ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
15.08.2025Справа № 910/9462/25
Суддя Господарського суду міста Києва Морозов С.М., розглянувши без виклику представників сторін
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Логістик", Київська область, м. Бровари
про забезпечення позову
у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Логістик", Київська область, м. Бровари
до Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", м. Київ
про внесення змін до договорів та зобов'язання вчинити дії, -
30.07.2025 року до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Логістик" про:
- внесення зміни до Договору застави транспортних засобів №55/1/23-5, Договору застави транспортних засобів №55/1/23-7, Договору застави №314/48-3 від 14.09.2016р. та Договору застави №315/48-3 від 15.09.2016р., якими доповнити договори пунктом 6.1.1. наступного змісту: " 6.1.1. Заставодержатель має право звернути стягнення на Предмет застави та задовольнити свої вимоги за рахунок його вартості лише після припинення або скасування воєнного стану на території України, оголошеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, з усіма змінами та доповненнями, та після закінчення строку, на який Предмет застави чи його частина залучені для потреб Збройних Сил України, якщо такий строк перевищує період дії воєнного стану. До настання зазначених обставин, будь-які дії Заставодержателя щодо звернення стягнення на Предмет застави є неможливими та призупиняються.";
- зобов'язання Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю "Транс-Логістик" відповідний Додатковий договір (Додаткову угоду) до Договору застави транспортних засобів №55/1/23-5, в редакції запропонованій позивачем;
- зобов'язання Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю "Транс-Логістик" відповідний Додатковий договір (Додаткову угоду) до Договору застави транспортних засобів №55/1/23-7, в редакції запропонованій позивачем;
- зобов'язання Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю "Транс-Логістик" відповідний Додатковий договір (Додаткову угоду) до Договору застави №314/48-3, в редакції запропонованій позивачем;
- зобов'язання Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю "Транс-Логістик" відповідний Додатковий договір (Додаткову угоду) до Договору застави №315/48-3, в редакції запропонованій позивачем.
Ухвалою від 11.08.2025 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви.
12.08.2025 року позивачем подано до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою від 15.08.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 23.09.2025 року.
Окрім того, 12.08.2025 року до суду подано заяву про забезпечення позову шляхом:
- заборони Акціонерному товариству «Державний ощадний банк України" (код ЄДРПОУ 00032129) вчиняти будь-які дії, спрямовані на звернення стягнення на предмет застави за Договором застави транспортних засобів № 55/1/23-5, посвідченого 24 березня 2023 року Лосевим В.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за реєстровим № 353, укладеним між AT «Ощадбанк» та ТОВ "Транс-Логістик"(код ЄДРПОУ 35917412), до набрання законної сили рішенням суду у справі за позовом ТОВ "ТРАНС-ЛОГІСТИК" до AT «Ощадбанк» про внесення змін до вказаного Договору застави.
- заборони Акціонерному товариству «Державний ощадний банк України" (код ЄДРПОУ 00032129) вчиняти будь-які дії, спрямовані на звернення стягнення на предмет застави за Договором застави транспортних засобів № 55/1/23-7, посвідченого 24 березня 2023 року Лосевим В.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за реєстровим № 352, укладеним між AT «Ощадбанк» та ТОВ "Транс-Логістик" (код ЄДРПОУ 35917412), до набрання законної сили рішенням суду у справі за позовом ТОВ "ТРАНС-ЛОГІСТИК" до AT «Ощадбанк» про внесення змін до вказаного Договору застави.
- заборони Акціонерному товариству «Державний ощадний банк України" (код ЄДРПОУ 00032129) вчиняти будь-які дії, спрямовані на звернення стягнення на предмет застави за Договором застави № 314/48-3 від 14.09.2016р., посвідченого 14 вересня 2016 року Лосевим В.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за реєстровим № 1058, укладеним між AT «Ощадбанк» та ТОВ " Транс-Логістик " (код ЄДРПОУ 35917412), до набрання законної сили рішенням суду у справі за позовом ТОВ "ТРАНС-ЛОГІСТИК" до AT «Державний ощадний банк України» про внесення змін до вказаного Договору застави.
- заборони Акціонерному товариству «Державний ощадний банк України" (код ЄДРПОУ 00032129) вчиняти будь-які дії, спрямовані на звернення стягнення на предмет застави за Договором застави № 315/48-3 від 15.09.2016р., посвідченого 15 вересня 2016 року Лосевим В.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за реєстровим № 1060, укладеним між АТ «Ощадбанк» та ТОВ "Транс-Логістик" (код ЄДРПОУ 35917412), до набрання законної сили рішенням суду у справі за позовом ТОВ "ТРАНС-ЛОГІСТИК" до АТ «Ощадбанк» про внесення змін до вказаного Договору застави.
Згідно з ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Розглянувши подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Транс-Логістик" заяву про забезпечення позову, суд встановив наступне.
Приписами ч. 2 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (аналогічний правовий висновок викладений у постанові Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову").
Тобто, з метою збалансування інтересів сторін у справі законодавцем визначено умови, за яких постановлення ухвали про забезпечення позову є правомірним, а саме - наявність обставин, які прямо свідчать, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення. А тому відсутність доказів на підтвердження таких умов та вжиття заходів до забезпечення позову на підставі лише припущень матиме наслідком порушення прав та інтересів особи, щодо якої вжиті такі заходи.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Аналогічні правові висновки викладені у постанові пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" №16 від 26.11.2011.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Як на підставу для забезпечення позову заявник вказує на те, що 26.11.2013 року між Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дієса» було укладено Договір кредитної лінії №80/48-1 із змінами та доповненнями, що містяться в 18 Додаткових договорах до Договору кредитної №80/48-1: №1 від 05.04.2014, №2 від 31.10.2014, №3 від 06.11.2015, №4 від 14.09.2016, №5 від 30.03.2017, №6 від 01.08.2017, №7 від 14.08.2017, №8 від 15.02.2018, №9 від 28.03.2018, №10 від 04.09.2018, №11 від 01.10.2018, №12 від 31.07.2019, №13 від 20.12.2019, №14 від 17.04.2020, №15 від 30.10.2020, №16 від 29.12.2020, №17 від 28.12.2021, №18 від 09.03.2023 (надалі - Кредитний договір), відповідно до умов якого Банк встановив позичальнику ліміт кредитування у розмірі 350 000 000 (триста п'ятдесят мільйонів) гривень 00 копійок (в редакції Додаткового договору №18 від 09.03.2023) з остаточним терміном повернення кредиту (Траншу Кредиту) до 01 квітня 2027 року (включно).
При цьому, в забезпечення Договору кредитної лінії №80/48-1 від 26 листопада 2013 року, між АТ «Ощадбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Транс- Логістик» було укладено наступні Договори застави: 1. Договір застави транспортних засобів № 55/1/23-5, посвідчений 24 березня 2023 року Лосевим В.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за реєстровим № 353; 2. Договір застави транспортних засобів № 55/1/23-7, посвідчений 24 березня 2023 року Лосевим В.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за реєстровим № 352; 3. Договір застави № 314/48-3 від 14.09.2016р., із змінами та доповненнями, посвідчений 14 вересня 2016 року Лосевим В.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за реєстровим № 1058; 4. Договір застави № 315/48-3 від 15.09.2016р., із змінами та доповненнями, посвідчений 15 вересня 2016 року Лосевим В.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за реєстровим № 1060.
В подальшому, ТОВ «Транс-Логістик» отримало від ТОВ «Дієса» та АТ «Ощадбанк» повідомлення, про вимогу АТ «Ощадбанк» від 20.05.2025 р. про дострокове погашення кредиту за Договором кредитної лінії № 716/31/6 від 26.06.2013 р. із загальною заборгованістю за розрахунком банку в сумі 1 824 450 104,01 грн., вимогу від 20.05.2025 р. про дострокове повернення кредиту за Договором кредитної лінії № 757/31/6 від 15.11.2013 р. із загальною заборгованістю за розрахунком банку в сумі 58 609 502,21 грн., вимогу від 20.05.2025 р. про дострокове повернення кредиту за Договором кредитної лінії № 80/48-1 від 26.11.2013 р. із загальною заборгованістю за розрахунком банку в сумі 266 035 285,35 грн.
На адресу ТОВ «Транс-Логістик» від АТ «Ощадбанк» було направлено Повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання за №55/2-08/8807812025 від 04.07.2025р., відповідно до якого Банк вимагає від позивача виконати порушене зобов'язання за Кредитним договором протягом 30 (тридцяти) днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про звернення стягнення на предмет застави, сплатити прострочену заборгованість за кредитним договором, яка станом на 25.06.2025р. становить 271 617 639,10 гривень, а в разі невиконання зазначеного повідомлення про усунення порушень АТ «Ощадбанк» зверне стягнення на предмет застави у спосіб, що передбачений п. 6.1. Договору застави та ст. 24 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», а саме шляхом вчинення виконавчого напису на договорі застави із покладанням на Заставодавця оплати витрат, пов'язаних зі зверненням стягнення на предмет застави.
Проте, як вказує заявник, у зв'язку з тим, що ТОВ «Транс-Логістик» приймає активну участь в спільних урядових програмах України та ЄС, доставляє вантажі гуманітарного, особливо медичного призначення, для лікарень, що надають медичну допомогу військовослужбовцям на безоплатній основі, співпрацює з військовими частинами та спецпідрозділами, зокрема щодо виконання ремонтів військової техніки, перевезення вантажів стратегічного призначення та зазнало пошкоджень понад 70 транспортних засобів, в тому числі і тих, що перебувають в заставі, в наслідок обстрілів рф, існує істотна зміна обставин, якими сторони керувалися, укладаючи договори застави, не пов'язана з поведінкою сторін, а є зовнішньою.
У заяві зазначено, що оскільки переважна частина транспортних засобів, що є предметом застави, використовується для перевезення вантажів військового призначення для суб'єктів оборонного сектору, вантажів медичного та гуманітарного призначення, примусове звернення стягнення на ці ТЗ, у тому числі шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса, може ускладнити виконання оборонних завдань та завдати шкоди обороноздатності України, а також суперечитиме інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Крім вище викладеного, заявник вказує, що публічний інтерес та інтереси національної безпеки (обороноздатності держави) мають пріоритет над приватними зобов'язаннями (зобов'язаннями за договором застави), особливо в умовах воєнного стану.
Відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України:
- господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову; забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (стаття 136);
- позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини (частина перша статті 137). Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Частиною 5 статті 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони:
1) проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору;
2) Центральному депозитарію цінних паперів та депозитарній установі надавати емітенту реєстр власників іменних цінних паперів для проведення загальних зборів акціонерів;
3) участі (реєстрації для участі) або неучасті акціонерів або учасників у загальних зборах товариства, визначення правомочності загальних зборів акціонерів або учасників господарського товариства;
4) здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору.
Частиною першою статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно з частиною першою статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
Поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.
У рішенні Європейського Суду з прав людини "Продан проти Молдови" Суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов'язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній зі сторін. Не може бути й мови, щоб закріплені в пункті 1 статті 6 процесуальні гарантії, що надаються сторонам, - справедливий, відкритий та швидкий судовий розгляд - не передбачали виконання судових рішень. Тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно доступу до суду та провадження у справі, скоріш за все призвело б до виникнення ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, який держави зобов'язалися поважати, підписавши Конвенцію. Таким чином, виконання рішення, постановленого судом, мало вважатися невіддільним складником "судового розгляду", передбаченого у статті 6.
Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Отже, держава Україна несе обов'язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
На це вказується, зокрема, і у пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 у справі №1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.
Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Дослідивши подану ТОВ «Транс-Логістик» заяву про забезпечення позову, надані до неї докази, судом встановлено обґрунтованість обставин необхідності заборони вчинення дій, спрямованих на звернення стягнення на предмет застави.
Так, вжиття заходів забезпечення позову у цій справі є вкрай необхідним з огляду на критичне значення предмета застави в умовах воєнного стану, оскільки транспортні засоби, що є предметом застави за Договором застави, активно використовуються позивачем для перевезення вантажів військового, медичного та гуманітарного призначення.
Факт включення заставних транспортних засобів до плану мобілізації транспорту підтверджується листом ІНФОРМАЦІЯ_1 №НЮС-4830 від 24.07.2025р.
Отже, звернення стягнення на спірні транспортні засоби унеможливить їх використання для оборонних потреб держави, що може мати негативні наслідки для національної безпеки та оборони в умовах воєнного стану.
При цьому, судом враховано, що заявником дотримано положення частини 5 статі 137 Господарського процесуального кодексу України.
Таким чином, суд зазначає, що зазначені заходи забезпечення позову є співмірними з предметом спору, не суперечать частині п'ять статті 137 ГПК України, не порушують права інших учасників акціонерного товариства, та невжиття зазначених заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених і оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, виходячи з того, що предметом спору між сторонами є саме спірний договір.
За змістом ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визначені в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При цьому, як наголошує Європейський суд з прав людини у рішенні "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, що відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає, зокрема, вид забезпечення позову і підстави його обрання.
Згідно з ч. 1 ст. 144 ГПК України ухвала господарського суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Крім того, положеннями статті 141 Господарського процесуального кодексу України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову.
З приводу зустрічного забезпечення, суд зазначає, що застосування означених заходів у відповідності до ч. 1 ст. 141 Господарського процесуального кодексу України є правом, а не обов'язком суду для реалізації якого, у даному випадку, у господарського суду достатні підстави відсутні.
Керуючись ст.ст. 136, 137, 138-140 та ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Заяву про забезпечення позову задовольнити.
2. Вжити заходи забезпечення позову шляхом:
- заборони Акціонерному товариству «Державний ощадний банк України» (код ЄДРПОУ 00032129) вчиняти будь-які дії, спрямовані на звернення стягнення на предмет застави за Договором застави транспортних засобів № 55/1/23-5, посвідченого 24 березня 2023 року Лосевим В.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за реєстровим № 353, укладеним між AT «Ощадбанк» та ТОВ "Транс-Логістик"(код ЄДРПОУ 35917412), до набрання законної сили рішенням суду у справі за позовом ТОВ "ТРАНС-ЛОГІСТИК" до AT «Ощадбанк» про внесення змін до вказаного Договору застави;
- заборони Акціонерному товариству «Державний ощадний банк України» (код ЄДРПОУ 00032129) вчиняти будь-які дії, спрямовані на звернення стягнення на предмет застави за Договором застави транспортних засобів № 55/1/23-7, посвідченого 24 березня 2023 року Лосевим В.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за реєстровим № 352, укладеним між AT «Ощадбанк» та ТОВ "Транс-Логістик" (код ЄДРПОУ 35917412), до набрання законної сили рішенням суду у справі за позовом ТОВ "ТРАНС-ЛОГІСТИК" до AT «Ощадбанк» про внесення змін до вказаного Договору застави;
- заборони Акціонерному товариству «Державний ощадний банк України» (код ЄДРПОУ 00032129) вчиняти будь-які дії, спрямовані на звернення стягнення на предмет застави за Договором застави № 314/48-3 від 14.09.2016р., посвідченого 14 вересня 2016 року Лосевим В.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за реєстровим № 1058, укладеним між AT «Ощадбанк» та ТОВ " Транс-Логістик " (код ЄДРПОУ 35917412), до набрання законної сили рішенням суду у справі за позовом ТОВ "ТРАНС-ЛОГІСТИК" до AT «Державний ощадний банк України» про внесення змін до вказаного Договору застави;
- заборони Акціонерному товариству «Державний ощадний банк України» (код ЄДРПОУ 00032129) вчиняти будь-які дії, спрямовані на звернення стягнення на предмет застави за Договором застави № 315/48-3 від 15.09.2016р., посвідченого 15 вересня 2016 року Лосевим В.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за реєстровим № 1060, укладеним між АТ «Ощадбанк» та ТОВ "Транс-Логістик" (код ЄДРПОУ 35917412), до набрання законної сили рішенням суду у справі за позовом ТОВ "ТРАНС-ЛОГІСТИК" до АТ «Ощадбанк» про внесення змін до вказаного Договору застави.
3. Ухвала про забезпечення позову має силу виконавчого документу, набирає законної сили з моменту її підписання (15.08.2025 року) та може бути пред'явлена до виконання у строк до 15.08.2028 року.
4. Стягувачем у виконавчому провадженні за цією ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю «Транс-Логістик» (код ЄДРПОУ 35917412, адреса: 07405, Київська область, м. Бровари, вул. Чорновола В'ячеслава, буд. 8-А).
5. Боржником у виконавчому провадженні за цією ухвалою є Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» (код ЄДРПОУ 00032129, адреса: 01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12-г).
6. Ухвала може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя С. МОРОЗОВ