про залишення позовної заяви без руху
15 серпня 2025 року
Справа №451/1357/25
Провадження № 2/451/509/25
Суддя Радехівського районного суду Львівської області Патинок О.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення з житлового будинку,-
встановив:
12.08.2025 до Радехівського районного суду Львівської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення з житлового будинку.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.08.2025 вищезазначену справу передано до розгляду судді Патинок О.П.
При вирішенні питання щодо можливості прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд, передусім, виходить з того, що позовна заява повинна бути подана з додержанням вимог, визначених ст. ст. 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України.
У відповідності до вимог статті 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обгрунтування.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Вивчивши позовну заяву та додані до неї матеріали, вважаю, що таку слід залишити без руху з наступних підстав.
Згідно п.4, 5 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Зі змісту позовних вимог вбачається, що позивач просить, зокрема, виселити ОСОБА_2 з житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , як особу, яка втратила користування житлом, без надання іншого житлового приміщення та зобов'язати ОСОБА_2 звільнити житлове приміщення.
Разом з тим, позивачем не надано будь-яких доказів вселення відповідача в спірний будинок в установленому порядку і фактичне проживання чи перебування відповідача у будинку, відсутні акти про проживання без реєстрації; дані щодо звернення до відповідача з вимогою щодо виселення; відмову відповідача від виселення з будинку.
Таким чином, позивачу необхідно надати докази проживання чи перебування відповідача за адресою: АДРЕСА_1 .
Слід зазначити, що зазначені в ухвалі суду недоліки не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя, оскільки являє собою прояв забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів цивільного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
У той же час, Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням наведеного, дана позовна заява підлягає залишенню без руху та позивачу встановлюється п'ятиденний строк, з дня отримання копії цієї ухвали, протягом якого він має право подати до суду нову позовну заяву із усунутими недоліками, які вказані у цій ухвалі, з копіями відповідно до кількості учасників справи.
За таких обставин відповідно до вимог ст.185 ЦПК України дана позовна заява підлягає залишенню без руху.
Керуючись статтями 175, 185, 260 ЦПК України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення з житлового будинку - залишити без руху.
Надати позивачу строк п'ять днів з дня вручення копії ухвали про залишення заяви без руху для усунення недоліків.
Роз'яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки заяви не будуть усунуті, заява вважається неподаною і повертається заявнику.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://rh.lv.court.gov.ua/sud1317/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
СуддяПатинок О. П.