вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"13" серпня 2025 р. м. Рівне Справа № 918/434/25
Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Н. Церковної за участю секретаря судового засідання І.Шилан, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Контейнери України" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Хавест-агро" про стягнення 1 602 770,68 грн
за участю сторін :
від відповідача - Перепечай К.В.
Рішенням господарського суду Рівненської області від 06.08.2025 року у задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Контейнери України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хавест-агро" про стягнення 1 602 770,68 грн - відмовлено.
07 серпня 2025 року на адресу суду від представника відповідача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на адвокатські послуги.
Ухвалою суду від 07.08. 2025 року розгляд заяви про ухвалення додаткового судового рішення призначено на 13.08.2025 року.
У судовому засіданні 13.08.2025 року представник відповідача просила суд задовольнити заяву щодо розподілу судових витрат на адвокатські послуги. Позивач не забезпечив явку уповноважених представників, хоча про місце, дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчать матеріали справи.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом, зокрема, не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення (частина 2 статті 244 ГПК України).
Згідно з частиною 3 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі та в тому самому порядку, що й судове рішення, протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви.
Відповідно до частини 1 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема до них належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частинами 2, 3 статті 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 8 статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно зі статтею 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Статтею 30 цього Закону встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Як вбачається з матеріалів справи, представник відповідача у своїй заяві просить стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 60 000 грн. 00 коп.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу Товариством з обмеженою відповідальністю "Хавест-агро" свідчать наступні обставини та докази.
З метою надання правової допомоги позивачу, між Адвокатом Перепечай К.В. (АБ "Миколи Бляшина") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Хавест-агро" укладено договір про надання правничих послуг від 04.06.2025 року. Вказаний Договір підписаний уповноваженими представниками та скріплений відтисками печаток сторін договору. Договором передбачено, що вартість послуг виконавця за договором складається з розміру сум зазначених в рахунках-фактури, що виставляються виконавцем замовнику для оплати.
Відповідно до звіту про надану правову допомогу від 05.08.2025 року адвокат надав послуги на загальну суму 60 000 грн. 00 коп.
З урахуванням зазначених обставин, суд вказує на наступне.
Згідно зі ст.15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Відповідно до ст.16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно з ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У п. 26 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" та пункті 23 рішення Європейського суду з прав людини "Гурепка проти України № 2" наголошено, що принцип рівності сторін - один зі складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, за змістом якого кожна сторона повинна мати розумну можливість обстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Враховуючи викладене, в силу приписів наведених вище норм, для вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову.
У своїй постанові від 20 листопада 2020 року № 910/13071/19, Верховний Суд звертає увагу, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.
Однак, на думку суду, витрати на правничу допомогу у розмірі 60 000 грн. 00 коп. у даній справі не є співмірним із складністю справи, з часом витраченими на виконання робіт та з обсягом наданих робіт. При цьому вказана справа є типовою, має не складний предмет спору. Крім того, спірні правовідносини регулюється нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України. Відповідно, великої кількості законів і підзаконних нормативно - правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини також не передбачають.
Правилами статті 13 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Таке ж правило міститься у статті 74 ГПК України: кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Всупереч наведеним процесуальним правилам заявник не навів суду обґрунтувань, які є обов'язковими за таких умов.
Враховуючи принцип диспозитивності, принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та принцип змагальності сторін, суд зауважує, що обов'язок обґрунтування недобросовісності дій сторони (у даному випадку дій позивача) покладено на іншу сторону (відповідача), а не на суд.
Отже, при здійсненні розподілу витрат судом надано правову оцінку обґрунтованості заявлених витрат з врахуванням критеріїв: пов'язаності витрат з розглядом справи; обґрунтованості та пропорційності їх розміру до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
На думку суду заявлений представником відповідача розмір витрат на правову допомогу не є в повній мірі обґрунтованим . Оцінюючи витрати позивача з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат, суд робить висновок про те, що обґрунтованим, розумним, справедливим та співрозмірним у даному випадку є призначення позивачу 40 000 грн. 00 коп. компенсації витрат на професійну правничу допомогу.
Окрім того, суд зазначає, що розподіляючи витрати за послуги адвоката наявні в матеріалах справи докази понесення судових витрат пов'язаних із наданням правничої допомоги не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на послуги адвоката у такому розмірі за рахунок іншої сторони, адже розмір таких витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Адвокат та Клієнт, керуючись принципом вільного волевиявлення щодо укладення договору про надання правової допомоги, вправі погодити між собою розмір та вартість такої допомоги. Клієнт має право погодитись або не погодитися із запропонованими тарифами (вартістю послуг) зважаючи на свої фінансові можливості. У разі ж погодження та підписання відповідного договору - клієнт оплачує вартість послуг адвоката за результатами їх надання та підтвердження. Проте, інший учасник у справі, на якого просить Клієнт покласти понесені ним витрати на правову допомогу - не зобов'язаний повністю за свій рахунок відшкодовувати усю суму заявлених витрат на правову допомогу. Як вказано вище, при визначенні суми до відшкодування суд має виходити з критерію розумності їх розміру, з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
За таких обставин, надаючи оцінку заявлених до стягнення витрат з позивача на оплату послуг адвоката у справі, суд зробив висновок про часткове покладення на позивача витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
Беручи до уваги що у задоволені позову відмовлено за не доведеністю позивачем обставин на які він посилався, як на обгрунтування позовних вимог, а також зважаючи на наявність в матеріалах справи доказів, які підтверджують розмір понесених витрат щодо надання професійної правничої допомоги відповідачу , розумності їхнього розміру та цін на надання таких послуг в регіоні, враховуючи складність справи, суд дійшов висновку про покладення на позивача 40 000 грн. 00 коп. витрат пов'язаних із наданням професійної правничої допомоги. Зважаючи на викладене у сукупності, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення клопотання представника відповідача про стягнення витрат понесених відповідачем по оплаті професійної правничої допомоги у справі № 918/434/25 та стягнення із позивача на його користь 40 000 грн. 00 коп. витрат, пов'язаних із наданням професійної правничої допомоги.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 123, 129, 233, 237, 238, 240, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву представника відповідача про розподіл судових витрат задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Контейнери України" (адреса Україна, 65104, Одеська обл., місто Одеса, ПРОСПЕКТ АКАДЕМІКА ГЛУШКА, будинок 29, офіс 228, ЄДРПОУ 42163494) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хавест-агро" (адреса 35132, Рівненська обл., Дубенський р-н, село Підлозці, вул.Польова, будинок 4, ЄДРПОУ 32631567) 40 000,00 судових витрат на професійну правничу допомогу.
3. Наказ видати після набрання додатковим судовим рішенням законної сили.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст додаткового рішення складено та підписпно 15.08.2025 року.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Суддя Н.Церковна