18.08.2025
Справа № 523/565/25
Провадження № 2/331/2191/2025
18 серпня 2025 року м. Запоріжжя
Олександрівський районний суд міста Запоріжжя у складі:
головуючого - судді Жукової О.Є.
за участю секретаря -Мироненко О.В.
розглянувши в спрощеному позовному провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
09.01.2025 року позивач звернувся із позовом до Суворовського районного суду м.Одеси про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором позики №2599635 в розмірі 60225,00грн. та судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19 січня 2024 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №2599635.
Договір позики укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями і підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», про що вказано у п.20 договору позики.
Підписуючи договір, відповідач підтвердив, що він ознайомився на сайті позикодавця з інформацією, передбаченою ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг». Крім того, відповідач підтвердив, що вивчив договір позики та Правила надання грошових коштів у позику, які розміщені на сайті позикодавця, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань сторін та наслідки укладення цього договору йому зрозумілі.
Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
14.06.2021 між ТОВ «ФК «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ « Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаним у реєстрі боржників.
Відповідно до реєстру боржників №26 від 24.06.2024 до Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики №2599635 від 19.01.2024 в розмірі 60225,00грн., з яких 15000,00грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 45225,00грн. - сума заборгованості за відсотками, 0,00грн - сума заборгованості за пенею.
Всупереч умовам договорів, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав своїх зобов'язань. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитору, у зв'язку з чим позивач простить стягнути з ОСОБА_1 зазначену заборгованість.
Ухвалою судді Суворовського районного суду м.Одеси Дяченко В.Г. від 13.01.2025 позовну заяву ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передано за підсудністю до Жовтневого районного суду м.Запоріжжя.
Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 11 лютого 2025 року по справі відкрите провадження, ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Ухвалою суду від 30 травня 2025 року заочне рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 10.03.2025 у справі № 523/565/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості скасоване та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
11.06.2025 представником відповідача Шелудько О.О. було надано відзив на позов, в якому вона просила в задоволенні позовних вимог відмовити через ненадання кредитором до суду жодного документу, що підтверджує перехід права вимоги за кредитним договором , перерахування грошових коштів, необґрунтованості розрахунку заборгованості та відсутності належних доказів наявної заборгованості, яка нарахована поза межами строку дії кредитного договору.
Також, у додаткових поясненнях представник відповідача Шелудько О.О. зазначила, що відповідач повинен бути звільнений від нарахованих відсотків за кредитним договором №2599635 в розмірі 45 225,00 грн., у зв'язку із тим, що він проходить військову службу в лавах ЗСУ на посаді сержанта.
Представник позивача Злотіна Н.О. у відповіді на відзив зазначила про безпідставність доводів , викладених у відзиві, просила справу розглянути у відсутність представника позивача та позов задовольнити.
Представник відповідача Шелудько О.О. в наданій заяві просила справу розглянути у її відсутність.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Так, судом встановлено наступні фактичні обставини справи та відповідні ним правовідносини.
19 січня 2024 р. між ТОВ «ФК «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №2599635 на суму 15000 грн. на строк 30 днів, з фіксованою процентною ставкою за перший день користування позикою 31,21% , базовою процентною ставкою з другого дня користування позикою до дати погвернення 3 % , процентна ставка за понадстрокове користування позикою становить 3,5% .
Відповідно до п.25 Договору позики, Договір укладено із використанням мобільного застосунку «ClickCredit онлайн кредит». Сторони узгодили наступний спосіб надсилання (у тому числі повторного) підписаного договору Позичальнику: примірник Договору надсилається на електронну пошту Позичальника, вказану у Договорі. Примірник договору також доступний Позичальнику у особистому кабінеті. Засвідчена копія Договору видається Позичальнику за його письмовим зверненням, яке розглядається у порядку та строки, визначені Законом України «Про звернення громадян».
Згідно з п.1 Договору позики, за цим Договором Позикодавець зобов'язується передати Позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.
Відповідно до п.4 Договору позики, проценти за цим Договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок Позики, виходячи із строку фактичного користування позикою та до повного погашення заборгованості за договором..
Згідно з п.5 Договору позики, підписанням цього Договору Позичальник підтверджує, що:
- позичальник ознайомився на сайті https://clickcredit.ua/informaciya з повною інформацією щодо Позикодавця та його послуги, в тому числі інформацією, що передбачена ст.9 Закону України «Про споживче кредитування», ст.7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» та нормативно-правовими актами Національного банку України (п.5.1 Договору позики);
- позичальник ознайомився на сайті https://clickcredit.ua/informaciya з офіційними правилами програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», в яких визначені умови застосування процентної ставки зі знижкою;
- позичальник до моменту підписання Договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику за допомогою веб-сайту та мобільного додатку «ClickCredit» (далі Правила), їх зміст, суть, об'єм зобов'язань сторін та наслідки укладення цього Договору йому зрозумілі.
Позичальник має право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати позики, установлених цим Договором (пролонгація) на підставі поданого до Позикодавця звернення із зазначеною датою в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання. Продовження строку користування позикою здійснюється шляхом укладення додаткової угоди, що підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації позичальником такого права. Ініціювання Позичальником продовження строку позики відбувається без змін умов Договору в бік погіршення для позичальника, якщо інше не визначено додатковою угодою. Перелік та цифрові значення умов, що підлягають зміні у зв'язку з продовженням строку позики обираються позичальником самостійно під час ініціювання укладення додаткової угоди про продовження строку позики та визначаються у відповідній додатковій угоді, що укладається між сторонами, а також відображаються позичальнику в особистому кабінеті (п.6 Договору позики).
Згідно з п. 26 договору позики, договір укладений на взаємовигідних умовах, на принципах ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України.
14.06.2021 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу №14/06/21 у відповідності до умов якого ТОВ «1 БЕСПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» приймає належні права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Відповідно до реєстру боржників №26 від 24.06.2024 до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 60225,00 грн., з яких: 15000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу , 45 225,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Згідно п. 1.1. Договору факторингу, Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якаю настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
Згідно п. 1.2 Договору факторингу, сторони погодили, що перехід від клієнта до Фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права вимоги.
Між сторонами виник спір з приводу повернення грошових коштів, отриманих в кредит, та відповідальності за неналежне виконання зобов'язань позичальником.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
У статті 526 Кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 статті 599 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Так, загальні правила щодо форми договору визначено у статті 639 Цивільного кодексу України, згідно з якою:
- договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом;
- якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася;
- якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі;
- якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Тобто будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 Кодексу).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19.
Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Таким чином електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з частиною 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1082 ЦК України, передбачено, що Боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Процентна ставка за кредитним договором може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором (частина 1 ст. 1056-1 Кодексу).
У п. 30 спірного договору кредиту , "Юридичні адреси та реквізити сторін " та Додатках до них, зазначено електронний підпис фізичної особи ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором.
Ураховуючи встановлені обставини справи та зазначені вище норми законодавства, суд приходить до висновку , що сторони узгодили розмір позики , грошову одиницю, в якій надано позику , строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача на укладення правочину на таких умовах, шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. За вказаних обставин є встановленим факт укладення 19 свічня 2024 року між ТОВ «ФК «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 договору позики №2599635 із дотриманням вимог статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Відтак, доводи представника відповідача Шелудько О.О. про те, що позивачем не доведено факту укладення договору з відповідачем та виникнення між ними зобов'язальних правовідносин спростовуються матеріалами справи.
Разом з тим, відповідач не надав доказів того, що спірний договір позики визнаний недійсним в судовому порядку.
Електронний оригінал спірного договору знаходиться у позивача, відповідач із клопотанням про витребування оригіналів електронних доказів до суду не зверталася.
Згідно з ч. 1, 3 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (частина 1 статті 1078 Кодексу).
Із матеріалів справи вбачається, що ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» надало належні, достатні та допустимі докази на підтвердження переходу права вимоги до ОСОБА_1 , а саме Договір факторингу №14/06/21, укладений ТОВ «ФК «ЄАПБ» з первісним кредитором ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ»14 червня 2021 року, Додаткові угоди № 2 від 28.07.2021 року та № 30 від 27.10.2023 до Договору факторингу №14/06/21, акт прийому-передачі Реєстру боржників № 26 від 24 червня 2024 року за договором факторингу від 14 червня 2021 року, Витяг з Реєстру боржників до договору факторингу № 26 від 24.06.2024 року.
Відповідно до статті 1082 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Доводи відзиву щодо неповідомлення ОСОБА_1 про відступлення клієнтом прав вимоги заборгованості фактору судом не приймаються до уваги з огляду на наступне.
Згідно з правовою позицією, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15 «Боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі».
Проте всупереч умовам договору позики, ОСОБА_1 не виконав своїх зобов'язань, не погасив наявну заборгованість ні попередньому кредитору, ні новому, а тому вона підлягає стягненню з відповідача.
Відповідно до розрахунку заборгованості, заборгованість відповідача складає 60225,00 грн, з яких: 15 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 45225,00 грн - сума заборгованості за відсотками.
Оскільки ОСОБА_1 було отримано кошти за договором позики, проте, зобов'язання щодо повернення кредитних коштів згідно з умовами Договору не виконано, заборгованість не була погашена ні попередньому кредитору, ні позивачу, то вимоги ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» щодо стягнення заборгованості за основним боргом у сумі 15 000 грн. є законними та обґрунтованими, а відтак підлягають задоволенню.
З огляду на зазначене, з урахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів суд вважає, що позивачем належними та допустимими доказами доведено укладення та підписання ОСОБА_1 за допомогою одноразового паролю - ідентифікатора договору позики, невиконання позичальником своїх зобов'язань щодо повернення, отриманих в борг коштів, та наявності у нього боргових зобов'язань перед позивачем, який набув прав вимоги за вищевказаним договором позики за договором відступлення прав вимоги.
Відповідачем не спростовано факт укладення договору позики та отримання коштів.
Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за процентами за користування кредитними коштами, суд дійшов наступного висновку.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження № 14-10цс/18, дійшла висновку, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронюваних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
З наданого позивачем розрахунку вбачається, що розмір заборгованості по відсоткам, яку ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» просить стягнути з ОСОБА_1 за договором № 2599635, укладеним 19 січня 2024 року - 45 225,00 грн.
Відповідно до пункту 2.2 кредитного договору № 2599635, укладеного 19.01.20024 , кредит надавався строком на 30 днів, тобто до 18.02.2024.
Умовами спірного договору передбачено нарахування процентів протягом усього строку кредитування.
З огляду на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, нарахування позивачем відсотків за користування кредитними коштами поза межами строку дії договору позики є безпідставним, тому проценти за користування кредитними коштами за кредитним договором № 2599635 розраховується до 18.02.2024.
Розрахунок заборгованості за договором позики надано за період з 19.01.2024 по 24.06.2024 , тобто за періоди, коли у позивача не виникало права на нарахування відсотків за користування кредитними коштами.
У постанові об'єднаної палати КГС ВС від 02.10.2020 N 911/19/19, Верховний Суд зазначив, що суд має з'ясувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується; у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання та максимального розміру стягуваних сум нарахувань.
Судом встановлено , що за договором позики №2599635, строк позики визначено 30 днів з фіксованою процентною ставкою за перший день користування позикою 31,21% , базовою процентною ставкою з другого дня користування позикою до дати погвернення 3 % , процентна ставка за понадстрокове користування позикою становить 3,5% .
А отже сума заборгованості по відсоткам за вищевказаним договором має бути наранахована в сумі 4725,00 грн., оскільки позивачем не доведено пролонгацію вищевказаного договору, що давало б можливість продовження нарахування відсотків за користування кредитом на суми, зазначені у розрахунку заборгованості.
Відповідачем ОСОБА_1 оспорюються також підстави для нарахування йому процентів за користування кредитами та позиками, з огляду на те, що його, починаючи з 17.03.2023 року призвано на військову службу.
Так, за положеннями статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами, в тому числі в частині права позикодавця на одержання від позичальника разом з позикою і процентів від її суми, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (частина 1 статті 1048 ЦК України).
Між тим, у відповідності до пункту 15 статті 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців" (у редакції станом на 10 жовтня 2023 року), військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (житлового будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.
З копії довідки Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України № 120 від 31.03.2025 вбачається, що з 17.03.2023 року сержант ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за привозом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_2 Національної Гвардії України.
Тобто, ОСОБА_1 з 17 березня 2023 року призвано на військову службу під час дії особливого періоду, яку він продовжує проходити станом на час звернення з позовом.
Тому у справі наявні підстави для застосування вимог цього Закону, починаючи з часу призову відповідача на службу.
Враховуючи наведене, суми нарахованих відповідачу процентів за користування наданими йому коштами позики нараховані відповідачу в період проходження ним військової служби, а тому їх необхідно визнати як необґрунтовано нараховані.
За таких обставин, оцінивши всі докази, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позову та стягнення з відповідача на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованість у сумі 15000,00 грн. за основною сумою боргу .
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, N 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Питання про судові витрати слід вирішити відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, стягнувши з відповідача на користь позивача судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам в сумі 754,17 грн..
Керуючись ст. 3,4,11-13, 19, 263, 265 , 279 ЦПК України, суд
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ: 35625014, юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, б.30, реквізити ІВАN № НОМЕР_4 у АТ «ТАСкомбанк» суму заборгованості за договором позики №2599635 у розмірі 15 000,00 гривень та судовий збір у сумі 754,17 гривень..
В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
Повний текст судового рішення складено 18 серпня 2025 року.
Суддя: О. Є. Жукова