15.08.2025 Справа№914/2487/25
м.Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Олени ЩИГЕЛЬСЬКОЇ, розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Нова Тара»
про забезпечення позову до подання позовної заяви
особа, що може отримати статус відповідача: Західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України
без виклику сторін,
13.08.2025р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Нова Тара» звернулося до Господарського суду Львівської області із заявою (вх.№3364 від 13.08.2025р.) про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій просить суд:
-зупинити дію рішення адміністративної колегії Західного міжобласного територіальному відділенню Антимонопольного комітету України (79005 м. Львів, вул. Коперника, 4 ЄДРПОУ 20812013) від 17 червня 2025 №63/108-р/к у справі №63/4 13-18-2025 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладенням штрафу на ТОВ “Нова Тара» (ЄДРПОУ 39067146, 79019, м. Львів, вул. Б. Хмельницького, 63) до набрання законної сили рішенням господарського суду Львівської області у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Тара" до Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування рішення адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 17 червня 2025 №63/108-р/к у справі №63/4-13-18-2025 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладенням штрафу.
В обґрунтування вищезазначеної заяви ТОВ "Нова Тара" покликається на те, що до Господарського суду Львівської області у строки, передбачені ч.3 ст. 138 ГПК України буде поданий позов про про визнання недійсним та скасування Рішення адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 17 червня 2025 №63/108-р/к у справі №63/4-13-18-2025 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді накладення штрафу на ТОВ “Нова Тара» у розмірі 44 000 грн. за порушення п. 13 ст.50 Закону України “Про захист економічної конкуренції» (ненадання відповіді на вимогу керівника Західного міжобласного територіального Антимонопольного комітету України у передбачені ним строки).
На переконання заявника, наявні достатні правові підстав для зупинення дії Рішення від 17.06.2025 № 63/108-р/к та необхідність вжиття заходу забезпечення позову, його пов'язаність із предметом спору та ризик настання несприятливих наслідків, що в цілому негативно сказуться (у випадку його незастосування) на господарській діяльності позивача, відповідно до вимог ч. 5 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" .
При цьому, зупинення дії рішення Адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України N 63/108-р/к від 17.06.2025 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" щодо заявника є тимчасовим заходом, який застосовується на період розгляду та вирішення судом спору щодо законності оскаржуваного рішення Відділення та діє до набрання судовим рішенням у справі законної сили.
Розглянувши заяву про забезпечення позову до подання позовної заяви, суд встановив наступне:
Відповідно до ст.136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається, як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 1 ст.137 ГПК України передбачено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ГПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами немайнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав.
Забезпечення позову може мати місце за наявності хоча б однієї з умов: невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду; невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Виходячи з системного тлумачення положень процесуального закону, слідує, що застосування заходів забезпечення позову необхідне тільки через існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в даній справі, коли захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову, а особа, що заявляє про необхідність вжиття заходів забезпечення позову судом, зобов'язана довести зв'язок між неприйняттям таких заходів і утрудненням чи неможливістю виконання судового рішення у випадку задоволення позову.
Відповідно до ст. 139 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову повинна містити захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Відповідно до ч. 4 ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції», порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого: згідно з ч. 1 ст. 48 цього Закону, ч. 1 ст. 30 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції»; за результатами перевірки відповідно до ч. 5 ст. 57 цього Закону; за результатами перегляду відповідно до ч. 3 ст. 58 цього Закону, а також перегляд за заявою сторони відповідного рішення (постанови) господарського суду зупиняє виконання зазначеного рішення органу Антимонопольного комітету України на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду, якщо органом Антимонопольного комітету України відповідно до частини 3 статті 48 цього Закону чи господарським судом не визначено інше.
Незалежно від положень частини 4 цієї статті, у разі наявності достатніх підстав, господарський суд може зупинити дію рішення органу Антимонопольного комітету України (ч. 5 ст. 60 зазначеного закону).
Зазначена норма є спеціальною нормою, яка застосовується до правових відносин, що регулюються цим Законом, і згідно з якою дія рішення органу Антимонопольного комітету України може бути зупинена господарським судом лише за наявності достатніх підстав.
Аналогічний висновок наведено у постанові Верховного Суду від 19.03.2021р. у справі №910/13451/20.
Варто також звернути увагу на те, що частина 5 статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» є спеціальною нормою, яка застосовується до правовідносин, що регулюються цим Законом і згідно з якою дія рішення органу АМКУ може бути зупинена господарським судом лише за наявності достатніх підстав. Право суду зупинити дію оскаржуваного рішення органу АМКУ за заявою, поданою суду відповідно до зазначеної норми Закону, не може розглядатися як самостійна та єдина підстава для забезпечення позову (Верховний Суд у постанові від 11.11.2021 у справі №910/269/20).
Заявником не наведено достатніх підстав для зупинення судом оскаржуваного рішення на підставі частини 5 статті 60 Закону №2210-III, не доведено існування обставин, які свідчили б про ймовірність ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту його прав, за захистом яких він звернувся до суду в разі задоволення відповідного позову та обставин, які б підтверджували, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову ускладнить або зробить неможливим виконання рішення суду по суті спору.
Зважаючи на все викладене вище, суд доходить висновку, що у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову слід відмовити..
Керуючись ст. ст. 136, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Тара» про забезпечення позову до подання позовної заяви відмовити повністю.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.235 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку в порядку та строки, визначені ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.
Суддя Щигельська О.І.