Справа № 212/8987/25
2-о/212/239/25
18 серпня 2025 року м. Кривий Ріг
Покровський районний суд міста Кривого Рогу в складі: головуючого - судді Дехти Р.В., за участю секретаря судового засідання Юшко А.М., порядку ч.2 ст.247ЦПК України за відсутності учасників справи та без здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, розглянувши у судовому засіданні в залі суду, в місті Кривому Розі цивільну справу в порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ; заінтересовані особи: Виконком Криворізької міської ради, в особі департаменту розвитку інфраструктури міста про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, -
встановив:
01 серпня 2025 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Покровського районного суду міста Кривого Рогу з заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.
В обґрунтування заяви посилаються на те, що на підставі свідоцтва про право власності на житло від 26 березня 1993 року належить квартира АДРЕСА_1 . У вказаному свідоцтві про право власності на житло прізвища Заявників назначено « ОСОБА_3 » та « ОСОБА_3 » замість вірного « ОСОБА_4 » та « ОСОБА_4 », що позбавляє Заявників на розпорядження(оформлення договору на відчуження) даною нерухомістю.
Внесення змін, виправлення помилки в написанні правильних прізвищ заявниць в свідоцтві про право власності на житло неможливо, в зв'язку зі зміною з 01.01.2013 року Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у зв'язку із чим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 змушені звернутися до суду з даною заявою.
У зв'язку із чим виникає необхідність встановити факт належності їм права на приватну власність, встановлене правовстановлюючим документом, а саме договором купівлі-продажу нерухомості від 26.03.1993 року та реєстраційного посвідчення на квартиру.
Заявники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , у судове засідання не з'явилися, про день та час слухання справи були повідомлені своєчасно та належним чином, представник заявників - адвокат Волєва О.В. звернулася до суду із заявою про розгляд справи у їх відсутності.
Представник заінтересованої особи у судове засідання не з'явилися, про день та час слухання справи були повідомлені своєчасно та належним чином, причина неявки суду не відома.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Згідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши заяву та дослідивши письмові докази по справі, судом встановлено наступні обставини і визначені відповідно до них правовідносини.
Відповідно до ст.293,315 ЦПК України, в порядку окремого провадження суд вправі встановити факт, від якого залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичної особи, якщо законом не визначеного іншого порядку їх встановлення, зокрема, факт належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по-батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по-батькові, прізвищем, місцем та часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
За правовими позиціями Верховного Суду України щодо судової практики розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, коли громадяни не можуть використати правовстановлюючі документи, оскільки зазначені в них прізвище, ім'я, по батькові, місце чи час народження не відповідають записам у правовстановлюючому документі, якщо хоч і не посвідчують особу, але є необхідними для підтвердження певного права, а установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п. 6 ч. 1ст. 315ЦПК України, громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995р. «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі прізвище, ім'я, по батькові якої зазначені в документі не збігаються в свідоцтві про народження, паспорті, свідоцтві про смерть, інше.
Проте, сам по собі факт належності документу не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджений документом. Таким чином, для заявника важливо, не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту, це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.
Вказані розбіжності в документах унеможливили оформлення заявниками договору на відчуження.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно зі ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Як зазначено у п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Згідно із п. 12 постанови пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, наприклад, довідок про поранення чи перебування у госпіталі у зв'язку з пораненням, повідомлення військових частин, військкоматів і інших органів військового управління про загибель чи пропажу без вісті в зв'язку з обставинами військового часу, а також заповіту, страхового свідоцтва (полісу), ощадної книжки, трудової книжки, іншого документа про трудовий стаж.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.
За положеннями ч. 1 ст. 319 ЦПК України, у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд встановив цей факт.
Судом встановлено, що на підставі свідоцтва про право власності на житло від 26.03.1993 року виданого, як органом приватизації, Житлово-комунальною конторою Арендного будівельно-монтажного підприємства “Кривбасрудбуд», записано у реєстрову книгу за № 4 пв 22-22 (ЖКК АБМП Кривбасрудбуд) посвідчує право власності Заявників на квартиру АДРЕСА_1 ,
Згідно свідоцтва вони приватизували квартиру АДРЕСА_1 , .
Так, відповідно до паспорту громадянина України виданого 26 травня 1998 року, у РНОКПП, у пенсійному посвідченні, в усіх інших особистих документах - прізвище заявниці ОСОБА_1 зазначено як « ОСОБА_4 », що є правильним зазначенням;
Так, відповідно до паспорту громадянина України виданого 19 травня 1998 року, у РНОКПП, в усіх інших особистих документах - прізвище заявника ОСОБА_2 зазначено як « ОСОБА_4 », що є правильним зазначенням;
Переліченими документами підтверджується помилкове зазначення прізвищ Заявників « ОСОБА_3 » у свідоцтві про право власності на житло.
Відповідно п.1 ч.1 ст.13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» №5492-VI від 20 листопада 2012 року та Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року N 2503-XIIпаспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України.
Судом встановлено, що метою встановлення факту належності заявникам правовстановлюючих документів на нерухоме майно є необхідність у вільному розпорядженні нерухомим майном, яке належить їм на підставі приватної спільної сумісної власності.
Приймаючи до уваги те, що заявники позбавлені можливості в іншому, ніж у судовому порядку, встановити факт належності правовстановлюючих документів, суд приходить до висновку, що надані заявниками докази є належними, допустимими, достовірними, а в своїй сукупності достатніми для задоволення даної заяви.
При цьому суд вважає, що усі досліджені докази узгоджуються між собою, є належними та допустимими, тому суд приймає їх за основу при ухваленні даного рішення.
Судові витрати на підставі ч.7 ст.294 ЦПК України не відшкодовуються.
Керуючись ст. ст.4,5,13,19,76-81,89,133,141,258-259,263-265,279,354 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ;заінтересована особа: Виконком Криворізької міської ради, в особі департаменту розвитку інфраструктури міста про встановлення факту належності правовстановлюючого документу - задовольнити.
Встановити факт належності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) правовстановлюючого документу, який посвідчує право власності на квартиру АДРЕСА_1 , а саме: свідоцтва про право власності на житло від 26.03.1993 року виданого, як органом приватизації, Житлово-комунальною конторою Арендного будівельно-монтажного підприємства “Кривбасрудбуд», записано у реєстрову книгу за № 4 пв 22-22 (ЖКК АБМП Кривбасрудбуд).
Встановити факт належності ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) правовстановлюючого документу, який посвідчує право власності на квартиру АДРЕСА_1 , а саме: свідоцтва про право власності на житло від 26.03.1993 року виданого, як органом приватизації, Житлово-комунальною конторою Арендного будівельно-монтажного підприємства “Кривбасрудбуд», записано у реєстрову книгу за № 4 пв 22-22 (ЖКК АБМП Кривбасрудбуд).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Повний текст рішення складено 18 серпня 2025 року.
Суддя: Р. В. Дехта