Березівський районний суд Одеської області
18.08.2025
Справа № 494/1370/25
Провадження № 2/494/705/25
18 серпня 2025 року м. Березівка
Березівський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - Рябчун А. В.,
за участю секретаря - Авдєєвої С. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Березівка в порядку спрощеного позовного провадж ення цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛТ КРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Короткий зміст позовним вимог
У червні 2025 року представник позивача ТОВ «КЛТ КРЕДИТ» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №10909 від 22 травня 2024 року, яка виникла станом на 16 червня 2025 року в розмірі 45325,00 грн., яка складається зі заборгованості за тілом кредиту - 7000,00 грн., заборгованості за відсотками за період з 22.05.2024 року по 22.05.2025 року, що нараховані відповідно до п.1.2. Кредитного договору за ставкою 1,5% за кожен день користування кредитом (547,5% річних) та графіку платежів - 38325,00 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 10 000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 22 травня 2024 року між ТОВ «КЛТ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи укладено електронний кредитний договір №10909, за умовами якого, відповідач отримав кредитні кошти в сумі 7 000,00 грн. шляхом переказу на платіжну карту, емітовану в АТ «Ощадбанк» зі сплатою 1,5% від суми кредиту за кожний день користування. Кредитний договір був підписаний 22 травня 2024 року о 12:13:41 год. електронним підписом відповідача одноразовим ідентифікатором 995375.
ТОВ «КЛТ КРЕДИТ» 22 травня 2024 року перерахувало кредитні кошти на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 в сумі 7 000,00 грн., що підтверджується довідкою про проведення переказу.
В порушення умов кредитного договору відповідач належним чином не виконала своїх зобов'язань, у зв'язку з чим утворилась заборгованість 45 325,00 грн., яку позивач просить стягнути на свою користь із судовими витратами.
Процесуальні дії суду
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 червня 2025 року справа передана для розгляду судді Рябчун А. В.
Відповідно до вимог частини 6 статті 187 ЦПК України судом 01 липня 2025 року було скеровано запит до голови Березівської міської ради Одеської області щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_1 .
З отриманої судом 07 липня 2025 року відповіді вбачається, що відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Березівського районного суду Одеської області від 08 липня 2025 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та надано відповідачу строк для подання заперечень (відзиву) на позовну заяву.
Ухвалою Березівського районного суду Одеської області від 08 липня 2025 року клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено. Витребувано у АТ «Ощадбанк» інформацію, що містить банківську таємницю.
Відповідно до довідкового листа від 31 липня 2025 року сторони в судове засідання не з'явилися, слухання справи відкладено на 18 серпня 2025 року.
Участь сторін у розгляді справи
В судові засідання 31 липня 2025 року та 18 серпня 2025 року представник позивача до суду не прибув. При цьому 28 липня 2025 року подавав письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності, за наявними в матеріалах справи документами. Проти заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 в судові засідання 31 липня 2025 року та 18 серпня 2025 рокуне з'явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
За таких обставин, відповідно до частини 4 статті 223 ЦПК України суд вважає за можливе провести судове засідання у відсутності сторін у справі та ухвалити рішення на підставі доказів, які знаходяться в матеріалах справи.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 24 жовитня 2024 року у справі № 752/8103/13-ц (провадження № 61-6892св23), якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (див. постанову Верховного Суду від 03 травня 2022 року у справі № 520/5386/15-ц).
З огляду на наявність достатніх матеріалів у справі, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи.
Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відзив на позовну заяву відповідачка не надав.
Фактичні обставини справи
Судом встановлено, що 22 травня 2024 року між ТОВ «КЛТ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №10909, за умовами якого, відповідач отримав кредитні кошти в сумі 7 000 грн. шляхом переказу на платіжну карту № НОМЕР_1 , емітовану на його ім'я в АТ «Ощадбанк», зі сплатою 1,5% від суми кредиту за кожний день користування (547,5% річних).
Зазначений кредитний договір укладено в інформаційно-телекомунікацйній системі відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» та Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «КЛТ КРЕДИТ», затверджених та розміщених на їх сайті: https://kltcredit.com.ua.
ТОВ «КЛТ КРЕДИТ», свої зобов'язання перед відповідачкою за Кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 7 000,00 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну карту відповідача № НОМЕР_1 .
Відповідач погашення оплати за Кредитним договором не здійснював, в результаті чого утворилась заборгованість станом на 16 червня 2025 року: 45325,00 грн., яка складається зі заборгованості за тілом кредиту - 7000,00 грн., заборгованості за відсотками - 38325,00 грн.
Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті рішення
Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується пунктом 3 частини 1 статті 3 ЦК України.
Статтею 627 ЦК України закріплений принцип свободи договору, згідно якого сторони вільні в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 статті 626 ЦК України).
Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 530 ЦК України зобов'язання підлягає виконанню у строк встановлений договором.
Визначення поняття зобов'язання міститься у частині 1 статті 509 ЦК України.
Відповідно до цієї норми зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Таке визначення розкриває сутність зобов'язання як правового зв'язку між двома суб'єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов'язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов'язання надано право, що кореспондує обов'язку першої. Обов'язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов'язання (стаття 510 ЦК України).
Згідно положень статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За статтею 3 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір є домовленістю двох або більше сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформленою в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Ці правила є публічною пропозицією (офертою), у розумінні статей 641, 644 ЦК України, на укладення договору кредиту, та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
Електронний договір та всі додаткові угоди до нього, підписані електронними підписами одноразовими ідентифікаторами, за правовими наслідками прирівнюються до договорів, укладених у письмовій формі, та мають таку саму юридичну силу для сторін, як документи, складені на паперових носіях та скріплені власноручними підписами сторін.
Відповідно до частини 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).
Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 524/5556/19 від 12 січня 2021 року дійшов висновку: «Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.
Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом. Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа.
Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Як встановлено судом, з дослідженого кредитного договору, його підписання відповідачем відбулось електронним підписом з одноразовим ідентифікатором та є безумовною згодою відповдача з умовами кредитного договору, правилами надання грошових коштів на умовах фінансового кредиту, з якими позичальник ознайомився перед підписанням кредитного договору та отримання кредитних коштів. Зразок кредитного договору, Правила надання коштів, затверджені наказом директора ТОВ «КЛТ КРЕДИТ» та розміщені на сайті: https://kltcredit.com.ua/uk/about_us.
Електронний підпис з одноразовим ідентифікатором 995375 направлявся відповідачу 22 травня 2024 троку о 12:13:26 год. шляхом надіслання повідомлення на мобільний номер НОМЕР_2 , який зазначений позичальником у кредитному договорі та ІТС. Кредитний договір позичальником підписаний шляхом введення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором в електронному кабінеті.
Судом перевірено розрахунок заборгованості за кредитним договором, згідно якого заборгованість ОСОБА_1 станом на 16 червня 2025 року становить 45325,00 грн, яка складається зі заборгованості за тілом кредиту - 7000 грн., заборгованості за відсотками -38325,00 грн.
За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «КЛТ КРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, є обґрунтованими та підлягають задоволенню, отже необхідно стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договром від 22 травня 2024 року, яка виникла станом на 16 червня 2025 року в розмірі: 45325,00 грн., яка складається зі заборгованості за тілом кредиту - 7000,00 грн., заборгованості за відсотками -38325,00 грн.
Щодо стягнення судових витрат
Згідно із статтею 133 ЦПК судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать і витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом статті 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Представником позивача заявлено вимогу про стягнення витрат за надану правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.
Судом встановлено, що 16 вересня 2024 року між ТОВ «КЛТ КРЕДИТ» та ФОП ОСОБА_2 укладено договір про надання правової (правничої) допомоги № 16/09/2024 року.
Відповідно до витягу з реєстру №1 до акту приймання-передачі наданих послуг №5 до договору № 16/09/2024 про надання юридичних послуг від 16.09.2024 року, вартість наданих юридичних послуг у справі ОСОБА_1 становить 10 000,00 грн.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно із частиною 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 статті 137 ЦПК України).
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 137 ЦПК України).
Відповідно до пунктів 1, 2 частини 3 статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.
При цьому слід відзначити, що чинний ЦПК встановлює такі критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, необхідність, розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
Жодним чином не заперечуючи права позивача отримати всі види професійної правничої допомоги, а так само не заперечуючи кваліфікацію адвоката, який надав якісні послуги відповідно до замовлення, суд на засадах пропорційності, враховуючи наведене вище та відповідно критеріїв статті 143 ЦПК України, зокрема, співмірності і розумності, оцінює очікувані понесення позивачем витрати з точки зору мінімально необхідного їх розміру, що підлягає віднесенню на сторону відповідача з покладенням на останнього обов'язку відшкодувати такі витрати, суд вважає необхідним зменшити розмір заявлених судових витрат на професійну правничу допомогу до 1 000,00 грн.
Відповідно до платіжної інструкції №664 від 20 червня 2025 року позивачем було сплачено 2422,40 грн. судового збору, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 , оскільки суд задовольнив позовні вимоги у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 247, 259, 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України, суд -
позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛТ КРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛТ КРЕДИТ» заборгованість за кредитним договором №10909 від 22 травня 2024 року у розмірі 45325 (сорок п'ять тисяч триста двадцять п'ять) гривень 00 копійок, яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 7 000,00 грн., заборгованості за відсотками - 38 325,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛТ КРЕДИТ» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та витрати на правничу допомогу в розмірі 1 000 (одна тисяча) гривень 00 копійок.
У задоволенні решти вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга позивачем на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду. У разі проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків відповідачем не подана заява про його перегляд, а позивачем апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КЛТ КРЕДИТ», юридична адреса: 03035, м. Київ, вул. Солом'янська, буд.2, прим.04, код ЄДРПОУ 40076206.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .
Суддя: А.В. Рябчун