вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"31" липня 2025 р. м. Київ Справа № 911/597/25
Суддя Господарського суду Київської області Смірнов О.Г., за участю секретаря судового засідання Бабяка Д.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву позивача про ухвалення додаткового рішення у справі №911/597/25
за позовом: Приватного підприємства “Західний Буг» (80250, Львівська обл., Шептицький р-н., с. Павлів, просп. Юності, буд. 39)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ЄВРОГАЗБУДСЕРВІС» (09200, Київська обл., м. Кагарлик, вул. Білоцерківська, буд. 1-Г)
про стягнення 344546, 50 грн.
за участю представників:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
11.07.2025 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі №911/597/25, в якій останній просить суд стягнути з відповідача 36 356, 40 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою суду від 16.07.2025 прийнято до розгляду заяву позивача про ухвалення додаткового рішення у справі №911/597/25 та призначено судове засідання на 31.07.2025 о 14:20.
31.07.2025 через систему «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання про розгляд його заяви про ухвалення додаткового рішення у справі №911/597/25 без участі представника позивача.
В судове засідання 31.07.2025 представники сторін не з'явились, про дату, час і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відтак, неявка в судове засідання 31.07.2025 представників сторін, належним чином повідомлених про дату та час розгляду заяви, не перешкоджає розгляду заяви позивача про ухвалення додаткового рішення у справі №911/597/25, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про можливість розгляду вказаної заяви без їх участі.
Розглянувши вказану вище заяву Приватного підприємства “Західний Буг», встановивши всі наявні обставини, суд дійшов висновку про її часткове задоволення, виходячи із наступного.
Рішенням Господарського суду Київської області від 10.07.2025 позов Приватного підприємства “Західний Буг» до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЄВРОГАЗБУДСЕРВІС» задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “ЄВРОГАЗБУДСЕРВІС» на користь Приватного підприємства “Західний Буг» збитки в сумі 344 546, 50 грн. та судовий збір в сумі 4 134, 56 грн.
Так, із заяви позивача про ухвалення додаткового рішення у справі №911/597/25, вбачається, що останній просить суд стягнути з відповідача на свою користь 36 356, 40 грн.
При цьому, в тексті позовної заяви позивач вказав, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу складає 40 000, 00 грн.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати.
Частиною 8 статті 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Рішення суду у справі №911/597/25 ухвалено 10.07.2025, отже, граничний п'ятиденний строк для подання доказів у порядку частини 8 статті 129 ГПК України становить 15.07.2025 включно, відтак, заяву позивача про ухвалення додаткового рішення у справі №911/597/25 подано у строк.
Відповідно до ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Згідно із ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно із ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
При цьому судом враховано, що поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в статті 6 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VI від 05.07.2012 року, де зазначено, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного згідно із Законом України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Приписами ч. 3 ст. 233 ГПК України визначено, що суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.
В якості підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач надав суду Договір про надання підприємству правової допомоги №1/НП від 01.01.2021 (далі - Договір), Додаткову угоду №5 до Договору від 31.12.2021, Додаткову угоду №6 до Договору від 31.12.2022, Додаткову угоду №7 до Договору від 31.12.2023, Додаткову угоду №8 до Договору від 29.04.2025, протокол доручення №50 до Договору від 10.02.2025, Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №84 від 28.02.2025 на суму 20 876, 40 грн., звіт до Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №84 від 28.02.2025, рахунок на оплату №76 від 28.02.2025, платіжну інструкцію №1С006484 від 11.03.2025 на суму 20 876, 40 грн., Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №154 від 31.03.2025 на суму 4 860, 00 грн., звіт до Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №154 від 31.03.2025, рахунок на оплату №118 від 31.03.2025, платіжну інструкцію №1С009365 від 08.04.2025 на суму 4 860, 00 грн., Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №233 від 30.04.2025 на суму 5 940, 00 грн., звіт до Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №233 від 30.04.2025, рахунок на оплату №184 від 30.04.2025, платіжну інструкцію №1С012251 від 08.05.2025 на суму 5 940, 00 грн., Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №304 від 31.05.2025 на суму 4 680, 00 грн., звіт до Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №304 від 31.05.2025, рахунок на оплату №221 від 31.05.2025, платіжну інструкцію №1С015434 від 12.06.2025 на суму 4 680, 00 грн.
Так, 01.01.2021 між Приватим підприємством “Західний Буг» (далі - Довіритель) та Адвокатським об'єднанням «Галицька правнича група» (далі - Адвокатська фірма) укладено Договір про надання підприємству правової допомоги №1/НП, відповідно до п. 1.1. якого, в редакції Додаткової угоди №7 до Договору від 31.12.2023, ДОВІРИТЕЛЬ доручає, а АДВОКАТСЬКА ФІРМА бере на себе зобов?язання надавати необхідну ДОВІРИТЕЛЮ правову допомогу для забезпечення його власної господарської діяльності, в тому числі, надавати йому усні, письмові консультації та роз?яснення з юридичних питань в усіх галузях правовідносин, надавати усні та письмові довідки щодо застосування законодавства України, в інтересах Довірителя виготовляти, підписувати, подавати, отримувати будь-які юридичні та процесуальні документи визначені чинним законодавством України, виготовляти проекти господарських та цивільно-правих договорів, здійснювати представницькі повноваження в інтересах Довірителя в усіх судах судової системи України, органах нотаріату, органах державної виконавчої служби, перед приватними виконавцями, захищати права та законні інтереси Довірителя перед третіми особами, у тому числі - без вийнятку, перед усіма державними органами незалежно від підпорядкування та відомчої належності, перед органами місцевого самоврядування, правоохоронними, контролюючими та фінансовими органами, підприємствами, установами, організаціями незалежно від їх підпорядкування та форми власності, перед фізичними особами, надавати ДОВІРИТЕЛЮ інші види правової допомоги не забороненої чинним законодавством України. З метою забезпечення надання АДВОКАТСЬКОЮ ФІРМОЮ правової допомоги ДОВІРИТЕЛЮ у повному об?ємі цим Договором не передбачено будь-яких обмежень прав адвокатів АДВОКАТСЬКОЇ ФІРМИ.
ДОВІРИТЕЛЬ зобов?язується своєчасно приймати та оплачувати вартість правової допомоги, що надається йому згідно умов нього Договору, а також добросовісно виконувати всі інші зобов?язання по Договору в обсязі, в строки та терміни, що встановлені цим Договором (п. 1.2. Договору).
Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до 31 грудня 2027 року (п. 11.1. Договору).
Відповідно до п. 1. Протоколу доручення №50 від 10.02.2025 (Додаток до Договору) АДВОКАТСЬКА ФІРМА веде судову справу у всіх судових органах та інстанціях, в т.ч. і в Господарському суді Київської області по справі за позовом ПП «Західний Буг» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОГАЗБУДСЕРВІС» про стягнення завданих збитків за не реєстрацією податкових накладних згідно платежів по Договору поставки №2303/ПС2023 від 23 березня 2023 року, з усіма правами та обов?язками, які визначені цим Договором та передбачені чинним законодавством в т.ч. і процесуальним законодавством для Представника, у тому числі (але не виключно), з правом виготовлення, підписання та подання до суду позовної заяви/відзиву, апеляційної скарги/відзиву, касаційної скарги/відзиву, мирової угоди тощо.
З матеріалів справи вбачається, що між Адвокатським об'єднанням «Галицька правнича група» та Приватим підприємством “Західний Буг» було підписано наступні Акти здачі-приймання робіт (надання послуг):
- №84 від 28.02.2025 на суму 20 876, 40 грн.;
- №154 від 31.03.2025 на суму 4 860, 00 грн.;
- №233 від 30.04.2025 на суму 5 940, 00 грн.;
- №304 від 31.05.2025 на суму 4 680, 00 грн.
Також, в матеріалах справи міститься ордер серія ВС №1323966 від 12.02.2024, виданий на надання правничої допомоги Приватному підприємству “Західний Буг» на ім'я адвоката Боровець М.С., на підставі Договору №1/НП від 01.01.2021.
Згідно із ч. 3-6 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Статтею 30 Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність» передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Такої позиції також притримується Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц.
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
З огляду на предмет розгляду справи та її обставини, справа є не складною, і підготовка до її розгляду не потребує аналізу великої кількості доказів, законодавства, судової практики, значних затрат часу та зусиль.
Справа №911/597/25 містить не великий обсяг документів, тому суд дійшов висновку, що витрати порівняно зі складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами) є не співрозмірними та завищеними.
Приписами ч. 1 ст. 2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до ч. 3 ст. 236 ГПК України судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ЄВРОГАЗБУДСЕРВІС» на користь Приватного підприємства “Західний Буг» розумний розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката для даної справи в сумі 15 000,00 грн.
При цьому, витрати позивача на професійну правничу допомогу в сумі 21 356, 40 грн. не підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.
За таких обставин, заява позивача про ухвалення додаткового рішення у справі №911/597/25 підлягає задоволенню частково.
Керуючись ст. ст. 4, 7, 8, 126, 129, 233, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву позивача про ухвалення додаткового рішення у справі №911/597/25 задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ЄВРОГАЗБУДСЕРВІС» (09200, Київська обл., м. Кагарлик, вул. Білоцерківська, буд. 1 Г, код ЄДРПОУ 40875338) на користь Приватного підприємства “Західний Буг» (80250, Львівська обл., Шептицький р-н., с. Павлів, просп. Юності, буд. 39, код ЄДРПОУ 32478033) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000 (п'ятнадцять тисяч) грн. 00 коп., видавши наказ.
3. У задоволенні іншої частини вимог заяви позивача про ухвалення додаткового рішення у справі №911/597/25 відмовити.
Повний текст додаткового рішення складено та підписано 14.08.2025.
Екземпляр додаткового рішення надіслати сторонам у справі.
Суддя О.Г. Смірнов
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.