Справа № 932/6235/25
Провадження № 3/932/2337/25
18 серпня 2025 року суддя Шевченківського районного суду міста Дніпра Клепка Л.І., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого в АДРЕСА_1 , за ч.3 ст.173-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення,-
Згідно протоколу, 05 травня 2025 року близько 12.00 год. ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , повторно протягом року вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно своєї падчерки ОСОБА_2 , висловлюючи словесні образи, погрози фізичною розправою, штовхнув рукою, що призвело до побоювання за своє життя.
Сторони, будучи належним чином повідомленими про час і місце судового розгляду, в судове засідання не з'явилися, клопотань, пов'язаних з розглядом справи, суду не надали. Приймаючи до уваги наведене, положення ст.268 КУпАП, а також обов'язок особи самій з розумним інтервалом цікавитися ходом відомої їй справи, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Надавши правову оцінку протоколам, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі, тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі, тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За змістом ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, під домашнім насильством розуміється умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Отже, обов'язковими елементами складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, є умисні дії/бездіяльність та наявність наслідків їх вчинення, зокрема у виді завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» під психологічним насильством слід розуміти форму домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Між тим, як вбачається з протоколу, суть правопорушення в ньому достатньо не конкретизована, які конкретно висловлювання на адресу потерпілої чи дії ОСОБА_1 дають підстави вважати їх образливими, принизливими для потерпілої не відображено, а завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, яка є складовою адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, не зазначено.
До того ж, як вбачається з протоколу, він ОСОБА_1 не підписаний, значиться, що ОСОБА_1 ніби то від підписання протоколу відмовився. Разом з тим, доказів цьому суду не надано. Пояснень у ОСОБА_1 не відбиралося, свідки у справі відсутні. З пояснень ОСОБА_2 вбачається, що конфлікти між нею і вітчимом відбуваються через жилу площу та що ніби то він намагається її вижити з квартири. Між тим, вказані обставини особою, якою складався протокол, не перевірені, оцінка конфлікту, що відбувся між сторонами, не надана.
Отже, оцінивши докази відповідно до ст. 252 КУпАП, суд дійшов до висновку, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б доводили поза розумним сумнівом вчинення ОСОБА_1 дій, зазначених у диспозиції частини 1 статті 173-2 КУпАП, які б підпадали під ознаки дій психологічного або фізичного характеру, пов'язаних з домашнім насильством. Сам лише факт наявності між учасниками справи конфліктної ситуації із використанням образливих слів, не може свідчити про вчинення психологічного насильства в розумінні вимог ст. 173-2 КУпАП та ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Згідно ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Недоведена подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06 грудня 1998 року (п. 146) ЄСПЛ, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України» ЄСПЛ вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом», тобто доказування має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Оскільки належних та допустимих доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП, суду не надано, а сам суд позбавлений можливості виходити за межі змісту протоколу з метою відшукання доказів вини, провадження відносно нього підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст.245, 247, 280, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя -
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.173-2 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Дніпра протягом десяти днів з дня її постановлення.
Суддя Л.І. Клепка