1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/7468/25 1-кс/335/2881/2025
15 серпня 2025 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисника підозрюваної - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Запорізькійобласті ОСОБА_6 , подане у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 28.04.2025 року за № 42025080000000051, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Запоріжжя, громадянки України, освіти вищої, адвоката, не одруженої, такої, що має одну неповнолітню дитину, проживає за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,
15.08.2025 до суду надійшло клопотання керівника Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_8 про застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк шістдесят днів з правом звільнення під заставу у розмірі 1400 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що дорівнює 4239200,00 грн., і покладенням відповідних обов'язків.
В обґрунтування клопотання слідчий послався на таке.
Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025080000000051 від 28.04.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 КК України.
У ході проведення досудового розслідування виявлено, що у невстановлений час, але не пізніше квітня 2024 року у ОСОБА_4 , у порушення вимог нормативно-правових актів, якими врегульовано підстави і порядок призову на військову службу за мобілізацією, а також підстави і порядок виїзду за межі України військовозобов'язаних осіб в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, достовірно знаючи про існуючу заборону виїзду за кордон громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, окрім виключень вказаних у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», виник злочинний умисел направлений на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, сприяння незаконному переправленню осіб через державний кордон України порадами, вказівками, з корисливих мотивів.
Так, ОСОБА_4 , будучи особою, що має право на заняття адвокатською діяльністю (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ЗП 001800 видане на підставі рішення Ради адвокатів Запорізької області від 31.08.2018 року), у невстановлений час та місці, у невстановлений спосіб, підшукавши інших співучасників, вступила у попередню змову з ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та невстановленими у ході проведення досудового розслідування особами, щодо вчинення вказаного кримінального правопорушення.
Відповідно до розробленого плану ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_9 та невстановленими у ході проведення досудового розслідування особами організовують незаконне переправлення осіб через державний кордон України, сприяють незаконному переправлені осіб через державний кордон України шляхом надання порад, вказівок, детальних інструкцій щодо необхідних дій, зокрема отримання фіктивних медичних документів, звернення до визначених лікарів, які нібито могли забезпечувати встановлення непридатності до військової служби або надавали статус інвалідності близькому родичу, надають роз'яснення щодо подальших дій після виключення з обліку, в тому числі стосовно виїзду за межі країни на підставі документів, що формально підтверджують непридатність до військової служби чи надають право на відстрочку та отримують грошові кошти, від осіб чоловічої статі призивного віку, які підпадають під мобілізацію, не мають законних підстав для виїзду за державний кордон України та мають бажання будь-яким способом перетнути український кордон,.
Так, ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , та невстановлені у ході досудового розслідування особи, діючи за попередньою змовою між собою, переслідуючи корисливий мотив, у невстановлений в ході досудового розслідування час, приступили до реалізації злочинного умислу, спрямованого на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, сприяння незаконному переправленню осіб через державний кордон України порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод за грошову винагороду.
ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , та невстановлені в ході досудового розслідування особи за попередньою змовою, усвідомлюючи наслідки своїх дій, склали при цьому єдиний план злочинних дій, відомий кожному з учасників, з розподілом функцій кожного, спрямованих на реалізацію цього плану.
Так, невстановлена у ході досудового розслідування особа, діючи за попереднього змовою з ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , та іншими невстановленими в ході досудового розслідування особами, розуміючи законодавчу процедуру та підстави для виїзду за державний кордон України, підшукала особу з числа громадян України призовного віку, а саме ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який діяв в інтересах ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який виявив бажання незаконно перетнути державний кордон України.
Продовжуючи реалізацію злочинного умислу, направленого на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, шляхом сприяння порадами, вказівками, наданням засобів, усуненням перешкод, діючи з корисливих мотивів, за попередньої змовою з ОСОБА_9 , та невстановленими в ході досудового розслідування особами ОСОБА_4 19.05.2025 о 15 годині 10 хвилини в офісному приміщенні за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 91 прим. 65, де остання займається адвокатською діяльністю на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 001800 виданого Радою адвокатів Запорізької області згідно з рішенням № 14 від 31.08.2018, отримала від ОСОБА_10 , який діяв в інтересах ОСОБА_11 , ксерокопії документів для виготовлення інвалідності близькому родичу ОСОБА_11 , а саме матері ОСОБА_12 .
Крім того, отримавши вказані документи ОСОБА_4 , зазначила, що вартість послуги щодо організації переправлення через державний кордон України буде коштувати 4000 доларів США.
У подальшому ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію злочинного умислу, діючи згідно розробленого злочинного плану, за попередньою змовою з ОСОБА_9 , та невстановленими в ході досудового розслідування особами, приблизно о 17 годині 00 хвилин того ж дня, перебуваючи у своєму офісному приміщення за раніше вказаною адресою: АДРЕСА_2 , отримала від ОСОБА_10 , який діяв в інтересах ОСОБА_11 , грошові кошти у сумі 4000 доларів США та повідомила, що з ОСОБА_11 , через декілька днів зв'яжиться її помічник ОСОБА_9 .
Далі, 20.05.2025 продовжуючи реалізацію злочинного умислу, діючи згідно розробленого злочинного плану, за попередньою змовою з ОСОБА_4 , та невстановленими в ході досудового розслідування особами у месенджері «WhatsApp» з номеру НОМЕР_1 з ОСОБА_11 , зв'язалась ОСОБА_9 , яка шляхом листування та дзвінків детально інструктувала та надавала вказівки ОСОБА_11 , про те, що останньому необхідно зробити у мобільному додатку «Резерв+» для отримання направлення на військово-лікарняну комісію та які витяги їй надіслати, при цьому склала заяву, в якій поставила підпис за ОСОБА_11 .
Далі, 21.05.2025, 24.05.2025, 27.05.2025, 28.05.2025, 28.05.2025 30.05.2025, 03.06.2025, 10.06.2025 ОСОБА_9 , продовжуючи реалізацію злочинного умислу, діючи згідно розробленого злочинного плану, за попередньою змовою з ОСОБА_4 , та невстановленими в ході досудового розслідування особами у месенджері «WhatsApp» з номеру НОМЕР_1 шляхом листування та дзвінків продовжувала зв'язок з ОСОБА_11 , та знову надавала вказівки останньому про те, які дії необхідно йому робити у мобільному додатку «Резерв+». У результаті виконаних маніпуляцій ОСОБА_11 , був знятий з розшуку ІНФОРМАЦІЯ_5, після чого 10.06.2025 ОСОБА_9 , призначила зустріч ОСОБА_11 , о 14 годині 00 хвилин біля ІНФОРМАЦІЯ_5 по АДРЕСА_1 .
10.06.2025 о 14 годині 00 хвилин ОСОБА_11 , зустрівся з ОСОБА_13 , в раніше обумовленому місці, де остання завела його до будівлі ІНФОРМАЦІЯ_5 та в подальшому супроводжувала при спілкуванні з службовими особами ІНФОРМАЦІЯ_5, сплати штрафу та подачі необхідних документів. Після цього ОСОБА_13 , передала ОСОБА_11 , висновок військово-лікарняної комісії від 02.06.2025, довідку до акту огляду медико-соціальною експертною комісією на ім'я ОСОБА_12 та повідомила, що найближчим часом він отримає відстрочку від військової служби.
У подальшому, 24.06.2025 ОСОБА_11 , попередньо узгодивши час та місце зустрівся з ОСОБА_9 , біля Вознесенівської районної адміністрації за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сєдова, буд. 6, де останньому працівники адміністрації повинні були надати офіційно відстрочку від мобілізації. Так, ОСОБА_9 , продовжуючи реалізацію злочинного умислу, діючи згідно розробленого злочинного плану, за попередньою змовою з ОСОБА_4 , та невстановленими в ході досудового розслідування особами супроводила ОСОБА_11 , до службового кабінету, який був розташований на другому поверсі адміністрації. У вказаному кабінеті, невстановлена в ході досудового розслідування особа, повідомила, що документи ОСОБА_11 , все ще перебувають в ІНФОРМАЦІЯ_5. Про вказаний фак ОСОБА_11 , повідомив ОСОБА_9 , яка зателефонувала невстановленій в ході досудового розслідування особі, після чого повідомила, що документи для отримання відстрочки від мобілізації не надійшли до адміністрації, через те, що ОСОБА_11 , має працездатну рідну сестру ОСОБА_14 та попрохала надіслати їй особисті документи сестри.
Надалі, в той же день ОСОБА_11 , у месенджері «WhatsApp» на номер НОМЕР_1 , яким користувалась ОСОБА_9 , надіслав фотографії паспорту його сестри ОСОБА_14 та її свідоцтво про шлюб.
05.08.2025 ОСОБА_9 , продовжуючи реалізацію злочинного умислу, діючи згідно розробленого злочинного плану, за попередньою змовою з ОСОБА_4 , та невстановленими в ході досудового розслідування особами о 10 годині 00 хвилин зустрілась з ОСОБА_11 , біля буд. №6 по вул. Сєдова в м. Запоріжжя, де передала останньому медичну довідку про непрацездатність його сестри ОСОБА_14 , яка надає право ОСОБА_11 , безперешкодно отримати право на відстрочку від військової служби з метою перетнути кордон України та зазначила, що необхідні документи для отримання такого права направлені ОСОБА_9 засобами поштового зв'язку до Департаменту соціального захисту Районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району.
Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , на шлях виправлення та перевиховання не стала та вчинила новий аналогічний злочин при наступних обставинах:
Так, ОСОБА_4 , переслідуючи корисливий мотив, діючи повторно у невстановлений в ході досудового розслідування час, приступила до реалізації злочинного умислу, спрямованого на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, сприяння незаконному переправленню осіб через державний кордон України порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод за грошову винагороду.
У подальшому ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію злочинного умислу, діючи згідно розробленого злочинного плану, повторно, в денний час перебуваючи у своєму офісному приміщенні за адресою: АДРЕСА_2 , зустрілась з ОСОБА_10 , який діяв в інтересах ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , де ОСОБА_10 , повідомив, що ОСОБА_15 , бажає виїхати за межі державного кордону України.
ОСОБА_4 , зазначила, що вартість послуги щодо організації переправлення через державний кордон України буде коштувати 6000 доларів США на власноруч написала ОСОБА_10 , перелік документів, який необхідно надати.
Так, 13.08.2025 ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію злочинного умислу, діючи згідно розробленого злочинного плану, в денний час, повторно, перебуваючи у своєму офісному приміщенні за адресою: АДРЕСА_2 , зустрілась з ОСОБА_10 , від якого отримала грошові кошти у сумі 6000 доларів США, після чого остання була затримана працівниками поліції в порядку ст. 208 КПК України.
13.08.2025 ОСОБА_4 , була затримана в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 КК України.
13.08.2025 ОСОБА_4 було вручене повідомлення про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, підписане керівником Запорізької обласної прокуратури.
Клопотання про застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою обґрунтовується наявністю ризиків, зазначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав, пославшись на факти та доводи, викладені у ньому.
Підозрювана ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечувала, посилаючись як на необґрунтованість підозри, так і на недоведеність ризиків,, на які посилається прокурор у клопотанні. Зауважила, що під час подій, покладених в основу повідомлення про підозру, здійснювала адвокатську діяльність та надавала правову допомогу, жодного умислу на переправлення осіб через державний кордон України не мала, жодна особа де-факто за межі України не виїхала, що вказує на відсутність в її діях складу інкримінованого правопорушення. Також підозрювана зауважила, що як діючий адвокат вона не має наміру та мотивів ухилятись від досудового розслідування, впливати на свідків чи іншим чином перешкоджати досудовому розслідуванню, оскільки заінтересована в доведенні своєї невинуватості. Не має вона наміру й вчиняти нові правопорушення, оскільки не вважає, що і до цього їх вчиняла. Крім того, підозрювана пояснила, що перебування її під вартою перешкоджає її діяльності як адвоката, що може негативно вплинути на права та законні інтереси її клієнтів. Також вона має 15-річного сина, який за станом здоров'я потребує догляду і допомоги. Зокрема, у дитини запланована операція на руці, в яку вставлено спицю, на 08 год. 30 хв. 18.08.2025 року, через набряк, що виник два дні тому. Оскільки підозрювана виховує дитину сама, шлюб з батьком дитини розірваний, а сам батько перебуває за кордоном і дитиною не опікується. Відтак, вона має бути разом з дитиною на операції.
Захисник підозрюваного, адвокат ОСОБА_5 , також проти задоволення клопотання заперечувала, посилаючись на необґрунтованість підозри, а також недоведеність і відсутність ризиків, необхідних і достатніх для взяття підозрюваної під варту. Посилаючись на факти і доводи, на яких наполягала й ОСОБА_4 , захисник також зауважила, що підозра є надуманою, все, що відбувається, є втручанням у здійснення адвокатської діяльності. Адвокат ОСОБА_4 давно займається адвокатською діяльністю, користується повагою та авторитетом у юридичній спільності, що як таке є фактором, що вказує на відсутність ризику її ухилення від досудового розслідування чи перешкоджання йому.
Також підозрювана та її захисник зауважили, що запропонований стороною обвинувачення розмір застави як умови звільнення з-під варти більше за чотири мільйони гривень нічим не обґрунтований і є завищеним з метою створення для підозрюваної неможливості звільнитися під заставу.
У підсумку адвокат ОСОБА_5 просила обмежитись запобіжним заходом у виді особистого зобов'язання.
Заслухавши учасників провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання, виходячи з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Щодо обґрунтованості підозри.
Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частина 5 статті 9 КПК).
У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
«Обґрунтована підозра» існує тоді, коли факти, якими обґрунтовується затримання, можна «розумно» вважати такими, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність. Тобто явно не може йтися про наявність «обґрунтованої підозри», якщо дії, у вчиненні яких підозрюється особа, не становлять кримінального правопорушення на момент вчинення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Волох проти України»).
При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи
Уявлення про «обґрунтовану підозру» має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб'єктивному та об'єктивному.
Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка виконала затримання та оголосила підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, другий - що об'єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.
Як випливає з доданих до клопотання матеріалів кримінального провадження, станом час вирішення питання про запобіжний захід обґрунтованість підозри підтверджується доданими до клопотання доказами, і самим підозрюваним не оспорюється.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, на етапі досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою кримінального закону ця особа підлягає відповідальності, оскільки належна оцінка представлених у справі доказів буде здійснена в межах судового провадження.
Обґрунтованість підозри підтверджується наданими стороною обвинувачення доказами, а саме:
-протоколами допиту свідка ОСОБА_10 , від 29.04.2025, 26.06.2025, відповідно до якого останній пояснив відомі йому обставини з приводу вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 ;
-протоколами огляду від 19.05.2025, відповідно до яких було оглянуто та вручено ідентифіковані засоби - грошові кошти;
-протоколами огляду речових доказів від 19.05.2025, 13.06.2025, 25.06.2025, 26.06.2025,
-протоколом за результатами проведення контролю за вчиненням злочину від 23.05.2025, відповідно до якого було встановлено факт вчинення кримінального правопорушення;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_11 , від 12.05.2025, 17.06.2025, 18.06.2025, 30.06.2025 відповідно до якого останній пояснив відомі йому обставини з приводу вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 ;
-матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій.
-іншими матеріалами кримінального провадження.
З матеріалів негласних слідчих розшукових дій, на поточній стадії досудового розслідування, вбачаються ознаки того, що ОСОБА_4 є учасником діяльності групи осіб, до якої входить вона, ОСОБА_9 , а також поки не встановлені працівники закладів охорони здоров'я та військовослужбовці територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, і яка за грошову винагороду займається оформленням документів, що надають право на відстрочку від мобілізації для військовозобов'язаних, з порушенням встановленого законом порядку та за відсутності передбачених законом підстав, чим усувають перешкоди у виїзді таких військовозобов'язаних за межі України з метою ухилення від мобілізації. Такий висновок можна зробити за результатами аналізу розмов між ОСОБА_4 , ОСОБА_9 та ОСОБА_16 , в ході яких останні посилаються на ОСОБА_4 як на особу, чия думка має вирішальний характер, а сама ОСОБА_4 інтересується рухом вирішенням питань щодо окремих осіб та згадує про свої домовленості з певним «доктором», особа якого не встановлена. Крім того, допитані на цей час свідки надали показання про те, що саме ОСОБА_4 їм рекомендували як особу, що здатна вирішувати такі питання і має відповідні знайомства. Нарешті, самий факт прийняття ОСОБА_4 грошових коштів як плату за надання допомоги у вирішенні таких питань вказує на її причетність до розслідуваних діянь.
При цьому ніщо з наданих стороною обвинувачення не вказує на те, що ОСОБА_4 здійснювала захист чи інші види надання правової допомоги таким військовозобов'язаним з легітимною метою, для якої в Україні створена і здійснює діяльність адвокатура, у порядку та на підставах, передбачених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Не було надано таких доказів і стороною захисту під час розгляду клопотання про запобіжний захід.
Відтак, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_4 , виходячи з наданих стороною обвинувачення документів, зазначених вище, слідчий суддя дійшов висновку, що повідомлена йому підозра є обґрунтованою (не є явно необґрунтованою) на час розгляду клопотання щодо можливого вчинення ОСОБА_4 інкримінованого їй кримінального правопорушення.
Крім того, з доданих до клопотання матеріалів досудового розслідування випливає, що епізод зі свідком ОСОБА_17 , покладений в основу підозри, міг бути не єдиним.
Щодо наявності ризиків.
В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що на теперішній час існують всі ризики, що передбачені у ст. 177 КПК України
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створитимуть загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.
Оцінивши доводи, наведені у клопотанні слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела наявність підстав вважати, що окремі вказані у клопотанні ризики існують і мають високу ступінь вірогідності, що є підставою для взяття підозрюваної під варту.
Щодо ризиків переховування від досудового розслідування та суду та вчинення нового кримінального правопорушення.
Діяння, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , є тяжким злочином, що тягне покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна. Ця обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
Серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших правопорушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід - необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться (Clooth v. Belgium (Клоот проти Бельгії), § 40).
У зв'язку з цим слідчий суддя бере до уваги, що підозрювана має статус адвоката і протягом тривалого часу безпосередньо здійснює адвокатську діяльність, через що має високу професійну кваліфікацію, знає методи роботи органів досудового розслідування і шляхи протидії їм, має, вочевидь, розгалужене коло зв'язків у різних органах і установах, за допомогою чого може полегшити собі вирішення питання щодо ухилення від досудового розслідування.
Крім того, станом на час розгляду клопотання підозрювана не має формальних перешкод у виїзді за межі України, що в сукупністю з тяжкістю підозри може сприяти виникненню наміру виїхати за кордон. При цьому ОСОБА_4 не має настільки міцних соціальних зв'язків в України, існування яких гарантувало б невчинення нею дій щодо переховування від досудового розслідування, оскільки її 15-річна дитина також має право виїзду за межі України.
Також з матеріалів клопотання випливає систематичний характер діяльності, в одному з епізодів якої ОСОБА_4 підозрюється, що дає підстави вважати, що неможна виключати продовження нею здійснення такої діяльності у разі незастосування запобіжного заходу.
За таких обставин слідчий суддя приходить до висновку що вказані ризики мають високий ступінь вірогідності.
Щодо ризику незаконного впливу на свідків та іншого перешкоджання досудовому розслідуванню у кримінальному провадженні
Оцінюючи можливість впливу на свідків, слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від потерпілого та дослідження їх судом.
Разом із цим, маючи можливість ознайомитися з матеріалами кримінального провадження в частині, що стосуються клопотання про обрання запобіжного заходу, а отже і з протоколами допиту свідків, підозрювана знатиме як їх персональні данні, так і зміст наданих ним свідчень на стадії досудового розслідування.
Крім того, не виключено, що ще не всі свідки допитані, а також що підозрюваний може бути знайомий із свідками, які ще не допитані, і вплинути на їх показання.
Вказане надає підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість незаконного впливу зі сторони підозрюваної на свідків та інших причетних осіб з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними свідчень.
Крім того, слідчий суддя бере до уваги, що ОСОБА_4 вочевидь володіє інформацією, про яку органу досудового розслідування ще не відомо, і тому існує вірогідність того, що вона може використати таку інформацію з метою створення перешкод у встановленні всіх обставин справи та викритті інших причетних осіб, в тому числі шляхом приховування або знищення письмових та речових доказів діяльності, що стала підставою для притягнення її до кримінальної відповідальності.
При цьому на початковій стадії досудового розслідування підозрюваний має бути максимально усунутий від можливості перешкоджати збиранню доказів, що за наведених обставин можливе лише шляхом взяття його під варту.
Відповідно до ч. 1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Про неможливість застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, такого як особисте зобов'язання або домашній арешт, свідчить той факт, що вказані заходи не здатні забезпечити ізоляцію підозрюваної в тій мірі, яка була б достатньою для запобігання вказаним вище ризикам.
Доводи підозрюваної та його захисника слідчий суддя відхиляє, оскільки вони не спростовують наведених вище висновків.
Не може слідчий суддя взяти до уваги й доводи сторони захисту щодо необхідності підозрюваній супроводжувати дитину на заплановану операцію до м. Київ невідкладно, а саме зранку 18.08.2025, оскільки відповідні ствердження не підтверджені належними доказами, в тому числі доказами призначення такої операції та доказами відсутності інших близьких осіб, які могли б супроводжувати дитину. Натомість з пояснень підозрюваної та її захисника випливає, що підозрювана має матір, яка є, відповідно, бабусею хлопчика, через неможна вважати, що дитина залишиться без догляду у складній життєвій ситуації.
Крім того, з пояснень сторони захисту також випливає, що підозрювана збирається у разі взяття її під варту скористатись правом звільнення з-під варти через внесення застави, що також знижує ризик небезпеки для її дитини.
Разом з цим, беручи до уваги характер та ступінь суспільно небезпечності інкримінованого підозрюваній діяння, відомості про її особу та спосіб життя, слідчий суддя бере до уваги доводи сторони захисту щодо розміру застави і виходить з того, що визначення розміру застави як умови звільнення з-під варти на рівні 1400 прожиткових мінімумів, про яке просить прокурор, не обумовлено жодними виключними обставинами у розумінні кримінального процесуального закону, поклало б на підозрювану надмірний тягар і знівелювало б процесуальний сенс застосування ч. 3 ст. 183 КПК України.
Доказів на підтвердження існування виключних обставин, що могли б бути підставою для визначення розміру застави у розміру більшому, ніж безпосередньо передбачено законом, сторона обвинувачення не надала. Зокрема, не можна вважати такими обставинами саму наявність у користуванні підозрюваної коштовного транспортного засобу та житла, які не належать їй на праві власності.
Під виключними обставинами у законі розуміються такі, які свідчать про те, що безпосередньо передбачений законом розмір застави не може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної особи, однак в даному випадку, в умовах інкримінування фактично лише одного епізоду протиправного діяння, статусу та життєвих обставин підозрюваної, слідчий суддя вважає необхідним і достатнім визначення розміру застави на рівні вісімдесяти прожиткових мінімумів, з покладенням обов'язків, спрямованих на запобігання відповідним ризикам.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 176-179, 183, 194, 372, 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Запорізькійобласті ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою, з триманням у Державній установі «Запорізький слідчий ізолятор», строком на шістдесят днів, з правом звільнення під заставу.
Строк дії цієї ухвали та строк тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обчислювати з 18 год. 05 хв. 13.08.2025 до 18 год. 05 хв. 10.10.2025.
Визначити відносно підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 242240,00 грн. (двісті сорок дві тисячі двісті сорок гривень 00 коп.), яка може бути внесена протягом строку дії даної ухвали на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області за наступними реквізитами: Отримувач - ТУ ДСА в Запорізькій області, Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 26316700; Номер розрахунку (IBAN): UA378201720355249002000001205; Банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ; МФО 820172, призначення платежу - застава ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Після внесення застави і звільнення з-під варти покласти на підозрювану ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, в межах строку дії даної ухвали, а саме:
не відлучатися з міста Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;
повідомляти слідчого, прокурора або суд, залежно від стадії кримінального провадження, зміну свого місця проживання;
утримуватися від спілкування безпосередньо та (або) через третіх осіб зі свідками ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_15 ;
здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за межі України, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
носити електронний засіб контролю.
Уповноваженій службовій особі місця ув'язнення після внесення застави, перевірки документа, що підтверджує її внесення - негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 , роз'яснити підозрюваній чи іншому заставодавцю, відмінному від підозрюваної, обов'язки, що покладаються у зв'язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, та наслідки їх невиконання.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваної з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрювана зобов'язана виконувати покладені на неї обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрювана ОСОБА_4 вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У задоволенні решти клопотання - відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а особою, що перебуває під вартою, - протягом п'яти днів з дня отримання повного тексту ухвали..
Подання апеляційної скарги не зупиняє виконання, ухвала підлягає негайному виконанню.
Повний текст ухвали оголошений о 09 год. 30 хв. 18.08.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_1