вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"21" липня 2025 р. м. Київ Справа № 911/2110/25
Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Янюк О.С. за участю секретаря судового засідання Батуріної Я.Я. розглянувши у підготовчому засіданні
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Майновий Гарант»
про відкриття провадження у справі
про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Софія Ойл» (08133, Київська обл., Бучанський р-н, м. Вишневе, вул. Балукова, буд., 23, ідентифікаційний код 39440179)
За участю учасників справи, зазначених у протоколі судового засідання від 21.07.2025.
1. Стислий виклад позицій учасників справи.
1.1. 27.06.2025 через електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» до Господарського суду Київської області (далі - суд) звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Майновий Гарант» (далі - ТОВ «Майновий Гарант», заявник) із заявою (вх. № 6389) про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Софія Ойл» (далі - ТОВ «Софія Ойл», боржник).
Заяву обґрунтовує тим, що боржник має перед заявником невиконанні грошові зобов'язання в сумі 3 420 423,00 грн, що виникли у нього на підставі договорів про відступлення права вимоги та договорів поставки нафтопродуктів, зокрема: в сумі 981 684,00 грн - за договором №SO-1/09-01-25 від 09.01.2025; в сумі 1 168 539,00 грн - за договором №SO-1/10-09-24 від 10.09.2024; в сумі 1 270 200,00 грн - за договором №SO-1/27-09-19 від 27.09.2019.
Крім цього, заявником у порядку абз. 2 п. 2-1 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) подано суду пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна - Потупало Наталію Ігорівну (свідоцтво № 1167 від 02.07.2013), яка, у свою чергу подала заяву про участь у даній справі (вх. № 4270 від 27.06.2025).
1.2. ТОВ «Софія Ойл» скористалося правом наданим ст. 36 КУзПБ та 18.07.2025 через електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» подало відзив (вх. № 10077/25) на вищевказану заяву в якому, зокрема, підтвердило наявність зобов'язань перед заявником в загальному розмірі 3 420 423,00 грн.
2. Процесуальні дії у справі.
2.1. Ухвалою суду від 10.07.2025 (після усунення недоліків) заяву прийнято та призначено до розгляду у підготовче засідання на 21.07.2025.
У підготовче засідання представник боржника не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце підготовчого засідання інформувався своєчасно та у порядку, визначеному ч. 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» від 10.07.2025. Водночас, явка боржника обов'язковою судом не визнавалася, а тому, ураховуючи положення ч. 1 ст. 39 КУзПБ, ст. 42 ГПК України суд визнав за можливе провести підготовче засідання без участі останнього.
2.2. 21.07.2024 на підставі ст. 233 ГПК України за результатами підготовчого засідання судом проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
3. Висновки суду із посиланням на норми права, які підлягають застосуванню, та надані докази.
3.1. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 39 КУзПБ перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому КУзПБ. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов'язані з розглядом справи.
Отже, з урахуванням також положень КУзПБ: ст. 1 (щодо визначення неплатоспроможності, грошового зобов'язання, його складу), ч. ч. 1, 2 ст. 34 (щодо вимог до форми та змісту заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство), ч. 1 ст. 35, ч. ч. 1-5 ст. 39 (щодо порядку відкриття провадження у справі про банкрутство), завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог ініціюючого кредитора на предмет (1) наявності між заявником і боржником грошового зобов'язання в розумінні абз. 5 ч. 1 ст.1 КУзПБ; (2) установлення наявності спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; (3) установлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі ( аналогічний правовий висновок наведений у постанові Верховного Суду від 07.03.2023 у справі № 910/5056/22).
У свою чергу методом установлення таких фактів є дослідження господарським судом відзиву боржника, заслуховування пояснень представника боржника або дослідження Єдиного реєстру судових рішень, відомості з якого є відкритими та загальнодоступними, на предмет наявності на розгляді іншого суду позову боржника до ініціюючого кредитора з питань, що зазначені вище. Водночас, відсутність будь-яких заперечень боржника з приводу зазначеної вимоги кредитора може свідчити про її визнання, а відтак і про відсутність спору між сторонами про право.
Разом із цим, ураховуючи положення ст.ст. 13, 73, 74 ГПК України щодо порядку розподілу між сторонами тягаря доказування у господарському процесі, обов'язком ініціюючого кредитора є надання суду достатніх належних доказів існування непогашеного грошового зобов'язання боржника перед кредитором з метою виключення у майбутньому розумних сумнівів інших кредиторів боржника в обґрунтованості відкриття провадження у справі про банкрутство.
Водночас відповідно до ч. 1 ст.1 КУзПБ грошове зобов'язання (борг) - це зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України; кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
3.2. Так, із матеріалів заяви вбачається, що:
між ТОВ «Софія Ойл» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СК СТС» (ТОВ «СК СТС», покупець) укладені договори поставки нафтопродуктів від 09.01.2025 № SO-1/09-01-25 (далі - Договір № SO-1/09-01-25) та від 10.09.2024 № SO 1/10-09-24 (далі - Договір № SO 1/10-09-24);
між ТОВ «Софія Ойл» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія "Дорсервіс"» (ТОВ «ТК "Дорсервіс"», покупець) укладений договір від 27.09.2019 № SO-1/27-09-19 (далі - Договір № SO-1/27-09-19) (надалі також разом - Договори).
Відповідно до умов зазначених Договорів:
постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити нафтопродукти, в подальшому - «товар» у відповідності до умов договору та додаткових угод до нього (п. 1.1. Договорів);
поставка здійснюється окремими партіями. найменування та кількість товару, умови поставки на кожну окрему партію товару визначається відповідними додатковими угодами до цього договору (п. 1.2. Договорів);
постачальник забезпечує відвантаження товару протягом одного робочого дня після отримання попередньої оплати (п. 2.7. Договорів);
покупець здійснює 100% попередню оплату за товар шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, якщо інше не передбачено додатковою угодою (п. 5.1. Договорів);
покупець здійснює оплату товару на підставі виставленого постачальником рахунку протягом поточного банківського дня, тобто дня виставлення рахунку, що відповідає даті рахунку, або відповідно до умов, передбачених в додаткових угодах до договору (п. 5.2. Договорів);
за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором, сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України (п. 7.1. Договорів).
3.2.1. На виконання умов Договорів, з боку покупців (ТОВ «ТК "Дорсервіс"» та ТОВ «СК СТС») перераховано на користь ТОВ «Софія Ойл» попередню оплату, зокрема:
згідно Договору №SO-1/27-09-19 - у сумі 1 270 200,00 грн (рахунок на оплату № 378 від 06.05.2025; платіжна інструкція № 621 від 06.05.2025; платник/Покупець - ТОВ «ТК "Дорсервіс"»);
згідно Договору № SO-1/09-01-25 - у сумі 1 025 904, 00 грн (рахунок на оплату № 28 від 13.01.2025; платіжна інструкція №62 від 14.01.2025 на суму; платник/Покупець - ТОВ «СК СТС»);
згідно Договору № SO-1/10-09-24 - у загальній сумі 1 192 860,00 грн (платник/покупець - ТОВ «СК СТС»), зокрема: 110 010,00 грн (рахунок на оплату №346 від 28.04.2025; платіжна інструкція №303 від 30.04.2025); 110 010,00 грн (рахунок на оплату № 375 від 05.05.2025; платіжна інструкція №316 від 12.05.2025); 972 840,00 грн (рахунок на оплату №27 від 13.01.2025; платіжна інструкція №54 від 13.01.2025).
3.2.2. У свою чергу із змісту видаткових накладних ТОВ «Софія Ойл» убачається, що останній поставив покупцю - ТОВ «СК СТС» товар, зокрема:
згідно Договору № SO-1/09-01-25 - на суму 44 220,00 грн (видаткова накладна №143 від 03.02.2025);
згідно Договору № SO-1/10-09-24 - на загальну суму 543 321,00 грн (видаткові накладні: від 20.02.2025 № 214 на суму 43 596,00 грн; від 05.03.2025 № 268 на суму 62 280,00 грн; від 13.03.2025 № 292 на суму 62 280,00 грн; від 24.03.2025 № 338 на суму 62 280,00 грн; від 04.04.2025 № 399 на суму 62 280,00 грн; від 14.04.2025 № 441 на суму 62 280,00 грн; від 24.04.2025 № 482 на суму 62 280,00 грн; від 06.05.2025 № 533 на суму 62 280,00 грн; від 15.05.2025 № 577 на суму 24 321,00 грн; від 15.05.2025 № 576 на суму 39 444,00 грн).
Разом із видатковими накладними, на підтвердження факту відвантаження товару, заявником також надані відповідні товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів та відповідні акти звірки розрахунків.
3.2.3. Водночас між ТОВ «Майновий Гарант» (новий кредитор) та ТОВ «СК СТС-Київ» і ТОВ «ТК "Дорсервіс"» (первинні кредитори) укладені договори про відступлення права вимоги:
від 22.04.2025 №01/22-04-05 за змістом умов якого, первісний кредитор (ТОВ «СК СТС-Київ») в порядку та умовах визначених договором відступив (передав), а новий кредитор прийняв (набув) право вимоги сплати боргу від боржника - ТОВ «Софія Ойл», у загальній сумі 981 684,00 грн, зокрема, права вимагати та одержати від боржника належне виконання Договору № SO-1/09-01-25 у виді сплати заборгованості на вказану суму;
від 16.05.2025 №01/16-05-25 у відповідності до умов якого, первісний кредитор (ТОВ «СК СТС-Київ») у порядку та умовах визначених договором відступив (передав), а новий кредитор прийняв (набув) право вимоги сплати боргу від боржника - ТОВ «Софія Ойл», який виник на підставі Договору № SO-1/10-09-24 у загальній сумі 1 168 539,00 грн;
від 16.05.2025 №02/16-05-25 у відповідності до умов якого, первісний кредитор (ТОВ «ТК "Дорсервіс"») в порядку та умовах визначених договором відступив (передав), а новий кредитор прийняв (набув) право вимоги сплати боргу від боржника - ТОВ «Софія Ойл», який виник на підставі Договору № SO-1/27-09-19 в загальній сумі 1 270 200,00 грн.
Після чого ТОВ «Майновий Гарант» звернувся із відповідною заявою до суду.
3.3. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.
За приписами ст. 11 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
3.3.1. Так, згідно з ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За змістом припису ч. 1 ст. 693 ЦК України встановлена можливість покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата).
Виходячи з умов Договорів (п. п. 2.7., 5.1.) покупці (ТОВ «ТК "Дорсервіс"» та ТОВ «СК СТС-Київ») зобов'язались здійснювати 100% попередню оплату за товар, а ТОВ «Софія Ойл» - забезпечити відвантаження товару протягом одного робочого дня після отримання попередньої оплати.
Відтак, з моменту здійснення вказаними покупцями попередньої оплати за товар згідно з умовами Договорів у ТОВ «Софія Ойл» виникло зобов'язання з поставки товару.
Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ч.1 ст. 611 ЦК України).
Так, згідно зі ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Вказаний припис ч. 2 ст. 693 ЦК України містить в собі альтернативу щодо реалізації покупцем своїх прав у випадку не поставки товару продавцем у встановлений договором строк, а саме: покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Тобто ч. 2 ст. 693 ЦК України наділяє особу саме правом самостійно визначити спосіб захисту свого порушеного права певним шляхом.
Умовою застосування ч. 2 ст. 693 ЦК України є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Вказаний висновок щодо застосування норм права міститься, зокрема, в постановах Верховного Суду від 28.02.2019 у справі № 912/2275/17 та 22.06.2023 у cправі № 925/1238/22.
Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову (аналогічна правова позиція викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 910/5444/17, від 14.12.2021 у справі №910/18796/19).
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування (ч. 1 ст. 76 ГПК України).
Як установлено судом покупцями (ТОВ «СК СТС» та ТОВ «ТК "Дорсервіс"»), на виконання зазначених Договорів, сплачено на користь ТОВ «Софія Ойл» грошові кошти, а останнім, у свою чергу, у порушення умов Договорів, тільки частково був поставлений товар. Водночас, доказів звернення покупців або ТОВ «Майновий Гарант» до ТОВ «Софія Ойл» у порядку ст.693 ЦК України (в частині повернення коштів) суду надано не було, а тому підстав вважати, що у ТОВ «Софія Ойл» наявний обов'язок саме повернути грошові кошти, а не поставити товар, у суду підстав не має.
3.3.2. За змістом п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України для заміни кредитора у зобов'язанні є передання ним своїх прав іншій особі за правочином.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсягах і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Водночас, як зазначено у постанові Велика Палата Верховного Суду від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20 та, зокрема, у постанові Верховного Суду від 10.07.2025 справа 925/1287/24, права кредитора у зобов'язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв'язку з припиненням зобов'язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов'язанні не переходять до набувача.
Із матеріалів заяви вбачається, що заявником не надано суду доказів, які б підтверджували те, що під час укладення договорів про відступлення права вимог у ТОВ «Софія Ойл» було наявне будь-яке грошове зобов'язання за відповідними Договорами, у зв'язку з чим стверджувати, що ТОВ «Майновий Гарант» є кредитором у розумінні ст.1 КУзПБ та має право, в даному випадку, ініціювати відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Софія Ойл» у суду правових підстав немає.
3.3.3. Відповідно до ч.6 ст.39 КУзПБ господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду; заяву подано про порушення справи про банкрутство оптового постачальника електричної енергії.
Так, норми ч. 6 ст.39 КУзПБ як і інші положення цього Кодексу, не містять окремого визначення такої підстави для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство як-то необґрунтованість/ непідтвердження вимог ініціюючого кредитора, однак (беручи до уваги визначений ч.1 ст. 39 КУзПБ обов'язок суду щодо перевірки обґрунтованості вимог заявника) протилежний підхід, тобто відкриття провадження за цих умов, мало б наслідком порушення прав та інтересів боржника, інших його кредиторів та в цілому суперечило б спрямованості законодавства у сфері неплатоспроможності.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 03.06.2025 у справі № 910/10047/24 - у випадку необґрунтованості/непідтвердження вимог ініціюючого кредитора господарський суд має відмовити у відкритті провадження у справі про банкрутство з посиланням на норму ч. 6 ст.39 КУзПБ , яка, з урахуванням концепції недостатньої якості закону, є найбільш близькою за предметом регулювання до сфери спірних правовідносин.
З огляду на викладене, суд зазначає, що наведені обставини, встановлені в результаті дослідження підстав виникнення грошових вимог кредитора до боржника, їх характер, а також момент виникнення, є підставою для відмови в задоволенні заяви ТОВ «Майновий Гарант» про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Софія Ойл», оскільки заявлена кредитором заборгованість не є грошовим зобов'язанням у розумінні ст.1 КУзПБ.
4. За таких обставин, відповідна заява арбітражної керуючої Потупало Наталії Ігорівни про участь у даній справі також залишається судом без розгляду.
Керуючись ст.ст. 2, 28, 39, п. 2-1 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, ст.ст. 3, 12, 14, 76-77, 234-235 ГПК України
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Майновий Гарант» про відкриття провадження у справі про банкрутство (вх. № 6389 від 27.06.2025) - залишити без задоволення.
Відмовити у відкритті провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Софія Ойл» (ідентифікаційний код 39440179).
2. Заяву арбітражної керуючої Потупало Наталії Ігорівни (вх. № 4270 від 27.06.2025) - залишити без розгляду.
Відповідно до ч. 4 ст. 9 КУзПБ ухвала набирає законної сили 21.07.2025 та може бути оскаржена протягом 10 днів у порядку, передбаченому ст.257 ГПК України до Північного апеляційного господарського суду.
Суддя О.С. Янюк
Ухвала підписана 15.08.2025.