Справа № 308/11516/25
15 серпня 2025 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025078170000178 від 05.08.2025, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Пацканьово Ужгородського району Закарпатської області, який проживає за адресою АДРЕСА_1 у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України
ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження за таких обставин.
02.08.2025 близько 19:00 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних стосунків, з метою спричинення тілесних ушкоджень своїй матері ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з достатньою силою завдав останній один удар правою рукою, стиснутою в кулак, в область обличчя, в результаті чого спричинив потерпілій тілесне ушкодження у вигляді синця на шкірних покривах обличчя, яке потягло за собою розлад здоров?я тривалістю не більше як 6 днів і за цією ознакою, згідно п. 2.3.3. Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995, кваліфікується як легке тілесне ушкодження.
Відповідно до ст.ст. 1,3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами, кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3 , є таким, що пов'язано із домашнім насильством.
Як встановлено судом, відповідно до положень ч. 2 ст. 302 КПК України обвинуваченому ОСОБА_3 в присутності його захисника ОСОБА_5 , дізнавачем роз'яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду кримінального провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, після чого ОСОБА_6 у заяві підтвердив роз'яснення йому вказаних положень та надав добровільну згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.
При цьому до суду разом із обвинувальним актом подано заяву щодо визнання винуватості, згоди зі встановленням досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, складену в присутності захисника.
Крім того, до суду з обвинувальним актом направлено заяву потерпілої ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, згідно з якою вона не заперечує проти розгляду обвинувального акта у спрощеному проваджені за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023078170000413 від 24.08.2023.
На підставі ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, з урахуванням його заяви щодо визнання винуватості, згоди із встановленням досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт слід розглянути у порядку, визначеному ст.ст. 381, 382 КПК України.
Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження.
Таким чином, суд вважає, що вина обвинуваченого інкримінованого йому кримінального правопорушення доведена повністю і його дії вірно кваліфіковано за ч.1 ст. 125 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 65 КК України суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень (ч. 2 ст.65 КК України).
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд бере до уваги те, що обвинувачений не спостерігається у лікарів фтизіатра, нарколога та психіатра підпорядкованих закладів, що підтверджується листом КНП «УМБКЛ» УМР від 07.08.2025 №2699/01-10, є неодруженим та проживає з батьками.
Крім цього, суд враховує вік обвинуваченого, який являється особою 02.01.1992 року народження, а також відсутність попередніх судимостей.
Поряд із цим, суд бере до уваги те, що факт кримінальне правопорушення посягає на здоров'я особи та в цілому є умисним.
Обставиною, визначеною ст. 66 КК України, що пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд визнає щире каяття.
Обставиною, визначеною ст. 67 КК України, що обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних правовідносинах (п. 6-1 ч.1 ст. 67 КК України).
За положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Беручи до уваги конкретні обставини провадження, за яких вчинено діяння, дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому, та враховуючи ступінь тяжкості вчиненого проступку, суд дійшов висновку, що обвинуваченому слід призначити покарання у виді штрафу в межах санкції статті.
Суд вважає, що саме таке покарання буде достатнім, справедливим і необхідним для виправлення обвинуваченого та для запобігання вчиненню кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.
Цивільний позов не заявлено.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався.
Процесуальні витрати та речові докази по справі відсутні.
Керуючись ст.ст. 373, 374, 375, 376, 381, 382 КПК України, суд
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 не обирався.
Вирок може бути оскаржений до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, однак відповідно до ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України, копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1