Дата документу 14.08.2025 Справа № 314/3461/24
ЗАПОРІЗЬКИЙ Апеляційний суд
Провадження №11-кп/807/728/25Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Єдиний унікальний №314/3461/24Суддя-доповідач в 2-й інстанції ОСОБА_2
Категорія: ч.4 ст.296 КК України
14 серпня 2025 року м.Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду у складі
головуючого ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участі секретаря ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції)
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора на вирок Вільнянського районного суду Запорізької області від 29 квітня 2025 року, яким
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Павлівське Вільнянського району Запорізької області, який зареєстрований та проживає у АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим і засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України,
Вказаним вироком районного суду ОСОБА_8 визнано винуватим і засуджено за те, що він 11 червня 2024 року приблизно о 22 годині, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись у громадському місці, а саме поблизу житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, протиставляючи себе загальновизнаним у суспільстві правилам поведінки та нормам моралі, маючи намір самоутвердитись за рахунок приниження інших осіб, використовуючи малозначний привід, з хуліганських спонукань, дістав правою рукою з карману своїх штанів револьвер моделі «STALKER» калібру 4 мм, заводський номер НОМЕР_1 , який до вогнепальної зброї не відноситься та призначений для тренувальної стрільби поза спеціальними приміщеннями й площадками патронами Флобер, що є предметом, спеціально пристосованим для нанесення тілесних ушкоджень, та діючи з хуліганських спонукань, безпричинно здійснив вісім без прицільних пострілів в бік перехожих, а саме ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які в той час проходили повз нього, тим самим створив реальну загрозу для життя та здоров'я останніх.
Внаслідок протиправних дій ОСОБА_8 потерпілий ОСОБА_9 отримав легкі та середнього ступеню тяжкості тілесні ушкодження, з якими останнього було госпіталізовано до лікарні.
Дії ОСОБА_8 кваліфіковано за ч.4 ст.296 КК, як грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю (хуліганство), вчинене із застосуванням іншого предмета. Йому призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст.76 КК.
Вирішено питання про процесуальні витрати та речові докази.
В апеляційній скарзі прокурор просив вирок змінити, вважати ОСОБА_8 засудженим за ч.4 ст.296 КК до 4 років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання на підставі ст.75 КК з іспитовим строком 2 роки. На підставі ст.96-1 КК застосувати спеціальну конфіскацію до знаряддя вчинення злочину - дев'ятизарядного револьвера «STALKER» калібру 4 мм, заводський номер НОМЕР_1 .
Обґрунтовуючи свої вимоги прокурор зазначив, що дев'ятизарядний револьвер «STALKER» є знаряддям вчинення злочину, а тому він підлягає спеціальній конфіскації відповідно до ст.ст.96-1, 96-2 КК. Проте суд в порушення вимог кримінального закону долю вказаного револьвера вирішив в порядку ст.100 КПК, що є неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
Заслухавши доповідь судді, з'ясувавши позицію прокурора, яка повністю підтримала доводи та вимоги апеляційної скарги та наполягала на її задоволенні; обвинуваченого та його захисника, які не заперечували проти задоволення апеляційної скарги; перевіривши матеріали кримінального провадження і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст.404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Подія кримінального правопорушення, доведеність винуватості ОСОБА_8 у його вчиненні, кримінально-правова оцінка його діянь, вид та розмір призначеного йому покарання в апеляційному порядку не оскаржені. У зв'язку з чим, з огляду на положення ч.1 ст.404 КПК вирок суду в цій частині не переглядався.
З цих же підстав судова колегія вважає встановленим скоєння кримінального правопорушення обвинуваченим ОСОБА_8 за обставин, зазначених в оскарженому вироку суду.
Що стосується доводів прокурора щодо неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, то колегія суддів вважає їх обґрунтованими.
Так, відповідно до ч.1 ст.96-1 КК спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з ч.1 ст.96-2 КК спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання (п.4).
Як вбачається з матеріалів справи та оскаржуваного вироку, дев'ятизарядний револьвер «STALKER» калібру 4 мм був знаряддям вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК, а відтак він на підставі ст.96-1 КК підлягає спеціальній конфіскації.
Між тим, як слідує із резолютивної частини вироку, судом першої інстанції вирішено питання щодо речових доказів, зокрема, дев'ятизарядний револьвер «STALKER» калібру 4 мм передано в дохід держави.
Таким чином судом першої інстанції не застосовано закон, що підлягає застосуванню, а саме положення статей 96-1, 96-2 КК.
Пунктом 4 ч.1 ст.409 КПК передбачено, що підставою для зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Виходячи з п.1 ч.1 ст.413 КПК неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою зміну судового рішення, є незастосування судом закону, який підлягає застосуванню.
За наведених обставин вирок суду через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність підлягає зміні, а апеляційна скарга прокурора - задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.407, 418, 419 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.
Вирок Вільнянського районного суду Запорізької області від 29 квітня 2025 року щодо ОСОБА_8 в цій справі змінити.
На підставі ст.96-1 КК України застосувати спеціальну конфіскацію та примусово безоплатно вилучити у власність держави дев'ятизарядний револьвер «STALKER» калібру 4 мм, заводський номер НОМЕР_1 .
В решті вирок суду залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з часу її проголошення.
Головуючий суддяСуддяСуддя
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4