справа № 208/5822/25
провадження № 2-с/208/502/25
29 липня 2025 р. м. Кам'янське
Суддя Заводського районного суду м. Кам'янського Савранський Т.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу, -
28.05.2025 року Заводським районним судом м. Кам'янського видано судовий наказ, відповідно до якого стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» заборгованість за спожиту електричну енергію в розмірі 25713,23 грн., а також сплачений стягувачем судовий збір у розмірі 242,24 грн.
29.07.2025 року боржник звернулася до суду з заявою про скасування вищезазначеного судового наказу та з клопотання про поновлення строків на його оскарження.
В обґрунтування яких зазначено, що судовий наказ та заяву з додатками про його видачу не отримувала, з ними ознайомилася 14.07.2025 року у приміщенні канцелярії суду. Заяву ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» вважає незаконною, необґрунтованою, а наказ таким, що підлягає скасуванню, оскільки дані на основі яких він винесений не мають сили юридичного документу та нічим не підтверджуються. На підставі викладеного, просить поновити строк на оскарження та скасувати судовий наказ.
Ознайомившись із заявою про скасування судового наказу, суддя приходить до наступного висновку.
Частиною 1 ст. 170 ЦПК України зазначено, шо боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4,5 частини першої статті 161 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 5 ст. 170 ЦПК України до заяви про скасування судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника боржника, якщо заява подається таким представником; 3) клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.
З наведеного встановлено, що строки звернення із заявою про скасування судового наказу порушені, проте боржником подано аргументоване клопотання про поновлення строку на оскарження відповідного наказу, а тому підстави для повернення заяви про скасування судового наказу відсутні.
Аналізуючи правила розгляду заяви про скасування судового наказу визначені ЦПК України можна констатувати, що зазначаючи про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача, боржник не зобов'язаний подавати докази на підтвердження наявності чи відсутності тих фактів, які обґрунтовують його заперечення проти вимог заявника.
Разом з тим, при поданні заяви про скасування судового наказу, боржник зобов'язаний підтвердити існування спору про право і як наслідок неможливість розглядати справу у наказному порядку.
Згідно з частиною першою статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України). Аналогічний припис закріплений у частині першій статті 10 ЦПК України.
Стаття 10 ЦПК України встановлює, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику ЄСПЛ як джерело права.
Елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоби виключити ризик свавілля.
На думку ЄСПЛ, поняття «якість закону» означає, що національне законодавство має бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають право вживати заходів, що вплинуть на конвенційні права (справи «C. G. та інші проти Болгарії», «Олександр Волков проти України)
Суд неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (справи «Кантоні проти Франції», «Вєренцов проти України»)
Відповідно до роз'яснень п. 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 року № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» у разі заявлення вимоги про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги.
Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов'язок перед заявником (кредитором);
Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні.
Разом із тим лише той факт, що договірні зобов'язання у частині оплати заборгованості не виконуються, без обґрунтування причин, не вважається наявністю спору про право».
В постанові ВС від 15.10.2020 у справі № 922/1174/20 зазначено, що спір про право - це формально визнана суперечність між суб'єктами цивільного права, що виникла за фактом порушення або оспорювання суб'єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншою і потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом.
Виходячи з наведених правових позиції та змісту ЦПК України, спір про право являє собою суперечність, зовнішній вияв неспівпадіння в правових переконаннях сторін щодо існуючих прав та обов'язків.
В порядку наказного провадження можуть вирішуватись тільки вимоги які безумовно підтверджуються наявністю невиконаного зобов'язання, строк виконання по якому наступив.
Матеріали справи містять розрахунки ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» щодо заборгованості боржника.
Само по собі не бажання боржника сплачувати суми заборгованості за комунальні послуги, не є підставою виникнення спору про право, не є підставою скасування рішення суду у формі наказу, так як така «легкість» повністю знищує саму суть наказного провадження.
Також, у відповідності до ч.ч. 2-4 ст. 170 ЦПК України, заява про скасування судового наказу подається в суд у письмовій формі.
Заява про скасування судового наказу має містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) представника боржника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження; 4) наказ, що оспорюється; 5) зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача. Заява підписується боржником або його представником.
Оглянувши матеріали справи, судом встановлено, що заява не відповідає вимогам ч. 3 ст. 170 ЦПК України, оскільки боржником у своїй заяві не зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету, ні у боржника, ні у стягувача.
Відповідно до ч. 6 ст. 170 ЦПК України у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.
Оскільки боржником не наведено даних про необґрунтованість вимог стягувача, не доведено в чому полягає сутність спору про право, заяву подано з порушенням вимог ЦПК, то суд вважає за необхідне залишити заяву без розгляду та повернути її боржнику.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 170, 171 ЦПК України, -
Строк на звернення з заявою про скасування судового наказу, поновити.
Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу Заводського районного суду м. Кам'янського за №208/5822/25 від 29 липня 2025 року виданого за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги», залишити без розгляду та повернути її боржнику.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її складення.
Учасник справи, якому копія ухвала судді не була вручена у день складення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали судді.
Суддя Т.А. Савранський