Справа № 947/27559/25
Провадження № 1-кс/947/11158/25
25.07.2025 рокуслідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання т.в.о. старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12025160000000783 від 16.07.2025 відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Чепа, Закарпатської області, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого, 05.05.2023 звільненого за відбуттям строку покарання за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 297 КК України,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України,-
1. Виклад фактичних обставин даного кримінального провадження та змісту поданого стороною обвинувачення клопотання.
У невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 23.07.2025 ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , обрали об'єктом свого протиправного умислу майно ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_3 .
Зібравши необхідну інформацію, ОСОБА_7 , та ОСОБА_4 ,підготували все необхідне для вчинення розбійного нападу на ОСОБА_8 ,а саме: придбали тканинні рукавички, маски (типу «балаклави»), вогнепальну зброю, тощо.
Закінчивши підготовку до вчинення злочину та діючи відповідно до розробленого плану злочинної діяльності, визначивши майно ОСОБА_8 , об'єктом свого злочинного посягання, ОСОБА_7 , та ОСОБА_4 , 23.07.2025 близько 11:52 год. на автомобілі марки «ВАЗ 21011», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , прибули за адресою: Одеська область, Одеський район, село Фонтанка, по вулиці Піонерській, де залишили вказаний автомобіль, забезпечивши собі таким чином можливість швидкої та безперешкодної втечі з місця вчинення злочину, та направились пішки до місце де розташований будинок потерпілого.
Перебуваючи біля будинку потерпілого ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , та ОСОБА_4 , почали оглядати прилеглу територію, спостерігати за обстановкою у зазначеному будинку, з метою підготовки злочину, визначення безпечного шляху підходу та відходу, для забезпечення уникнення викриття своїх злочинних дій чи затримання під час вчинення розбійного нападу. Взявши заздалегідь підготовлені засоби для вчинення розбійного нападу, ОСОБА_7 , та ОСОБА_4 , попрямували до будинку АДРЕСА_3 , де мешкає потерпілий ОСОБА_8 .
Далі, ОСОБА_7 , та ОСОБА_4 , близько 22:24 год. 23.07.2025 підійшли до вказаного будинку, де проникли до приватного володіння потерпілого, а саме прибудинкової території, шляхом перетину паркану, який визначає межі домоволодіння з задньої сторони будинку, з метою скоєння розбійного нападу, при цьому достовірно знаючи про те, що потерпілий ОСОБА_8 ,перебував за місцем свого мешкання. Усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою особистого збагачення, а також усвідомлюючи, що діють у період дії воєнного стану, що введений в Україні на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, Указом від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX із подальшим продовженням дії воєнного стану Законами України).
Однак, 23.07.2025 о 22:40 год. протиправні дії ОСОБА_7 , та ОСОБА_4 , припинено та вони затримані співробітниками поліції на місці вчинення злочину.
За вищевикладених обставин, 23.07.2025 ОСОБА_4 було затримано в порядку ст. 208 КПК України та 24.07.2025 останньому було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, за кваліфікуючими ознаками: напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло, вчинений в умовах воєнного стану.
Вважаючи, що в рамках даного кримінального провадження ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, в цілях запобігання настання ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, про які стороною обвинувачення зазначається в рамках даного клопотання, слідчий за погодженням з прокурором звертаються до слідчого судді з таким клопотанням про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
2. Позиції учасників судового засідання.
Прокурор вимоги поданого клопотання підтримав в повному обсязі та просив задовольнити клопотання про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення застави.
Захисник підозрюваного заперечувала проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що ризики є необґрунтованими, на даний час підзахисний співпрацює зі слідством. Адвокат ОСОБА_5 просила відмовити у задоволенні клопотання слідчого та застосувати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Підозрюваний з підозрою погодився, щодо запобіжного заходу - підтримав думку захисника.
3. Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ч. 1 ст. 177 КПК України - метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Ч. 1 ст. 183 КПК України - тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України - під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
4. Відомості, які свідчать про наявність в рамках даного кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України
24.07.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
У справі «Мироненко і Мартенко проти України» від 10.12.2009 року ЄСПЛ зазначив, що компетентний суд повинен перевірити не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої буде здійснено затримання, та законність мети цього затримання й подальшого тримання під вартою.
Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумності підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування.
Відповідно до п. 32 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Так, обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України стороною обвинувачення підтверджується наступними матеріалами кримінального провадження: протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 , протоколами допиту свідків, протоколом затримання в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_4 , протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 .
На підставі зазначеного, слідчий суддя суд вважає, що надані прокурором матеріали, які долучені до клопотання, на даній стадії досудового розслідування доводять обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що на даній стадії кримінального провадження, слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі наявних у слідчого судді матеріалів, вирішує питання доведеності існування обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінально-протиправних дій.
5. Відомості, які свідчать про наявність/відсутність в рамках даного кримінального провадження ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до переконання, що наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик у вигляді можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.
Щодо існування ризику передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, можливого незаконного впливу з боку ОСОБА_4 на свідків та потерпілого, слідчий суддя враховує, що підозра, пред'явлена останньому в тому числі ґрунтується на показаннях таких осіб, що підтверджує існування ризику тиску на них з метою зміни чи відмови від показів. Крім того, у випадку подальшого направлення обвинувального акту відносно ОСОБА_4 до суду, з великою вірогідністю можливо припускати допит таких осіб безпосередньо в судовому засіданні судом, позаяк суд не може обґрунтовувати свої судові рішення показаннями, отриманими на стадії досудового розслідування стороною обвинувачення (за винятком випадків, передбачених ст. ст. 225, 615 КПК України).
Слід зауважити, що з огляду на специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого на теперішній час обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , процесуальні джерела доказів у вигляді показань відіграють надзвичайно важливу роль, що на переконання слідчого судді додатково підтверджує вірність доводів сторони обвинувачення відносно існування в рамках такого кримінального провадження наведеного ризику.
Крім того, слідчий суддя враховує, що в судовому засіданні було встановлено, що підозрюваний ОСОБА_4 притягався до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 297 КК України, та наразі останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення проти власності, що, на думку слідчого судді, свідчить про явні негативні соціальні інтереси останнього, й відповідно про його емоційно-вольову деформацію та ймовірну відсутність правової свідомості. З огляду на вищевикладене, слідчий суддя приходить до переконання, що в рамках означеного кримінального провадження існує реальний ризик вчинення іншого кримінального правопорушення ОСОБА_4 або продовження ним кримінального правопорушення, в якому підозрюється.
Водночас, слідчий суддя звертає увагу на те, що сторона обвинувачення формально посилається на існування ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ні в письмовому вигляді у клопотанні, ні в судовому засіданні прокурором не доведена обґрунтованість зазначеного ризику.
6. Обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м'якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).
При цьому, ризик, це, зокрема, невизначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України. Між тим, чинний КПК України не вимагає надання відповідних доказів того, що підозрюваний обов'язково здійснить дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема й у випадку застосування відносно нього більш м'якого запобіжного заходу, однак перед слідчим суддею повинна бути доведена наявність реальної можливості здійснити підозрюваним такі дії в майбутньому, в зв'язку з чим, слідчим суддею повинен бути обраний такий запобіжний захід, який в повній мірі буде здатним запобігти можливому прояву означених дій з боку підозрюваного.
Слідчий суддя враховує тяжкість інкримінованого підозрюваному ОСОБА_4 кримінального правопорушення, а також фактичні обставини даного кримінального провадження, та приходить до переконання, що на даній стадії досудового розслідування відносно підозрюваного слід обрати міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому більш м'які запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки такої особи, в тому числі, не забезпечать досягнення завдань кримінального провадження в цілому, та міри запобіжного заходу, зокрема.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
За таких обставин, оскільки ймовірне вчинення, зокрема, кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України супроводжувалося погрозою застосування насильства з боку підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне не визначати відповідний розмір застави відносно останнього в рамках даного кримінального провадження.
7. Висновки слідчого судді.
Таким чином, вивчивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, вислухавши думку учасників судового засідання та надавши правову оцінку всім доводам як сторони обвинувачення, так і сторони захисту, слідчий суддя приходить до переконання про необхідність задоволення поданого стороною обвинувачення клопотання, а тому керуючись ст. ст. 176-178, 182-184, 193-194, 196 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання т.в.о. старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» строком до 19.09.2025, в межах строку досудового розслідування.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1