Справа №333/7533/25
Провадження №1-кс/333/2787/25
Іменем України
15 серпня 2025 року м.Запоріжжя
Слідчий суддя Комунарський районний суд м.Запоріжжя - ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , старшого слідчого ТУ ДБР ОСОБА_3 , прокурора Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_4 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі Комунарського районного суду м.Запоріжжя, клопотання старшого слідчий в ОВС першого слідчого відділу (з дислокацією у м.Мелітополі та м.Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі ОСОБА_7 , погодженого з прокурором Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 6202408010006339 та додані до нього матеріали відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця міста Дніпропетровськ, який має середню освіту, перебував на посаді старшого механіка-водія 3-го взводу оперативного призначення роти оперативного призначення (на бойових машинах піхоти) 3-го батальйону оперативного призначення військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, військовослужбовцю за мобілізацією, у військовому званні «солдат», який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.408 КК України, -
15 серпня 2025 року старший слідчий першого слідчого відділу (з дислокацією у місті Мелітополі та місті Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі ОСОБА_7 звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 6202408010006339 відносно ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.408 КК України.
Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що наказом командира військової частини (по стройовій частині) НОМЕР_1 Національної гвардії України №156 від 24.05.2023 солдата ОСОБА_6 , призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 24.05.2023 року №39 о/с на посаду старшого механіка-водія 3-го взводу оперативного призначення роти оперативного призначення (на бойових машинах піхоти) 3-го батальйону оперативного призначення, уважати таким, що приступив до виконання обов'язків.
Будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, солдат ОСОБА_6 , відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (надалі Статуту), ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України (надалі Статуту), бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.
Разом з цим, солдат ОСОБА_6 , достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, свідомо допустив їх порушення, вчинивши військовий злочин за наступних обставин.
Так, 12.02.202 4, солдат ОСОБА_6 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи в умовах воєнного стану, з метою ухилення від військової служби, самовільно залишив місце служби - місце тимчасової дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, розташоване у АДРЕСА_2 , після чого, свої службові обов'язки не виконував, час проводив на власний розсуд, заходів для повернення до місця служби та військової частини не вживав та про своє місцезнаходження до органів командування, в органи військового та цивільного управління не повідомляв та незаконно перебував за межами місця служби.
Таким чином, військовослужбовець ОСОБА_6 , за викладених вище обставин, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого, ч.4 ст.408 КК України - дезертирство, тобто самовільне залишення місця служби, з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану.
У судовому засіданні слідчий підтримав своє клопотання у повному обсязі та послався на обставини, які у ньому були викладені.
Прокурор в судовому засіданні стверджував, що вжиття більш м'яких запобіжних заходів, що передбачені КПК України, є недостатньою мірою з огляду на обставини скоєного та ризики, які існують.
Підозрюваний ОСОБА_6 , після роз'яснення йому слідчим суддею прав, передбачених ч.2 ст.193 КПК України, пояснив, що бажає, щоб його інтереси представляла адвокат ОСОБА_9 .
Підозрюваний ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечував проти клопотання слідчого. Пояснив, що бажає продовжити службу, але оскільки він є військовослужбовцем Національної Гвардії України, то він не має можливості перевестися в іншу військову часину Збройних Сил України.
Захисник підозрюваного ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_9 в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечувала, зазначала, що ризики на які посилається прокурор, відсутні.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Судом встановлено, що 07.09.2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про скоєння кримінального правопорушення за ч.4 ст.408 КК України (кримінальне провадження №62024080100006339).
Клопотання слідчого погоджене з прокурором Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_8 та оформлене відповідно до вимог ст.184 КПК України. До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, а також копії матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Таким чином слідчим виконані вимоги ч.3 ст.184 КПК України у повному обсязі.
Слідчим суддею встановлено, що 14 серпня 2025 року старший слідчий в ОВС першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, ОСОБА_7 у порядку ст.208 КПК України затримав ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.408 КК України.
14.08.2025 ОСОБА_6 було вручено повідомлення про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.
Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 14.08.2025 року, ОСОБА_6 було затримано в порядку ч.4 ст.208 КПК України, фактичний час затримання вказано 15 година 30 хвилин 14 серпня 2025 року.
Відповідно ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Згідно ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
У рішенні по справі «Феррарі-Браво проти Італії» Європейський суд з прав людини вказує, що затримання і тримання особи під вартою допустимі не лише у випадку доведеності факту скоєння злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою попереднього розслідування, досягненню мети якого і є тримання під вартою. Факти, що викликають підозру, не обов'язково повинні бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.
Відповідно до пункту 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, №182).
Згідно з п.1 ч.1 ст.178 КПК України слідчий суддя при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу зобов'язаний оцінити вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.408 КК України, підтверджується, зокрема, повідомленням про вчинення кримінального правопорушення; протоколами допитів свідків, матеріалами службового розслідування та іншими матеріалами кримінального провадження.
Інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.408 КК України, відповідно до ст.12 КК України, є особливо тяжким злочином.
При застосуванні запобіжного заходу слідчий суддя також оцінює в сукупності такі обставини: міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці проживання, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий.
На думку слідчого судді, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, дані про особу підозрюваного, а саме скоєння особливо тяжкого злочину в період воєнного стану, конкретні обставини інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, самовільне залишення місця несення служби, свідчить про існування з боку підозрюваної особи наступних ризиків: переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч.8 ст.176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, а саме у вигляді тримання під вартою.
Таким чином, враховуючи обставини, перераховані у ст.178 КПК України, оцінюючи ступінь порушення цінностей суспільства у даному кримінальному провадженні, намагаючись забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, слідчий суддя вбачає, що клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно задовольнити і застосувати до останнього запобіжний захід - тримання під вартою.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно ст.183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Враховуючи конкретні обставини даного кримінального провадження, а саме: відомості, зазначені підозрюваним ОСОБА_6 та зафіксовані у протоколі затримання від 14.08.2025 року, з якого вбачається, що він прибув самостійно до відділу ВСП, а в подальшому був переданий до ТУ ДБР в м.Мелітополі. Після чого був затриманий у порядку ст.208 КПК України. З протоколу допиту підозрюваного від 14.08.2025 року встановлено, що ОСОБА_6 визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину, пояснивши, що 12.02.2024 року самовільно залишив місце служби у зв'язку з низьким морально-психологічним станом, станом здоров'я та отриманою контузією. У грудні 2024 року він повернувся до військової частини № НОМЕР_1 , де брав участь у бойових діях та отримав осколкові поранення нижніх кінцівок. Після проходження реабілітації підозрюваний звертався з проханням провести відносно нього військово-лікарську комісію, однак отримав відмову, у зв'язку з чим повторно залишив місце несення служби.
На підставі викладеного слідчий суддя скептично ставиться до пояснень та заперечень підозрюваного та його захисника щодо застосування запобіжного заходу, розцінюючи їх як частину обраної лінії захисту. При цьому суд вважає, що надані пояснення не спростовують обґрунтованість підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.408 КК України, а також не знімають ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Враховуючи тяжкість інкримінованого правопорушення, особливий період, у який воно вчинене, та можливість ухилення підозрюваного від подальшого розслідування і судового розгляду, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу, який забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Водночас, виходячи з вимог ст. 182 КПК України, суд вбачає за можливе визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, розмір якої має забезпечувати виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Приймаючи до уваги вимоги ч.5 ст.182 КПК України, з урахуванням майнового стану підозрюваного, який здійснював оборону суверенітету держави, суд вбачає доцільним визначити заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 гривень.
У разі внесення вказаної застави на підозрюваного ОСОБА_6 покладаються обов'язки, передбачені ст.194 КПК України.
Відповідно до ст.198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Керуючись, ст.ст.3, 176, 177, 178, 182, 183, 184, 194, 198 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого в ОВС першого слідчого відділу (з дислокацією у м.Мелітополі та м.Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 6202408010006339 - задовольнити повністю.
Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням в умовах гауптвахти Військової Служби Правопорядку, строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 12 жовтня 2025 року включно.
Строк тримання під вартою обчислювати з моменту фактичного затримання - 14 серпня 2025 року о 15 год. 30 хв.
Визначити одночасно щодо підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , альтернативний запобіжний захід у вигляді застави. ОСОБА_6 , або заставодавець (інша фізична або юридична особа) мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень 00 копійок на депозитний рахунок місцевих загальних судів (отримувач платежу - ТУ ДСАУ в Запорізькій області, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 26316700, рахунок № UA378201720355249002000001205, Державна казначейська служба України, м.Київ, МФО 820172, призначення платежу: застава за (вказати П.І.Б. особи, за яку вноситься застава); номер справи (провадження); суд, в якому розглядається справа).
У разі внесення вказаної застави на підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покладаються наступні обов'язки, передбачені ст.194 КПК України, а саме:
1) прибувати до слідчого, який здійснює досудове розслідування даного кримінального провадження, прокурора, суду за першою вимогою;
2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця перебування (несення військової служби);
3) утримуватися від спілкування із свідками з приводу обставин вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_6 , що з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави він вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, а у разі невиконання покладених на нього обов'язків, застава звертається в дохід держави.
Виконання ухвали доручити Начальнику гауптвахти Військової Служби Правопорядку.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення, подання апеляційної скарги не зупиняє її виконання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'яти днів з дня її винесення до Запорізького апеляційного суду.
Слідчий суддя Комунарського районного суду
м.Запоріжжя ОСОБА_1