ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
07.08.2025Справа № 910/4466/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Невечери С.А., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМЕНЕРГОСЕРВІС"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМ ЕНЕРГО СЕРВІС"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО "БЕРДИЧІВТЕПЛОЕНЕРГО"
про стягнення 628046,31 грн
представники сторін:
від позивача: Саченок В.О.
від відповідача: Задорожний А.Я.
від третьої особи: не з'явився
Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМЕНЕРГОСЕРВІС" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМ ЕНЕРГО СЕРВІС" про стягнення 628046,31 грн, з яких 515033,29 грн основного боргу та 113013,02 грн неустойки.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором підряду на виконання проектних робіт №219-2024 від 24.09.2024 в частині поновного та своєчасного виконання робіт.
Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань
У прохальній частині позову позивач просив суд з метою забезпечення позову накласти арешт на майно відповідача (в тому числі, на грошові кошти на рахунках відповідача в банківських установах) в межах заявленого позову.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 16.04.2025 залишив без розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМЕНЕРГОСЕРВІС" про забезпечення позову, викладену у прохальній частині позовної заяви від 10.04.2025.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 16.04.2025 залишив позовну заяву без руху.
17.04.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Господарський суд міста Києва від 22.04.2025 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 910/4466/25, розгляд справи постановив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).
06.05.2025 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшло три клопотання аналогічного змісту, в яких останній повідомив, що готує зустрічну позовну заяву, у зв'язку з чим просить суд перенести перше засідання у справі. Також відповідач заявив клопотання про розгляд справи у судовому засіданні.
09.05.2025 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання від 08.05.2025 про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, в якому останній також просить суд збільшити термін на подання відзиву на позов до 12.05.2025.
14.05.2025 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшло два відзиви на позов.
15.05.2025 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшло два відзиви на позов.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 20.05.2025 відмовив у задоволенні клопотань відповідача від 06.05.2025 про перенесення першого засідання у справі №910/4466/25; клопотання відповідача від 06.05.2025 про розгляд справи у судовому засіданні задовольнив та призначив судове засідання на 29.05.2025; відмовив у задоволенні клопотань відповідача від 08.05.2025 про розгляд справи №910/4466/25 за правилами загального позовного провадження та про збільшення терміну на подання відзиву на позов.
26.05.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив та клопотання про застосування судом принципу "суд знає закони".
29.05.2025 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли додаткові пояснення у справі (заперечення на відповідь на відзив).
У судове засідання 29.05.2025 з'явились представники сторін.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 29.05.2025 постановив перейти до розгляду справи №910/4466/25 за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання у справі на 10.06.2025, залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО "БЕРДИЧІВТЕПЛОЕНЕРГО".
09.06.2025 через систему "Електронний суд" від третьої особи надійшли письмові пояснення по справі.
10.06.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшли додаткові пояснення по справі.
10.06.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про відкладення розгляду справи.
У підготовчому засіданні 10.06.2025 суд постановив протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання на 03.07.2025.
26.06.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про припинення представництва адвоката Кузовкіна Е.В.
30.06.2025 через систему "Електронний суд" від третьої особи надійшли додаткові письмові пояснення по справі.
02.07.2025 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.
03.07.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання про долучення доказів.
У підготовчому засіданні 03.07.2025 суд постановив протокольні ухвали про відмову в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та про закриття підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду по суті на 07.08.2025.
07.08.2025 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів, у якому також викладені письмові пояснення.
У судовому засіданні 07.08.2025 представник відповідача надав оригінали технічних завдань на проектування в паперовому вигляді для огляду.
Також у судовому засіданні 07.08.2025 представник відповідача подав клопотання про долучення доказів на підтвердження дати отримання технічних завдань в паперовому вигляді.
Суд постановив протокольну ухвалу без оформлення окремого документа про задоволення клопотань відповідача про долучення доказів до матеріалів справи.
У судовому засіданні 07.08.2025 суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оголосив про перехід до стадії ухвалення рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні.
У порядку ст.240 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 07.08.2025 судом проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.
Позиція позивача.
Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідно до умов договору підряду на виконання проектних робіт №219-2024 від 24.09.2024 відповідач зобов'язався відповідно до завдання на проектування у строк до 31.10.2024 виконати роботи з розробки проектної документації.
Позивач на виконання своїх зобов'язань сплатив на рахунок відповідача 515033,29 грн авансових платежів.
Однак відповідачем порушено умови договору щодо строку виконання робіт, у зв'язку з чим позивачем заявлено відповідачу про односторонню відмову від договору, а також вимогу про повернення сплачених грошових коштів у розмірі 515033,29 грн та сплату пені за прострочення виконання робіт в розмірі 113013,02 грн.
Оскільки відповідачем не здійснено повернення коштів та не сплачено пеню, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
У відповіді на відзив позивач відхиляє заперечення відповідача, посилаючись на таке:
- відповідачем в порушення умов договору своєчасно не розроблено проектну та кошторисну документацію; не передано проектну та кошторисну документацію позивачу на затвердження; не внесено проектну документацію до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕССБ); не здійснено проходження експертизи цієї документації; не надано позивачу Витяги із зазначенням реєстраційних номерів з ЄДЕССБ щодо експертних звітів (позитивних) по кожній проектній документації;
- зважаючи на суттєве порушення відповідачем умов договору щодо терміну виконання робіт, позивач у відповідності до частини 2 статті 849 Цивільного кодексу України та пункту 7.3.1 Договору листом від 07.03.2025 №77 заявлено про односторонню відмову від договору;
- переписка відповідача не може вважатись достовірним доказом, оскільки є результатом об'єднання та переробки текстової інформації, яка містить доповнення та коментарі відповідача і не відповідає повідомленню-оригіналу;
- надана проектна документація не містить жодної інформації про те, що позивач її взагалі бачив та затвердив в такому вигляді, оскільки відсутні підписи та печатки позивача, в тому числі про її затвердження, а також відсутній підпис і печатка самого відповідача, що він погодив цю проектну документацію.
У додаткових поясненнях, поданих до суду 10.06.2025 позивач додатково зазначив, що зважаючи на приписи Порядку №45 та Порядку №681 обов'язок із завантаження проектної документації до ЄДЕССБ покладається на безпосередніх виконавців проектних робіт - тобто, на відповідача та його субпідрядника ТОВ "ГРИН ПЛАСТИК" з накладенням ним електронного підпису.
Розробка виконавцем проектної та кошторисної документації без проведення її експертизи не відповідала б чинному в Україні законодавству та умовам договору, та, як наслідок, не вважалась би належним чином розробленою документацією.
Відповідач взагалі не передав позивачу розроблену відповідно до вимог чинного в Україні законодавства проектну документацію в 4 (чотирьох) примірниках на паперових носіях.
Факт передачі позивачем відповідачу технічних завдань на проектування підтверджується електронним листом позивача на офіційну електронну адресу відповідача від 22 серпня 2024 року.
Позиція відповідача
Відповідач проти задоволення позову заперечив, посилаючись на таке:
- умовами укладеного між сторонами договору на відповідача покладено обов'язок виконати роботи з розробки проектної документації; умовами договору не передбачено обв'язку відповідача з проходження експертизи проектної документації; експертиза проектної документації не була предметом договору, укладеного між сторонами;
- експертизу проектної документації не може проводити юридична або фізична особа, яка брала участь у її розробленні, а відповідач не може бути замовником експертизи проектної документації, вартість експертизи проектної документації не могла і не була включена в вартість договору;
- завантаження в повному обсязі розробленої проектної документації відповідачем в електронну систему ЄДЕССБ унеможливлювало невиконання позивачем взятих на себе зобов'язань щодо завантаження технічних умов в електронному вигляді;
- ненадання позивачем технічного завдання на проектування з електронним підписом унеможливило завершення завантаження проектної документації в електронну систему ЄДЕССБ, отримання реєстраційних номерів по завантаженій проектній документації та здачі розробленої проектної документації позивачу відповідно до п. 1.4 договору;
- в період з дати підписання договору і до 09.12.- 10.12.2024 (передачі відповідачем позивачу повних пакетів розробленої проектної документації), всі затримки, що мали місце в процесі виконання договору, відбулись з вини позивача;
- технічні умови (ТУ) без підписів зі сторони третьої особи, були направлені відповідачу лише 14.10.2024, а завантажені в електронну систему лише 17.01.-20.02.2025, при цьому самим позивачем відповідачу такі технічні умови не надавались;
- 26.10.2024 від третьої особи надійшло розпорядження щодо переносу місця розміщення КГУ-260 кВт, що потребувало повної повторної переробки виконаних робіт;
- 01.11.2024 від третьої особи надійшло розпорядження щодо переносу місць розміщення фундаментів всіх когенераційних установок, що потребувало внесення змін та/або повної заміни креслень;
- 22.11.2024 відповідачу надійшов лист від позивача щодо необхідності виконання додаткових об'ємів і змін проектних робіт з внесенням в електричну частину проекту, що змусило виконувати додаткові об'єми робіт і перенесло завершення проекту;
- повні об'єми проектної документації передані позивачу 09.12.2024 електронною поштою, що підтверджено листом позивача від 12.12.2024 № 312.
У запереченнях на відповідь на відзив відповідач додатково зазначив, що проекти Техзавдань на проектування обговорювались усно перед підписанням договору спільно з кінцевим замовником та позивачем, позивач направляв відповідачу до підписання договору проект Техзавдання для можливості внесення реквізитів, найменувань виконавців, однак ні в жовтні, ні до 30.11.2024 відповідачу не був переданий затверджений, погоджений та підписаний з проектувальником текст завдання на проетування. Лише 30.11.2024 відповідачу надійшли паперові Техзавдання на проектування.
У судовому засіданні відповідач підтвердив отримання Техзавдання на проектування 29.11.2024.
Позиція третьої особи
Між третьою особою та позивачем існували в зазначений в позовній заяві період договірні відносини, був укладений Договір підряду №203-2024 від 05.09.2024 року. Між третьою особою та відповідачем були відсутні будь-які договірні та інші зобов'язання. За заявою третьої особи Товариством з обмеженою відповідальністю "Газорозподільчі мережі України" в особі Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільчі мережі України" були видані Технічні умови приєднання до газорозподільної системи від 27.09.2024 року. Одразу ж після отримання Технічних умов, вони були передані позивачеві, саме як стороні по договору № 203/2024, для виконання робіт з розробки проектної документації. В подальшому, на прохання позивача, Технічні умови 14.10.2024 були надіслані на електронну пошту відповідача.
24.09.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "КОМЕНЕРГОСЕРВІС", як замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОМ ЕНЕРГО СЕРВІС", як підрядником укладено договір підряду № 219-2024 (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого виконавець зобов'язується відповідно до завдання на проектування виконати роботи (далі - роботи) з розробки проектної документації, зазначеної в п. 1.2 договору (далі - проектна документація), а замовник зобов'язується прийняти роботи та оплатити їх.
У п. 1.2 договору встановлено, що проектна документаціюя на встановлення газо поршневих агрегатів контейнерного виконання з встановленням на котельнях замовника: типовий проект у повному обсязі встановлення ГПА потужністю 260 кВт 4 проекти (м. Бердичів, вул.Хмельницького 2-Б, вул. Володимирська 9, вул. Гранична 4-А, вул. Одеська 60-В.).
Кожен проект повинен включати наступні розділи (згідно з ЗЦПРуБ, розділ 1, Електроенергетика, табл. 1-8):
- ТМ (тепломеханічна частина);
- АБ (архітектурно-будівельна частина);
- ТК (технологічній контроль та протипожежна автоматика);
- ЗД (засоби диспетчеризації);
- ЕЧА (електрична частина та автоматизація);
- ОВК (опалення, вентиляція, кондиціювання);
- ВК (водопровід та каналізація);
- ГП (генеральний план);
- КД (кошторисна документація) (п. 1.3 договору).
У п. 1.4 сторони погодили, що результатом виконаних робіт є належним чином розроблена, така що відповідає вимогам, встановленим чинним законодавством України, діючими профільним державними будівельними нормами, правилами та іншими нормативно-технічними документами у галузі містобудування та архітектури, вихідним даним проектна документація, яка передається замовнику в 4 (чотирьох) примірниках на паперових носіях та на електронному носії у форматі PDF та у форматі DWG (а у випадку неможливості передачі деяких текстових та/або графічних матеріалів у форматі DWG - у іншому форматі, доступному для редагування).
Відповідно до п. 2.2 договору загальний строк виконання робіт за цим договором визначається Календарним планом проведення робіт, що є додатком 3 до цього договору.
Виконавець розпочинає виконання проектних робіт тільки після укладення цього договору сторонами та за умови перерахування замовником на поточний рахунок виконавця першого авансового платежу та надання відповідних вихідних даних (п. 2.3 договору).
Згідно з п. 2.4 договору при зміні строків та обсягів виконуваних робіт з проектування сторони укладають відповідні додаткові угоди до договору.
Загальна вартість робіт, які зобов'язується виконати виконавець за цим договором, визначається відповідно до Протоколу погодження договірної ціни (додаток 1 до договору) та становить 882 914,23 грн (п. 3.1 договору).
Відповідно до п. 3.3 договору оплата за виконання робіт, передбачених договором, здійснюється в наступному порядку:
- протягом 5 календарних днів з дати укладення даного договору замовник здійснює авансовий платіж в розмірі 30 відсотків вартості робіт, що становить: 264 874,27 грн (п.п.3.3.1.);
- протягом 5 календарних днів з дня передачі виконавцем замовнику розробленої проектної документації замовник сплачує виконавцю платіж в розмірі 40 відсотків вартості робіт, що становить: 353 165,69 грн (п.п. 3.3.2);
- протягом 5 робочих днів з дати отримання замовником позитивного звіту експертизи проектної документації замовник здійснює оплату виконавцю останніх 30 відсотків вартості робіт, що становить: 264 874,27 грн (п.п. 3.3.3.).
Згідно з п. 4.1 договору виконавець виконує роботи відповідно до завдання на проектування та вихідних даних з дотриманням чинних державних будівельних норм, діючих профільних державних будівельних норм, правил та інших нормативно-технічних документів у галузі містобудування та архітектури.
У разі зміни технічних умов і вихідних даних замовник зобов'язаний протягом п'яти робочих днів письмово повідомити про це виконавця доповненнями (зміною) завдання на проектування або документом, що його замінює. Зміна умов можлива виключно за умови підписання додаткової угоди до цього договору з уточнення строків виконання робіт та їх вартості, а також порядку оплати фактично виконаних робіт (п. 4.2 договору).
У п. 4.3 договору сторони погодили, що замовник протягом 5 (п'яти) робочих днів від дня прийняття робіт до розгляду та погодження направляє виконавцю або підписаний замовником Акт здачі-приймання виконаних робіт, або мотивовану відмову від прийому робіт з переліком зауважень. У випадку одержання виконавцем мотивованої відмови замовника від приймання робіт, він протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту одержання такої відмови повинен внести відповідні зміни у проектну документацію з урахуванням зауважень замовника, і надати замовникові проектну документацію і підписаний виконавцем Акт здачі-приймання виконаних робіт.
Згідно з п. 5.4 договору у випадку несвоєчасного виконання виконавцем з його вини робіт за цим договором виконавець сплачує замовнику неустойку в розмірі 0,1 (нуль цілих одна десята) відсотка від загальної вартості несвоєчасно виконаних робіт за кожен день прострочення.
Відповідно до п. 7.3.1. договору замовник має право в односторонньому порядку відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків, якщо Виконавець своєчасно не розпочав Роботи або виконує їх настільки повільно, що закінчення їх у строк, визначений договором, стає неможливим.
Сторонами погоджено та підписано додаток № 1 до договору -Протокол погодження договірної ціни та додаток № 2 до договору - Календарний план проведення робіт.
Відповідно до Календарного плану проведення робіт дата початку робіт - 27.09.2024, дата закінчення робіт - 31.10.2024, тобто 35 календарних днів.
При цьому в примітка до Календарного плану проведення робіт погоджено таке:
- отримання Техумов (ТУ) на підключення газопоршневих агрегатів (ГПА) до зовнішніх електромереж у Оператора системи розподілу- (ОСР - Обленерго) та до зовнішніх газових мереж "Бердичівгаз"- входить в обов'язки кінцевого замовника - КП "Бердичівтеплоенерго", з яким замовник працює безпосередньо по договору генпідряду;
- при відсутності ТУ ОСР на підключення ГПА до зовнішніх електромереж та/або ТУ "Бердичівгаз" на підключення ГПА до зовнішніх газопроводів Проект виконується по режиму роботи газопоршневих агрегатів в режимі "Енергоострів"» (даний проект розробляється для випадку такого режиму "Енергоострів");
- після отримання ТУ ОСР на підключення ГПА до зовнішніх електромереж сторони можуть оформити додаткову угоду на розробку окремої частини проекту "Підключення ГПА до зовнішніх електромереж відповідно до ТУ ОСР";
- при відсутності ТУ "Бердичівгаз" на підключення ГПА до зовнішніх газопроводів -терміни виконання проекту можуть бути змінені, і будуть визначатись додатково за погодженням сторін;
- у випадку затримки виплати авансового платежу, як вказано в умовах договору, п.3.3.1, терміни розробки ПКД зміщуються на відповідний період (число днів) затримки оплати робіт по розробці ПКД.
Як підтверджено матеріалами справи, позивач сплатив на рахунок відповідача грошові кошти в сумі 515033,29 грн, що підтверджується платіжними інструкціями № 378 від 01.10.2024 на суму 264874,27 грн та № 4795 від 12.12.2024 на суму 250159,02 грн.
За обґрунтуваннями позивача, відповідач погоджені у договорі роботи не виконав, зокрема повивач зазначає, що відповідачем своєчасно не розроблено проектну та кошторисну документацію, не передано її позивачу на затвердження, не внесено проектну документацію до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕССБ), не здійснено проходження експертизи цієї документації та не надано позивачу Витяги із зазначенням реєстраційних номерів з ЄДЕССБ щодо експертних звітів (позитивних) по кожній проектній документації.
09.03.2025 позивач звернувся до відповідача з листом вих № 77 від 07.03.2025, у якому повідомив, що зважаючи на суттєве порушення виконавцем умов договору, відповідно до ч. 2 ст. 849 ЦК України, пункту 7.3.1 договору позивач заявив про односторонню відмову від договору підряду № 219-2024від 24.09.2024 та вимагав протягом 5 днів повернути сплачені кошти в сумі 515033,29 грн, а також сплатити неустойку за прострочення виконання зобов'язань в сумі 113013,02 грн.
Вказаний лист отриманий відповідачем 13.03.2025.
Звертаючись до суду з даним позовом позивач просить стягнути 515033,29 грн перерахованих відповідачу грошових коштів та 113013,02 грн неустойки., нарахованої за прострочення виконання робіт за період з 01.11.2024 по 07.03.2025.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду на проектні роботи.
Згідно з частинами 1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Глава 61 Цивільного кодексу України у параграфах 2 - 4 регулює окремі різновиди договорів підряду. Тому загальні норми параграфа 1 глави 61 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до окремих видів договорів підряду, передбачених цим Кодексом.
Юридичний аналіз зазначених правових положень дозволяє зробити висновок про те, що договір підряду є одним з цивільно-правових договорів, який має власне правове регулювання умов його укладення та визначає особливості захисту сторонами такого договору своїх прав та інтересів у процесі його виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 887 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.
До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом (ч. 2 ст. 887 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 888 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов'язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов'язковим для сторін з моменту його затвердження замовником.
Статтею 889 ЦК України встановлено, що підрядник зобов'язаний: 1) виконувати роботи відповідно до вихідних даних для проведення проектування та згідно з договором; 2) погоджувати готову проектно-кошторисну документацію із замовником, а в разі необхідності - також з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування; 3) передати замовникові готову проектно-кошторисну документацію та результати пошукових робіт; 4) не передавати без згоди замовника проектно-кошторисну документацію іншим особам; 5) гарантувати замовникові відсутність у інших осіб права перешкодити або обмежити виконання робіт на основі підготовленої за договором проектно-кошторисної документації.
Статтею 846 ЦК України встановлено, що строки виконання роботи або її окремих етапів установлюються в договорі підряду.
Відповідно до ч. 1 ст. 849 ЦК України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника.
Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Таким чином, розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути передбачені законом або безпосередньо у договорі та можуть бути узалежнені від вчинення/невчинення сторонами договору певних дій, так і без будь-яких додаткових умов (безумовне право сторони на відмову від договору).
Одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання. У випадках, коли права на односторонню відмову у сторони немає, намір розірвати договір може бути реалізований лише за погодженням з іншою стороною, оскільки одностороннє розірвання договору не допускається, а в разі недосягнення сторонами домовленості щодо розірвання договору - за судовим рішенням на вимогу однієї із сторін.
Підстави для реалізації замовником права на односторонню відмову від договору підряду визначено положеннями частин 2 - 4 статті 849, частини 2 статті 852, частиною 3 статті 858 Цивільного кодексу України.
За ч. ч. 2 - 4 ст. 849 ЦК України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.
Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
З аналізу ст. 849 ЦК України вбачається, що вказана стаття встановлює три окремі (самостійні) підстави для відмови замовника від договору підряду та, відповідно, різні правові наслідки такої відмови.
Так, частинами 2- 3 вказаної статті передбачено право замовника на відмову від договору підряду лише за наявності конкретно визначених законодавством умов. При цьому наслідком такої відмови є виникнення саме у замовника права вимагати відшкодування збитків з підрядника.
Натомість ч. 4 зазначеної статті встановлює безумовне право замовника відмовитися від договору (без будь-яких причин та умов), але з обов'язком саме замовника виплатити підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувати підряднику збитки, завдані розірванням договору.
Законність відмови замовника від договору підряду на підставі ч. 2 ст. 849 ЦК України у разі недоведення порушень умов договору підряду з боку підрядника не може бути виправдана безумовним правом замовника відмовитися від договору підряду на підставі ч. 4 ст. 849 ЦК України (аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 13.09.2019 у справі № 911/1433/18, від 18.11.2021 у справі № № 915/212/20).
Отже, в залежності від підстави розірвання договору підряду настають різні правові наслідки захисту сторонами такого договору своїх прав та інтересів у процесі його виконання.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, у листі вих № 77 від 07.03.2025 позивач як на правову підставу для односторонньої відмови від договору посилався на приписи ч. 2 ст. 849 ЦК України та пункт 7.3.1 договору аналогічного змісту.
Також судом встановлено, що позивач обґрунтовує свій позов на підставі ч. 2 ст. 849 ЦК України, а тому у даному випадку суду необхідно дослідити обставини виникнення у замовника (позивача) права на відмову від договору підряду, яке відповідно до ч. 2 ст. 849 ЦК України не є безумовним і пов'язано із діями підрядника (своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим), з урахуванням чого встановити наявність чи відсутність підстав для стягнення з відповідача збитків (перерахованої позивачем передоплати у розмірі 515033,29 грн).
Як встановлено судом вище, відповідно до Календарного плану проведення робіт дата початку робіт - 27.09.2024, дата закінчення робіт - 31.10.2024, тобто строк виконання робіт становить 35 календарних днів.
В той же час, згідно з умовами п. 2.3 договору виконавець розпочинає виконання проектних робіт тільки після укладення цього договору сторонами та за умови перерахування замовником на поточний рахунок виконавця першого авансового платежу та надання відповідних вихідних даних (п. 2.3 договору).
Отже, з аналізу вказаного пункту договору можна дійти висновку, що відповідач розпочинає виконання робіт, відповідно строки початку виконання робіт не можуть розпочатись раніше, ніж настане сукупність трьох умов, визначена в п. 2.3 договору, а саме: 1) укладення договору; 2) перерахування першого авансового платежу; 3) надання позивачем відповідачу вихідних даних.
При цьому, судом встановлено, що зі змісту п. 1.1.,4.1 відповідач зобов'язаний виконувати роботи відповідно до завдання на проектування, а отже без передання позивачем відповідачу такого завдання на проектування виконання робіт не є можливим.
Більше того, обов'язок замовника з передачі підрядникові завдання на проектування встановлений ст. 888 ЦК України.
Отже, суд дійшов висновку, що строк виконання робіт, а саме 35 календарних днів, необхідно відраховувати з моменту, коли настануть усі три умови, визначені п. 2.3 договору.
З матеріалів справи та встановлених судом обставин вбачається, що договір підписаний сторонами 24.09.2024, перший авансовий платіж у розмірі 264874,27 грн сплачений позивачем відповідачу 01.10.2024.
В той же час, при дослідження судом обставин виконання позивачем обов'язку з передання відповідачу завдання на проектування, судом встановлено таке.
Позивач зазначає, що ще до укладення договору надав відповідачу для розгляду та вивчення Технічні завдання на проектування, що підтверджується електронним листом позивача на електронну адресу відповідача 22.08.2024.
В свою чергу відповідач зазначає, що до підписання договору позивачем надавались проекти Технічних завдань, однак затверджений, погоджений та підписаний з проектувальником паперовий текст завдання на проектування відповідачем отримано 29.11.2024 за допомогою засобів поштового зв'язку.
Так, в судовому засіданні 07.08.2025 відповідачем надані для огляду оригінали технічних завдань на проектування в паперовому вигляді.
З оригіналів технічних завдань на проектування (копії яких долучені позивачем до матеріалів справи клопотанням від 03.07.2025) вбачається, що технічні завдання на проектування погоджені та затверджені у вересні 2024.
Відповідачем долучено до матеріалів справи докази, на підтвердження направлення позивачем відповідачу документів 29.11.2024.
З урахуванням викладеного, суд критично ставиться до доводів позивача про передання Технічних завдань на проектування відповідачу у серпні 2024, оскільки, по-перше, з наданого позивачем скрін-шоту з електронної пошти неможливо встановити вміст надісланих файлів з назвами "Технічне завдання на…. "; по-друге, позивачем не надано пояснень, яким чином можливе направлення у серпні 2024 технічних завдань на проектування, які погоджені та затверджені у вересні 2024.
Відповідно до статті 79 ГГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Зазначений стандарт доказування підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Іншими словами тлумачення змісту статті 79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Верховний Суд, в ході касаційного перегляду судових рішень, неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17 та від 04.02.2021 у справі №910/11534/18.
Отже, враховуючи вищевикладені обставини в сукупності, на переконання суду, надана відповідачем поштова накладна від 29.11.2024, наявність у відповідача оригіналів завдань на проектування, затверджених та погоджених у вересні 2024, є більш вірогідними доказами на доведення факту передання позивачем відповідачу завдань на проектування саме 29.11.2024, як зазначає відповідач.
Таки чином, судом встановлено, що обов'язок з надання вихідних даних позивачем виконано лише 29.11.2024, а тому після вказаної дати у відповідача розпочався відлік 35 календарних днів для виконання робіт.
Щодо посилання відповідача на непередання позивачем таких вихідних даних, як технічні умови, то суд відхиляє вказані твердження, оскільки відповідно до приміток Календарного плану проведення робіт, який підписаний відповідачем без зауважень та заперечень, передачу техумов покладено на КП "Бердичівтеплоенерго", та 14.10.2024 такі технічні умови надіслані відповідачу третьою особою засобами електронної пошти.
Отже, враховуючи вищевикладене в сукупності, суд дійшов висновку, що строк виконання підрядником робіт завершився 03.01.2025, а не 31.10.2024, як зазначає позивач.
Таким чином, оскільки згідно з ч. 2 ст. 849 ЦК України та п. 7.3.1 договору позивач мав право відмовитися від договору підряду (якщо відповідач вчасно не розпочав роботу або виконував її настільки повільно, що закінчення її у строк стало явно неможливим) до 03.01.2025, тобто до закінчення встановленого договором строку виконання робіт, а звернувся до відповідача із листом про відмову від договору підряду лише 09.03.2025 - через два місяці після закінчення цього строку, то така відмова від договору є неправомірною, оскільки суперечить приписам . 2 ст. 849 ЦК України.
Подібної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 19.01.2022 у справі № 909/240/19.
Таким чином, оскільки станом на 09.03.2025 (дата направлення листа вих № 77 від 07.03.2025) у позивача було відсутнє право на односторонню відмову від договору підряду на підстав ч. 2 ст. 849 ЦК України, то відповідно правові наслідки у вигляді права вимагати відшкодування збитків не настають.
З огляду на викладене, суд відмовляє у задоволенні вимог позивача про стягнення 515033,29 грн грошових коштів, перерахованих на виконання договру.
Щодо позовних вимог про стягнення 113013,02 грн неустойки, суд зазначає таке.
Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.
Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
При цьому за приписами частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як встановлено судом вище, відповідач мав виконати роботи у строк до 03.01.2025.
Позивач зазначає, що станом на 07.03.2025 відповідачем своєчасно не розроблено проектну та кошторисну документацію, не передано її позивачу на затвердження, не внесено проектну документацію до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕССБ), не здійснено проходження експертизи цієї документації та не надано позивачу Витяги із зазначенням реєстраційних номерів з ЄДЕССБ щодо експертних звітів (позитивних) по кожній проектній документації.
Відповідач в свою чергу зазначає, що 09.12.- 10.12.2024 відповідачем надіслано позивачу а електронну пошту повні пакети розробленої проектної документації, що також підтверджується листом позивача від 12.12.2024 № 312.
Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд зазначає таке.
Матеріали справи не мітять підписаного між сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт, як і не містять доказів направлення відповідачем позивачу підписаного зі своєї сторони акту здачі-приймання всього об'єму виконаних робіт, обумовлених договором.
При цьому, у п. 1.4 сторони погодили, що результатом виконаних робіт є належним чином розроблена, така що відповідає вимогам, встановленим чинним законодавством України, діючими профільним державними будівельними нормами, правилами та іншими нормативно-технічними документами у галузі містобудування та архітектури, вихідним даним проектна документація, яка передається замовнику в 4 (чотирьох) примірниках на паперових носіях та на електронному носії у форматі PDF та у форматі DWG (а у випадку неможливості передачі деяких текстових та/або графічних матеріалів у форматі DWG - у іншому форматі, доступному для редагування).
Матеріали справи не містять жодних доказів передання відповідачем позивачу результатів виконаних робіт, як це встановлено п. 1.4 договру.
Надсилання проектної документації на електронну пошту не є належним виконанням умов договору.
Більше того, додатком до розробленої проектної документації є технічне завдання на проектування. Однак, оригінали технічних завдань на проектування знаходяться у відповідача, що додатково свідчить про те, що результати робіт в порядку, визначеному п. 1.4 договору відповідачем позивачу передані не були.
Відповідно до ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.
Приписами частини 1 статі 216 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст.230 ГК України).
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 ст.549 Цивільного кодексу України).
У п. 5.4 договору сторони погодили, що у випадку несвоєчасного виконання виконавцем з його вини робіт за цим договором виконавець сплачує замовнику неустойку в розмірі 0,1 (нуль цілих одна десята) відсотка від загальної вартості несвоєчасно виконаних робіт за кожен день прострочення.
Позивачем нараховано неустойку (пеню) за період прострочення з 01.11.2024 по 07.03.2025.
Перевіривши розрахунок неустойки (пені), суд встановив, що він є неправильним, оскільки позивачем помилково визначено період прострочення з 01.11.2024, оскільки як встановлено судом вище строк виконання підрядником робіт завершився 03.01.2025, а відповідач є таким, що прострочив з 04.01.2025.
За перерахунком суду, здійсненим за період з 04.01.2025 по 07.03.2025 (кінцева дата, визначена позивачем) суд встановив, що розмір пені становить 55 623,60 грн, а тому вимоги в цій частині підлягають часткову задоволенню.
Щодо посилань відповідача на те, що листом від 12.12.2024 № 312 позивач підтвердив передання робіт, то суд зазначає, що по-перше, відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування; по-друге, зміст листа від 12.12.2024 № 312 не підтверджує передання відповідачем розробленої проектної документації, як визначено п. 1.4 договору. Акт від 09.12.20204, долучений відповідачем до відзиву, не містить підпису відповідача.
Щодо твердження позивача про те, що відповідачем не внесено проектну документацію до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕССБ), не здійснено проходження експертизи цієї документації та не надано позивачу Витяги із зазначенням реєстраційних номерів з ЄДЕССБ щодо експертних звітів (позитивних) по кожній проектній документації, то суд зазначає, що умовами укладеного між сторонами договору на відповідача не покладено виконання таких зобов'язань. Пунктом 2.6 договору лише визначено здійснення відповідачем технічного супроводу проходження експертизи, а не проходження експертизи.
Щодо доводів відповідача про те, що затримка виконання робіт виникла також внаслідок необхідності виконання додаткових об'ємів і змін проектних робіт за зверненнями позивача та третьої особи, то суд відхиляє вказані доводи з огляду на таке.
Згідно з умовами п. 2.4, 4.2 договору при зміні строків та обсягів виконуваних робіт з проектування сторони укладають відповідні додаткові угоди до договору; у разі зміни технічних умов і вихідних даних замовник зобов'язаний протягом п'яти робочих днів письмово повідомити про це виконавця доповненнями (зміною) завдання на проектування або документом, що його замінює. Зміна умов можлива виключно за умови підписання додаткової угоди до цього договору з уточнення строків виконання робіт та їх вартості, а також порядку оплати фактично виконаних робіт.
Матеріали справи не містять доказів укладення між сторонами додаткових угод щодо зміни об'ємів робіт, або зміни технічних умов чи вихідних даних, а тому виконання додаткових об'ємів робіт чи зміна виконаних робіт не було обов'язковим для відповідача за відсутності додаткових угод, у яких би сторони погодити такі зміни.
Приписами ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
З огляду на викладене суд зазначає, що ним надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникли під час вирішення даного спору, а інші доводи, викладені у позові , письмових пояснення, відзиві, запереченнях на відповідь на відзив, не спростовують висновків суду про часткорве задоволення позовних вимог.
З огляду на вище наведене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМЕНЕРГОСЕРВІС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМ ЕНЕРГО СЕРВІС", а саме в частині стягнення 55 623,60 грн пені
Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМ ЕНЕРГО СЕРВІС" (04050, місто Київ, ВУЛИЦЯ МЕЛЬНИКОВА, будинок 12, ідентифікаційний код 35531466) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМЕНЕРГОСЕРВІС" (04060, місто Київ, ВУЛИЦЯ ОЛЬЖИЧА, будинок 5 /ЛІТЕРА А/, приміщення 62, ідентифікаційний код 34298194) 55 623,60 грн пені та 667,48 грн судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 15.08.2025.
Суддя С.О. Турчин