Провадження № 3/211/3854/25
ЄУН 211/8771/25
13 серпня 2025 року м. Кривий Ріг
Суддя Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Рагозіна С.О., розглянувши матеріали, які надійшли з ППП в місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце працевлаштування не відоме, проживає за адресою: АДРЕСА_1
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №402749 від 25 липня 2025 року, складеного о 23 годині 51 хвилин в м. Кривий Ріг на вул. Сергія Парджанова, 17, поліцейським 2 взводу 1 роти 1 батальйону ППП в місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській капралом поліції Моськіною А.В., водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Фольксваген В5 днз НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення координації рухів. На законну вимогу працівника поліції пройти огляд на встановлення стану сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил Дорожнього руху. Згідно зі статтею 266 КУпАП водія відсторонено від права керування ТЗ. Зафіксовано на нагрудний відеореєстратор БК 475790,475133. В діях водія вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду сповіщений належним чином.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 адвокат Мастило Ю.І. заявив клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення. Пояснив, що ключовою та самостійною підставою для закриття справи є той факт, що ОСОБА_1 не є суб'єктом інкримінованого йому правопорушення. На момент зупинки транспортного засобу 25 липня 2025 року ОСОБА_1 не здійснював керування ним, а перебував в автомобілі в якості пасажира. Оскільки відсутній обов'язковий елемент складу правопорушення - його суб'єкт, справа не може мати юридичної перспективи. Верховний Суд у постанові від 24.09.2020 у справі № 177/1231/1 підтвердив, що для кваліфікації дій особи за ст. 130 КУпАП обов'язковим є встановлення факту перебування особи саме за кермом.
Суддя, заслухавши пояснення адвоката Мастила Ю.І., дослідивши матеріали справи, встановила таке.
Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП визначено, що керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Об'єктивну сторону правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП складає, зокрема, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 9 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом від 09 листопада 2015 року № 1452/735 Міністерством внутрішніх справ України та Міністерством охорони здоров'я України (далі - Інструкція), з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Дослідивши в судовому засіданні відеозапис фіксації факту адміністративного правопорушення, суд встановив, що після зупинки транспортного засобу Фольксваген В5 днз JTK 421 біля будинку №17 по вул. Сергія Парджанова м. Кривий Ріг працівник поліції, підійшовши до автомобіля, виявив ОСОБА_1 на передньому пасажирському автомобілі, та попросив надати документи про реєстрацію автомобіля. За кермом транспортного засобу Фольксваген В5 днз JTK 421 в цей час перебувала інша особа.
Відповідно до п.п. 6, 7 розділу І Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться:
поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби);
лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Тобто, законодавством чітко передбачено, що суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, є водій транспортного засобу.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 25 липня 2025 року на час складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно нього не керував транспортним засобом Фольксваген В5 днз JTK 421.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Свідки під час складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не залучалися, а надані докази, зокрема, відеозаписи з БК працівників поліції, спростовують факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
Стаття 62 Конституції України встановлює, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка, згідно зі ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується при розгляді справ як джерело права, зокрема справу «Пол і Одрі Едвардс проти Об'єднаного Королівства» (№46477/99), суд зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з'ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.
Суд вважає необхідним звернути увагу на правові висновки викладені у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Яременко проти України», де зазначено наступне:
«…Питання, яке Суд має вирішити, полягає у визначенні, чи було справедливим провадження у справі загалом, включаючи спосіб, у який були отримані докази. При цьому має бути оцінена відповідна "незаконність" і, якщо це стосується порушення іншого конвенційного права, має бути оцінений характер виявленого порушення (рішення "Хан проти Сполученого Королівства" і "Аллан проти Сполученого Королівства"). При цьому має бути врахована якість таких доказів і, зокрема те, чи породжують обставини, за яких вони були отримані, будь-який сумнів щодо їхньої достовірності й точності…».
Суддя дійшла до висновку, що сам факт керування ОСОБА_1 автомобілем не доведений, а тому він не є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
А тому в діях ОСОБА_1 відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, суддя вважає, що провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 130, 221, 245, 247-249, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на постанову може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом десяти днів з моменту її проголошення.
Суддя: С.О. Рагозіна