Справа № 172/1186/25
Провадження 2/172/493/25
Іменем України
15.08.2025 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Філіппова Є.Є. за участі секретаря судового засідання Лук'яненко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Васильківка у відсутність сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Попаснянської міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області про визнання права власності на будинковолодіння у зв'язку із втратою правовстановлюючих документів, -
До суду надійшла вищевказана позовна заява. В обґрунтування позовних вимог представник позивача ОСОБА_2 вказує, що позивач на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Попаснянського районного нотаріального округу Луганської області Селегень А.Б. 18 квітня 2000 року, зареєстрованого в реєстрі за № 666, набув право власності на житловий будинок з надвірними будівлями, житловою площею - 25,1 кв.м, а також літня кухня Б, погріб В, сарай Г, душ Е, сарай Ж, уборна И, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , інвентарною вартістю 8 875 гривень.
Дане будинковолодіння 27.04.2000 року було зареєстроване за позивачем у Попаснянському районному БП, про що є відмітка на звороті даного договору.
На даний час, у звязку з військовою агресією росії проти України, окупацією міста Попасної Луганської області, я ще в 2022 році позивач змушений залишити місто і переїхати проживати у Хмельницьку область. Згідно довідки переселенця № 6827-5001619835 від 18.05.2022 року є внутрішньо переміщенною особою.
При терміновому виїзді з Попасної, було втрачено оригінал зазначеного договору купівлі-продажу даного будинковолодіння.
Наразі в нього немає оригіналу правовстановлюючого документа і він не може претендувати на отримання грошової компенсації за втрачене майно внаслідок військової агресієї росії проти України
В Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні відомості щодо державної реєстрації права власності, що виникло до 01.01.2013 року за позивачем на вищевказаний житловий будинок, що слідує з рішення державного реєстратора № 78574305 від 25.04.2025 року про відмову в проведенні реєстраційних дій. Крім цього не було відповіді з Попаснянського БТІ про проведення державної реєстрації мого права власності на дане домоволодіння. Місто Папасна з 2022 року по даний час є під тимчасовою окупацією агресора - росії, і ніякої відповіді чи підтвердження бути не може.
Просить суд визнати за позивачем ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з надвірними будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який було куплено на підстві договору купівлі-продажу від 18.04.2000 року, посвідченого приватним нотаріусом Попаснянського районного нотаріального округу Луганської області Селегень А.Б, зареєстрованого в реєстрі за № 666.
Ухвалою від 23.05.2025 року провадження у справі відкрито та постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.
Представник позивача Прокоф'єв О.Л. надав суду заяву про розгляд справи у відсутність позивача та її представника, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити, не заперечує проти заочного рішення.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином. Своїм правом надати суду заяву про розгляд справи у її відсутність не скористався та не повідомив суд про причини неявки у засідання. Відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.
У зв'язку з викладеним, судом ухвалено рішення про заочний розгляд на підставі наявних у справі доказів.
На підставі ч. 3 ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України справа слухається у відсутність сторін без фіксування судового процесу технічними засобами.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до такого.
Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно зі ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом (ч. 1 ст. 328 ЦК України).
Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону (ст. 334 ЦК України).
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Пунктом 37 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» передбачено, що з урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК власник майна має право пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Позивачу на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Попаснянського районного нотаріального округу Луганської області Селегень А.Б. 18 квітня 2000 року, зареєстрованого в реєстрі за № 666, набув право власності на житловий будинок з надвірними будівлями, житловою площею - 25,1 кв.м, а також літня кухня Б, погріб В, сарай Г, душ Е, сарай Ж, уборна И, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з технічним паспортом на вищевказане нерухоме майно загальна площа будинку становить 34,6 кв.м., житлова 25,1 кв.м.
Позивач з метою реєстрації права власності в Державному реєстрі прав на нерухоме майно звернувся до Державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області з заявою про реєстрацію прав власності на будинок на надав копії документів, проте рішенням від 25 квітня 2025 року було отримано відмову в проведенні реєстраційних дій №78574305 мотивоване тим, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні відомості щодо державної реєстрації права власності, що виникло до 01.01.2013 року, крім цього не було відповіді з Попаснянського БТІ про проведеннядержавної реєстрації прававласності на дане домоволодіння.
Згідно з відміткою в паспорті позивача на ст. 11, зареєстрованим місцем проживання останнього є АДРЕСА_1 . За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 про визнання права власності.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У той же час, враховуючи відсутність провини відповідача у виниклих правовідносинах, суд приходить до висновку, що судові витрати належить покласти на позивача.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 15, 317, 319, 328, 334, 392 ЦК України,
ст.ст. 12, 13, 81, 89, 211, 247, 259, 263 ЦПК України, -
1. Позов ОСОБА_1 до Попаснянської міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області про визнання права власності на будинковолодіння у зв'язку із втратою правовстановлюючих документів - задовольнити.
2. Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОПП НОМЕР_1 право власності на житловий будинок з надвірними будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який було куплено на підстві договору купівлі-продажу від 18.04.2000 року, посвідченого приватним нотаріусом Попаснянського районного нотаріального округу Луганської області Селегень А.Б, зареєстрованого в реєстрі за № 666.
3. Судові витрати залишити за позивачем.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Є.Є.Філіппов