13 серпня 2025 року Справа № 160/18384/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Прудника С.В.
за участі секретаря судового засідання Лінчук С.В.,
за участі: представника позивача: представника відповідача: Устинової А.В. Ваховської Г.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "БІОЛА" в особі представника Устинової Анжели Вікторівни до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
24.06.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "БІОЛА" в особі представника Устинової Анжели Вікторівни до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій представник позивача просить суд:
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області: №0185660702 від 08.04.2025 року щодо збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 8 015 172,50 грн., в т.ч за податковими зобов'язаннями 6 412 138 грн. і штрафними (фінансовими) санкціями 1 603 034,50 грн., в повному обсязі; №0185670702 від 08.04.2025 року щодо застосування штрафу в розмірі 50% згідно п.120-1. 2 ст. 120 Податкового кодексу України у сумі 49 126,50 грн. та штрафу у розмірі 5% у сумі 252 758,58 грн. з необхідністю скласти та/або зареєструвати відповідні податкові накладні, в повному обсязі; №0185600702 від 08.04.2025 року щодо збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств, який сплачують інші підприємства у розмірі 342 415 грн., в т.ч. за податковими зобов'язаннями 273 932 грн. і штрафними (фінансовими) санкціями 68 483,00 грн. в частині 289 546,25 грн.
В обґрунтування позову представником позивача зазначено, що спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними, оскільки здійснення рекламних заходів ТОВ «ТД «БІОЛА», у тому числі розповсюдження рекламних матеріалі (плакатів), цілком відповідає терміну «господарська діяльність» в розумінні п.п. 14.1.36 ПКУ, оскільки такі заходи спрямовані на інформування та залучення потенційного покупця та як наслідок отримання підприємством доходу від продажу готової продукції. Розповсюджена у рекламних матеріалах (плакатах) інформація про продукцію та виробника цієї продукції - ТОВ «ТД «БІОЛА» мала на меті проінформувати споживачів та сформувати в них інтерес щодо такої продукції та його виробника. Плакати, як носії рекламної інформації, є виключно засобами розповсюдження інформації про товар, який реалізує продавець ТОВ «ТД «БІОЛА». Рекламні матеріали (плакати) не можуть бути використані споживачем інакше ніж як джерело інформації, а отже не є активом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», тому безоплатне розповсюдження рекламних матеріалів (плакатів, як носіїв інформації) не є операціями з безоплатного надання товарів, про які йдеться у підпункті «а» пп. 14.1.13 п.14.1 ст.14 ПКУ, а відтак не є операціями з продажу (реалізації) товарів, про які йдеться у пп.14.1.202 п.14.1 ст.14 ПКУ, отже, у ТОВ «ТД «БІОЛА» не було підстав визначати з таких операцій базу оподаткування ПДВ на підставі пЛ88 ст. 188 ПКУ. Фактично розповсюдження ТОВ «ТД «БІОЛА» рекламних матеріалів (плакатів, як носіїв інформації), є по суті їх передачею іншим особам для власних потреб самого ж ТОВ «ТД «БІОЛА», що здійснюється для цілей його основної оподатковуваної діяльності. Таким чином, такі дії мають кваліфікуватися не як реалізація товару, а як передача для власних потреб ТОВ «ТД «БІОЛА». Так, при реалізації товару у покупця, споживача існує зустрічна потреба у вчиненні правочину, тоді як при передачі рекламних матеріалів така потреба. виникає лише у ТОВ «ТД «БІОЛА», як рекламодавця, якому необхідно стимулювати покупців (споживачів). Одержувачі рекламних матеріалів (плакатів) використати їх, окрім як джерело інформації, ні в господарської діяльності, ні в інших цілях не можуть. Передача ж в рекламних цілях рекламних матеріалів (плакатів) іншим особам під час рекламних акцій є лише формою розповсюдження реклами з метою просування на споживчому ринку продукції ТОВ «ТД «БІОЛА», залучення широкого кола покупців, збільшення обсягів реалізації (продажу) та формування у споживача стійкого інтересу та реалістичного уявлення за рахунок візуалізації на плакатах рекламної інформації за допомогою зображення такої продукції та передачі її абстрактних якостей в такий спосіб, що, однак, не наділяє таку передачу ознаками поставки товару. Таким чином, операції з безоплатної передачі іншим особам під час рекламних акцій рекламних матеріалів (плакатів), які можна використати виключно як носії (джерела) інформації, не можна вважати постачанням товару. Розповсюджена на плакатах інформація про продукцію має на меті проінформувати споживачів реклами та сформувати у них інтерес щодо такої продукції. Матеріальні носії реклами (плакати) є виключно засобами розповсюдження інформації про продукцію ТОВ «ТД «БІОЛА», тому рекламні плакати не можуть бути використані споживачем інакше ніж як джерело інформації, а отже, не є активом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні. Розміщення рекламних плакатів, не є операціями з безоплатного надання товарів, про які йдеться у підпункті "а" пункту 14.1.13, а відтак, не є операціями з продажу (реалізації) товарів, про які йдеться у підпункті 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України. До того ж, безоплатне розміщення рекламних плакатів, не дає підстави визначати з таких операцій базу оподаткування податком на додану вартість на підставі пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України. Відтак, висновок ГУ ДПС у Дніпропетровській області про заниження податкових зобов'язань з ПДВ на суму 146 388 грн. являється необґрунтованим. Станом на 08 квітня 2025 року (дата прийняття ППР) контролюючий орган не мав право донарахувати податкове зобов'язання з ПДВ за податковий період травень, червень, вересень 2018р., так само, як і застосувати фінансові санкції за податковий період травень, червень, вересень 2018р. У контролюючого органу виникає тільки право донарахувати податкове зобов'язання з ПДВ так само, як і застосувати фінансові санкції лише щодо даних податкової звітності, починаючи за податковий період - листопад 2018року. Таким чином, у періоді з 01.08.2023р по 08.04.2025р - 616 к.д. Решта строку давності становить 479 к. д. (1095 к. д. - 616 к. д.). Це період з 25.11.2018 до 17.03.2020р. Граничні дати для подання декларацій з ПДВ у 2018 році: за жовтень - 20 листопада 2018р за листопад - 20 грудня 2018р. Найближча дата після 25.11.2018 - це 20.12.2018р, тобто дата подання декларації з ПДВ за листопад 2018 року. Під час нарахування штрафної санкції в розмірі 50% відповідно п. 120і.2 ст.1201 ПКУ на суму 49 126,5 грн. згідно ППР № 0185670702 від 08.04.2025 сума штрафу в розмірі 24 067 грн за період травень, червень 2018р. не нарахована у зв'язку зі спливом строку давності згідно п. 102.1 ст.102 ПКУ, але безпідставно донарахована сума штрафу в розмірі 5643 грн. за вересень 2018 р. До того ж, станом на 08 квітня 2025 року (дата прийняття ППР) контролюючий орган це має права донараховувати податкове зобов'язання з ПДВ за податковий період за квітень - вересень 2018р. на загальну суму 345 558,28 грн, так само, як і застосувати фінансові санкції за податковий період за квітень - вересень 2018р. Під час нарахування штрафної санкції в розмірі в розмірі 5% але не більше 3400 гривень відповідно п.120-1.2 ст.120-1 ПКУ на суму 252 758,58 грн згідно ППР № 0185670702 від 08.04.2025 сума штрафу в розмірі 10 200 грн. за період квітень, травень, червень 2018р. контролюючим органом не нарахована у зв'язку зі спливом строку давності згідно п.102.1 ст.102 ПКУ, але безпідставно донарахована сума штрафу в розмірі 13 600 грн за липень, серпень, вересень, жовтень 2018р. Оскільки піддони позивач використовує в якості багаторазової поворотної тари, у підприємства відсутні будь-які підстави включати їх вартість до ціни товару, яку компенсує Покупець. По факту витрати від списання піддонів, у зв'язку з їх природним зносом, враховуються в інших витратах ТОВ «ТД «БІОЛА» і включати вартість списаних піддонів до вартості готової продукції не має законодавчих підстав. Тара, що стала непридатною для використання внаслідок природного зносу, поломки чи псування, не відповідає критеріям визнання активу (п. 5 НП(С)БО 9), а отже, підлягає списанню та для цілій оподаткування перестає бути товаром в розумінні пп. 14.1.244 п.14.1 ст.14 ПКУ, а тому на операцію зі списання такої тари не розповсюджуються приписи підпункту г) п.198.5 ст.198 ПКУ, які передбачають нарахування ПДВ, якщо саме товари починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку. Національні стандарти бухгалтерського обліку так само, як і діюче податкове законодавство, не вимагає обов'язкового включення до вартості виготовленої продукції вартості списаних товарно- матеріальних цінностей, зокрема швидкозношуваних матеріальних активів, основних засобів і таке інше. Зазначені в Акті списані дерев'яні піддони, в зв'язку з їх природним зносом, повністю використано у господарській діяльності ТОВ «ТД БІОЛА». Списані піддони не відповідають критеріям визнання активу (п. 5 НП(С)БО 9), тому для цілій оподаткування перестають бути товаром в розумінні пп. 14.1.244 п.14.1 ст.14 ПКУ. На операцію зі списання такої тари не розповсюджуються приписи підпункту г) п. 198.5 ст.198 ПКУ, в силу чого відсутні законні підстави для донарахування податкових зобов'язань з ПДВ відповідно - г) п. 198.5 ст.198, п. 189.1 ст.189 ПКУ по факту списання таких піддонів згідно актів списання. Положення п.198.5 ст.198 ПК України не підлягають застосуванню у випадку списання дерев'яних піддонів, які є оборотними активами з очікуваним строком використання до одного року. Такі піддони обліковані на рахунку 204 як запаси, не є товарами, послугами або необоротними активами у розумінні цієї норми. Крім того, вартість піддонів фактично включається до складу ціни реалізованої продукції як елемент торговельної націнки, що підтверджує їх використання у господарській діяльності та виключає необхідність нарахування податкових зобов'язань з ПДВ. Проведення в такий спосіб реклами сприяло залученню широкого кола покупців та формуванню стійкого інтересу за рахунок візуалізації реалізуємої продукції, що сприяло збільшенню обсягів реалізації. Це призвело до отримання економічної вигоди у вигляді доходів, що підтверджується даними фінансової звітності і як наслідок ТОВ «ТД «БІОЛА» починаючи з 2023р є стабільно бюджетоутворюючим прибутковим підприємством. Таким чином, у зв'язку з проведенням господарських операцій між ТОВ «ТД «БІОЛА» та ТОВ «ЕДВЕРТАЙЗИНГ УА» фактично відбувся рух активів та зміни у майновому стані ТОВ «ТД «БІОЛА», що є достатнім підтвердженням реальності таких господарських операцій та юридичної сили первинних документів, складених під час проведення таких господарських операцій. Проте, з незрозумілих причин в обґрунтування своєї позиції ГУ ДПС у Дніпропетровській області абсолютно ігнорує факт наявності у ТОВ «ТД «БІОЛА» АУДІОВІЗУАЛЬНИХ ТВОРІВ під умовною назвою «Biola Fruit Water 2019», які були надані для перегляду особисто головному державному інспектору відділу перевірок у сфері матеріального виробництва управління податкового аудиту ТУ ДПС у Дніпропетровській області - Ірині Славанівській. Отже, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість, як і обсяг витрат для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, що стала підставою для формування податкового обліку платника податку. Доводи податкового органу про не підтвердження реальності зазначеної господарської операції з огляду на не підтвердження надання послуг в ланцюгу, який наводить податковий орган в АКТІ, не можуть бути підставою для позбавлення платника (ТОВ «ТД «БІОЛА») права на формування податкового кредиту. Сума податку на додану вартість, яка включена до ціни послуги, є податковим зобов'язанням Виконавця - надавача такої послуги і саме Виконавсь послуги несе обов'язок сплатити суму податку до бюджету, а у разі, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Тож, правовідносини контрагентів із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими ТОВ «ТД «БІОЛА» не вступало у господарські відносини, самі по собі за відсутності інших об'єктивних та підтверджених даних про порушення ТОВ «ТД «БІОЛА» податкового законодавства, не можуть свідчити про нереальність господарських взаємовідносин платника податку. Використана контролюючим органом в акті податкова інформація стосовно третіх осіб в ланцюгу постачання не може бути підставою для висновку про нереальність господарських операцій, і як, наслідок, порушення ТОВ «ТД «БІОЛА» норм податкового законодавства, оскільки жодною нормою законодавства України не передбачається обов'язок платників податків - покупців товарів (робіт, послуг) вимагати від контрагентів-постачальників товарів (робіт, послуг) будь-яких відомостей щодо повноти та правильності ведення ними податкового обліку, сплати податків за окремою операцією придбання товарів (надання послуг), відомостей щодо третіх осіб (постачальників в ланцюгу) тощо. Отже, контролюючий орган може встановити наявність або відсутність порушень платником податків вимог податкового, валютного та іншого законодавства виключно за наслідками дослідження первинних документів такого платника податків, а відтак посилання контролюючого органу в АКТІ лише на податкову інформацію щодо ТОВ «ЕДВЕРТАЙЗИНГ У А» та його контрагентів по ланцюгу постачання послуг зі створення 4 (чотирьох; аудіовізуальних творів під умовною назвою "Biola Fruit Water 2019» не має правових наслідків, тобто не може вважатись доказом, в тому числі у розумінні ст.69 КАС України. Посилання контролюючого органу на недостатність у ТОВ «ЕДВЕРТАЙЗИНГ УА» та третіх осіб в ланцюгу постачання необхідних ресурсів документально не підтверджена. В акті не доведено та не надано належних доказів, які б свідчили, що наявні у ТОВ «ЕДВЕРТАЙЗИНГ У А» трудові ресурси та матеріально - технічне забезпечення були недостатніми для виконання умов договору №13/АТ/17 від 01.05.2017, укладеного з ТОВ «ТД «БІОЛА» з надання послуг зі створення 4 (чотирьох) аудіовізуальну творів під умовною назвою "Biola Fruit Water 2019» та здійснення адаптації аудіовізуального твору під умовною назвою "BIOLA МОЛТО 2019" або ж відсутності можливості залучення до виконання взятих на себе зобов'язань перед ТОВ «ТД «БІОЛА» третіх осіб. В акті не доведено та не надано належних доказів, які б свідчили, що наявні у ТОВ «ЛЮКСЗБУТ» (кінцева третя особа в ланцюгу постачання, на який нібито, на припущення контролюючого органу, виник «обрив» ланцюга руху зі створення 4 (чотирьох) аудіовізуальних творів під умовною назвою "Biola Fruit Water 2019») трудові ресурси та матеріально - технічне забезпечення були недостатніми для надання послуг зі самостійного створення 4 (чотирьох) аудіовізуальних творів під умовною назвою "Biola Fruit Water 2019». В акті не доведено і не надано належних доказів, які свідчать про неправомірну поведінку ТОВ «ЕДВЕРТАЙЗИНГ УА» та про обізнаність ТОВ «ТД «БІОЛА» щодо такої поведінки та злагодженості дій між ними. Необґрунтованими є посилання контролюючого органу в АКТІ лише на податкову інформацію у вигляді відомостей інформаційних баз даних "Податковий блок", ЄРПН як джерела інформації, які нібито підтверджують факт не придбання ТОВ «ЕДВЕРТАЙЗИНГ УА» у третій осіб по ланцюгу постачання робіт зі створення 4 (чотирьох) аудіовізуальних творів під умовною назвою "Biola Fruit Water 2019» та неможливості їх продажу ТОВ «ТД «БІОЛА», оскільки така інформація носить виключно інформативний характер та сформована фактично без дослідження первинних документів податкового обліку, а отже не є належним доказом, в тому числі в розумінні ст. ст. 73-76 КАС України. Відповідно до норм ПКУ податкова інформація є одним із джерел інформації, яке податкові органи можуть використовувати для здійснення своїх повноважень та функцій. При цьому, така інформація має бути підтверджена належними і допустимими доказами, зокрема, документами бухгалтерського і податкового обліку платника податку, його контрагента. Такі документи мають відображати зміст (суть) відносин між учасниками господарських операцій. Тобто узагальнена податкова інформація не є першоджерелом, а тому лише її наявність в розпорядженні податкового органу не є доказом недотримання платником вимог податкового законодавства. Отримана податкова інформація повинна оцінюватися податковим органом у співвідношенні з первинною документацією. Така інформація носить виключно інформативний характер та сама по собі, окремо від інших доказів або за їх відсутності, не доводить наявності податкових правопорушень. Будь-яких доказів того, що ТОВ «ТД «БІОЛА» діяло без реальної господарської мети отримання прибутку, або з наміром штучного заниження бази оподаткування з податку на додану вартість, податковим органом не надано.
Представником відповідача подано до суду відзив та уточнення до відзиву на позовну заяву, у якому ГУ ДПС у Дніпропетровській області заперечує щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції представник відповідача зазначив наступне. Згідно даних ЄРПН, за період травень-червень 2019 встановлено обрив ланцюга щодо послуг зі створення аудіовізуальних творів під умовною назвою "Biola Fruit Water 2019". Також, встановлено що по ланцюгу руху зазначених послуг «виконавцями» є підприємства (ТОВ «КВАДРУМ ЕЛІТ», ТОВ «ЛЮКСЗБУТ»), що не декларували наявність персоналу (звіти за ф.1-ДФ, 4-ДФ не надано), основні засоби (власні або орендовані) та не надавали за місцем обліку декларації з податку на прибуток та фінансові звіти. Тим самим, зазначеними підприємствами не задекларовано доходи, не нараховано та не сплачено обов'язкові податки та платежі. Починаючи з липня, серпня 2020 року вказаними підприємствами звіти за місцем обліку не надаються взагалі. Отже, встановлено неможливість здійснення ТОВ «ЕДВЕРТАЙЗИНГ УА» постачання ТОВ «ТД «БІОЛА» у червні-липні 2019 року послуг зі створення та адаптації аудіовізуальних творів, у зв'язку із наступним: відсутність на балансі необхідних для здійснення фінансово-господарської діяльності основних засобів, нематеріальних активів, офісних приміщень тощо; відсутність у ТОВ «ЕДВЕРТАЙЗИНГ УА» трудових ресурсів, необхідних для здійснення діяльності; неможливість встановлення походження послуг зі створення та адаптації аудіовізуальних творів у зв'язку із «обривом» ланцюга їх руху. Сукупність фактів та обставин, які характеризують взаємовідносини ТОВ «ТД «БІОЛА» з ТОВ «ЕДВЕРТАЙЗИНГ УА», свідчить про те, що метою здійснення операції між сторонами, було отримання ТОВ «ТД «БІОЛА» податкової вигоди за рахунок мінімізації податкових зобов'язань з податку на прибуток та ПДВ. Отже, перевіркою не підтверджено факт надання послуг ТОВ «ЕДВЕРТАЙЗИНГ УА» на адресу ТОВ «ТД «БІОЛА». Наявність у ТОВ «ТД «БІОЛА» аудіовізуальних творів під умовною назвою "Biola Fruit Water 2019", не підтверджує факт їх створення саме ТОВ «ЕДВЕРТАЙЗИНГ УА» за ціною та обсягом, що наведені у зазначених вище документах. Тому, первинні документи, що надані в ході проведення перевірки - не мають юридичної сили первинних документів у зв'язку з зазначенням у них господарських операцій, які фактично не відбулись. І як слідство, відповідальні за ведення бухгалтерського та податкового обліку особи ТОВ «ТД «БІОЛА» неправомірно формували регістри бухгалтерського обліку та податкову звітність на підставі таких первинних документів. Виходячи з вищенаведеного, відображенню у бухгалтерському обліку та податковій звітності підлягає лише та господарська діяльність, яка фактично відбулась, при наявності первинного документу, що підтверджує господарську операцію. Укладений між ТОВ «ТД «БІОЛА» та ТОВ «ЕДВЕРТАЙЗИНГ УА» договір, зазначений вище, не опосередковувався реальним виконанням операцій, які становлять його предмет. При перенесенні ТОВ «ТД «БІОЛА» інформації з неправомірно складених первинних документів до облікових регістрів (Дт15, Дт12, Дт93 та інших бухгалтерських рахунків) порушено норми частини п'ятої ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, абзацу другого розділу І Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 №291, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 21.12.1999 за №893/4186. Згідно з п.п.9.4 п.9 П(с)БО 16 «Витрати» не визнаються витратами й не включаються до звіту про фінансові результати інші зменшення активів або збільшення зобов'язань, що не відповідають ознакам, наведеним у пункті 6 цього Положення (стандарту). Отже, проведеною перевіркою встановлено порушення вимог п.44.1, п.44.2 ст.44, п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «ТД «БІОЛА» завищено від'ємне значення задекларованих показників рядка 02 Декларації «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності» у загальній сумі 1 286 875 грн., у т.ч. за 2019 рік у сумі 268 099 грн., за 2020 рік у сумі 645 102 грн., за 2021 рік у сумі 373 674 грн. За змістом п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Враховуючи той факт, що господарські операції між підприємствами ТОВ "ЕДВЕРТАЙЗИНГ УА" та ТОВ «ТД «БІОЛА» визнано такими, що фактично не відбулись, ТОВ «ТД «БІОЛА» при декларуванні ПДВ порушено п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 за №2755-VI (із змінами та доповненнями) чим завищено податковий кредит з податку на додану вартість у сумі 257 375 грн., у т.ч. за червень 2019 року у сумі 249 455 грн., за липень 2019 року у сумі 7 920 грн. За період з 01.04.2018 по 30.09.2024 ТОВ «ТД «БІОЛА» списано на витрати (Дт93-Кт221) рекламну продукцію (плакати як то, але не виключно: Плакат ICE TEA; Плакат календарь; Плакат Калипсо; Плакат Напитки Биола; Плакат Соки Биола; Плакат ценовой; Плакат ENERGO) обсягом 731 940,40 грн. Витрати у сумі 731 940,40 грн. враховано у складі витрат при визначенні фінансового результату за відповідні періоди. Плакати придбано (постачальники: ТОВ "ТОТАЛЬ" (код 32714022), ТОВ "МАШИНА ДРУКУ" (код 36295918)) у кількості 297 000 шт. обсягом 731 940,40 грн., крім того ПДВ у сумі 146 388,08 грн. (який віднесено до складу податкового кредиту у відповідних періодах). Плакати безкоштовно розповсюджено (розміщено) в рамках проведення рекламних акцій «з метою просування на споживчому ринку продукції ТОВ «ТД «БІОЛА», залучення широкого кола покупців, збільшення обсягів реалізації». Перевіркою встановлено, що податкові зобов'язання з ПДВ по розповсюджених безоплатно ТМЦ - рекламних плакатах ТОВ «ТД «БІОЛА» не нараховано. Податкові накладні не виписано та не зареєстровано в ЄРПН. До перевірки надано накази по підприємству про проведення рекламних акцій з безоплатною роздачею плакатів, звіти про проведення рекламних акцій, акти на списання ТМЦ (плакатів). Податкові зобов'язання з ПДВ у сумі 146 388 грн. по розповсюджених безоплатно ТМЦ - рекламних плакатах ТОВ «ТД «БІОЛА» не нараховано. Податкові накладні не виписано та не зареєстровано в ЄРПН. Договорами поставки ТОВ «ТД «БІОЛА» не зазначено, що до складу вартості товару включається вартість рекламних матеріалів (як то, але не виключно, рекламних плакатів), акцій тощо. Натомість, для проведення рекламних заходів та маркетингових досліджень ТОВ «ТД «БІОЛА» укладено окремі договори з постачальниками таких послуг. Відповідно, перевіркою не встановлено включення вартості рекламних плакатів, які розповсюджено безкоштовно, до вартості реалізованих товарів. Також, перевіркою не встановлено віднесення вартості рекламних матеріалів до собівартості товарів. Списання рекламних плакатів відображено у бухгалтерському обліку ТОВ «ТД «БІОЛА» наступними проводками Дт93 «Витрати на збут» - Кт221 «Малоцінні та швидкозношувані предмети на складах» у сумі 731 940,40 грн.: за травень 2018 року у сумі 184 240 грн., за червень 2018 року у сумі 56 430 грн., за вересень 2018 року у сумі 56 430 грн., за листопад 2018 року у сумі 34 900 грн., за квітень 2019 року у сумі 90 700 грн., за червень 2019 року у сумі 73 200 грн., за липень 2019 року у сумі 50 020 грн., за серпень 2019 року у сумі 27 120 грн., за листопад 2019 року у сумі 44 400 грн., за квітень 2021 року у сумі 38 166,80 грн., за червень 2021 року у сумі 38 166,80 грн., за жовтень 2021 року у сумі 38 166,80 грн. Податкові зобов'язання у сумі 146 388 грн. по списаних ТМЦ (піддони) підприємством не нараховано. Податкові накладні не виписано та не зареєстровано в ЄРПН. У зв'язку із наведеним, встановлено порушення ТОВ «ТД «БІОЛА» п.44.1 ст.44, п.п.14.1.13, п.п.14.1.191 п.14.1 ст.14 , п.п. "а" і "б" п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України, чим занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 146 387 грн., у т.ч. за травень 2018 року у сумі 36 848 грн., за червень 2018 року у сумі 11 286 грн., за вересень 2018 року у сумі 11 286 грн., за листопад 2018 року у сумі 6980 грн., за квітень 2019 року у сумі 18 140 грн., за червень 2019 року у сумі 14 640 грн., за липень 2019 року у сумі 10 004 грн., за серпень 2019 року у сумі 5424 грн., за листопад 2019 року у сумі 8 880 грн., за квітень 2021 року у сумі 7 633 грн., за червень 2021 року у сумі 7633 грн., за жовтень 2021 року у сумі 7633 грн. Крім того, в порушення пункту 201.1, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України ТОВ «ТД «БІОЛА» не здійснено реєстрацію податкових накладних (відсутня реєстрація) в Єдиному реєстрі податкових накладних внаслідок наведеного порушення, всього на суму ПДВ 146 387 грн. Перевіркою встановлено, що за період з 01.04.2018 по 30.09.2024 ТОВ «ТД «БІОЛА» списано на інші витрати (Дт949001 «Інші витрати» - Кт2041 «Тара та тарні матеріали») піддони дерев'яні у кількості 289 865 од. обсягом 30 041 874,75 грн., як такі, що не придатні для подальшого використання. Витрати у сумі 30041874,75 грн. враховано у складі витрат при визначенні фінансового результату за відповідні періоди. Піддони придбано ТОВ «ТД «БІОЛА» у постачальників - платників ПДВ (основні постачальники - наведено у додатку 1 до Довідки про загальну інформацію). Суми податку на додану вартість віднесено підприємством до складу податкового кредиту у відповідних періодах. Всього за період з 01.04.2018 по 30.09.2024 ТОВ «ТД «БІОЛА» придбано піддонів у кількості 386 678 од. обсягом 46 788 497,41 грн. (ПДВ 9 357 699,48 грн.). До перевірки надано акти списання ТМЦ (піддонів), наказ по підприємству від 24.03.2017 Про обіг та бухгалтерський облік тари, положення «Облікова політика щодо організації обігу та бухгалтерський облік тари». Також, надано договори (додаткові угоди до договорів) щодо утилізації непридатної до використання тари (піддони) та ремонту піддонів. Перевіркою встановлено, що податкові зобов'язання з ПДВ по списаних ТМЦ - піддони дерев'яні, ТОВ «ТД «БІОЛА» не нараховано. Податкові накладні не виписано та не зареєстровано в ЄРПН. Згідно наданих до перевірки актів списання, за період з 01.04.2018 по 30.09.2024 списано непридатні для використання піддони всього у кількості 289 865 од. обсягом 30 041 874,75 грн. Перевіркою встановлено, що податкові зобов'язання з ПДВ у сумі 6 008 375,95 грн. по списаних ТМЦ - піддони дерев'яні, ТОВ «ТД «БІОЛА» не нараховано. Податкові накладні не виписано та не зареєстровано в ЄРПН. Отже, на порушення п.189.1 ст.189, п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України, внаслідок ненарахування податкових зобов'язань по списаних ТМЦ (піддони), ТОВ «ТД «БІОЛА» занижено показники у рядку 4.1 (колонка Б) та, як слідство, показник 9 (колонка Б) Декларацій з ПДВ у сумі 6 008 376 грн. Також, перевіркою встановлено відсутність реєстрації ТОВ «ТД «БІОЛА» податкових накладних в ЄРПН обсягом у сумі 30 041 874,75 грн., крім того ПДВ - 6 008 376 грн. (внаслідок описаного вище порушення), як то передбачено п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України. Проведеною перевіркою встановлено відсутність реєстрації ТОВ «ТД «БІОЛА» податкових накладних в ЄРПН по занижених податкових зобов'язаннях з розповсюдження рекламної продукції - на суму ПДВ 146 387 грн. та списання ТМЦ (піддонів непридатних для подальшого використання) - на суму ПДВ 6 008 376 грн., чим порушено п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України. У відповідності до п.1201.2 ст.1201 застосовано штрафну санкцію по податку на додану вартість в розмірі 50% у сумі 49 126,50 грн. та в розмірі 5% (але не більше 3 400 грн.) у сумі 252 758,58 грн. за періоди з липня 2018 року по вересень 2024 року. Штрафну санкцію застосовано за періоди з липня 2018 року у відповідності до п.102.1 ст.102 Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями), п. 522, п.69.9, п.69.36 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ. З урахуванням дати введення в дію ЗУ 09.11.2023 №3453-ІХ, перебіг строку давності, передбачений п.102.1 ст.102 Податкового кодексу України, поновлено за загальним правилом з 08.12.2023. У скарзі ТОВ «ТД «БІОЛА» не погоджується з донарахуванням податкових зобов'язань з ПДВ за квітень - вересень 2018 року у зв'язку із встановленими порушеннями податкового законодавства. Але, згідно висновку акту перевірки та винесеного податкового повідомлення-рішення з податку на додану вартість (форми «Р») №0185660702 від 08.04.2025, ПДВ донараховано за податкові періоди починаючи з червня 2020 року (з урахуванням перенесення задекларованого від'ємного значення по періодах). В ході проведення перевірки на адресу ТОВ «ТД «БІОЛА» надано запит від 27.02.2025 №7/02-25 «Про надання пояснень» з питань встановлених порушень, у т.ч.: Хто є відповідальним за пошук контрагентів-постачальників та укладання договорів? З якої причини на ТОВ «ТД «БІОЛА» допущені порушення податкового законодавства? Кого з працівників визначено відповідальним за цим напрямком роботи? Які заходи впливу передбачені на підприємстві? Чи мали місце обставини, що звільняють підприємство від фінансової відповідальності, передбачені п.112.8 ст.112 ПКУ в періоді встановлених податкових правопорушень? Якщо так, слід надати підтверджуючі документи. Чи мали місце обставини, що пом'якшують для підприємства відповідальність, передбачену п.112-1.1 ст.112-1 ПКУ в періоді встановлених податкових правопорушень? Якщо так, слід надати підтверджуючі документи. Надані пояснення підприємства (від 06.03.2025 №б/н на запит від 27.02.2025 №7/02-25) не спростовують встановлене порушення ТОВ «ТД «БІОЛА». ТОВ «ТД «БІОЛА» не погодившись з висновками акту перевірки від 07.03.2025 №1012/04-36-07-02/41220451 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ТД «БІОЛА» (код ЄДРПОУ 41220451, E-mail ma.zvit@biola.ua, телефон 0567899485) за період з 01.04.2018 по 30.09.2024 щодо вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на органи ДПС, правильності обчислення, нарахування та сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків, зборів та інших платежів, установлених законодавством», подало до ГУ ДПС у Дніпропетровській області заперечення від 18.03.2025 №48 (вх. ГУ ДПС від 18.03.2025 №35323/6). До заперечень ТОВ «ТД «БІОЛА» не надано додаткових документів, які спростовують вищезазначені порушення податкового законодавства. На підставі п.п.86.7.2 п.86.7 ст.86 Податкового кодексу України, Головне управління ДПС листом від 20.03.2025 №25092/6/04-36-07-02-13 повідомлено ТОВ «ТД «БІОЛА» про дату, місце розгляду заперечень та запрошено посадових осіб (представників) підприємства для взяття участі (у режимі відео конференції за допомогою Zoom) у розгляді заперечень 26.03.2025. Розгляд заперечень відбувся комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок 26.03.2025. У розгляді заперечень представники ТОВ «ТД «БІОЛА» участі не брали. За результатами розгляду заперечень висновок акту документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ТД «БІОЛА» (код ЄДРПОУ 41220451) від 07.03.2025 №1012/04-36-07-02/41220451 визнано правомірним, обґрунтованим, таким, що відповідає нормам чинного законодавства, а заперечення залишено без задоволення. Листом від 01.04.2025 №29057/6/04-36-07-02-13 надано відповідь підприємству про результати розгляду заперечень, який вручено особисто головному бухгалтеру під підпис. На підставі акту перевірки від 07.03.2025 №1012/04-36-07-02/41220451 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області винесено податкові повідомлення-рішення від 08.04.2025 №0185600702, №0185660702, №0185670702, №0185680702, які направлені засобами поштового зв'язку на податкову адресу підприємства. Підприємством було надано заперечення №48 від 18.03.2025 (вх. ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 18.03.2025 №35323/6). За результатами розгляду заперечень складено відповідь від 01.04.2025 №29057/6/04-36-07-02-13 в якій зазначено, що комісія ГУ ДПС у Дніпропетровській області з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок, вирішила висновки акта перевірки від 07.03.2025 №1012/04-36-07-02/41220451 вважати правомірними та такими, що відповідають нормам чинного законодавства, а заперечення ТОВ «ТД «БІОЛА» від 18.03.2025 №48 залишити без задоволення. Інформація щодо наявності обставин, які відповідно до Податкового кодексу України пом'якшують, обтяжують або звільняють від фінансової відповідальності (у разі наявності). Підприємству вручено запит від 27.02.2025 №7/02-25 щодо його вини, наявності пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до Податкового кодексу України. Підприємством не надано додаткові документи та докази, що свідчили б про неумисність вчинених податкових правопорушень. Перевіркою встановлено, що посадові особи ТОВ «ТД «БІОЛА» мали можливості дотримання правил та норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжили достатніх заходів щодо їх дотримання. Платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Невиконання або неналежне виконання встановлених законодавством правил завжди є наслідком дій (бездіяльності) особи, які кваліфікуються як умисні, оскільки як невиконання так і неналежне виконання є порушенням обов'язків закріплених за платником податків у ст. ст. 16,36 Кодексу, у зв'язку з чим, попереджено про необхідність скласти та/або зареєструвати податкові накладні у строк, визначений п.1201.2 ст.1201 ПКУ, та згідно вимог ст.1201 з урахуванням п.102.3 ст.102, п.522, п.69.9, п.69.36 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, застосовано штраф в розмірі 50% у сумі п'ять тисяч шістсот сорок три гривні 00 копійок та штраф в розмірі 5% у сумі три тисячі чотириста гривень 00 копійок та/або виявлено помилки при зазначенні обов'язкових реквізитів податкових накладних, передбачених пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим попереджено про необхідність виправити допущені у податкових накладних помилки у терміни, визначені пунктом 1201.3 статті 1201 Податкового кодексу України, та застосовано штраф на підставі цієї статті та/або виявлено помилки при зазначенні обов'язкових реквізитів податкових накладних, передбачених пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим попереджено про необхідність виправити допущені у податкових накладних помилки у терміни, визначені пунктом 1201.3 статті 1201 Податкового кодексу України, та застосовано штраф на підставі цієї статті на загальну суму (загальна сума штрафу словами). Загальна сума штрафу становить дев'ять тисяч сорок три гривні 00 копійок.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.06.2025 року, зазначена вище справа була розподілена та 25.06.2025 року передана судді Пруднику С.В.
30.06.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі № 160/18384/25 та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження.
У судове засідання 13.08.2025 року прибули представник позивача та представник відповідача.
Представник позивача позов підтримав та просив задовольнити його з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача позовні вимоги не визнала, просила у задоволенні позову відмовити, посилаючись на доводи, наведені у письмовому відзиві на позов.
Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.77.1, п.77.4 ст.77 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ із змінами та доповненнями, п.п.69.352 Податкового кодексу України, п.2 ч.1 ст.13 розділу ІV, п.п.923 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08.07.2010 №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (зі змінами), у зв'язку з включенням до плану - графіка проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарювання на 2025 рік та згідно наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 02.01.2025 №27-п фахівцями відповідача проведена документальна планова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «БІОЛА» (скорочено - ТОВ «ТД «БІОЛА») з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2018 року по 30.09.2024 року.
Копію наказу контролюючого органу від 02.01.2025 №27-п надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення 03.01.2025 на податкову адресу ТОВ «ТД «БІОЛА»: 49021, м. Дніпро, вул. Берегова, 135.
З направленнями, що наведені вище, на право проведення перевірки ознайомлено під підпис 20.01.2025, 24.01.2025 та 20.02.2025, відповідно, головного бухгалтера ТОВ «ТД «БІОЛА» Тетяну Кожушко.
ТОВ «ТД «БІОЛА» проінформовано про проведення документальної планової виїзної перевірки письмовим повідомленням від 02.01.2025 №11, яке надіслано платнику податків 03.01.2025 рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Перевірку проведено з відома директора ТОВ «ТД «БІОЛА» В'ячеслава Боєцького.
У журналі реєстрації перевірок вчинено відповідні записи від 20.01.2025.
Перевірка проводилась з 20.01.2025 року по 28.02.2025 року.
Відповідно наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 12.02.2025 №934-п строк проведення перевірки продовжувався з 17.02.2025 на 10 робочих днів.
У періоді, за який проводилась перевірка, відповідальними за фінансово- господарську діяльність платника податків були (є):
Директор - Демченко Сергій Володимирович, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , за період з 11.04.2017 по 15.10.2020 (наказ від 11.04.2017 №034-к про призначення на посаду, наказ від 15.10.2020 №074-к про звільнення).
Директор - Куценко Михайло Михайлович (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) з 16.10.2020 по 29.03.2021 (наказ від 16.10.2020 №075-к про призначення на посаду, наказ від 29:03.2021 №017-к про звільнення).
Директор - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) з 30.03.2021 по дату складання акта перевірки (призначений на підставі наказу №018-к від 30.03.2021).
Головний бухгалтер - Кожушко Тетяна Корніївна (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) з 19.06.2017 по дату складання акта перевірки (призначена на підставі наказу №242-к від 16.06.2017).
Дані про реєстрацію та взяття на облік в контролюючому органі.
ТОВ «ТД «БІОЛА» зареєстровано Департаментом адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради 17.03.2017 за №12241020000080594.
Код організаційно-правової форми - 240. Товариство з обмеженою відповідальністю;
податковий номер платника податків; 41220451;
місцезнаходження платника податків: 49021, Дніпропетровська область, м. Дніпро, Амур-Нижньодніпровський р-н, вул, Берегова, 135.
взято на облік в контролюючих органах 20.03.2017 за №046117094798, станом на 07.03.2025 перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, Дніпровська ДТП.
у періоді, який перевірявся, був платником;
податок на прибуток підприємств який сплачують інші підприємства;
податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг);
податок на доходи фіз. осіб, що сплати податковим агентами, із доходів платника податку у вигляді з/п;
един, внес., нарах, робот, на суми: заробітної, плати, винагороди за догов; ЦЩХ, доп. по тимчасової непрацездатності;
військовий збір.
За наслідками проведення перевірки складено акт від 07.03.2025 №1012/04-36-07-02/41220451 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ТД «БІОЛА» (код ЄДРПОУ 41220451, E-mail ma.zvit@biola:ua, телефон 0567899485) за період з 01.04.2018 по 30.09.2024 щодо вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на органи ДПС, правильності обчислення, нарахування та сплати до бюджетів, державних, цільових фондів податків, зборів та інших платежів, установлених законодавством», який вручено головному бухгалтеру підприємства 07.03.2025 року.
За висновками поведеної перевірки відносно ТОВ «ТД «БІОЛА» встановлено наступні порушення:
1. п.44.1, п.44.2 сг.44, п.134.1 ст.134, п.п.140.5.9, п.п.140.5.11 п.140.5 ст.140 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 273 932 грн., у т.ч. за 2023 рік у сумі 249 637 грн., за три квартали 2024 року у сумі 24 295 грн.;
2. п.п. "а" і "б" п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.189.1 ст.189, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п. 198.5 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, у загальній сумі 6 412 138 грн., в т.ч.:
червень 2020 у сумі 1 320 888 грн.
травень 2021 у сумі 758 962 грн.
липень 2021 у сумі 132 230 грн.
серпень 2021 у сумі 74 838 грн.
вересень 2021 у сумі 57 837 грн.
жовтень 2021 у сумі 21 923 грн.
листопад 2021 у сумі 74 823 грн.
грудень 2021 у сумі 54 074 грн.
січень 2022 у сумі 31 199 грн.
лютий 2022 у сумі 30 792 грн.
березень 2022 у сумі 39 107 грн.
квітень 2022 у сумі 52 356 грн.
травень 2022 у сумі 49 693 грн.
червень 2022 у сумі 160 299 грн.
липень 2022 у сумі 104 905 грн.
серпень 2022 у сумі 210 667 грн.
вересень 2022 у сумі 132 663 грн.
жовтень 2022 у сумі 72 254 грн.
листопад 2022 у сумі 121 227 грн.
грудень 2022 у сумі 100 958 грн.
січень 2023 у сумі 76 851 грн.
лютий 2023 у сумі 41 412 грн.
березень 2023 у сумі 107 652 грн.
квітень 2023 у сумі 77 005 грн.
травень 2023 у сумі 121 926 грн.
червень 2023 у сумі 214 388 грн.
липень 2023 у сумі 294 655 грн.
серпень 2023 у сумі 7450 грн.
вересень 2023 у сумі 234 896 грн.
жовтень 2023 у сумі 47 885 грн.
листопад 2023 у сумі 156 964 грн.
грудень 2023 у сумі 26 745 грн.
січень 2024 у сумі 211 678 грн.
лютий 2024 у сумі 147 732 грн.
березень 2024 у сумі 100 854 грн.
квітень 2024 у сумі 80 236 грн.
травень 2024 у сумі 199 344 грн.
червень 2024 у сумі 171 480 грн.
липень 2024 у сумі 160 317 грн.
серпень 2024 у сумі 178 606 грн.
вересень 2024 у сумі 152 367 грн.
3. п. 201.1 ст. 201, п.п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями) в частині не здійснення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;
4. п.п. 164.2.11 п. 164.2 ст. 164, п.п. 170.9.1, п.п. 170.9.2 п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу України, в результаті чого не нараховано, не утримано та не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб в сумі 263,48 грн., в т.ч. від відрядження та не повернутих у встановлені законодавством строки 263,48 грн.;
5. п.п. 164.2.11 п. 164.2 ст. 164, п.п. 170.9.1, п.п. 170.9.2 п. 170.9 ст. 170, п.п. «а» п. 176.2 ст. 176 п. 16-1 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України, в результаті чого не нараховано, не утримано та не перераховано до бюджету військовий збір у сумі 18,00 грн., в т.ч. від отримання доходу у вигляді надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження та не повернутих у встановлені законодавством строки в сумі 18,00 грн.
6. п.1 ч. 2 ст.6, ч.5 ст.8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», що призвело до ненарахування; єдиного внеску на загальну суму 89 355,78грн., у тому числі: за січень 2021 року на грн., за лютий 2021 року на суму 2018,66 грн., за березень 2021 року на суму 2000,3 грн., за квітень 2021 року на суму 1976,22 грн., за травень 2021 року на суму 1980,00 грн., за червень 2021 року на суму 1980,00 грн., за липень 2021 року на суму 1980,00 грн., за серпень 2021 року на суму 1976,04 три., за вересень 2021 року на суму 1980,00 грн., за жовтень 2021 року на суму 1975,86 грн., за листопад 2021 року на суму 1980,00 грн., за грудень 2021 року на суму 2136,78 грн., за грудень 2021 року на суму 2136,78 грн., за січень 2022 року на суму 2140,26 грн., за лютий 2022 року 1072,50 грн., за березень 2022 року на суму 3750,69 грн., за квітень 2022 року на суму 2145,00 грн., за травень 2022 року на суму 3542,50 грн., за червень 2022 року на суму 4362,64 грн., за липень 2022 року на суму 3217,50 грн., за серпень 2022 року на суму 3217,50 грн., за вересень 2022 року на суму 3217,50 грн., за жовтень 2022 року на суму 3316,50 грн., за листопад 2022 року на суму 3316,50 грн., за грудень 2022 року на суму 3316,50 грн., за січень 2023 року на суму 3330,69 грн., за лютий 2023 року на суму 3408,62 грн., за березень 2023 року на суму 2211,00 грн., за квітень 2023 року на суму 2211,00 грн., за травень 2023 року на суму 2211,00 грн., за червень 2023 року на суму 2127,11 грн., за липень 2023 року на суму 2298,74 грн., за серпень 2023 року на суму 2211,00 грн., за вересень 2023 року на суму 2181,30 грн., за жовтень 2023 року на суму 2186,63 грн., за листопад 2023 року на суму 2063,90 грн., за грудень 2023 року на суму 1089,47 грн.
На вищевказаний акт перевірки Товариством позивача були надіслані в ГУ ДПС у Дніпропетровській області заперечення від 18.03.2025 року №48 (вх. № 35323/6 від 18.03.2025р.; надалі - заперечення).
01.04.2025 року позивачем отримане рішення про результати розгляду заперечень - лист ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 01.04.2025 року за №29057/6/04-36-07-02-13, яким заперечення ТОВ «ТД «БІОЛА» залишені без задоволення.
16.04.2025 року ТОВ «ТД «БІОЛА» отримало засобами поштового зв'язку (поштове повідомлення №4910700089836) податкові повідомлення-рішення, прийняті ГУ ДПС на підставі вищезазначеного акта перевірки та з урахуванням результатів розгляду заперечень: №0185660702 від 08.04.2025 року щодо збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 8 015 172,50 грн., в т.ч за податковими зобов'язаннями 6 412 138,00 грн. і штрафними (фінансовими) санкціями 1 603 034, 50 грн.; №0185670702 від 08.04.2025 року щодо застосування штрафу в розмірі 50% згідно п.120-1.2 ст.120 Податкового кодексу України у сумі 49 126,50 грн. та штрафу у розмірі 5% у сумі 252 758,58 грн. з необхідністю скласти та/або зареєструвати відповідні податкові накладні (в частині здійснення операцій по списанню піддонів та безоплатної передачі плакатів кінцевому споживачу); №0185600702 від 08.04.2025 року щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 342 415 грн., в т.ч за податковими зобов'язаннями 273 932 грн. і штрафними (фінансовими) санкціями 68 483,00 грн.
22.04.2025 року ТОВ «ТД «БІОЛА» направила до ДПС України скаргу за №77, а також звернулося за підтримкою до Ради бізнес-омбудсмена. Відкритий розгляд скарги відбувся 23.05.2025 року в онлайн-режимі із залученням уповноважених представників позивача та Ради бізнес-омбудсмена.
Позиція представника Ради бізнес-омбудсмена була висловлена при розгляді скарги, а також викладена у листі від 28.06.2025 року №3561.
Рішенням ДПС України від 08.05.2025 року №13092/6/99-00-06-01-01-06 строк розгляду скарги був подовжений до 23.06.2025 року.
27.05.2025 року позивач направив до ДПС України додаткові пояснення з копіями первинних документів на підтвердження факту розповсюдження рекламних плакатів за адресами, визначеними безпосередньо у програмі проведення рекламних акцій та наказ про ціноутворення по підприємству з метою підтвердження факту включення до ціни товару/продукції, які реалізує позивач, вартості рекламних та тарних матеріалів.
За результатами розгляду скарги ДПС України прийняте рішення від 11.06.2025 року №16857/6/99-00-06-01-01-06, яким залишено без змін податкові повідомлення рішення №0185660702, № 0185670702, № 0185600702 та збільшено штрафні (фінансові) санкції на суму 9043 грн. по ППР ГУ ДПС у Дніпропетровській області №0185670702.
Також, 25.06.2025 року ТОВ «ТД «БІОЛА» засобами поштового зв'язку отримало від ГУ ДПС у Дніпропетровській області податкове повідомлення рішення від 17.06.2025 року №0339880702 щодо застосування штрафу у сумі 9043 грн. за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).
Нарахування штрафних санкцій ДПС України обумовлено тим, що при перевірці відповідачем не враховано вимоги пункту 102.3 статті 102 Податкового кодексу України, яким передбачено випадки зупинення відліку строків давності. У рішенні про результати розгляду скарги від 11.06.2025 року №26837/6/99-00-06-01-01-06 ДПС України зазначив, що контролюючий орган неправомірно не застосував штрафні (фінансові) санкції при складанні ППР від 08.04.2025р. №0185670702 на загальну суму 9043 грн. за червень 2018 року, у т.ч. на суму 5643 грн. (у розмірі 50%) та 3400 грн. (5% обсягу, але не більше 3400 грн.), оскільки строки давності щодо застосування штрафних санкцій не минули.
На дату написання позовної заяви, ТОВ «ТД «БІОЛА» не отримало додаткове податкове-повідомлення рішення.
Вважаючи спірні податкові повідомлення-рішення протиправними та безпідставними, позивач звернувся до суду із даною позовною заявою.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам по суті, суд виходить з того, що згідно із ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.
Відповідно до положень пункту 189.1 статті 189 ПК України, у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.
За пунктом 198.5 статті 198 ПК України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:
а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;
б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);
в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).
У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов'язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.
З метою застосування цього пункту податкові зобов'язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:
придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання;
придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України ''Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.
У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Ані актом перевірки, ані оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями не визначено підстав, з яких відповідач дійшов висновку про реалізацію позивачем товарно-матеріальних цінностей за вартістю, нижче від вартості придбання, та відповідно, про необхідність застосування позивачем пунктів 189.1 статті 189 та 198.5 статті 198 ПК України, адже надані позивачем до перевірки первинні документи в повному обсязі підтверджують реалізацію товарів у рамках власної господарської діяльності позивача за вартістю, що відповідає розумній та ринковій, із відповідною націнкою.
Жодні первинні документи Товариства не свідчать про те, що реалізація товару здійснювалась за вартістю нижче придбання, а висновки акту в цій частині сформовані за результатами помилкового аналізу рахунків бухгалтерського обліку на підставі усереднених даних, які не мають документального підтвердження та не відображають реальну вартість продажу товарів Товариством.
Так, щодо не нарахування податкових зобов'язань з пдв -146 388 грн. по безоплатно розповсюдженим рекламним матеріалам (плакатам) арк.22-26 акту (ППР №0185660702 від 08.04.2025 року).
Перевіркою встановлено, що за період з 01.04.2018 року по 30.09.2024 року ТОВ «ТД «БІОЛА» списано на витрати рекламну продукцію (плакати, як то, але не виключно Плакат «КОКТЕЙЛІ», Плакат «СОКИ БІОЛА», Плакат «КАЛІПСО», Плакат «ICE ТЕА», Плакат «ENERGO», Плакат «Sky Cola», Плакат Напитки Біола, Плакат Соки Біола, Плакат календар, Плакат ценовой) обсягом 731 940,40 грн. Плакати безкоштовно розповсюджено (розміщено) в рамках проведення рекламних акцій «з метою просування на споживчому ринку продукції ТОВ «ТД «БІОЛА», залучення широкого кола покупців, збільшення обсягів реалізації». При цьому податкові зобов'язання з ПДВ не нараховано, податкові накладні не виписано та не зареєстровано в ЄРПН,
Відповідно п.15 статті 1 Закону України від 03.07.1996р за №270/96-ВР в редакції, яка діяла на момент вчинення спірних правовідносин (далі мовою оригіналу) «реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару»
Згідно статті 1 Закону України «Про інформацію» № 2657-ХІІ від 02.10.1992р., інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді»
Рекламні акції орієнтовані на стимулювання збуту продукції, що реалізується ТОВ «ТД «БІОЛА» та збільшення доходу підприємства внаслідок проведення рекламної акції, як пряме, так і опосередковано. Це свідчить про зв'язок її з господарською діяльністю підприємства. В результаті проведення реклами споживачі продукції проявляють інтерес до товару. В наслідок чого збільшується об'єм виробництва такого товару і відповідно об'єм його реалізації.
Отже, здійснення рекламних заходів ТОВ «ТД «БІОЛА», у тому числі розповсюдження рекламних матеріалі (плакатів), цілком відповідає терміну «господарська діяльність» в розумінні п.п. 14.1.36 ПКУ, оскільки такі заходи спрямовані на інформування та залучення потенційного покупця та як наслідок отримання підприємством доходу від продажу готової продукції.
Зазначені в акті рекламні матеріали (плакати) (арк. 22-26 акту) на суму 731 940 грн., пдв - 146 388 грн. були задіяні в якості виключно інформаційного ресурсу при проведені рекламних заходів ТОВ «ТД «БІОЛА», що підтверджується наявним у платника податку наступними первинними документами:
- наказ керівника про проведення рекламного заходу (із .зазначенням форми донесення рекламної інформації, визначено мету та вартість витрат рекламного заходу, період та адреси його проведення, коло відповідальних осіб);
- звіт про проведення рекламних заходів. Після завершення рекламного заходу відповідальні особи склали звіт про фактичні витрати на його проведення та надали його на затвердження керівнику;
- акт на списання безоплатно розповсюджених плакатів в ході проведення вищевказаних рекламних заходів.
Вказані первинні документи відповідають вимогам п.2.3 та п.2.4 наказу МФУ №88 від 24.05.1995р. «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» та п.9.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996-XIV (надалі - Закон №996), оскільки містять всі необхідні реквізити первинного документа, передбачені нормами діючого законодавства.
Зауважень щодо правомірності вищевказаних первинних документів з боку працівників ГУ ДПС у Дніпропетровській області акт не містить. Витрати щодо проведених рекламних акцій правомірно відображено ТОВ «ТД «БІОЛА» у складі витрат на збут згідно п.19 НП(С)БО 16 «Витрати».
Вищевказані рекламні матеріали (плакати) належать виключно до носіїв (джерел) інформації, та містять інформацію про продукцію та відповідно про виробника цієї продукції - ТОВ «ТД «БІОЛА».
Розповсюджена у рекламних матеріалах (плакатах) інформація про продукцію та виробника цієї продукції - ТОВ «ТД «БІОЛА» мала на меті проінформувати споживачів та сформувати в них інтерес щодо такої продукції та його виробника. Плакати, як носії рекламної інформації, є виключно засобами розповсюдження інформації про товар, який реалізує продавець ТОВ «ТД «БІОЛА».
Рекламні матеріали (плакати) не можуть бути використані споживачем інакше ніж як джерело інформації, а отже не є активом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», тому безоплатне розповсюдження рекламних матеріалів (плакатів, як носіїв інформації) не є операціями з безоплатного надання товарів, про які йдеться у підпункті «а» пп. 14.1.13 п.14.1 ст.14 ПКУ, а відтак не є операціями з продажу (реалізації) товарів, про які йдеться у пп.14.1.202 п.14.1 ст.14 ПКУ, отже, у ТОВ «ТД «БІОЛА» не було підстав визначати з таких операцій базу оподаткування ПДВ на підставі п. 188 ст. 188 ПКУ.
Так, відповідно до п. 185.1. ст.185 ПКУ визначено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п. 188.1 ст.188 ПКУ).
Згідно пп. 14.1.191. п.14.1 ст.14 ПКУ передбачено, що постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.
Постачанням товарів також вважаються: в) будь-яка із зазначених дій платника податку щодо матеріальних активів, якщо платник податку мав право на віднесення сум податку до податкового кредиту у разі придбання зазначеного майна чи його частини (безоплатна передача майна іншій особі; передача майна у межах балансу платника податку, що використовується у господарській діяльності платника податку для його подальшого використання з метою, не пов'язаною із господарською діяльністю такого платника податку; передача у межах балансу платника податку майна, що планувалося для використання в оподатковуваних операціях, для його використання в операціях, що звільняються від оподаткування або не підлягають оподаткуванню).
Продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорам- купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.
Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари, (пп. 14.1.202 п.14.1 ст.14 ПКУ).
Згідно пп.14.1.13 п.14.1 ст.14 ПКУ визначено, що безоплатно надані товари, роботи, послуги: а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів; Товари - матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення (пп. 14.1.244 п.14.1 ст.14 ПКУ).
В бухгалтерському і податковому обліку матеріальні активи - це основні засоби та оборотні активи у будь-якому вигляді, що не є коштами, цінними паперами, деривативами і нематеріальними активами.
Нематеріальний актив - немонетарний актив, який не має матеріальної форми та може бути ідентифікований.
Отже, певні активи можуть бути визнані товаром лише в разі належності їх або до основних фондів, до оборотних активів, або до об'єктів права інтелектуальної власності чи аналогічних об'єктів.
Активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому; (ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»)
Оборотні активи - гроші та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи використання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу; (НП (С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»)
Еквіваленти грошових коштів (грошей) - короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грошей і які характеризуються незначним ризиком зміни вартості; (НП (С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»).
Отже, оборотними є такі активи, що є або еквівалентами грошових коштів, або призначені для реалізації чи споживання. Всі інші активи належать до необоротних. (НП (С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»).
Втім за своєю сутністю безоплатно роздані плакати є рекламними матеріалами, що не призначені для реалізації чи використання (споживання) ТОВ «ТД «БІОЛА», такі активи за загальним правилом не належать до оборотних, а тому не є товаром у розумінні пп. 14.1.244 п.14.1 ст.14 ПКУ. А відтак, безоплатна роздача таких рекламних матеріалів не утворює об'єкт оподаткування ПДВ.
Фактично розповсюдження ТОВ «ТД «БІОЛА» рекламних матеріалів (плакатів, як носіїв інформації), є по суті їх передачею іншим особам для власних потреб самого ж ТОВ «ТД «БІОЛА», що здійснюється для цілей його основної оподатковуваної діяльності.
Таким чином, такі дії мають кваліфікуватися не як реалізація товару, а як передача для власних потреб ТОВ «ТД «БІОЛА». Так, при реалізації товару у покупця, споживача існує зустрічна потреба у вчиненні правочину, тоді як при передачі рекламних матеріалів така потреба виникає лише у ТОВ «ТД «БІОЛА», як рекламодавця, якому необхідно стимулювати покупців (споживачів). Одержувачі рекламних матеріалів (плакатів) використати їх, окрім як джерело інформації, ні в господарської діяльності, ні в інших цілях не можуть.
Передача ж в рекламних цілях рекламних матеріалів (плакатів) іншим особам під час рекламних акцій є лише формою розповсюдження реклами з метою просування на споживчому ринку продукції ТОВ «ТД «БІОЛА», залучення широкого кола покупців, збільшення обсягів реалізації (продажу) та формування у споживача стійкого інтересу та реалістичного уявлення за рахунок візуалізації на плакатах рекламної інформації за допомогою зображення такої продукції та передачі її абстрактних якостей в такий спосіб, що, однак, не наділлє таку передачу ознаками поставки товару.
Таким чином, операції з безоплатної передачі іншим особам під час рекламних акцій рекламних матеріалів (плакатів), які можна використати виключно як носії (джерела) інформації, не можна вважати постачанням товару.
Рекламні матеріали (плакати), які виконують одну лише інформаційно-рекламну функцію, самостійної цінності не мають. Відтак, розповсюдження таких носіїв інформації іншим особам під час рекламних акцій не вписується у визначення постачання товарів (пп.14.1.191 п.14.1 ст.14 ПКУ), а тому не має й об'єкта оподаткування ПДВ (ст.185 ПКУ) і, відповідно, не виникає база оподаткування ПДВ (п. 188.1 ст.188 ПКУ).
Розповсюджена на плакатах інформація про продукцію має на меті проінформувати споживачів реклами та сформувати у них інтерес щодо такої продукції. Матеріальні носії реклами (плакати) є виключно засобами розповсюдження інформації про продукцію ТД «БІОЛА», тому рекламні плакати не можуть бути використані споживачем інакше ніж як джерело інформаціїї, а отже, не є активом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Розміщення рекламних плакатів, не є операціями з безоплатного надання товарів, про які йдеться у підпункті "а" пункту 14.1.13, а відтак, не є операціями з продажу (реалізації) товарів, про які йдеться у підпункті 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України. До того ж, безоплатне розміщення рекламних плакатів, не дає підстави визначати з таких операцій базу оподаткування податком на додану вартість на підставі пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.04.2020 у справі №813/165/16.
У постанові Верховного Суду від 16.06.2020р. у справі №640/18985/18і, зокрема, зазначено: «…21. Розповсюджена у рекламній продукції інформація про особу та товар має на меті проінформувати споживачів та сформувати в них інтерес щодо таких особи та товару. Матеріальні носії реклами є виключно засобами розповсюдження інформації про товар, який реалізує продавець. 22. Рекламна продукція не може бути використана споживачем інакше ніж як джерело інформації, а отже не є активом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". 23. Безоплатна роздача учасникам (покупцям) під час проведення рекламно-маркетингових заходів рекламної продукції не є операціями з безоплатного надання товарів, про які йдеться у підпункті "а" пункту 14.1.13, а відтак не є операціями з продажу (деталізації) товарів, про які йдеться у підпункті 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України. 24. Безоплатна роздача рекламних матеріалів не дає підстави визначати з таких операцій базу оподаткування податком на додану вартість на підставі пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України…».
З огляду на вищевикладене, висновок ГУ ДПС у Дніпропетровській області про заниження податкових зобов'язань з ПДВ на суму 146 388 грн. є необґрунтованим.
Щодо нарахування штрафної санкція в розмірі 50% відповідно п. 120-1.2 ст.120-1 ПКУ на суму 49 126,5 грн. по факту відсутності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних щодо безоплатно розповсюджених рекламних матеріалів (плакатів) (ППР №0185670702 від 08.04.2025 року).
Застосування штрафної санкції в розмірі 50% відповідно п.1201.2 ст.1201 ПКУ по факту відсутності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних щодо безоплатно розповсюджених рекламних плакатів є неправомірним з огляду на таке.
Так, у ТОВ «ТД БІОЛА», з огляду на викладені вище аргументи, відсутній обов'язок щодо нарахування податкових зобов'язань з ПДВ та відповідне складання та реєстрація податкових накладних, так як безкоштовно розповсюджені рекламні матеріали (плакати, як носії інформації) не є операцією з поставки товару у розумінні пп. 14.1.191 п.14.1 ст.14 ПКУ.
Крім того, відповідно наданих до перевірки наказів та Звітів щодо проведення рекламних акцій, передбачено, що безкоштовне розповсюдження рекламних плакатів з інформацією про продукцію ТОВ ТД «БІОЛА» проведено серед невизначеного кола осіб (покупців).
Тобто у такому випадку, якщо допустити необхідність складання податкових накладних, то ТОВ «ТД «БІОЛА» мало б можливість скласти їх лише на власну адресу в рамках дії п. 198.5 ПКУ і як наслідок у разі відсутності реєстрації таких накладних в ЄРПН, податковий орган мав би право на застосування штрафної санкції в розмірі 5 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 3400 гривень - абз. 4 п.120-1.2 ст.120-1 ПКУ.
Згідно із загальним правилом, наведеним в абзаці першому п. 102.1 ПК, контролюючий орган має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених ПК, не пізніше закінчення 1095-го дня, який настає: після закінчення строку, установленого для подання декларації, та/або строку, відведеного для сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом; після дня фактичного подання декларації - якщо її було подано пізніше встановленого ПК строку.
При цьому, у зв'язку з короновірусним карантином та дією воєнного стану в Україні перебіг строку давності, передбаченого п.102.1 ПК (п. 52-2, 69.9 підрозд. 10 розд. XX ПК): з 18 березня 2020 року - призупинено, з 1 серпня 2023 року - поновлено за загальним правилом, (згідно з п.п.69.2 прим.1 п.69, підр.10 розд. ХХ Прикінцеві положення ПКУ.)
Отже, станом на 08 квітня 2025 року (дата прийняття ППР) контролюючий орган не мав право донарахувати податкове зобов'язання з ПДВ за податковий період травень, червень, вересень 2018р., так само, як і застосувати фінансові санкції за податковий період травень, червень, вересень 2018р.
У контролюючого органу виникає тільки право донарахувати податкове зобов'язання з ПДВ так само, як і застосувати фінансові санкції лише щодо даних податкової звітності, починаючи за податковий період - листопад 2018 року.
Таким чином, у періоді з 01.08.2023р по 08.04.2025р - 616 к.д
Решта строку давності становить 479 к. д. (1095 к. д. - 616 к. д.). Це період з 25.11.2018р. до 17.03.2020р.
Граничні дати для подання декларацій з ПДВ у 2018 році: за жовтень - 20 листопада 2018р. за листопад - 20 грудня 2018р
Отже, найближча дата після 25.11.2018 - це 20.12.2018р., тобто дата подання декларації з ПДВ за листопад 2018 року.
Під час нарахування штрафної санкції в розмірі 50% відповідно п. 120-1.2 ст.1201 ПКУ на суму 49 126,5 грн. згідно ППР № 0185670702 від 08.04.2025 сума штрафу в розмірі 24 067 грн. за період травень, червень 2018р. не нарахована у зв'язку зі спливом строку давності згідно п. 102.1 ст.102 ПКУ, але безпідставно донарахована сума штрафу в розмірі 5643 грн. за вересень 2018р.
Щодо нарахування штрафної санкція в розмірі 5% але не більше 3400 гривень відповідно п. 120і.2 ст.1201 ПКУ на суму 252 758, 58 грн по Факту відсутності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних щодо операції списання піддонів не придатних для подальшого використання (ППР №0185670702 від 08.04.2025).
Застосування штрафної санкції в розмірі 5% але не більше 3400 гривень відповідно п. 120-1.2 ст.120-1 ПКУ по факту відсутності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних щодо операції списання дерев'яних піддонів, які не придатні для подальшого використання, є неправомірним, оскільки, у ТОВ «ТД «БІОЛА», з огляду на викладені вище аргументи у розділі 3 адміністративного позову, відсутній обов'язок щодо нарахування податкових зобов'язань з ПДВ та відповідне складання та реєстрація податкових накладних.
Списання піддонів відбулося у зв'язку з їх природним зносом після спливу нормативу обороту такого активу, згідно п.2.6 Положення про тару в межах господарської діяльності платника податку та відсутній факт встановлення контролюючим органом в акті використання ТОВ «ТД «БІОЛА» списаних піддонів в операціях, що не є господарською діяльністю.
Отже, станом на 08 квітня 2025 року (дата прийняття ППР) контролюючий орган не має права донарахувати податкове зобов'язання з ПДВ за податковий період за квітень - вересень 2018р. на загальну суму 345 558,28 грн, так само, як і застосувати фінансові санкції за податковий період за квітень - вересень 2018р.
Під час нарахування штрафної санкції в розмірі в розмірі 5% але не більше 3400 гривень відповідно п.120-1.2 ст.120-1 ПКУ на суму 252 758, 58 грн згідно ППР № 0185670702 від 08.04.2025 сума штрафу в розмірі 10 200 грн. за період квітень, травень, червень 2018р. контролюючим органом не нарахована у зв'язку зі спливом строку давності згідно п.102.1 ст.102 ПКУ, але безпідставно донарахована сума штрафу в розмірі 13 600 грн за липень, серпень, вересень, жовтень 2018р.
Щодо не нарахування податкових зобов'язань ПДВ - 6 008 375,95 грн. щодо списання дерев'яних піддонів (арк.27-32 акту) (ППР №0185660702 від 08.04.2025).
На арк. 27-34 акта перевірки ГУ ДПС у Дніпропетровській області зазначено, що за період з 01.04.2018 по 30.09.2024 аозивач списав на інші витрати дерев'яні піддони у кількості 289 865 одиниць на суму 30 041 874,75 грн., як такі, що непридатні для подальшого використання.
Суд вважає, що оскільки піддони було придбано у постачальників - платників ПДВ, а суми ПДВ були віднесені до складу податкового кредиту у відповідних податкових періодах, то під час їх списання у зв'язку з їх природним зносом, поломкою чи псуванням, Позивач мав нарахувати податкові зобов'язання на підставі пп. «г» п. 198.5 ст. 198ПК України, як початок їх використання в «операціях, що не є господарською діяльністю платника податків» та зареєструвати податкові накладні.
Деталізація порушення помісячно згідно актів утилізації піддонів викладено на арк. 27- 32 акту.
При цьому, акт не містить доказів і встановлених контролюючим органом фактів початку використання ТОВ «ТД «БІОЛА» списаних дерев'яних піддонів в операціях, що не є господарською діяльністю ТОВ «ТД «БІОЛА».
Також акт не містить зауважень з боку податкового органу щодо правильності оформлення первинних документів наданих в ході перевірки, а саме - акти списання ТМЦ (піддонів), Положення «Облікова політика щодо організації обігу та бухгалтерського обліку тари Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «БІОЛА», що затверджене наказом по підприємству від 24.03.2017р за №1-тара, договори (додаткові угоди до договорів) щодо утилізації непридатної до використання тари (піддони) та ремонту піддонів - арк. 27акту.
Вказані первинні документи відповідають вимогам п.2.3 та п.2.4 наказу МФУ №88 від 24.05.1995р. «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» та п.9.2 ст.9 Закону №996, оскільки містять всі необхідні реквізити первинного документа, передбачені нормами діючого законодавства.
ТОВ «ТД «БІОЛА» здійснює оптову торгівлю безалкогольних напоїв, соків, мінеральної води, тощо, які розлиті у пляшки, а дерев'яні піддони забезпечують можливість транспортування товару та проведення вантажно-розвантажувальних робіт за допомогою вантажопідіймальних пристроїв.
Одна з основних їхніх переваг - різноманіття способів, якими піддони можна розмістити на складі, тим самим оптимізувавши його роботу.
Дерев'яні піддони ТОВ «ТД «БІОЛА» використовує в якості багаторазової поворотної тари з метою складування виготовленої продукції та подальшого транспортування такої продукції до покупця. Використання піддонів тісно пов'язане з господарською діяльністю підприємства, оскільки направлене на отримання доходу від реалізації продукції. Дерев'яний піддон, як і будь-який інший малоцінний швидкозношуваний актив, має термін свого корисного використання.
Відповідно п.2.6 роз.2 «Класифікація тари» «Положення «Облікова політика щодо організації обігу та бухгалтерського обліку тари Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «БІОЛА», що затверджене наказом по підприємству від 24.03.2017р за №1-тара та введене в дію наказом №2-тара від 28.03.2017р (надалі - Положення про тару), ТОВ «ТД «БІОЛА» встановлено нормативи обороту/експлуатації до природного зносу піддонів в залежності від їх типу, зокрема: Стрінгер Палет - Піддони Stringer - прості, недорогі піддони, часто зроблені з м'якої деревини. У разі ремонту вони можуть зробити два або три оберти, але зазвичай розраховані на поодинокі поїздки, від 1 до 3 оборотів піддонів.
Під час проведення перевірки Положення про тару було надано перевіряючим, які ознайомилися з його відомостями.
Отже, операції з обороту поворотної тари між підприємством і покупцями складає 3,7 рази, що перевищує норматив обороту, встановлений ТОВ «ТД «БІОЛА».
1 079 209 : 292 504 = 3,7 та 1 086 499:292 504=3,7 (від 1 до 3 оборотів піддонів).
На момент списання піддонів, у зв'язку з їх природним зносом, такі товарно- матеріальні цінності втратили властивості активу в розумінні статті 1 Закону №996 з метою їх подальшого бухгалтерського обліку.
Операція списання зношених піддонів з подальшою їх утилізацією/використанням для ремонту інших піддонів також не відповідає визначенню терміну «постачання товарів» згідно п. 14.1.191 ст.14 ПКУ, тобто факт утилізації виключає факт подальшого використання таких піддонів в не господарській діяльності позивача.
Піддони використовувалися в якості тари протягом встановленого на підприємстві строку корисного використання і в момент коли їх подальше використання стало неможливим, в силу природного зносу, платником податку прийнято рішення про їх ліквідацію шляхом утилізації/часткового використання для ремонту інших піддонів.
Відповідач вважає, що використання окремих елементів списаних піддонів, а саме уцілілих дошок. які придатні для ремонту інших піддонів є використанням не в господарській діяльності.
Ремонт піддонів - це господарська діяльність ТОВ «ТД «БІОЛА», яка направлена на підтримку тарного господарства в належному стані з метою економії оборотних коштів платника на закупку нових піддонів. Використання придатних елементів; від списаних піддонів для подальшого ремонту інших піддонів це стала практика, яка дозволяє використати кожен піддон на всі 100% у господарській діяльності платника податку.
Оскільки піддони Позивач використовує в якості багаторазової поворотної тари, у підприємства відсутні будь-які підстави включати їх вартість до ціни товару, яку компенсує Покупець. По факту витрати від списання піддонів, у зв'язку з їх природним зносом, враховуються в інших витратах ТОВ «ТД «БІОЛА» і включати вартість списаних піддонів до вартості готової продукції не має законодавчих підстав.
Тара, що стала непридатною для використання внаслідок природного зносу, поломки чи псування, не відповідає критеріям визнання активу (п. 5 НП(С)БО 9 ), а отже, підлягає списанню та для цілій оподаткування перестає бути товаром в розумінні пп. 14.1.244 п.14.1 ст.14 ПКУ, а тому на операцію зі списання такої тари не розповсюджуються приписи підпункту г) п.198.5 ст.198 ПКУ, які передбачають нарахування ПДВ, якщо саме товари починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Облік тари здійснюється підприємством на рахунку 204 «Тара та тарні матеріали», тому тара не є необоротним активом і безпідставним є посилання в акті про порушення ТОВ «ТД «БІОЛА» вимог п. 189.1 ст.189 ПКУ, який визначає: «у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання».
Оборотні активи - гроші та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи використання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу; (НП (С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»).
Еквіваленти грошових коштів (грошей) - короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грошей і які характеризуються незначним ризиком зміни вартості; (НП (С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»).
Отже, оборотними є такі активи, що є або еквівалентами грошових коштів, або призначені для реалізації чи споживання. Всі інші активи належать до необоротних. (НП (С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»).
Національні стандарти бухгалтерського обліку так само, як і діюче податкове законодавство, не вимагає обов'язкового включення до вартості виготовленої продукції вартості списаних товарно- матеріальних цінностей, зокрема швидкозношуваних матеріальних активів, основних засобів і таке інше.
Зазначені в акті списані дерев'яні піддони, в зв'язку з їх природним зносом, повністю використано у господарській діяльності ТОВ «ТД БІОЛА».
Списані піддони не відповідають критеріям визнання активу (п. 5 НП(С)БО 9 ), тому для цілій оподаткування перестають бути товаром в розумінні пп. 14.1.244 п.14.1 ст.14 ПКУ.
На операцію зі списання такої тари не розповсюджуються приписи підпункту г) п. 198.5 ст.198 ПКУ, в силу чого відсутні законні підстави для донарахування податкових зобов'язань з ПДВ відповідно - г) п. 198.5 ст.198, п. 189.1 ст.189 ПКУ по факту списання таких піддонів згідно актів списання.
Відповідачем не враховано, що вартість списаних піддонів включається до ціни реалізованої продукції як складова торговельної націнки. Наказом ТОВ «ТД «БІОЛА» про ціноутворення від 24.03.2017р. №1 визначено правила розрахунку базової продажної ціни товарів (продукції).
Так, відповідно до п.п.2 пі Наказу про ціноутворення, для готової продукції, виготовленої на умовах договорів з переробки давальницької сировини, продажна ціна складається з первісної вартості сировини, вартості послуг з переробки, торговельної націнки та ПДВ.
У свою чергу, п.2 Наказу про ціноутворення передбачено, що торговельна націнка включає, зокрема, інші операційні витрати підприємства, серед яких - тарні матеріали (Дт 94 рахунку). Тобто вартість тари та тарних матеріалів через торговельну націнку включається до ціни готової продукції, яка реалізується покупцям з ПДВ, і фактично такі витрати компенсуються кінцевим споживачем.
У постанові від 29.03.2023р. у справі №140/3991/22, аналізуючи положення п.198.5 ст.198, п.189.1 ст.189 та пп.14.1.36 п 14.1 ст.14 ПК України, Верховний Суд зазначив: «Отже, при списанні товарів, що втратили споживчі властивості, податкові зобов'язання з ПДВ не нараховуються за умови, що вартість таких товарів включається до вартості товарів/послуг, операції з постачання яких є об'єктом оподаткування ПДВ та пов'язані з отриманням доходів».
Положення п.198.5 ст.198 ПК України не підлягають застосуванню у випадку списання дерев'яних піддонів, які є оборотними активами з очікуваним строком використання до одного року. Такі піддони обліковані на рахунку 204 як запаси, не є товарами, послугами або необоротними активами у розумінні цієї норми.
Крім того, вартість піддонів фактично включається до складу ціни реалізованої продукції як елемент торговельної націнки, що підтверджує їх використання у господарській діяльності та виключає необхідність нарахування податкових зобов'язань з ПДВ.
Щодо завищення податкового кредиту з ПДВ на суму 257 375 грн. (ППР №0185660702 від 08.04.2025) та завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 1 286 875 грн. ППР №0185600702 від 08.04.2025).
В акті перевірки податковий орган зазначає, що ним встановлено взаємовідносини ТОВ «ТД «БІОЛА» з ТОВ «ЕДВЕРТАЙЗИНГ УА», по якому не встановлено фактичної можливості надання послуг; встановлено відсутність походження послуг по ланцюгу постачання, прийнято висновок щодо включення до переліку ризикових підприємств. Отже, на думку відповідача, первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту не можуть вважатися належно оформленими, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.
Між ТОВ «ТД «БІОЛА», як Замовником, та ТОВ «ЕДВЕРТАЙЗИНГ УА» (код ЄДРПОУ 39421753), як Виконавцем, укладено договір про надання послуг зі створення творів №13/АТ/17 від 01 травня 2017р.
Відповідно до п. 1.2 Договору послуги зі створення творів (надалі Твір та/або Твори) назв (найменувань) сюжетів, хронометражів, кількості тощо погоджуються Сторонами в Додатках до цього Договору з використанням Знаків для товарів і послуг, що надаються Замовником.
Пунктом 1.4 Договору передбачено, що Виконавець для надання послуг має право залучати третіх осіб та укладати з ними договори на власний розсуд.
Порушення вимог податкового законодавства щодо нереальності здійснення господарських операцій контролюючий орган встановлює лише на підставі аналізу відомостей інформаційних баз даних "Податковий блок", даних ЄРПН як джерела податкової інформації та пов'язує з неможливістю відслідкування по ланцюгу отриманих послуг.
Так, на арк.11 акту відповідач зазначає: «аналізом даних ЄРПН встановлено, що ТОВ «ЕДВЕРТАИЗИНГ УА» не є виконавцем послуг зі створення аудіовізуальних творів, оскільки встановлено «обрив» ланцюга зазначених робіт».
В акті (арк.11) наведено ланцюг, який податковий орган вважає ланцюгом постачання послуг по створенню для ТОВ «ТД «БІОЛА» аудіовізуальних творів під умовною назвою «Віоіа FruitWater 2019»
З урахуванням наведеної податкової інформації, контролюючий орган робить висновок про неможливість здійснення ТОВ «ЕДВЕРТАИЗИНГ УА» постачання ТОВ «ТД «БІОЛА» у червні-липні 2019 року послуг зі створення та адаптації аудіовізуальних творів. У якості аргументів зазначено наступне: відсутність на балансі необхідних для здійснення фінансово - господарської діяльності основних засобів, нематеріальних активів, офісних приміщень тощо; відсутність у ТОВ «ЕДВЕРТАИЗИНГ УА» трудових ресурсів, необхідних для здійснення діяльності; неможливість встановлення походження послуг зі створення та адаптації аудіовізуальних творів у зв'язку із «обривом» ланцюга їх руху.
На думку відповідача, сукупність фактів та обставин, які характеризують взаємовідносини ТОВ «ТД «БІОЛА» з ТОВ «ЕДВЕРТАЙЗИНГ УА», свідчить про те, що метою здійснення операції між сторонами, було отримання ТОВ «ТД «БІОЛА» податкової вигоди за рахунок мінімізації податкових зобов'язань з податку на прибуток та ПДВ.
Перелік відповідних актів щодо наданих послуг ТОВ «ЕДВЕРТАЙЗИНГ УА» на адресу ТОВ «ТД «БІОЛА» за 2019р на загальну суму - 1 544 250 грн., у тому числі ПДВ - 257 375 грн. Оплата: погодивши з ТОВ «ЕДВЕРТАЙЗИНГ УА» сценарій ТОВ «ТД «БІОЛА» здійснила розрахунки за надані послуги у безготівковій формі наступними платіжними інструкціями: платіжна інструкція №061148 від 11.07.2019 на суму 149 673 грн, платіжна інструкція №071475 від 18.07.2019 на суму 400 000 грн, платіжна інструкція №071267 від 22.07.2019 на суму 47 520 грн, платіжна інструкція №071555 від 23.07.2019 на суму 200 000 грн, платіжна інструкція №071602 від 26.07.2019 на суму 100 000 грн, платіжна інструкція №071253 від 31.07.2019 на суму 647 057 грн.
Станом на сьогоднішній день заборгованість ТОВ «ТД «БІОЛА» перед ТОВ «ЕДВЕРТАЙЗИНГ УА» відсутня.
Вищенаведені платіжні доручення на оплату вартості послуг ТОВ «ЕДВЕРТАЙЗИНГ УА» на суму 1 544 250 грн. засвідчують факт виконання ТОВ «ТД «БІОЛА» (Замовником) своїх зобов'язань за договором про надання послуг зі створення творів за №13/АТ/17 від 01 травня 2017р. саме перед ТОВ «ЕДВЕРТАЙЗИНГ УА» (Виконавцем) шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на рахунок саме ТОВ «ЕДВЕРТАЙЗИНГ УА», що означає втрату ТОВ «ТД «БІОЛА» права власності на ці кошти. Доказів повернення цих коштів до ТОВ«ТД «БІОЛА», наявності у ТОВ «ТД «БІОЛА» та ТОВ «ЕДВЕРТАЙЗИНГ УА» спільного інтересу щодо їх отримання, контролюючим органом в акті не наведено.
За правилами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» операція по списанню коштів з банківських рахунків ТОВ «ТД «БІОЛА» призводить до зміни стану та структури його активів і зобов'язань, за таких обставин платіжні доручення на оплату вартості послуг ТОВ «ЕДВЕРТАЙЗИНГ УА» на суму 1 544 250 грн, є доказами реальності господарських операцій ТОВ «ТД «БІОЛА» з ТОВ «ЕДВЕРТАЙЗИНГ УА».
Придбані у ТОВ «ЕДВЕРТАЙЗИНГ УА» чотири аудіовізуальні твори під умовною назвою «Віоіа Fruit Water 2019» та адаптації аудіовізуального твору під умовною назвою «BIOLA МОЛТО 2019», було визнано активом, тому що ТОВ «ТД БІОЛА» мало намір у майбутньому отримати економічні вигоди, пов'язані з їх використанням.
Оприбуткування створених аудіовізуальних творів під умовною назвою «Віоіа Fruit Water 2019» ТОВ «ТД «БІОЛА» та адаптації аудіовізуального твору під умовною назвою «BIOLA МОЛТО 2019»,здійснено відповідно до вимог П(С)БО 8 «Нематеріальні активи», затв. наказом МФУ від 18.10.1999 за №242 на бухгалтерський рахунок 127 «Інші нематеріальні активи» та включено до витрат на збут шляхом нарахування амортизації на такий актив у відповідності до вимог п.25 П(С)Б08.
Вищевказані операції відображено у бухгалтерському обліку ТОВ «ТД «БІОЛА» наступним чином:
Дт 311 «Поточні рахунки у національній валюті» - Кт 6311 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками » у сумі 1 544 250 грн,
Дт 1541 «Придбання нематеріальних активів» - Кт 6311 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками » у сумі 1 286 875 грн,
Дт 6442 «Податковий кредит не підтверджений» - Кт 6311 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками » у сумі 257 375 грн,
Дт 127 «Інші нематеріальні активи» - Кт 1541 «Придбання нематеріальних активів» у сумі 1 286 875 грн
Дт 930041 «Амортизація нематеріальних активів» - Кт 133 «Накопичена амортизація нематеріальних активів» у сумі 1 286 875 грн.
Таким чином, вартість вищевказаних аудіовізуальних творів у сумі 1 286 875 грн. врахована позивачем при визначені фінансового результату до оподаткування шляхом нарахування амортизації нематеріального активу в наступних періодах: за 2019 - 268 099 грн., 2020 - 645 102,08 грн., 2021 - 373 673,92 грн.
Акти відповідають вимогам складання первинних документів - п.п. 2.4.,2.7. Розділу II Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом МФУ від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за№ 168/704 (далі Положення № 88). Зауважень щодо порядку їх оформлення акт не містить.
Відповідно до п.44.1 ст.44 ПКУ, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Отже, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування як податком на прибуток так і податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків та визначення бази оподаткування податком на прибуток підприємств.
Відповідно до ч. 1 ст.9 Закону №996, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Документи (у тому числі договори, акти, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.
У відповідності до статті 1 Закону № 996 господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків - фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю.
Аакт перевірки не містить доказів відсутності руху активів - аудіовізуальних творів в процесі провадження ТОВ «ТД «БІОЛА» господарської діяльності.
Відповідно П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затв. наказом МФУ №73 від 07.02.2013р., активи це ресурси контрольовані підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигід у майбутньому.
Відповідно до ПСБО 8 «Нематеріальні активи», затв. наказом МФУ №242 від 18.10.1999р
Нематеріальний актив - немонетарний актив, який не має матеріальної форми та може бути ідентифікований (п.4)
Придбаний або отриманий нематеріальний актив відображається в балансі, якщо існує імовірність одержання майбутніх економічних вигод, пов'язаних з його використанням, та його вартість може бути достовірно визначена (п.6).
В ході здійснення своєї господарської діяльності створені ТОВ «ЕДВЕРТАЙЗИНГ УА» аудіовізуальні твори під умовною назвою «Віоіа Fruit Water 2019» та вартості адаптації аудіовізуального твору під умовною назвою «BIOLA MOJITO 2019» в подальшому ТОВ «ТД «БІОЛА» було використано в своїх рекламних акціях.
Зв'язок понесених витрат на створення аудіовізуальних творів та послуг їх адаптації з власною господарською діяльністю ТОВ «ТД «БІОЛА» є очевидним, адже створені в такий спосіб нематеріальні активи використано в рекламі продукції, яку підприємство виготовляє на умовах переробки давальницької сировини та реалізує на ринку.
Рух активів: проведення в такий спосіб реклами сприяло залученню широкого кола покупців та формуванню стійкого інтересу за рахунок візуалізацїї реалізуємої продукції, що сприяло збільшенню обсягів реалізації.
Це призвело до отримання економічної вигоди у вигляді доходів, що підтверджується даними фінансової звітності і як наслідок ТОВ «ТД «БІОЛА» починаючи з 2023р є стабільно бюджетоутворюючим прибутковим підприємством.
Таким чином, у зв'язку з проведенням господарських операцій між ТОВ «ТД «БІОЛА» та ТОВ «ЕДВЕРТАЙЗИНГ УА» фактично відбувся рух активів та зміни у майновому стані ТОВ «ТД «БІОЛА», що є достатнім підтвердженням реальності таких господарських операцій та юридичної сили первинних документів, складених під час проведення таких господарських операцій.
Проте, ГУ ДПС у Дніпропетровській області не взяло до уваги факт наявності у ТОВ «ТД «БІОЛА» АУДІОВІЗУАЛЬНИХ ТВОРІВ під умовною назвою «Biola Fruit Water 2019», які були надані для перегляду особисто головному державному інспектору відділу перевірок у сфері матеріального виробництва управління податкового аудиту ТУ ДПС у Дніпропетровській області - Ірині Славанівській.
З огляду на вказані правові норми, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість, як і обсяг витрат для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, що стала підставою для формування податкового обліку платника податку.
Доводи податкового органу про не підтвердження реальності зазначеної господарської операції з огляду на не підтвердження надання послуг в ланцюгу, який наводить податковий орган в акті, не можуть бути підставою для позбавлення платника (ТОВ «ТД «БІОЛА») права на формування податкового кредиту. Сума податку на додану вартість, яка включена до ціни послуги, є податковим зобов'язанням Виконавця - надавача такої послуги і саме Виконавсь послуги несе обов'язок сплатити суму податку до бюджету, а у разі, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.
Положеннями п.п. 14.1.181 п.14.1 ст.14, абз. «б» п.185.1 ст.185, пп. «а» п.198.1,п.198.2 ст.198 ПКУ визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.
Об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуги тобто, в розумінні п.п. 14.1.185 п. 14.1 ст.14 цього ж Кодексу, будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.
Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з: придбання або виготовлення товарів та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг п. 198.2 ст.198 ПКУ (так зване правило «першої події»).
Згідно з нормами п. 198.3 ст.198 ПКУ, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з п.198.6 ст.198 ПКУ, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Крім того, платник податків взагалі жодним чином не повинен нести відповідальність за господарську діяльність контрагента, його звітність як платника, тощо, про яку взагалі не обізнаний та не повинен бути обізнаний.
Особливо звертаємо увагу суду на приписи абз. третього п.201.10 статті 201 ПКУ, якими встановлено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
В періоді здійснення господарської операції діяла постанова Кабінету Міністрів України під 21.02.2018р. №117 «Про затвердження порядку з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних - надалі Порядок 117 (втратила чинність 01.02.2020р).
Згідно Порядку 117 визначено, що податкові накладні, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку. У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна відповідає критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
Згідно п.2 Порядку 117 встановлено: «моніторинг - сукупність заходів та методів роботи контролюючих органів, що виявляє за результатами проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації об'єктивні ознаки наявності ризиків порушення норм податкового законодавства; ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складання та надання податкової накладної / розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту «а»/»б» пункту 185.1 статті 185, підпункту «а»/«б» пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1,201.7,201.10 статті 201 ПКУ за наявності об'єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено у такій податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов'язку».
Проте, податкові накладні, складені ТОВ «ЕДВЕРТАЙЗИНГ УА» у червні та липні 2019р. з операцій постачання послуг створення 4 (чотирьох) аудіовізуальних творів під умовною назвою "Biola Fruit Water 2019 та послуги з адаптації аудіовізуального твору під умовною назвою «BIOLA MOJITO 2019» на загальну суму ПДВ - 257 375 грн.: податкова накладна №5 від 27.06.2019 на суму 1 496 730 грн, - «Послуги зі створення 4 (чотирьох) аудіовізуальних творів під умовною назвою "Biola Fruit Water 2019", хронометражем 10 (десять) секунд кожен згідно дод.2 від 06.06.19 до Договору № 13/АТ/17 від 01.05.2017 року» податкова накладна №1 від 05.07.2019 на суму 47 520 грн - «Послуги з адаптації аудіовізуального твору під умовною назвою "BIOLA МОЛТО 2019", хронометражем 10 (десять) секунд згідно дод. 3 від 11.06.19 до Договору № 13/АТ/17 від 01.05.2017 року» були зареєстровані ТОВ «ЕДВЕРТАЙЗИНГ УА» в Єдиному реєстрі податкових накладних після впровадження Порядку 117, при цьому реєстрацію таких податкових накладних ДПСУ не було зупинено, а це означає що за результатами проведеного податкового моніторингу платник податку - ТОВ «ЕДВЕРТАЙЗИНГ УА» не відповідає критеріям ризиковості платника податку (на час реєстрації вищевказаних податкових накладних) і податкові накладні, складені ТОВ «ЕДВЕРТАЙЗИНГ УА» за червень-липень 2019р. з операцій створення 4 (чотирьох) аудіовізуальних творів під умовною назвою "Biola Fruit Water 2019 та послуги з адаптації аудіовізуального твору під умовною назвою "BIOLA МОЛТО 2019"на адресу ТОВ «ТД «БІОЛА», не відповідають критеріям ризиковості здійснення операції.
Запроваджуючи Податковим кодексом України систему електронного адміністрування податку на додану вартість (стаття 200-1) та механізм зупинення реєстрації податкової накладної (пункт 201.16 статті 201), держава гарантує у пункті 201.10 статті 201 ПКУ, що податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
У постанові від 29.06.2021 по справі № 910/23097/17 Велика Палата Верховного суду дійшла висновку про те, що «податкова накладна є достатнім доказом укладання/виконання договору».
Приписи ПКУ не зобов'язують та не дозволяють ТОВ «ТД «БІОЛА» з метою правомірного декларування податкового кредиту та витрат отримувати від кожного постачальника послуг/товарів будь-які підтвердження щодо його матеріально-технічної бази, штатної чисельності працівників, наявності власних або орендованих складських приміщень, транспортних засобів, відстежувати та аналізувати факти придбання та оприбуткування наданих послуг безпосередньо самим Виконавцем та/або всіма іншими Виконавцями/постачальниками по ланцюгу, вивчати податкову характеристику Виконавця/постачальника.
Крім того, не має законодавчих підстав та встановленого законодавством Порядку для можливості проведення таких дій з боку покупця послуг /товарів .
Якщо податковий орган своєчасно не зупинив, а навпаки дозволив реєстрацію вищевказаних податкових накладних, то інформація щодо нереальності створення аудіовізуальних творів не є доведеним фактом.
Загалом, позиція податкового органу про порушення ТОВ «ТД «БІОЛА» податкового законодавства по суті ґрунтується лише на податковій інформації у вигляді відомостей з інформаційних баз даних "Податковий блок", ЄРПН відносно контрагента ТОВ «ЕДВЕРТАЙЗИНГ УА» та третіх осіб - ТОВ «КВАДРУМ ЕЛІТ» (код ЄДРПОУ 42719383) - TOB «ЛЮКСЗБУТ» (код ЄДРПОУ 42692461) по ланцюгу надання послуг зі створення 4 (чотирьох) аудіовізуальних творів під умовною назвою "Biola Fruit Water 2019» та без будь-яких фактів фіксації порушення зроблено висновок про нереальність господарських операцій ТОВ «ТД «БІОЛА» із ТОВ «ЕДВЕРТАЙЗИНГ УА».
Незрозуміло відображення в акті в ланцюгу надання послуг зі створення 4 (чотирьох) аудіовізуальних творів під умовною назвою "Biola Fruit Water 2019» підприємства ТОВ «АВЕРС ІНК» (код ЄДРПОУ 42680613), на якому нібито здійснився «обрив» ланцюга, за відсутності в акті доказів неможливості самостійного створення ТОВ «ЛЮКСЗБУТ» 4 (чотирьох) аудіовізуальних творів під умовною назвою "Biola Fruit Water 2019».
Разом з тим, правовідносини контрагентів із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими ТОВ «ТД «БІОЛА» не вступало у господарські відносини, самі по собі за відсутності інших об'єктивних та підтверджених даних про порушення ТОВ «ТД «БІОЛА» податкового законодавства, не можуть свідчити про нереальність господарських взаємовідносин платника податку.
Аналогічного висновку дійшов і Верховний суд у постанові від 03 червня 2019 року у справі №826/11516/15.
Слід зазначити, що оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.
Такої правової позиції дотримується і Верховний Суд у своїх постановах від 16.01.2018 року у справі №820/4648/13-а, від 29.03.2019 року у справі №808/3412/16.
Використана контролюючим органом в акті податкова інформація стосовно третіх осіб в ланцюгу постачання не може бути підставою для висновку про нереальність господарських операцій, і як, наслідок, порушення ТОВ «ТД «БІОЛА» норм податкового законодавства, оскільки жодною нормою законодавства України не передбачається обов'язок платників податків - покупців товарів (робіт, послуг) вимагати від контрагентів-постачальників товарів (робіт, послуг) будь-яких відомостей щодо повноти та правильності ведення ними податкового обліку, сплати податків за окремою операцією придбання товарів (надання послуг), відомостей щодо третіх осіб (постачальників в ланцюгу) тощо.
Відповідно до п.86.1 ст.86 ПКУ результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
За визначенням, наведеним в п.2 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №727 від 20.08.2015, акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно п. 3 розділу II Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №727 від 20.08.2015, акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до п.4 розділу III Порядку № 727 у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно, зокрема: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів, документів податкового або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки - зазначити перелік цих документів.
Отже, контролюючий орган може встановити наявність або відсутність порушень платником податків вимог податкового, валютного та іншого законодавства виключно за наслідками дослідження первинних документів такого платника податків, а відтак посилання контролюючого органу в акті лише на податкову інформацію щодо ТОВ «ЕДВЕРТАЙЗИНГ УА» та його контрагентів по ланцюгу постачання послуг зі створення 4 (чотирьох; аудіовізуальних творів під умовною назвою "Biola Fruit Water 2019» не має правових наслідків, тобто не може вважатись доказом.
Посилання контролюючого органу на недостатність у ТОВ «ЕДВЕРТАЙЗИНГ УА» та третіх осіб в ланцюгу постачання необхідних ресурсів документально не підтверджена.
В акті не доведено та не надано належних доказів, які б свідчили, що наявні у ТОВ «ЕДВЕРТАЙЗИНГ УА» трудові ресурси та матеріально-технічне забезпечення були недостатніми для виконання умов договору №13/АТ/17 від 01.05.2017, укладеного з ТОВ «ТД «БІОЛА» з надання послуг зі створення 4 (чотирьох) аудіовізуальних творів під умовною назвою "Biola Fruit Water 2019» та здійснення адаптації аудіовізуального твору під умовною назвою "BIOLA МОЛТО 2019" або ж відсутності можливості залучення до виконання взятих на себе зобов'язань перед ТОВ «ТД «БІОЛА» третіх осіб.
В акті не доведено та не надано належних доказів, які б свідчили, що наявні у ТОВ «ЛЮКСЗБУТ» (ікінцева третя особа в ланцюгу постачання, на який нібито, на припущення контролюючого органу, виник «обрив» ланцюга руху зі створення 4 (чотирьох) аудіовізуальних творів під умовною назвою "Biola Fruit Water 2019») трудові ресурси та матеріально - технічне забезпечення були недостатніми для надання послуг зі самостійного створення 4 (чотирьох) аудіовізуальних творів під умовною назвою "Biola Fruit Water 2019».
В акті не доведено і не надано належних доказів , які свідчать про неправомірну поведінку ТОВ «ЕДВЕРТАЙЗИНГ УА» та про обізнаність ТОВ «ТД «БІОЛА» щодо такої поведінки та злагодженості дій між ними.
Необґрунтованими є посилання контролюючого органу в акті лише на податкову інформацію у вигляді відомостей інформаційних баз даних "Податковий блок", ЄРПН як джерела інформації, які нібито підтверджують факт не придбання ТОВ «ЕДВЕРТАЙЗИНГ УА» у третій осіб по ланцюгу постачання робіт зі створення 4 (чотирьох) аудіовізуальних творів під умовною назвою "Biola Fruit Water 2019» та неможливості їх продажу ТОВ «ТД «БІОЛА», оскільки така інформація носить виключно інформативний характер та сформована фактично без дослідження первинних документів податкового обліку, а отже не є належним доказом.
Відповідно до норм ПКУ податкова інформація є одним із джерел інформації, яке податкові органи можуть використовувати для здійснення своїх повноважень та функцій. При цьому, така інформація має бути підтверджена належними і допустимими доказами, зокрема, документами бухгалтерського і податкового обліку платника податку, його контрагента. Такі документи мають відображати зміст (суть) відносин між учасниками господарських операцій. Тобто узагальнена податкова інформація не є першоджерелом, а тому лише її наявність в розпорядженні податкового органу не є доказом недотримання платником вимог податкового законодавства. Отримана податкова інформація повинна оцінюватися податковим органом у співвідношенні з первинною документацією. Така інформація носить виключно інформативний характер та сама по собі, окремо від інших доказів або за їх відсутності, не доводить наявності податкових правопорушень.
Така правова позиція є усталеною в практиці Верховного Суду, про що зазначено у постановах Верховного Суду: від 27.11.2019 року у справі № 826/11629/16, від 21.07.2021 у справі 826/11614/17, від 25.05.2023 у справі 440/12065/21, від 21 листопада 2023 р. у справі №640/329/20.
Верховний Суд у постановах від 11.11.2020 №320/1147/19, від 24.11.2020 №813/3034/15 виклав висновок щодо застосування норм права у правовідносинах, відповідно до якого норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його, контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.
Платник податків має з'ясовувати обставини лише тих операцій, у вчиненні яких він безпосередньо бере участь. Поширення обов'язків платника податків на контроль за дотриманням норм податкового законодавства під час вчинення дій третіми особами суперечить нормам ПКУ. Це є виключною прерогативою контролюючих органів. Платник податків, на відміну від контролюючого органу, не має технічної та процесуальної можливості перевіряти фінансову дисципліну контрагентів, а отже не може нести відповідальність за процеси, на які об'єктивно не може вплинути. Лише податковий орган наділений такою сукупністю повноважень, належна реалізація яких надає можливість виявити податкові правопорушення, допущені контрагентом при здійсненні своєї господарської діяльності, та притягнути саме його до відповідальності, що охоплюється принципом індивідуальної відповідальності платника податків (постанова ВС від 19 лютого 2019 року у справі №П/811/217/17, адміністративне провадження №К/9901/38084/18).
На сьогоднішній день відсутній факт проведення податковими органами будь-якої документальної перевірки ТОВ «ЕДВЕРТАЙЗИНГ УА»
Відповідно до п.п.86.7.5 п.86.7 ст.86 ПКУ «Контролюючим та іншим державним органам забороняється використовувати акт перевірки як підставу для висновків стосовно взаємовідносин платника податків з його контрагентами, якщо за результатами складення акта перевірки податкове повідомлення-рішення не надіслано (не вручено) платнику податків або воно вважається відкликаним відповідно до статті 60 цього Кодексу».
Відповідно до п.60.1.2 п.60.1 ст.60 ПКУ податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним якщо контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення- рішення про нарахування суми грошового зобов'язання.
Таким чином податкове законодавство виключає можливість застосування до платника податків негативних правових наслідків до моменту встановлення контролюючим органом порушення податкового законодавства з боку його контрагента, донарахування контрагенту податкового зобов'язання в порядку статті 54 ПКУ та його узгодження у встановленому законом порядку.
Згідно рішення податкового органу від 05.02.2020р ТОВ «ЕДВЕРТАЙЗИНГ УА» внесено до переліку ризикових підприємств.
Господарська операція з надання послуг щодо створення чотирьох аудіовізуальних творів під умовною назвою «Віоіа Fruit Water 2019» та послуг з адаптації аудіовізуального твору під умовною назвою "BIOLA MOJITO 2019" нашому підприємству фактично було здійснено у червні-липні 2019р, тобто в періоді, коли ТОВ «ЕДВЕРТАЙЗИНГ УА» не мало статусу ризикового підприємства.
Акт не містить інформації з яких причин або підстав, податковим органом за місцем реєстрації ТОВ «ЕДВЕРТАЙЗИНГ УА», на момент початку процедури банкрутства останнього (29.10.2020р) не проведено документальну перевірку та/або хоча б зустрічну звірку щодо взаємовідносин з ТОВ «ТД «БІОЛА».
Таким чином, відповідачем не доведено факт відсутності реальності отримання послуг ТОВ «ТД «БІОЛА» в рамках договору про надання послуг зі створення творів за №13/АТ/17 від 01 травня 2017р від ТОВ «ЕДВЕРТАЙЗИНГ УА».
Можливі порушення податкового законодавства з боку контрагентів ТОВ «ТД «БІОЛА» не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про наявність таких порушень з боку позивача, а також про відсутність у ТОВ «ТД «БІОЛА», як замовника послуг, права на здійснення господарських витрат та формування податкового кредиту з ПДВ а тому не позбавляють Позивача права на їх відображення у податковому обліку.
Така ж позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 12.06.2018р. у справі №802/1155/17-а.
Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях чітко визначив правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.
У разі наявності у державних органів інформації про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 року у справі "Інтерсплав проти України").
Будь-яких доказів того, що ТОВ «ТД «БІОЛА» діяло без реальної господарської мети отримання прибутку, або з наміром штучного заниження бази оподаткування з податку на додану вартість, податковим органом не надано.
За змістом уставленої практики Верховного Суду, зокрема постанови від 03.09.2019 у справі №810/3790/17, при вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, необхідно враховувати, що відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній на час вирішення спору судом першої інстанції), обов'язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб'єктом владних повноважень покладається на суб'єкта владних повноважень.
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та «Вуліч проти Швеції», Суд також звертав увагу на необхідність покладення обов'язку доказування на податковий орган.
З огляду на вищевикладене, висновок ГУ ДПС у Дніпропетровській області щодо завищення податкового кредиту з ПДВ на суму 257 375 грн. та завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 1 286 875 грн є необґрунтованим.
Щодо податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №0339880702 від 17.06.2025 року про застосування штрафу у сумі 9043 грн. за платежем податок на додану вартість із вироблених в України товарів (робіт, послуг).
Так, як зазначено судом вище, 25.06.2025 року ТОВ «ТД «БІОЛА» засобами поштового зв'язку отримало від ГУ ДПС у Дніпропетровській області податкове повідомлення рішення від 17.06.2025 року №0339880702 щодо застосування штрафу у сумі 9043 грн. за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).
Нарахування штрафних санкцій ДПС України обумовлено тим, що при перевірці відповідачем не враховано вимоги пункту 102.3 статті 102 Податкового кодексу України, яким передбачено випадки зупинення відліку строків давності. У рішенні про результати розгляду скарги від 11.06.2025 року №26837/6/99-00-06-01-01-06 ДПС України зазначив, що контролюючий орган неправомірно не застосував штрафні (фінансові) санкції при складанні ППР від 08.04.2025р. №0185670702 на загальну суму 9043 грн. за червень 2018 року, у т.ч. на суму 5643 грн. (у розмірі 50%) та 3400 грн. (5% обсягу, але не більше 3400 грн.), оскільки строки давності щодо застосування штрафних санкцій не минули.
На підставі підпункту 102.1. ст.102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.
Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Відповідно до підпункту 69.9. пункту 69 підрозділу 10 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законом № 3219-ІХ від 30.06.2023 ПК України тимчасово, до 1 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи
Дія пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX, яким було встановлено мораторій на проведення документальних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, зупиняється на період дії воєнного, надзвичайного стану.
Згідно з підпунктом 102.3.2 пункту 102.3 ст.102 ПКУ відлік строку давності зупиняється на будь-який період, протягом якого контролюючому органу згідно із законом та/або рішенням суду заборонено проводити перевірку (перевірки) платника податків.
З урахуванням змін, внесених Законом №2120-ІХ ст.102 ПК України доповнено п.102.9. відповідно до якого на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи".
Отже, у зв'язку з короновірусним карантином та дією воєнного стану в Україні перебіг строку давності, передбаченого п. 102.1 ПКУ (п. 52-2, 69.9 підрозд. 10 розд. XX ПКУ):
з 18 березня 2020 року - призупинено;
з 1 серпня 2023 року - поновлено за загальним правилом (згідно з п.п.69.2 прим.1 п.69, підр.10 розд. ХХ Прикінцеві положення ПКУ)
Таким чином, у періоді з дати поновлення строку давності (01.08.2023 року) і по дату винесення спірних ППР (08.04.2025р.) - 616 календарних днів. Решта строку давності становить:
1095 к. д. - 616 к. д.= 479 к. д
Це період з 25.11.2018 року до 17.03.2020 року (з 18.03.2020р. перебіг строку давності призупинено).
Граничні дати для подання декларацій з ПДВ у 2018 році:
за жовтень - 20 листопада 2018 року
за листопад - 20 грудня 2018 року.
Найближча дата після 25.11.2018 року - це 20.12.2018 року, тобто дата подання декларації з ПДВ за листопад 2018 року.
Тому у даному випадку суд вважає, що на дату винесення ППР як ГУ ДПС у Дніпропетровській області та і ДПС України не мали право донараховувати податкове зобов'язання з ПДВ за податковий період травень, червень, вересень 2018р., так само, як і застосувати фінансові санкції за податковий період травень, червень, вересень 2018р.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, враховуючи вище встановлені судом обставини, суд доходить висновку, що позовні вимоги є правомірними та належать до задоволення повністю.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду у загальній сумі 39 944,51 грн., що документально підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів №БТД-061310 від 19.06.2025 року у сумі 4528,28 грн., платіжною інструкцією кредитового переказу коштів №БТД-061280 від 19.06.2025 року у сумі 30 280 грн. та платіжною інструкцією кредитового переказу коштів №БТД-061306 від 19.06.2025 року у сумі 5136,23 грн.
Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 39 944,51 грн. підлягає стягненню з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.
На підставі частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 13 серпня 2025 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду. Виготовлення рішення у повному обсязі здійснено 14 серпня 2025 року.
Керуючись ст. ст. 139, 242-243, 245-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "БІОЛА" в особі представника Устинової Анжели Вікторівни до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №0185660702 від 08.04.2025 року щодо збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 8 015 172,50 грн., в т.ч за податковими зобов'язаннями 6 412 138 грн. і штрафними (фінансовими) санкціями 1 603 034,50 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №0185670702 від 08.04.2025 року щодо застосування штрафу в розмірі 50% згідно п.120-1.2 ст. 120 Податкового кодексу України у сумі 49 126,50 грн. та штрафу у розмірі 5% у сумі 252 758,58 грн. з необхідністю скласти та/або зареєструвати відповідні податкові накладні.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №0185600702 від 08.04.2025 року щодо збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств, який сплачують інші підприємства у розмірі 342 415 грн., в т.ч. за податковими зобов'язаннями 273 932 грн. і штрафними (фінансовими) санкціями 68 483,00 грн. в частині 289 546,25 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №0339880702 від 17.06.2025 року про застосування штрафу у сумі 9043 грн. за платежем податок на додану вартість із вироблених в України товарів (робіт, послуг).
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "БІОЛА" (49021, м. Дніпро, вул. Берегова, 135, код ЄДРПОУ 41220451) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 39 944,51 грн. (тридцять дев'ять тисяч дев'ятсот сорок чотири гривні 51 копійка) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 44118658).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 14 серпня 2025 року.
Суддя С. В. Прудник