка взяті на себе зобов'язання належним чином не виконувала, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 20 978,75 грн., яка складається з наступного:
-6 500,00 грн. - заборгованість по кредиту;
-14 478,75 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом.
Ураховуючи наведене, ТОВ «Кошельок» просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства заборгованість за кредитним договором № 2848003822-499795 від 23 жовтня 2021 року у розмірі 20 978,75 грн., яка складається з наступного:
-6 500,00 грн. - заборгованість по кредиту;
-14 478,75 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом;
-Вирішити питання щодо розподілу судових витрат.
Процесуальні дії суду
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 червня 2025 року справа передана для розгляду судді Рябчун А. В.
Відповідно до вимог частини 6 статті 187 ЦПК України судом 05 травня 2025 року було скеровано запит до голови Раухівської селищної ради Березівського району Одеської області щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_1 .
З отриманої судом 19 червня 2025 року відповіді вбачається, що відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 08 листопада 2022 року знята з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .
19 червня 2025 року судом було скеровано запит на ім'я завідувача відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України в Одеській області про зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_1 .
З отриманої судом 23 червня 2025 року відповіді вбачається, що відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 08 листопада 2022 року знята з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 (підстава: вибув за адресою: АДРЕСА_1 ).
Ухвалою суду від 30 червня 2025 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в судове засідання. Також судом задоволено клопотання позивача про витребування у АТ КБ «Приватбанк» доказів щодо ОСОБА_1 , що становлять банківську таємницю.
17 липня 2025 року слухання справи відкладено на 29 липня 2025 року у зв'язку з неявкою сторін.
29 липня 2025 року слухання справи відкладено на 18 серпня 2025 року у зв'язку з неявкою сторін та відсутністю витребовуваних доказів.
Відзив на позовну заяву відповідач не надав.
Фактичні обставини справи
Судом встановлено, що 23 жовтня 2021 року між ТОВ «Кошельок» та ОСОБА_1 був укладений договір № 2848003822-499795 про надання коштів у позику.
Відповідно до договору від 23 жовтня 2021 року сума кредиту становить 6 500,00 грн, початковий строк кредитування - 15 днів, відсоткова ставка - 1,65% на добу, сума кредиту та нараховані відсотки за початковий строк користування позикою на 15 днів становить 8 108,75 грн.
Згідно з умовами даного договору відповідачка отримала кредит, зобов'язавшись повернути його, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом.
Відповідно до листа, виданого керуючим ЦВ ПАТ «МТБ БАНК» у м. Києві від 15.05.2025 року, 23 жовтня 2021 року о 09:16:23 через систему хРАУ на картку № НОМЕР_1 зарахована сума 6500,00 грн, трансакція № 42433615, ід кредиту - 55048, ід заявки на кредит - 499795.
Згідно з повідомленням, наданим XPAY Group LLC, 23 жовтня 2021 року через платіжну систему XPAY Group LLC було проведено успішне зарахування на картку клієнта. Дата проведення - 23.10.2021, сума операції - 6500,00 грн, номер карти - НОМЕР_2 , ІД трансакції - 42433615, опис замовлення - видача кредитних коштів, Договор зайла № 2848003822-499795.
Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 04.02.2022 року заборгованість ОСОБА_1 за договором № 2848003822-499795 про надання коштів у позику становить 20 978,75 грн., яка складається з наступного:
-6 500,00 грн. - заборгованість по кредиту;
-14 478,75 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом;
Участь сторін у розгляді справи
Представник позивача в судові засідання 17 липня 2025 року , 29 липня 2025 року та 18 серпня 2025 року не з'явився, натомість у позовній заяві зазначив, що не заперечує проти розгляду справи за відсутності представника позивача, позов підтримує та у випадку повторної неявки відповідача в судове засідання відносно ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судові засідання 17 липня 2025 року, 29 липня 2025 року та 18 серпня 2025 року не з'явилася, хоча належним чином повідомлялася про час та місце їх проведення, про причини неявки суду не повідомила, відзиву на позов або клопотання про відкладення розгляду справи не подала.
За таких обставин, відповідно до частини 4 статті 223, частини 1 статті 280 ЦПК України суд вважає за можливе провести судове засідання у відсутності сторін у справі та ухвалити заочне рішення на підставі доказів, які знаходяться в матеріалах справи.
У зв'язку з неявкою сторін відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті рішення
Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується пунктом 3 частини 1 статті 3 ЦК України.
Статтею 627 ЦК України закріплений принцип свободи договору, згідно якого сторони вільні в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 статті 626 ЦК України).
Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 530 ЦК України зобов'язання підлягає виконанню у строк встановлений договором.
Визначення поняття зобов'язання міститься у частині 1 статті 509 ЦК України.
Відповідно до цієї норми зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Таке визначення розкриває сутність зобов'язання як правового зв'язку між двома суб'єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов'язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов'язання надано право, що кореспондує обов'язку першої. Обов'язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов'язання (стаття 510 ЦК України).
Згідно положень статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За статтею 3 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір є домовленістю двох або більше сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформленою в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Ці правила є публічною пропозицією (офертою), у розумінні статей 641, 644 ЦК України, на укладення договору кредиту, та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
Електронний договір та всі додаткові угоди до нього, підписані електронними підписами одноразовими ідентифікаторами, за правовими наслідками прирівнюються до договорів, укладених у письмовій формі, та мають таку саму юридичну силу для сторін, як документи, складені на паперових носіях та скріплені власноручними підписами сторін.
Відповідно до частини 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).
Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 524/5556/19 від 12 січня 2021 року дійшов висновку: «Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.
Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом. Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа.
Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Судом встановлено, що 23 жовтня 2021 року між ТОВ «Кошельок» та ОСОБА_1 був укладений договір № 2848003822-499795 про надання коштів у позику. Відповідно до договору від 23 жовтня 2021 року сума кредиту становить 6 500,00 грн, початковий строк кредитування - 15 днів, відсоткова ставка - 1,65% на добу.
ОСОБА_1 заповнила необхідні дані про себе, після чого заповнила та підписала електронним підписом одноразовим ідентифікатором та відправив заявку про надання кредиту в сумі 6 500,00 грн.
Обставини підписання відповідачем кредитного договору, перерахування кредитором коштів підтверджено наявними у матеріалах справи документами, які дослідженні судом під час ухвалення судового рішення.
Таким чином, 23 жовтня 2021 року між ТОВ «Кошельок» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2848003822-499795, відповідно до якого кредитодавець зобов'язався надати позичальникові кредит у розмірі 6 500,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплачувати проценти відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до них.
Позивачем доведено факт виконання кредитором кредитного договору та факт невиконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором у сумі 20 978,75 грн., яка складається з наступного: 6 500,00 грн. - заборгованість по кредиту; 14 478,75 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом, що підтверджено детальним розрахунком заборгованості ОСОБА_1 та іншими доказами у справі.
Судом враховано, що у матеріалах справи наявний розрахунок заборгованості, поданий позивачем, при цьому відповідач не надав заперечень з приводу вказаного розрахунку, свого розрахунку не подав. З огляду на зазначене, суд вважає поданий позивачем розрахунок заборгованості належним доказом, оскільки такий не спростовано відповідачем.
У постанові Верховного Суду від 03 грудня 2024 року у справі № 487/6342/18 (провадження № 61-2433св24) зазначено, що обираючи варіант добросовісної поведінки, боржник зобов'язаний піклуватися про те, щоб його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими. Також поведінка боржника повинна відповідати критеріям розумності, що передбачає, що кожне зобов'язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор вправі розраховувати, що усі існуючі перед ним зобов'язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконані. Доброчесний боржник повинен мати на меті добросовісне виконання усіх своїх зобов'язань, а в разі неможливості такого виконання - надати справедливе та своєчасне задоволення (сатисфакцію) прав та правомірних інтересів кредитора.
Враховуючи, що відповідач взяті на себе зобов'язання за договором не виконує, доказів на спростування вказаних обставин суду надано не було, на день винесення судом рішення, жодного доказу оплати відповідачем на рахунок позивача заборгованості в повному обсязі чи її частини за вищевказаним кредитом, суду не надано, позов підлягає задоволенню.
Крім того, судом враховано виписку за період з 22.10.2021 року до 04.02.2022 року, надану АТ КБ «ПриватБанк», яка підтверджує факт зарахування 22.10.2021 року кредитних коштів у розмірі 5 000,00 грн та користування відповідачкою ними.
Відповідно до частин 1, 5, 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до частин 2, 3 статті 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна стороні повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Щодо розподілу судових витрат
Згідно із статтею 133 ЦПК судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать і витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом статті 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Ураховуючи зазначене, з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кошельок» підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2 422,40 грн, сплачений відповідно до квитанції від 05 червня 2025 року.
Крім того, ТОВ «Кошельок» подало заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.
При вирішенні питання що стягнення правничої допомоги суд виходить з наступного.
Відповідно до частин 1-5 статті 137 ЦК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до частин 3, 4 статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи (стаття 133 ЦПК України). Відповідно до статті 137 ЦПК України зазначені витрати несуть сторони, крім випадків, надання правничої допомоги за рахунок держави.
За частиною другою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
З аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Позивачем на підтвердження надання правничої допомоги надано: копію договору від 12 лютого 2025 року про надання правничої допомоги, укладеного з Адвокатським бюро «Герман Гурський та Партнери», додаток до договору про надання правової допомоги від 12 лютого 2025 року, відповідно до якого сума витрат на правничу допомогу становить 10 000,00 грн, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 29 травня 2019 року.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
Жодним чином не заперечуючи права позивача отримати всі види професійної правничої допомоги, а так само не заперечуючи кваліфікацію адвоката, який надав якісні послуги відповідно до замовлення, суд на засадах пропорційності, враховуючи наведене вище та відповідно критеріїв статті 143 ЦПК України, зокрема, співмірності і розумності, оцінює очікувані понесення позивачем витрати з точки зору мінімально необхідного їх розміру, що підлягає віднесенню на сторону відповідача з покладенням на останнього обов'язку відшкодувати такі витрати, суд вважає необхідним зменшити розмір заявлених судових витрат на професійну правничу допомогу до 2 000,00 грн.
Керуючись статями 12, 13, 81, 89, 141, 178, 247, 261, 263-265 ЦПК України, статями 526, 530, 1054 ЦК України, суд,-
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» заборгованість за кредитним договором № 2848003822-499795 від 23 жовтня 2021 року у розмірі 20 978 (двадцять тисяч дев'ятсот сімдесят вісім) гривень 75 копійок, яка складається з наступного:
-6 500 (шість тисяч п'ятсот) гривень 00 копійок - заборгованість по кредиту;
-14 478 (чотирнадцять тисяч чотириста сімдесят вісім) гривень 75 копійок - заборгованість за відсотками за користування кредитом;
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» витрати на правову допомогу у розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга позивачем на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду. У разі проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків відповідачем не подана заява про його перегляд, а позивачем апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування (ім'я) сторін справи та їх місце проживання (місцезнаходження)
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кошельок», код ЄДРПОУ 40842831, місцезнаходження: 08135, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Антонова, буд. 8А.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 .
Суддя А. В. Рябчун