вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"15" серпня 2025 р. м. Київ Справа № 911/1928/25
Суддя О.В. Конюх, при секретарі судового засідання Антоненко В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», м. Київ
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Правобережна Енерджі Груп», м. Березань Київської області
про стягнення 243 174,78 грн.,
без виклику представників;
позивач - Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго», м. Київ (далі по тексту - НЕК «Укренерго») через систему «Електронний суд» 11.06.2025 звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Правобережна Енерджі Груп», м. Березань Київської області (далі по тексту - ТОВ «Правобережна Енерджі Груп», у якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 243 174,48 грн., з яких:
- 232 010,20 грн. основної заборгованості за Договором про надання послуг з передачі електричної енергії №1937-02024-ПП від 01.01.2024,
- 4 583,57 грн. 3% річних, нарахованих за період з 19.01.2025 по 31.05.2025
- 6 580,71 грн. інфляційних витрат, нарахованих з лютого по квітень 2025 року,
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача суму судового збору.
Позов обґрунтований тим, що позивач на виконання умов Договору №1937-02024-ПП від 01.01.2024 надав відповідачу послуги з передачі електричної енергії у період з січня по квітень 2025 року на суму 964 099,37 грн., що підтверджується доданими Актами приймання-передачі Послуг №ПРА-0008450 за січень 2025 року, №ПРА-0009001 за лютий 2025 року, №ПРА-0009571 за березень 2025 року, №ПРА-0010137 за квітень 2025 року. У порушення умов Договору відповідач своєчасно не виконав взяті на себе зобов'язання та не оплатив послугу з передачі електричної енергії, внаслідок чого утворилась прострочена заборгованість.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.06.2025 відкрито провадження у справі №911/1928/25 за правилами спрощеного позовного провадження.
Цією ж ухвалою суд зобов'язав відповідача протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання цієї ухвали подати суду докази оплати за Договором про надання послуг з передачі електричної енергії №1937-02024-ПП від 01.01.2024 за період січень-квітень 2025 року (платіжні документи та/або банківські виписки та/або довідку банківської установи по контрагенту) (частина 2 ст. 74 ГПК України).
30.06.2025 через систему «Електронний суд» відповідач подав відзив на позовну заяву №27/06-01 від 27.06.2025, в якому вказує, що заборгованість за основним боргом була сплачена 15.06.2025, у зв'язку з чим просить відмовити в позові в частині стягнення суми основного боргу. Крім того, відповідач просить суд зменшити на 90% розмір нарахованих позивачем 3% річних та зменшити на 90% розмір нарахованих позивачем інфляційних втрат.
31.07.2025 через систему «Електронний суд» представник позивача подав заяву про закриття провадження у справі в частині погашеної суми основного боргу.
Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи у порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.
Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. ч. 1-2 ст. 252 ГПК України).
Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 248 Господарського процесуального кодексу України).
Суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 ГПК України).
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Розглянувши позов НЕК «Укренерго» до ТОВ «Правобережна Енерджі Груп» про стягнення 243 174,78 грн., всебічно та повно вивчивши наявні у матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, господарський суд
відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України) й сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (ст. 627 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч.1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
01.01.2024 ТОВ «Правобережна Енерджі груп» (користувач) та НЕК «Укрнерего» (ОСП) шляхом підписання електронним цифровим підписом заяви-приєднання уклали договір про надання послуг з передачі електричної енергії №1937-02024-ПП, за умовами якого:
- ОСП безперервно надає послугу з передачі електричної енергії, а користувач зобов'язується здійснювати оплату за послугу відповідно до умов цього договору (п.2.1);
- для розрахунків за цим договором використовується плановий і фактичний обсяги послуги, які визначаються відповідно до розділу ХІ КСП (п.5.1)
- розрахунковим періодом за цим договором є 1 календарний місяць (п.6.1);
- користувач здійснює поетапну оплату планової вартості послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно із такою системою платежів і розрахунків:
1 платіж - до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в першій декаді розрахункового періоду,
2 платіж - до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в другій декаді розрахункового періоду,
3 платіж - до 8 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в розмірі планової вартості послуги, що наданої в тертій декаді розрахункового періоду.
Плановий обсяг послуги, що використовується для розрахунку планової вартості послуги, визначається на підставі даних АКО за кожну декаду розрахункового періоду (п.6.2);
- користувач здійснює розрахунок за фактичний обсяг послуги до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів приймання-передачі послуги, наданих ОСП, або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (п.6.4);
- цей договір набирає чинності з дати акцептування заяви-приєднання, зазначеної в повідомленні ОСП, і діє до 31 грудня року, у якому акцептована заява-приєднання. Цей договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії цього договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляду його умов, шляхом направлення відповідного повідомлення (п.14.1).
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
На виконання договору НЕК «Укренерго» надав, а користувач прийняв послуги з передачі електричної енергії, що підтверджується підписаними між сторонами актами приймання-передачі послуги, а саме
№ПРА-0008450 від 31.01.2025 за січень 2025 року на суму 258 146,56 грн.;
№ПРА-0009001 від 28.02.2025 за лютий 2025 року на суму 232 547,98 грн.;
№ПРА-0009571 від 31.03.2025 за березень 2025 року на суму 252 374,81 грн.;
№ПРА-0010137 від 30.04.2025 за квітень 2025 року на суму 221 030,02 грн.;
Крім того, 19.03.2025 сторони підписали акт коригування №ПРА_К-0009126 до акту приймання-передачі послуги №ПРА-0004485 від 30.06.2024, за яким у відповідача утворилась переплата на суму 4 558,60 грн.
Таким чином, загальна вартість наданих послуг у спірний період становить 959540,77 грн.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 599 Цивільного кодексу України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Пунктом 6.2 Договору встановлено, що користувач здійснює поетапну оплату планової вартості послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно із такою системою платежів і розрахунків:
1 платіж - до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в першій декаді розрахункового періоду,
2 платіж - до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в другій декаді розрахункового періоду,
3 платіж - до 8 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в розмірі планової вартості послуги, що наданої в третій декаді розрахункового періоду.
Плановий обсяг послуги, що використовується для розрахунку планової вартості послуги, визначається на підставі даних АКО за кожну декаду розрахункового періоду.
Матеріали справи не місять поданих Адміністратором комерційного обліку даних про плановий обсяг послуги за кожну декаду розрахункового періоду, у зв'язку з чим, суд керується п.6.4 Договору для визначення кінцевого строку оплати.
Відповідно до п.6.4 Договору користувач здійснює розрахунок за фактичний обсяг послуги до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів приймання-передачі послуги, наданих ОСП, або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу.
Приписами ст. 253 та 254 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Відтак, строк оплати за надані послуги:
за актом №ПРА-0008450 від 31.01.2025 сплив 17.02.2025, а з 18.02.2025 настало прострочення,
за актом №ПРА-0009001 від 28.02.2025 сплив 17.03.2025, а з 18.03.2025 настало прострочення,
за актом №ПРА-0009571 від 31.03.2025 сплив 15.04.2025, а з 16.04.2025 настало прострочення,
за актом №ПРА-0010137 від 30.04.2025 сплив 15.05.2025, а з 16.05.2025 настало прострочення.
Суд встановив, що до моменту звернення з даним позовом, відповідач частково оплатив надані послуги, що підтверджується платіжними інструкціями, копії яких долучені до матеріалів справи, а саме
№1749 від 18.03.2025 на суму 38 282,01 грн.;
№1752 від 19.03.2025 на суму 8 853,52 грн.;
№1755 від 20.03.2025 на суму 2 282,81 грн.;
№1756 від 21.03.2025 на суму 9 714,16 грн.;
№1761 від 22.03.2025 на суму 998,72 грн.;
№1766 від 25.03.2025 на суму 509,39 грн.;
№1771 від 30.03.2025 на суму 16 062,69 грн.;
№1774 від 01.04.2025 на суму 22 503,61 грн.;
№1798 від 17.04.2025 на суму 1 000,00 грн.;
№1800 від 18.04.2025 на суму 47 153,59 грн.;
№1803 від 19.04.2025 на суму 12 750,54 грн.;
№1807 від 23.04.2025 на суму 1 000,00 грн.;
№1810 від 24.04.2025 на суму 11 749,20 грн.;
№1816 від 30.04.2025 на суму 291 000,00 грн.;
№1821 від 07.05.2025 на суму 25 000,00 грн.;
№1856 від 31.05.2025 на суму 211 030,02 грн.
Крім того, позивач визнає здійснену відповідачем оплату у розмірі 27 640,31 грн. 13.05.2025.
Таким чином, до моменту звернення до суду з даним позовом відповідачем оплачено 727530,57 грн. плюс наявна переплата у розмірі 4558,60 грн., відтак станом на дату звернення до суду сума основного боргу становила 232 010,20 грн.
Суд встановив, що після відкриття провадження у справі (ухвала від 13.06.2025) відповідач повністю погасив суму основного боргу, що підтверджується платіжною інструкцією №1873 від 15.06.2025 на суму 232 010,20 грн.
За приписами пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття рішення у зв'язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Відповідно до частини 3 статті 232, пункту 1 частини 5 статті 238 ГПК України розгляд справи по суті судом першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду. У резолютивній частині рішення зазначаються висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог.
Отже, Господарський процесуальний кодекс України не передбачає можливість включення до резолютивної частини рішення висновків з питань, не пов'язаних з вирішенням справи по суті, зокрема щодо закриття провадження щодо частини позовних вимог. Крім того, у частині 4 статті 231 Господарського процесуального кодексу України також передбачено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу.
Враховуючи вище викладене, провадження у справі №911/1928/25 у частині стягнення 232 010,20 грн. основного боргу належить закрити відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору шляхом постановлення відповідної ухвали. Така ж позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №903/181/19.
Разом із тим, у зв'язку з простроченням грошового зобов'язання з оплати, позивач просить суд стягнути з відповідача 4 583,57 грн. 3% річних, нарахованих за період з 19.01.2025 по 31.05.2025 та 6 580,71 грн. інфляційних витрат, нарахованих за період прострочення з лютого по квітень 2025 року.
В свою чергу, відповідач у відзиві на позовну заяву просить суд зменшити вказані суми на 90%.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Вказана норма надає право суду зменшити розмір неустойки, однак проценти річних та інфляційні втрати не є неустойкою.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Інший розмір процентів річних договором не встановлений.
Формулювання статті 625 Цивільного кодексу України, коли нарахування процентів тісно пов'язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому проценти річних не є неустойкою у розумінні положень ст. 549 Цивільного кодексу України.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.07.2025 у справі №903/602/24 дійшла висновку, що суд при визначенні розміру, до якого можна зменшити проценти річних, обмежений нормою частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, яка визначає, що боржник має сплатити кредитору три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) від простроченої суми.
Отже, саме три проценти річних є законодавчо встановленим розміром процентів річних, які боржник повинен сплатити у разі неналежного виконання грошового зобов'язання. Три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) є мінімальним розміром процентів річних, на які може розраховувати кредитор у разі неналежного виконання зобов'язання боржником. Тому зменшення судом процентів річних можливе лише до такого розміру, тобто не менше ніж три проценти річних.
Інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу, не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).
При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.
Невиконання грошового зобов'язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» у наступному місяці.
Якщо прострочення відповідачем виконання зобов'язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 625 ЦК України, у вигляді стягнення інфляційних втрат за такий місяць.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.04.2019 р. у справі № 910/5625/18, від 13.02.2019 р. у справі № 924/312/18, від 05.07.2019 р. у справі №905/600/18.
Інфляційні втрати не є штрафними санкціями чи платою боржника за користування коштами кредитора, вони, як уже зазначалося, входять до складу грошового зобов'язання і є способом захисту майнового права та інтересу. Тому, на відміну від процентів річних, суд не може зменшити розмір інфляційних втрат.
Верховний Суд у своїй практиці послідовно дотримується правової позиції щодо неможливості зменшення розміру інфляційних втрат - висновки про це викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05 жовтня 2023 року у справі № 904/4334/22, від 24 січня 2024 року у справі № 917/991/22, від 01 жовтня 2024 року у справі № 910/18091/23 та від 05 листопада 2024 року у справі № 902/43/24, а також у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 13 березня 2024 року у справі № 712/4975/22.
Враховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про зменшення на 90% сум процентів річних та інфляційних втрат.
З огляду на вимоги частин 1 та 2 статті 2, частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.
Суд враховує, що відповідно до доданого до позову розрахунку позивач розрахував та заявив до стягнення проценти річних за сукупний період 19.01.2025 по 31.05.2025, а інфляційні втрати - за березень та квітень 2025 року.
Суд, здійснивши власний розрахунок трьох відсотків річних та інфляційних втрат, вірно визначивши дати оплат та відповідно дати закінчення періодів прострочення, не виходячи при цьому за межі періодів, заявлених позивачем,
Місяць, вартістьДата оплатиФактично сплаченоОсновний борг, грнПеріод прострочення3% річних, грн.Інфляційні втрати, грн.
січень 2025 258 146,56 грн.17.02.25 (кінцевий строк)4558,60 (переплата за актом коригування)253 587,9618.02.25-17.03.25583,60 грн.
18.03.2538 282,01 грн. (ПІ №1749)215 305,9518.03.2517,70 грн.
19.03.258 853,52 (ПІ №1752)206 452,4319.03.2516,97 грн.
20.03.252 282,81 (ПІ №1755)204 169,6220.03.2516,78 грн.
21.03.259 714,16 (ПІ №1756)194 455,4621.03.2515,98 грн.
22.03.25998,72 (ПІ №1761)193 456,7422.03.25-24.03.2547,70 грн.
25.03.25509,39 (ПІ №1766)192 947,3525.03.25-29.03.2579,29 грн.
30.03.2516 062,69 (ПІ №1771)176 884,6630.03.25-31.03.2529,08 грн.березень 25 2 653,27 грн.
01.04.2522 503,61 (ПІ №1774)154 381,0501.04.25-16.04.25203,02 грн.
17.04.251 000,00 (ПІ №1798)153 381,0517.04.2512,61 грн.
18.04.2547 153,59 (ПІ №1800)106 227,4618.04.258,73 грн.
19.04.2512 750,54 (ПІ №1803)93 476,9219.04.25-22.04.2530,73 грн.
23.04.251 000,00 (ПІ №1807)92 476,9223.04.257,60 грн.
24.04.2511 749,20 (ПІ №1810)80 727,7224.04.25-29.04.2539,81 грн.квітень 25 565.09 грн.
30.04.2580 727,72 (ПІ №1816)0--
лютий 25 232 547,98 грн.17.03.25 (кінцевий строк) 232 547,9818.03.25 - 29.04.25821,88 грн.
30.04.25210 272,28 (ПІ №1816)22 275,7030.04.25-06.05.2512,82 грн.квітень 25 155,93 грн.
07.05.2522 275,70 (ПІ №1821)0
березень 25 252 374,81 грн.15.04.25 (кінцевий строк) 252 374,8116.04.25 - 06.05.25435,61 грн.
07.05.252 724,30 (ПІ №1821)249 650,5107.05.25 - 12.05.2515,41 грн.
13.05.2527 640,31222 010,2013.05.25-30.05.25328,45 грн.
31.05.25211 030,02 (ПІ №1856)10 980,1831.05.25 (останній день строку нарахування, визначений позивачем)0,90 грн.
15.06.2510 980,18 (ПІ №1873)0---
квітень 25 221 030,02 грн.15.05.25 (кінцевий строк) 221 030,0216.05.25 - 31.05.25 (останній день строку нарахування, визначений позивачем)290,67 грн.-
15.06.25221 030,02 (ПІ №1873)0---
Всього 3 015,34 грн.3 374,29 грн.
встановив, що вірно розрахований розмір належних до стягнення з відповідача процентів річних становить 3 015,34 грн., вірно розрахований розмір інфляційних втрат становить 3 374,29 грн., у зв'язку з чим вказані вимоги слід задовольнити частково.
За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, суд задовольняє позов НЕК «Укренерго» частково та ухвалює рішення про стягнення з ТОВ «Правобережна Енерджі Груп» 3374,29 грн. інфляційних втрат та 3 015,34 грн. процентів річних.
Звертаючись до суду з позовом, позивач за платіжною інструкцією №В-4166 від 04.06.2025 сплатив судовий збір у розмірі 5 447,38 грн.
Разом із тим, зважаючи на ціну позову (243 174,78 грн.) та враховуючи, що позовна заява була подана через систему «Електронний суд», судовий збір мав розраховуватись із застосуванням понижуючого коефіцієнту 0,8 згідно з ч.3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», а тому при поданні позову позивач мав сплатити 2 918,10 грн.
Відтак, оскільки спір у справі виник у результаті неправильних дій відповідача, який прострочив оплату заборгованості за договором та сплатив основний борг лише після відкриття провадження у справі, що призвело до необхідності позивачу звертатися до суду та нести додаткові витрати на сплату судового збору, суд, відповідно до свого права, передбаченого частиною 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладає на відповідача відшкодування позивачу судового збору у сумі 2 860,80 грн., тобто пропорційно задоволеним вимогам, а також пропорційно сумі, щодо якої суд закрив провадження у справі.
Керуючись статтями 4, 12, 73-92, 126, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Правобережна Енерджі Груп» (07541, Київська область м. Березань, вул. Героїв Небесної Сотні, буд. 14, ідентифікаційний код 43687321)
на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри 25, ідентифікаційний код 00100227)
3 374,29 грн. (три тисячі триста сімдесят чотири гривні двадцять дев'ять копійок) інфляційних втрат,
3 015,34 грн. (три тисячі п'ятнадцять гривень тридцять чотири копійки) процентів річних,
2 860,80 грн. (дві тисячі вісімсот шістдесят гривень вісімдесят копійок) судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.В. Конюх